05/23/2006 | Night Watch

Вчора відбулась знакова подія в житті районної організації НСНУ у Шевченківському районі столиці – звітна конференція за період „липень 2005 – травень 2006”.
До проведення конференції ретельно готувались. Готувались і т.зв. „прапороносці” – так зневажливо називають тепер активістів партії прибічники бюрократичного шляху розвитку партії, і це саме бюрократично-апаратне крило, яке прагне перетворити живий організм партії Президента у бюрократичну мумію на кшталт колишніх комуняцьких райкомів-обкомів-ЦеКа. Досвідчена гебня не соромилася використовувати найбрудніші інструменти з свого беріївського арсеналу: тут були і нічні дзвонки активістам, і особисті погрози та погрози дітям співробітників виконкому, і спроба організувати лже – звинувачення у спробі зґвалтування, і підробка документів тощо.
Обидві сторони підготували свої пропозиції по кандидатам на посаду голови районної організації НСНУ та по складу ради партії у районі.
„Прапороносці” пропонували на посаду голови Ольгу Висоцьку – заслуженого лікаря України, чесну, відверту і активну жінку. В склад ради партії пропонувалися люди, які чесно відпрацювали весь цей нелегкий рік, а підчас виборів 2006 взагалі жили у виборчому штабі і забезпечили один з найкращих результатів НСНУ по Києву.
„Бюрократи – бізнесмени від партії” на посаду голови висунули „свого” – заступника Омельченка, багаторічного „апаратника” Віктора Вакараша. Запропонований ними склад ради партії, якщо б його ретельно продивився почесний голова партії, це призвело б до не прогнозованих наслідків. Обуренню деяких делегатів конференції, від одіозних особистостей в списку, не було меж.
Майстерності процедурного гендлярства головуючого на конференції пана Валерія Лебедівського позаздрили б Володимир Литвин та Адам Мартинюк. Не зважаючи на присутність представників міської ради партії, він впевнено не чув пропозиції провести рейтингове голосування по кандидатурам з обох списків кандидатів у члени ради партії у районі, а пропозиція провести таємне голосування по кандидатурам на голову районної організації зустріло спланований спротив тої частини делегатів конференції, яких обирали у нашвидкуруч створених та контрольованих номенклатурою осередків. Єдине чого досягли „прапороносці” в умовах процедурно-бюрократичного „беспредела” – це додати до складу ради партії у районі хоча б 2-3 адекватних людини.
З зареєстрованих тринадцяти первинних осередків НСНУ у Шевченківському районі Києва чотири, що об‘єднали саме активних прибічників політики Президента, а не мисливців на посади та комерційний бариші від партійності, мають свою думку на подальший розвиток подій у партійному житті в районі.
Поживемо – побачимо.