Судді Ірпінського міського вперто не бажають попуститися
05/19/2006 | Майдан-ІНФОРМ
Судді Ірпінського міського суду написали Президенту України скаргу на переможця виборів Ірпінського міського голови Мирославу Свистович тим самим обсягом, що і скарга невдахи виборів Олега Бондаря (шість з половиною сторінок). Причому, якщо глянути на стиль, складається враження, що обидві скарги писала одна рука.
Абстрагуючись від змісту скарги, яка містить цілу низку висмоктаних з пальця неправдивих звинувачень, зазначимо, що сама її наявність неприховано свідчить про вперте небажання ірпінських суддів допускати Мирославу Свистович до посади Ірпінського міського голови, не зважаючи на волевиявлення виборців.
Невідомо, хто і навіщо спонукав “служителів Феміди” до написання вищезазначеного опусу, але не подякувати цій людині просто неможливо. Таким чином в самого майбутнього мера та активістів місцевого виборчого блоку “За чесну владу” і “Майдану”, які через нестачу часу мали інші пріоритети, з’явився стимул проінформувати Віктора Ющенка про деякі аспекти з життя Ірпінського міського суду, які стосуються не лише виборів-2006, але й попередніх виборчих перегонів, а також взагалі не тільки і не стільки виборів. Адже в архіві активістів Блоку та “Майдану” є чимало документально підтвердженої (а не вигаданої нашвидкуруч) інформації, яка могла б зацікавити Президента. Достатньо просто глянути на деякі справи та проаналізувати деякі факти, щоб навіть без експертів в галузі юриспруденції зробити висновок про абсолютну “неупередженість” осіб, які вершать правосуддя в Ірпінському регіоні. Окрім дослідження власного архіву, Блок “За чесну владу” також може скористатися можливістю звернутися до громадян з пропозицією зібрати для передачі особисто Віктору Ющенку численні приклади сумнівних з точки зору Закону рішень суддів Ірпінського міського суду та свідчень громадян щодо їх діяльності, в т.ч. і тих, хто вже погодився зізнатися у дачі хабарів за позитивне вирішення своїх справ (йдеться не про політику).
Звичайно, це не означає, що Президент має особисто займатися кожним з численних існуючих в Україні судів. Висвітлення окремих аспектів діяльності ірпінських суддів стане саме тим прикладом, на якому під час наступної зустрічі з Віктором Ющенком, де буде обговорюватися судова реформа, можна буде показати реальну небезпеку для побудови громадянського суспільства, яку несе подальше збереження статусу кво в існуючій на сьогодні в Україні судовій системі. Адже далекі від духу і букви Закону суддівські рішення приймаються, на жаль, не лише в Ірпені.
До речі, навіть в останньому номері газети “Ірпінський вісник” з посиланням на Секретаріат Президента, зазначено, що серед звернень громадян з питань забезпечення законності та охорони правопорядку найбільшу кількість складають листи громадян саме з оскарженнями судових рішень.
Абстрагуючись від змісту скарги, яка містить цілу низку висмоктаних з пальця неправдивих звинувачень, зазначимо, що сама її наявність неприховано свідчить про вперте небажання ірпінських суддів допускати Мирославу Свистович до посади Ірпінського міського голови, не зважаючи на волевиявлення виборців.
Невідомо, хто і навіщо спонукав “служителів Феміди” до написання вищезазначеного опусу, але не подякувати цій людині просто неможливо. Таким чином в самого майбутнього мера та активістів місцевого виборчого блоку “За чесну владу” і “Майдану”, які через нестачу часу мали інші пріоритети, з’явився стимул проінформувати Віктора Ющенка про деякі аспекти з життя Ірпінського міського суду, які стосуються не лише виборів-2006, але й попередніх виборчих перегонів, а також взагалі не тільки і не стільки виборів. Адже в архіві активістів Блоку та “Майдану” є чимало документально підтвердженої (а не вигаданої нашвидкуруч) інформації, яка могла б зацікавити Президента. Достатньо просто глянути на деякі справи та проаналізувати деякі факти, щоб навіть без експертів в галузі юриспруденції зробити висновок про абсолютну “неупередженість” осіб, які вершать правосуддя в Ірпінському регіоні. Окрім дослідження власного архіву, Блок “За чесну владу” також може скористатися можливістю звернутися до громадян з пропозицією зібрати для передачі особисто Віктору Ющенку численні приклади сумнівних з точки зору Закону рішень суддів Ірпінського міського суду та свідчень громадян щодо їх діяльності, в т.ч. і тих, хто вже погодився зізнатися у дачі хабарів за позитивне вирішення своїх справ (йдеться не про політику).
Звичайно, це не означає, що Президент має особисто займатися кожним з численних існуючих в Україні судів. Висвітлення окремих аспектів діяльності ірпінських суддів стане саме тим прикладом, на якому під час наступної зустрічі з Віктором Ющенком, де буде обговорюватися судова реформа, можна буде показати реальну небезпеку для побудови громадянського суспільства, яку несе подальше збереження статусу кво в існуючій на сьогодні в Україні судовій системі. Адже далекі від духу і букви Закону суддівські рішення приймаються, на жаль, не лише в Ірпені.
До речі, навіть в останньому номері газети “Ірпінський вісник” з посиланням на Секретаріат Президента, зазначено, що серед звернень громадян з питань забезпечення законності та охорони правопорядку найбільшу кількість складають листи громадян саме з оскарженнями судових рішень.
Відповіді
2006.05.19 | Вікторія
Re: Судді Ірпінського міського вперто не бажають попуститися
Що там Ірпінський суд? Чи арештовували Вас на три доби за те, що Ви виявили бажання отримати в суді з метою оскарження копію судового рішення, згідно якого Ви стали бездомною людиною.Якщо Ви ніколи не відчували такого драйву, то ходіть в Деснянський районний суд м. Києва.
В цьому суді існує практика піддавати людину арешту тільки за те, що вона хоче отримати копію рішення чи здати у канцелярію суду заяву. Очевидно, що таким способом суд штучно зменшує кількість апелянтів його абсурдно-незаконних рішень та заявників.
На Ремонтній, 7 працівники мені сказали, що те, що відбувається в Деснянському районному суді м. Києва,- такого "беспределу" більше ніде не відбувається. Пропоную висловитись усім, хто розділяє мою думку.