05/30/2006 | Мартинюк

Провiднi полiтики Європи бiдують -- у порiвняннi з топ-менеджерами
Результати дослiдження консалтингової групи "Hay Group", що порiвнювала доходи глав уряду, мiнiстрiв i вищих чиновникiв з
доходами топ-менеджерiв у 13 європейських країнах, свiдчать про те, що чiльнi полiтики заробляють у десятки разiв менше, анiж чiльнi бiзнесмени.

За цим дослiдженням, абсолютним рекордсменом серед глав європейських урядiв, маючи зарплату 268 500 євро за рiк, є прем'єр-мiнiстр Великобританiї Тонi Блер. За ним у списку стоїть канцлер Нiмеччини Ангела Меркель, платня якої -- 261 500 євро. Для порiвняння: президент США Джордж Буш одержує (в еквiвалентному перерахунку) 312 987 євро за рiк.

Однак такi заробiтки Тонi Блера в порiвняннi iз заробiтками iнших ВIП-персон у його країнi виглядають бiльш нiж скромно. Рiзниця дуже велика -- у 10 -- 20 разiв. Власне, цю величезну рiзницю прем'єр й вiдчуває щодня у себе вдома: дружина -- вiдомий адвокат Шерi Блер заробляє за рiк на сто тисяч євро
бiльше, нiж її чоловiк.

У бiльшостi iнших європейських держав глави урядiв заробляють не бiльш нiж 20 вiдсоткiв того, що мають у їхнiх країнах бiзнесмени.
Найкраще ж ведеться полiтикам Норвегiї i Данiї. Тут зарплати глав урядiв досягають 40 вiдсоткiв доходiв топ-менеджерiв.

Цiлком зрозумiлою є велика рiзниця мiж новими i старими членами ЄС. Наприклад, словацький прем'єр Мiкулаш Дзурiнда із 39000 євро на рiк заробляє у сiм разiв менше вiд своїх захiдноєвропейських колег. Голова польського уряду Казимеж Марцинкевич змушений задовольнятися якимись 53 400 євро.

Не дивно, що, за розрахунками експертiв з "Hay Group", найвигiднiше керувати великою європейською державою. Єдиний виняток -- це Iрландiя. Прем'єр Бертi Ахерн заробляє 252 400 євро за рiк -- бiльше, нiж його французький колега Домiнiк де Вiльпен.

Зарплата ж австрiйського канцлера Вольфганга Шюсселя минулого року становила 270 452 євро -- бiльше, нiж у Блера i Меркель. Однак вiн позбавлений багатьох переваг: не має службової квартири i
податкових пiльг, а також змушений вiдраховувати частину своєї платнi в рахунок пенсiї, тодi як виплату пенсiй його колегам --
Меркель i Блеру цiлком бере на себе держава.

Про те, як вдається бiзнесменам обганяти своїми зарплатами навiть чiльних полiтикiв, для "Експресу" розповiв Олексiй Блiнов, експерт Мiжнародного центру перспективних дослiджень.

-- Чому лiдери в бiзнесi заробляють бiльше вiд лiдерiв у полiтицi?

-- За останнi десять рокiв у бiзнесi спостерiгається тенденцiя iнтенсивного зростання зарплат топ-менеджерiв компанiй. Цим я можу пояснити й рiзницю у заробiтках топ-менеджерiв i провідих урядовцiв.

Якщо розглянути iнше спiввiдношення -- зарплату рядового працiвника i топ-менеджера, то видно, що наприкiнцi минулого столiття воно становило десятки разiв, а тепер -- сотнi.

Сьогоднi у Європi викликає велике занепокоєння те, що топ-менеджери отримують несправедливо високi зарплати. Це зумовлено i тим, що змiнилася система корпоративного управлiння i зарплати прив'язують не до фiксованої ставки, а до певних показникiв. Iз лiдерами країн важко собi уявити такi варiанти: ти маєш пiдвищити прибутки громадян або ВВП на таку-то кiлькiсть вiдсоткiв, i вiд цього залежатиме пiдвищення твоєї платнi.

А ось для топ-менеджерiв це є загальноприйнятною практикою, i завдяки спекуляцiям на фондовому ринку їм вдається
роздувати свої заробiтки. Отже, рiч не в тому, що занадто повiльно зростають зарплати у державному секторi, а в тому, що занадто швидко вони зростають у бiзнесi.

-- Чому ж цей розрив є мiнiмальним у країнах Скандинавiї?

-- Цi країни не дуже великi. Не так багато
транснацiональних компанiй у Норвегiї чи Данiї. Там не такi спекуляцiйнi економiки, як, наприклад, у США. У цих країнах iншi традицiї корпоративного управлiння, тому такий результат завдячують не лiнiї полiтики, а скромностi тамтешнього бiзнесу. У тiй самiй Данiї зарплата урядовцiв є вiдповiдною до
економiчного розвитку країни.

Подивiмося на США. Рiзниця у зарплатi мiж
топ-менеджерами i рядовими працiвниками там 500-кратна! Так само i у Британiї ця рiзниця просто кричуща.

-- I ця рiзниця буде збiльшуватись?

-- Безумовно. Така тенденцiя триватиме, хоча за останнi роки вона викликає велике занепокоєння акцiонерiв, якi бачать, що менеджери багатьох компанiй стали дуже незалежними. На жаль, нинiшнi пiдходи
до корпоративного управлiння сприяють тому, що цей розрив збiльшуватиметься.

Володимир МИХАЛИК, Експрес