Про надання львівській ґварі статусу регіональної мови
05/28/2006 | stefan
Про надання львівській ґварі статусу регіональної мови
28-05-2006 10:50 // URL: http://maidan.org.ua/static/lysty/1148802644.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти
КАПІТУЛА НЕЗАЛЕЖНОГО КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЧАСОПИСУ «Ї»
РІШЕННЯ
№ 2/13
27 травня 2006 року
79005 Львів, вул. Грушевського, 8/3а
тел./факс (+38 0322) 745890
e-mail: jimagazine@mail.lviv.ua
http://www.ji-magazine.lviv.ua
Про надання львівській ґварі (львіській говірці) статусу регіональної мови на території Незалежного культурологічного часопису «Ї»
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року 91 % членів редакційної колегії Незалежного культурологічного часопису «Ї» вважають рідною львівську ґвару і вільно нею володіють, з них 58 % є львів’янами за національністю і вважають львівську ґвару рідною, 30 % представники інших національностей, але вказали у якості рідної львівську ґвару, 3 % – окрім рідної мови вільно володіє львівською ґварою.
Підтримуючи позицію членів редакційної колегії, а також мешканців будинку № 8 по вул. Грушевського, 2-й поверх щодо використання у місті Львові, на вулиці Грушевського 8, 2-й поверх львівської ґвари:
• з метою задоволення соціально-культурних потреб мешканців вулиці Грушевського 8/3-а, 2-й поверх, та видавців Незалежного культурологічного часопису «Ї»,
• беручи до уваги специфічні умови й історичні традиції Журналу «Ї», зокрема багаторічну традицію використання філологічної спадщини класиків львівської ґвари Казимира Вайди і Герика Фоґельфенґера (Щепка і Тонька), а також їх послідовників письменника Юрія Винничука, Богдана Волошина, Юзя Обсерватора, Августина Марциняка та ін.,
• визнаючи львівську ґвару як засіб виразу культурної спадщини й спілкування більшості населення вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх
• на підставі ст. 10 Конституції України, виходячи з основних положень Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин (пп. а, b ст. 1) і п. 2 Закону України «Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин» від 15.05.2003
• №802-IV, ст.ст. 3-5, 11-14 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", ст. 6 Закону України "Про звернення громадян", з метою забезпечення реалізації положень Указу Президента України від 07.04.2006 №295/2006 (пп.3 п.b частини I.1.А.3), керуючись ч. 2 ст. 43, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",
Капітула Незалежного культурологічного часопису «Ї»
ВИРІШИЛА:
1. Вважати, що львівська ґвара у Львові, на вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх, редакція Незалежного культурологічного часопису «Ї» у визначенні Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин є регіональною мовою.
2. Встановити, що Незалежний культурологічний журнал «Ї», його редакційна колегія у своїй роботі та в офіційних документах, повідомленнях, оголошеннях використовують поряд з українською (державною) і львівську ґвару – мови роботи, діловодства й документації.
3. Доручити членам Капітули провести аналіз умов вживання львіської ґвари на території вул. Грушевського, 8/3-а, 2-й поверх. На підставі вивченої мовної ситуації розробити програму розвитку львівської ґвари на вул. Грушевського 8 й винести її на розгляд ЖЕК-5.
4. Запропонувати органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забезпечити право членам Редакційної колегії Журналу «Ї» звертатися до будь-яких державних, партійних, судових, громадських органів, підприємств, установ і організацій як на державній мові, так і на львівській ґварі.
5. Запропонувати Верховній Раді України вжити заходів щодо забезпечення виконання Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин у частині забезпечення прав функціонування львівської гвари у Львові, на вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх.
6. Опублікувати дане рішення на сайті Незалежного культурологічного часопису «Ї» www.ji-magazine.lviv.ua
7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Капітулу Незалежного культурологічного часопису «Ї»
8. Запропонувати ТЗов «Пекін» (ресторан китайської кухні), вул. Грушевського 8/1, 1-й поверх, прийняти аналогічне рішення щодо китайської мови як регіональної на території кухні ТЗоВ «Пекін»
9. Звернутися до партнерських організацій Незалежного культурологічного часопису «Ї» з проханням підтримати своїми підписами дане рішення Капітули.
10. Дане Рішення доповнити наступними додатками:
а) Віршований зачин регіональної «Ї»-бетки
б) Короткий словник львівської ґвари
Редакція Незалежного культурологічного часопису Ї
27.05.2006 15:47 jimagazine@mail.lviv.ua
Про розміщення короткого тлумачного словника львівської ґвари у нашій бібліотеці Майдан повідомить пізніше.
Але окремі витяги публікуємо тут
аґрафка - 1. шпилька, 2. подруга
айнбрух - вламання
андрути - вафлі
батяр - шибеник, хуліган
бумцик - танці
вар’ят - божевільний
гайцовня - паротяг
гальба - кухоль
гарбар - кушнір
гебес - дурень
ґвер - гвинтівка
двірець - вокзал
зіхер - точно, обов’язково
індекс - залікова книжка
касарня - казарма
лапайдух - військовий санітар
манелі - дрібниці
матолок - некмітливий чоловік
мурин - негр
оферма - незграба
папендекель - картон
парцеля - ділянка землі
під хайром - під присягою, «слово чести»
стрільба - рушниця
фана - хоругва, прапор
хатрак - поліцейський аґент
цвайкепеле - дуже мудрий
цвібак - бісквіт
***
нові добавлення
(Борислав):
фузія - рушниця
луйда - неспритний хлопець(чоловік)
францоватий - поганий, клятий(сварка)
фама - хоругва, прапор
люстерко-дзеркало
басараб-хуліган, бандит
(Басарабський міст в Бориславі)
іваники-лисички(гриби)
козарі-підберезовики(гриби)
каліки-підосичники(гриби)
майзель-зубило
батяр-"крутий" хлопець, хуліган
шиб-нафтова свердловина, вишка
бицикіль-велосипед,мотоцикл
кип"йичка-нафта
ропа-нафта
сировиця-солена вода,супутниця нафти
нафта-гас(керосин)
оцеан-океан
партизанка-партизани(загальний термін для УПА та сов.партизанів)
арихметика-арифметика
пан професор-вчитель середньої школи
пані професорка-вчителька
трахтор-трактор
тартак-пилорама
січкарня-соломорізка
варцаб-підвіконник
шалька-фляга
горівка-горілка
трускавки-полуниці
яфини,бурівки-чорниці
чорниці-плоди ожини
борше - швидше
гузиця - задниця
дюґати - штрикати, колоти
зворохобити - збурити, стурбувати, настрашити
креденц - сервант-буфет
куфер - валіза, скриня
лаба - нога
лиґати-ковтати
мотлошити - тріпати,стискувати
нашпанувати-натягнути
паприґа-перець(червоний)
писок - рот,морда
мотлох-старі речі
пструг - форель
стрийко - брат тата
твар - обличчя
фіра-віз
фірман-возничий
фільварок-фермерське угіддя з будівлями
хосен-користь
шопа - клуня, сарай, навіс
машінгвер - кулемет
трафити - попасти,втрапити, влучити
28-05-2006 10:50 // URL: http://maidan.org.ua/static/lysty/1148802644.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти
КАПІТУЛА НЕЗАЛЕЖНОГО КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЧАСОПИСУ «Ї»
РІШЕННЯ
№ 2/13
27 травня 2006 року
79005 Львів, вул. Грушевського, 8/3а
тел./факс (+38 0322) 745890
e-mail: jimagazine@mail.lviv.ua
http://www.ji-magazine.lviv.ua
Про надання львівській ґварі (львіській говірці) статусу регіональної мови на території Незалежного культурологічного часопису «Ї»
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року 91 % членів редакційної колегії Незалежного культурологічного часопису «Ї» вважають рідною львівську ґвару і вільно нею володіють, з них 58 % є львів’янами за національністю і вважають львівську ґвару рідною, 30 % представники інших національностей, але вказали у якості рідної львівську ґвару, 3 % – окрім рідної мови вільно володіє львівською ґварою.
Підтримуючи позицію членів редакційної колегії, а також мешканців будинку № 8 по вул. Грушевського, 2-й поверх щодо використання у місті Львові, на вулиці Грушевського 8, 2-й поверх львівської ґвари:
• з метою задоволення соціально-культурних потреб мешканців вулиці Грушевського 8/3-а, 2-й поверх, та видавців Незалежного культурологічного часопису «Ї»,
• беручи до уваги специфічні умови й історичні традиції Журналу «Ї», зокрема багаторічну традицію використання філологічної спадщини класиків львівської ґвари Казимира Вайди і Герика Фоґельфенґера (Щепка і Тонька), а також їх послідовників письменника Юрія Винничука, Богдана Волошина, Юзя Обсерватора, Августина Марциняка та ін.,
• визнаючи львівську ґвару як засіб виразу культурної спадщини й спілкування більшості населення вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх
• на підставі ст. 10 Конституції України, виходячи з основних положень Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин (пп. а, b ст. 1) і п. 2 Закону України «Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин» від 15.05.2003
• №802-IV, ст.ст. 3-5, 11-14 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", ст. 6 Закону України "Про звернення громадян", з метою забезпечення реалізації положень Указу Президента України від 07.04.2006 №295/2006 (пп.3 п.b частини I.1.А.3), керуючись ч. 2 ст. 43, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",
Капітула Незалежного культурологічного часопису «Ї»
ВИРІШИЛА:
1. Вважати, що львівська ґвара у Львові, на вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх, редакція Незалежного культурологічного часопису «Ї» у визначенні Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин є регіональною мовою.
2. Встановити, що Незалежний культурологічний журнал «Ї», його редакційна колегія у своїй роботі та в офіційних документах, повідомленнях, оголошеннях використовують поряд з українською (державною) і львівську ґвару – мови роботи, діловодства й документації.
3. Доручити членам Капітули провести аналіз умов вживання львіської ґвари на території вул. Грушевського, 8/3-а, 2-й поверх. На підставі вивченої мовної ситуації розробити програму розвитку львівської ґвари на вул. Грушевського 8 й винести її на розгляд ЖЕК-5.
4. Запропонувати органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забезпечити право членам Редакційної колегії Журналу «Ї» звертатися до будь-яких державних, партійних, судових, громадських органів, підприємств, установ і організацій як на державній мові, так і на львівській ґварі.
5. Запропонувати Верховній Раді України вжити заходів щодо забезпечення виконання Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин у частині забезпечення прав функціонування львівської гвари у Львові, на вул. Грушевського 8/3-а, 2-й поверх.
6. Опублікувати дане рішення на сайті Незалежного культурологічного часопису «Ї» www.ji-magazine.lviv.ua
7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Капітулу Незалежного культурологічного часопису «Ї»
8. Запропонувати ТЗов «Пекін» (ресторан китайської кухні), вул. Грушевського 8/1, 1-й поверх, прийняти аналогічне рішення щодо китайської мови як регіональної на території кухні ТЗоВ «Пекін»
9. Звернутися до партнерських організацій Незалежного культурологічного часопису «Ї» з проханням підтримати своїми підписами дане рішення Капітули.
10. Дане Рішення доповнити наступними додатками:
а) Віршований зачин регіональної «Ї»-бетки
б) Короткий словник львівської ґвари
Редакція Незалежного культурологічного часопису Ї
27.05.2006 15:47 jimagazine@mail.lviv.ua
Про розміщення короткого тлумачного словника львівської ґвари у нашій бібліотеці Майдан повідомить пізніше.
Але окремі витяги публікуємо тут
аґрафка - 1. шпилька, 2. подруга
айнбрух - вламання
андрути - вафлі
батяр - шибеник, хуліган
бумцик - танці
вар’ят - божевільний
гайцовня - паротяг
гальба - кухоль
гарбар - кушнір
гебес - дурень
ґвер - гвинтівка
двірець - вокзал
зіхер - точно, обов’язково
індекс - залікова книжка
касарня - казарма
лапайдух - військовий санітар
манелі - дрібниці
матолок - некмітливий чоловік
мурин - негр
оферма - незграба
папендекель - картон
парцеля - ділянка землі
під хайром - під присягою, «слово чести»
стрільба - рушниця
фана - хоругва, прапор
хатрак - поліцейський аґент
цвайкепеле - дуже мудрий
цвібак - бісквіт
***
нові добавлення
(Борислав):
фузія - рушниця
луйда - неспритний хлопець(чоловік)
францоватий - поганий, клятий(сварка)
фама - хоругва, прапор
люстерко-дзеркало
басараб-хуліган, бандит
(Басарабський міст в Бориславі)
іваники-лисички(гриби)
козарі-підберезовики(гриби)
каліки-підосичники(гриби)
майзель-зубило
батяр-"крутий" хлопець, хуліган
шиб-нафтова свердловина, вишка
бицикіль-велосипед,мотоцикл
кип"йичка-нафта
ропа-нафта
сировиця-солена вода,супутниця нафти
нафта-гас(керосин)
оцеан-океан
партизанка-партизани(загальний термін для УПА та сов.партизанів)
арихметика-арифметика
пан професор-вчитель середньої школи
пані професорка-вчителька
трахтор-трактор
тартак-пилорама
січкарня-соломорізка
варцаб-підвіконник
шалька-фляга
горівка-горілка
трускавки-полуниці
яфини,бурівки-чорниці
чорниці-плоди ожини
борше - швидше
гузиця - задниця
дюґати - штрикати, колоти
зворохобити - збурити, стурбувати, настрашити
креденц - сервант-буфет
куфер - валіза, скриня
лаба - нога
лиґати-ковтати
мотлошити - тріпати,стискувати
нашпанувати-натягнути
паприґа-перець(червоний)
писок - рот,морда
мотлох-старі речі
пструг - форель
стрийко - брат тата
твар - обличчя
фіра-віз
фірман-возничий
фільварок-фермерське угіддя з будівлями
хосен-користь
шопа - клуня, сарай, навіс
машінгвер - кулемет
трафити - попасти,втрапити, влучити
Відповіді
2006.05.28 | ziggy_freud
теж хочу регіональну мову. однак вагаюсь
між центральним діалектом української, спільним для всієї області, та києвскім діалектом русского, на котором іногда просто обязан язъясняцца кієвлянін. Просьба разлічать с падмасковним гаваркомъ, у нас падмасковних тоже нє любят, почті как в Пітєрє.Також прохання розрізняти діалекти пролетарської Шулявки, купецько-ремісницького Подолу і номенклатурного Печерська з покручем мєстной язичной літтусовкі. Який з чотирьох є регіональнішим за інші???
Дорогая редакцыя, шо робыть людыні, яка нізнаэ, чи вона язична, чи мовна? Оце наче українська рідна для 82% киян, але російська від неї так захистилась, що скоро від мови-агресора ніфіга нєастанєцца. Слєдуюсчєє поколєніє кієвлян ніпрачтьот часопис, виданий во Львовє. Та й виданий у Києві журнал ніпрачтьот. Бо навряд лишиться публікум, здатний щось видати в Києві.
Ужос. Отсюда земля русская пошла єсть. Обєд с 13.00 до 14.00. Ну і конєчно накатіть по малєнькой. Для поддєржанія разговора.
2006.06.03 | один_козак
Шо, брат, і ти хатішь? Так ти рішай, шо ти хатішь! ))
2006.05.28 | Мірко
Файно!
Дoдаймо ще (дещо з мови Замарстинівських батярів)глина плює - міліція стріляє
доліняж - кишеньковий злодій
зґедзкатися - здуріти
обцаси - каблуки
ровер - велосипед
майтки - труси
овочі - фрукти
девятдесять - девяносто
і т. д.
Це багацтва мови!
2006.05.28 | keymaster
Ми тут з одеситами (їх делегація Майдану була у Львові)
підписали комунікат про захист львівської та одеської говірок.Якщо нічо завтра не станеться, то поставлю до вечора цей комунікат на оглядини.
І словник в бібліотеку - але якщо чесно, то тре було б, щоб його нарощуванням зайнялися мовники.
2006.05.30 | jz99
овочі - фрукти?
Мірко пише:> овочі - фрукти
а як тоді ка’уть на овочі (чи то пак на ті хрукти, що по зем’ї ввюцця)?
> девятдесять - девяносто
> і т. д.
двадесять = 20
тридесять = 30
...
десядесять = 100
ніцдесять = 0
віц
2006.06.01 | Мірко
Re: овочі - фрукти?
jz99 пише>а як тоді ка’уть на овочі (чи то пак на ті хрукти, що по зем’ї ввюцця)?<
ярина, або городина
Не було потреби в латинів позичати слово на плоди з дерев. Думаєте що в словян садів не було? У всіх інших словян є слово овоч, (лише не в угро-фінських словян).
2006.05.30 | jz99
алярмую! никав у словнику штудерного слова "рагуль", і нема
Мо’ такий я штурпакЩоб не райдати, офертую блатувати сей кікс: рагуль — це ж не фіфак, не яндрус, не шалапута, не мурґа, не міґлянц? і вже точно не цвайкепеле і не специфіндер
Ой, для тих, хто приманджав сюди не з новин, ось чуркало: http://www2.maidan.org.ua/n/lib/1148899344
2006.06.01 | fusion
Рагуль то рагуль. Точно не цвАняк (-)
2006.06.01 | ziggy_freud
зазяпали. Реальний майстерштик...
...єдине, що засмучує в словнику. Невже деякі українці на САЛО кажуть "шперка"? Хіба ж то можна...Триндаймо си до чуркал.
2006.06.01 | afterstep
+1
2006.06.03 | один_козак
В Киеве "ныкал" означает "прятал"))
2006.06.05 | один_козак
А в центральноукраїнській говірці "нИкав" - ховав, а "никАв" -
вештався без діла2006.06.05 | jz99
"нИкав" (ховав) - точно у подніпровськоукраїнській ?
чи може "шансонівській"?Я це слово давно знаю з опшчепанятнава (Крим, Севастополь, лави строкової у Прибалтиці). То хто в кого зциндрив?
ЗанИкати, нИчка.
Як там, до речі, блатняк ще не думають ратиффіковати?
2006.06.26 | один_козак
То вони напевне з українського сленгу взяли.
2006.06.01 | keymaster
Повідаю шановному панству, що сепаратна угода виконана (л)
Львівсько-одеський твір місцевою говірку написаний.Зі львівського боку його написав Бодько Волошин.
читайте тут:
http://maidanua.org/static/mai/1149152757.html
За аґентурними даними українська служба бібісі взяла в авторів твору інтерв"ю
Місцевою говіркою
2006.06.03 | Mika_Y
Центральноукраїнський коментар
Здоровенькі були, люди добрі!Шо вже по радіво кажен день кажуть, шо в яком-то городі зробили руську мову регіональним язиком, то ми тут в селі не дуже дивувались, бо на те воно і город, шо в йому москалі, особєнно на юго-востокє, бо історичеськи больше їх там плодилось. Но як оце я почитав, шо і львовяни свою мову хочуть зробить регіональною, бо, бачтеся, їх полтавським діалектом насілують, то шось в моїй голові таке заворушилося, а тоді лусноло, і я вдруг поняв всю глибину нарушенія моїх собственних мовних прав. Потому-шо живу я і родився, і батьки мої жили в самой шо ні єсть центральной Україні, і потому по всій логікє іменно так, як ми оце тут говорим і нада говорить по всій Україні. Но правитєльство вже який год нав’язує нам яку-то іскажонну мову, і увіря, шо то українська мова, якою вона начє була. Може буть, шо раньше, колись давно ми і балакали як-то по-другому. Але потом нас довго учили рускому язику. Ми вобше-то не дураки, ми все хватаєм на льоту, но, ніде правди діти, труднообучаєми. Якщо ми шось колись знали, то дуже довго помнім, хотя, канєшно, і забувається. Потому воно так і вийшло, шо ми тепер говорим так, як говорим. А як воно так є, то хай буде, бо нашо його мінять. Оп’ять же таки, шо ж це воно, люди добрі, получиться: якшо правитєльство буде іскоренять нашу теперішню мову, і замінять її той “правильною” бандеровськой, якою балакають в телевізорі? Як послухаєш, як вони одтуда говорять – це ж ужас! То про якісь гелікоптери, то на гівно кажуть ґівно, а вже те “є” тулять де не попадя: ніхто даже з чесних журналістів не скаже депутатові прямо “Ти сволоч”, а непремінно “Ви є депутат…”. В нас же скоко помню нікогда так не говорили, а наших дітей на ту мову переучують і нас бумажки нею читать і писать заставляють. Ето ж, якшо вдуматься, дискримінація! З ліца землі зникає наша рідна мова! І поскольку ніхто не дума її зберігать і розвивать, а наоборот, нищить її і всячєскі “ісправляє”, то я требую, і даже вимагаю, согласно Європейской хартії мов, надання мові, якою я балакаю, статуса регіональної по крайній мірі в моєму селі, бо в усіх областях центральної України большинство народу іменно так і говоре, і виходе, шо це самоє большинство в своїх мовних правах ущімляємо. Больше того, я предлагаю, поскольку Європейську хартію в нас правильно прочитать, а тєм боліє пойнять, ніхто не може, ухвалить Українську хартію про всеукраїнську регіональну мову, де записать, шо мова будь-кого, хто має український паспорт, щитається українським язиком, яким можно говорить, писать, обращаться в органи мєсного і прочего самоуправлєнія, в тому числі посилать їхніх представітелєй, і так дальше і такоє подобноє. Хай хто скоко слів зна, стоко й употребля, і не мороче тим собі голову, а направля зусилля на розбудову культурної і європейської країни в нашій державі.
2006.06.03 | Albes
+ 5 ! Автору респект !
2006.06.03 | один_козак
Так, я не пойняв... Хто витер моє шампанське для автора Міки?
2006.06.03 | один_козак
Ура! Тепер я зрозумів, що вони співали! (Гадюкіни) ))
2006.06.05 | один_козак
превед! дафно пара дать статус йазыку интернетных балбесафф! (л)
нидавна йа понял шо этаму прикольнаму йазыку дафно пара дать рыгианальный статус. патамуша он прикольный!пиридавой опыт ввиденийа ригианальнаффа стасуса балбеснава йазыка сматреть здесь, на письмадроме:
http://mail.i.ua/al/
эта ни риклама, эта абразец димакратии!
2006.06.26 | Чучхе
А Хацапетівський колгосп оголошую територією, вільною +
А Хацапетівський колгосп оголошую територією, вільною від врожаїв!