03/16/2006 | Майдан-ІНФОРМ

Тільки-но мешканці одного із сіл Глобинського району оговталися від одного вбивства, як трапилося наступне. Усе майже за однаковим сценарієм: неподалік від цілодобового ринку, який розташований у тому ж селі (з етичних міркувань назву не вказуємо) є невеличкий скверик, де на ранок 10 березня знайдено труп немолодого чоловіка. Ця звістка облетіла усе село, люди обурені і налякані. Як же так виходить, повертався чоловік додому, а на ранок він мертвий. Його тіло було настільки понівечене, що одразу стало зрозуміло – це вбивство, померти власною смертю він аж ніяк не міг. Вже потім, коли було проведено ряд експертиз, назвали й причину смерті – травматичний шок.

В офіційному документі екпертів вказано ряд ушкоджень, які виявлені при огляді тіла: числені гематоми, ссадини, переломи. “Коли до чергової частини нашого райвідділу надійшла інформація про знайдений труп, - повідомив Володимир Костенко в.о.начальника Глобинського РВ, - ми одразу виїхали на місце.

Прибувши туди, оперативно-слідча група, майже 15 співробітників, була шокована від побаченого. Тіло лежало на снігу, поруч валялися шматки, як потім встановили, паспорту та водійського посвідчення, поруч одяг, всюди була кров, місце, де було скоєно злочин – витоптане. Досвід роботи “підказав”, що це могли зробити тільки, так звані, “відморозки”. Картина трохи стала прояснятися у той час, коли почалося опитування місцевих жителів, обхід дворами, пошук ймовірних очевидців та свідків. Справа зрушила з місця.”
Вражаючим залишається той незаперечний факт, що скоєння цього злочину виявилося настільки банальним, що інколи просто диву даєшся – звідки у сучасної молоді стільки люті, ненависті та зла? Двоє досить молодих людей, скажімо так, навіть занадто молодих (в інтересах слідства ми не можемо вказати точний вік злочинців – Авт.) прогулювалися вулицями селища. Як ведеться серед сучасної молоді, випили трохи ( напевно, тамтешні продавці та реалізатори і уявлення не мають про заборону відпускати неповнолітнім алкогольні напої) і потягло, як кажуть, їх молодих та здорових на подвиги.

“Я зі своїм товаришем йшов вулицею, - наче на сповіді говорив один із затриманих, - ми побачили дядька, який проходив повз нас, він був трохи напідпитку, ми попросили у нього підкурити, він нас полаяв і пішов. Тоді мій товариш запропонував його наздогнати і “набити морду”, я погодився. Коли ми з ним порівнялися, то спочатку штовхнули, він упав, а потім вже почали його бити.” Відчуваючи свою силу молоді нелюди добряче відлупцювали потерпілого і відпустили. Втім, відпустили не тому, що шкода стало, не тому, що він їм у батьки годиться, а просто для того аби той відійшов у більш відлюдне місце, де розпочате довели б до кінця. “Дядько піднявся, - продовжив говорити затриманий, - ми трохи почекали, він відійшов у парк і там ми знову його наздогнали і продовжили лупцювати, потім ми його роздягли, порвали на шматки паспорт та посвідчення.” Розпочате злочинці таки довели до кінця і у самому прямому розумінні цього слова. Мало того, що вони нанесли йому безліч тілесних ушкоджень, так щей один із катів примусив (!) задовольнити свої сексуальні потреби у неприродний спосіб. “Такого я не чекав від свого товариша, - говорить майже плачучи вбивця, - коли це закінчилося, я позбирав речі дядька кинув їх біля нього, і ми звідти пішли.” Та не повірите, куди вони пішли! Забрали злочинці у потерпілого гроші, яких було аж 1 грн 60 коп., і пішли на ринок купили (!) пиріжок і з’їли.

Ось так наша сучасна молодь, наше “світле” майбутнє розважається у вечірній час. Найстрашніше, що від таких розваг гинуть невинні люди, як у цьому випадку. У потерпілого залишилася дружина, син, невістка, двоє онуків та мати. Ось такою дружньою та великою родиною вони жили і горя не знали, аж поки не перестріли і не провели в останню путь батька, чоловіка та сина. Володимир Костенко говорить, що люди про потерпілого, якому виповнилося тільки 48 років, озивалися позитивно. Він був людиною чемною, гарним сім’янином, вірним товаришем, добрим сусідом.

До того ж на час, коли проводили відтворення скоєння злочину, поблизу зібралося чимало люду: дехто знав, дехто проходив і зупинився подивитися, але всі в один голос кричали, що найкращим покаранням було б те, якби їх молодих і вже закривавлених людською кров’ю віддали на руки жителям та родичам потерпілого.

“Цей злочин нам вдалося розкрито майже по гарячих слідах, за п’ять годин, - повідомив перший заступник начальник УМВС України в Полтавській області Василь Шуманський, який, до речі, теж був особисто присутній під час розкриття злочину - завдяки тому, що була правильно обрана лінія пошуку, вирахувати ймовірних убивць було не важко. Коли ми приїхали до них додому, то одразу стало зрозуміло, що це вони, бо на одязі, у якому вони були того вечора, мали місце п’ятна крові, як потім встановили, вона збігається із кров’ю потерпілого. Хлопці не опиралися, вели себе спокійно, безумовно зізналися у скоєному. Їм пред’явлено обвинувачення за фактом умисне вбивство, ст. 115 Кримінального Кодексу України.”

Пояснити свій нелюдський вчинок вони так і не змогли. Запинаючись, щось говорили, ніби були п’яні, не розуміли що роблять. Втім, виправдати чи засудити ми не маємо права, це справа суду, але питання моралі та виховання сучасної молоді напевно знову залишиться без відповіді...

Яна Холодна