03/19/2006 | Катерина Круліковська

просто шизофренія з маніакальним синдромом з іншої?

Це не є гумористичним чи ще якимсь цікавим дописуванням, це просто залишки крику души з приводу виборів.
Ще позавчора була заступником голови однієї з дільниць від партії УНП (Костенко). Вчора звільнилась. Чому? Голова комісії, що є від Нашої України вирішила написати на мене скаргу що я займалась агітацією і трохи не роздряпала рожу вахтеру, агітуючи.
Справа була такою: ще не було телефону на дільниці, тому користувалась телефоном у коридорі. Підійшов охоронець школи, що був навпівпитку і спитав від якої партії я є. (Дільниця знаходиться на Мишоловці) Я відповіла, що не маю право тут про це взагалі казати. Він почав більше агресивно питати і я сказала, щоб закінчити цю розмову що від НРУ, на що він мені відповів що він за Януковича і це є єдина достойна в країні людина. Я знову сказала, що це є його справа і я тут не маю право ніяк коментувати його уподобання. Ще декілька раз, коли я підходила до телефону він людям розказував, що тільки за Януковича і можна голосувати. Я спитала у голови чи можна, щоб агітація така неприкрита проходила у школі? Вирішили що нехай собі варнякає що хоче.
А тут, три дні тому я засікла одну нашу членшу комісії від Літвина на тому що вона, заміщаючи секретаря школи, бабцям, які приходять на прийом до депутата, тобто Толстонога, що від Літвина до школи, розказує на своєму секретарському місці які документи треба принести, щоб отримати від Літвина і Толстонога матеріальну допомогу. Просила, щоб поштарка теж де бачить бабусь, дідусів пояснювала їм які документи треба. Щоб всі поспішили, бо вони ж розуміють, що допомога буде лише до виборів. Я їй абсолютно нічого не сказала, а на ранок зателефонувала юристам КВУ спитати, що робити. Вони мені сказали, що я можу подати на неї на суд, треба мати трьох свідків.... Пояснила, що я не буду цим займатися, що невже недостатньо мого дзвоника, щоб цим зайнялись інші, бо є спостерігачі, є інші довірені особи.
Так, ще забула написати що була звільненим членом комісії, це значить, що повинна була працювати на дільниці весь час. Повинна була отримувати від держави зарплату, щось біля 450 гривень. Я так оформлялась і на Президентських виборах для того щоб бути в курсі всього що відбувається на дільниці. Взагалі-то працюю за трудовими угодами дома. А вибори як хобі. Голова комісії, що теж є звільненою особою заявила що буде на дільниці усі робочі дні і сказала, Катерина Борисівна, вибирайте коли ви будете? Я деякий час намагалась їй пояснити, що треба всі дні розподілити між нами, звільненими (нас таких було три) однаково, але вона сказала, ні, бо вона така патріотична, що хоче працювати всі робочі дні. Мені залишилось взяти вихідні, але все таки я наголошувала, що робочі вона повинна розділити з третьою звільненою особою, що від СДПУ(о). А вийшло не так. Третя звільнена особа записалась на всі приймальні часи, тобто ввечері, всіх днів, крім вихідних. Ще одне, ті хто надавали довідку про зарплату, повинні були її надати за два останніх місяця. Голова працює кондуктором автобуса. Довідку подала за три місяці - пояснила, що їй невигідно за два, бо там була мала зарплата. Таке розуміння у неї законів.
В цей день наша голова збиралась вже замінити людей, (і своїми, і знайомими від СДПУ(о) та інш.) яких тільки-но провели по приказу від Трудової України і Народного Руху. Як би в ОВК сказали, що цих людей можна заміняти і що дозволили поповнювати любими людьми дільниці до 24 членів, що за їх роботу буде платити держава в таких-то сумах. Я її попередила, щоб тих людей, що тільки подані в наказі, вона так швидко не звільняла, щоб вона зателефонувала до партій, бо будуть їй неприємності. На наступний день, зранку я дотелефонувалась до того що з Трудової України пояснила що йому терміново треба прийти на дільницю. До тої, що від НРУ дотелефонуватись було неможливо, зателефонувала в партію НРУ, але в одному місці автовідповідач щось казав російською мовою, а в другому дуже грубо сказали, що вони цим не займаються і щоб я відстала. Подумала, що, мабуть та людина що від Народного Руху подається штабом Нашої України, бо це є блок. Виявилось що так. Вони мене подякували за попередження. Крім того, мені зателефонували дівчата від УНП (Костенко) що хочуть працювати на дільниці. І от, телефоную голові, кажу, що не поспішайте витурювати людей, і, крім того, маю людей, якщо треба буде додаткових на дільницю від дружньої партії, а значить, що позитивних, що не будуть махлювати. Вона сказала, що їй всі партії однакові, що вона дуже лояльна людина, що це тільки у вас, Катерина Борисівна всі погані, а у неї, навпаки всі хороші. Я кажу: один з ваших хороших вчора проводив дивну агітацію прямо тут, у школі. Вона почала кричати, що вона вже давно помітила, що у мене є манія. Я положила слухавку. І через годину вона мені зателефонувала і сказала, що готує на мене скаргу, що я охоронця школи так агітувала що трохи його не роздряпала, що я є агресивною націоналісткою.
Коли прийшла в мій штаб, мене не стали слухати, а просто сказали, щоб писала заяву про звільнення. Тепер я вільна. Слава Богу, що маю доньку за кордоном і в разі повного маразму тут, в Україні, вона мене забере.
Трохи про себе. Була членом комісії від п. Юлі у 2002 році. Відразу казала, що не за гроші, а за ідею, але вони пообіцяли заплатити. Сказали туди-то зараз під’їхати і там дадуть гроші. Поки під’їхала, 15 хвилин, та мадам вже пішла. Більше не підходила за тими грошами. У 2004 році була заступником голови від п. Черновецького – так мене записали. Передала на рахунок виборчої компанії п. Ющенка невеликі гроші (200 гривень). Була і на побитті біля ЦВК, давала свідчення в міліції з цього приводу. На третьому турі була членом комісії у Сєвєродонецьку від п. Ющенка. Усі дні крім одного в який мала температуру, провела на помаранчевій революції. Восени поступила в партію Наша Україна для того, щоб змогти приймати активну участь у виборах. Але мене запросили бути членом комісії від партії Костенко, а не від Нашої України. Тому написала заяву про звільнення з партії, бо в партії пояснили, що так не можна: в одній партії бути, і членом комісії бути від іншої, що це буде вважатись провокацією, правда вони мені запропонували бути членом комісії, але вже в цей день був семінар по виборам, на який я дуже хотіла піти, і вже сумніви закрались з приводу тої партії.
Трохи про голову. Прийшов відвідувач на дільницю і каже, а голова у вас від блоку Наша Україна - вона весь час з собою носила пакетик від Нашої України. На що вона каже, та, ні, це випадково так вийшло, що від того блоку. Мені, взагалі, всі однакові, я всіх так сильно люблю. А це сусідка мені зателефонувала і спитала, а чи не хочеш ти підзаробити, на виборах. То я і згодилась. А цей пакетик тому, що ви знаєте яка важка зараз ситуація на Україні економічна, так важко жити, ціни ростуть, все так погано, просто цей пакетик у мене безкоштовний. В принципі, у мене ще є пакетик Партії Регіонів. Завтра можу прийти з ним.
І от я прийшла до висновку, що не буде в Україні ніякого ладу, якщо партії не будуть включати своїх членів для роботи на виборчих дільницях, а не брати просто знайомих, що хочуть підробити. Бо я думаю, що такі знайомі можуть підробити і тут, і там. Якщо членами виборчих комісій будуть не члени партії, а якісь медузи, яким все по барабану, крім грошей. (і чи це є гроші? що таке 50 гривень за добу? Це так само смішно, як і 19.) Я їм казала, що вони сюди прийшли не стати мільйонерами чи навіть просто заробити, а для того, щоб допомогти відстояти те, як вони потім хочуть жити, тобто за ідею. Що це партії повинні платити за всі ваші витрати, а не з бюджету, тобто з нашого з вами горба. Це викликало нищівний сміх: - за ідею зараз нічого не відбувається.
До речі ще була така цікава історія, і навіть дві: одна з членів комісії з Соціально-Хрестианської партії, сказала що буде голосувати за Регіони, і от вона приносила кожного разу на чергування десь півтора кг. цукерок, причому дуже не поганих. Штучки три я з’їла таких, як шоколадні, а потім відкусила Пташине молоко і мені стало дурно, в ньому були горішки. У цукерки був якийсь хімічний страшний присмак і вона була дуже гірка. Я була не одна і та людина, що це бачила сказала, що просто у Києві є арахіс що має грибок, який дає такий поганий смак і гіркоту. Я цукерку викинула, все виплюнула, виполоскала рот. А в цей день наша голова ходила до якогось депутата, недалеко від дільниці, і прийшла з тортом, який заставила всіх їсти, навіть і моїй мамі передала кусочок, бо вона така хороша, вона це повторювала раз по п’ять на день. Я навіть один раз втрапила сказати, що от я погана. В цей день я питання про цукерку не піднімала. На ранок другого дня я їй сказала, що серед цукерок є погані. Виявилось що у мене манія, бо всі ті цукерки їдять, і їдять, і їдять і нікому погані не попались. І вони їх так таки доїли і мабуть мені поставили діагноз шизофренії з маніакальним сіндромом.
Мабуть вже пора брати довідку про стан психічного здоров’я. 18.03.06