Піраміди повертаються, або "welcome back, MMM"?
06/07/2006 | Майдан-ІНФОРМ
За повідомленням нашого читача, в поштові скриньки киян вкидається "хвінансовий огляд" - тіпа народно-популярне видання для ознайомлення мас із "провідним" фінансовим інститутом - Кредитною Спілкою. Короткий аналіз від автора повідомлення:
Основне, що є підозрілим в даному випадку, і що саме й робить з цієї
інституції _лохотрон_ - це запропонована відсоткова ставка аж у 23%
(!!!) річних за проектом "Сонячний депозит" (ака золоте дерево з поля
чудес у країні.. корочє в Україні).
Якщо уявити, що вони приймають гроши за такою ставкою, додають ще кілька відсотків, щоб прогодувати себе, ця кредитна спілка має надавати позики щонайменьше під 25-27% річних... або бути фінансовою пірамідою, в якій ці "дивовижні" відсотки покриваються за рахунок внесків від нових лохів-вкладників.
Обличчя в кредитної спілки згідно цього рекламного шедевра - три. Два
основні - Горбенко Яна Леонідівна (треба розуміти, ака "Лиса Аліса") та Пересада Сергій Вікторович (ака "Кіт Базіліо" також відомий як
"Зіц-прєдсєдатель Фунт"... ще й з таким прізвищем) - дали "інтерв'ю", в якому розповіли і про відсотки і про турботу про пенсіонерів тощо.
Треба віддати належне - наші герої дали вичерпну інформацію про
законодавчу базу свого існування, тобто ввічливо попередили, що в разі
чого в нас є такий орган Держфінпослуг, він нам (і ще 700 гарним
хлопцям в цій країні, які вже зібрали близько 1.3 млрд.грн. внесків!)
видав ліцензію - туди й звертайтесь. І ще є закон "Про Кредитні
спілки" 2001 року. Так і живемо.
Тут слід зазначити, що Дерфінпослуг (http://www.dfp.gov.ua) є окремим
органом, який було утворено за указом Президента на виконання Закону
України "Про фінісові послуги...", в якому було зазначено:
"Стаття 21. Органи, які здійснюють державне регулювання
ринків фінансових послуг
1. Державне регулювання ринків фінансових послуг
здійснюється:
щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;
щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів -
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
щодо _інших_ ринків фінансових послуг - _спеціально
уповноваженим органом виконавчої влади_ у сфері регулювання ринків
фінансових послуг."
От цей "спеціально уповноважений" і є Держфінпослуг.
Що це означає? Що якщо банки як фінустанови повністю підзвітні НБУ,
здають _щоденні_ баланси, мають стандарти оприлюднення інформації, то
кредитні спілки НЕ мають відповідного рівня вимог щодо оприлюдення
інформації, вимог щодо підтримання ліквідності, резервів на кшталт
банківських установ. КС подають звідність лище _щоквартально та
щорічно_ (!!! див. http://www.dfp.gov.ua/view_law.php?id=114). А це
означає, що вони є вкрай небезпечними інститутами, або по-іншому,
легалізованими лохотронами.
Здоровий глузд підказує, що за логікою своєї діяльности КС є
банківськими установами. Але виявляється, що в державі є забагато
зацікавлених мати таку непрозору (скоріше, навіть, тіньову) систему
фінансових установ, які працюють з "кешем", із відсотковими ставками
"із Країни Чудес". Бо держава дала ліцензію... Отже, "будьте уважні та обережні".
P.S. Згідно реєстру Держфінпослуг, ця Кредитна Спілка "Український
Фінісовий Союз" зареєстрована за адресою Грушевського 10/1, а не
Городецького 10/1, як зазначено в буклеті. ... технічна помилка? Див. http://www.dfp.gov.ua/files/Kred_inf_lic1_DFP.pdf Мабуть таки Грушевського...
Основне, що є підозрілим в даному випадку, і що саме й робить з цієї
інституції _лохотрон_ - це запропонована відсоткова ставка аж у 23%
(!!!) річних за проектом "Сонячний депозит" (ака золоте дерево з поля
чудес у країні.. корочє в Україні).
Якщо уявити, що вони приймають гроши за такою ставкою, додають ще кілька відсотків, щоб прогодувати себе, ця кредитна спілка має надавати позики щонайменьше під 25-27% річних... або бути фінансовою пірамідою, в якій ці "дивовижні" відсотки покриваються за рахунок внесків від нових лохів-вкладників.
Обличчя в кредитної спілки згідно цього рекламного шедевра - три. Два
основні - Горбенко Яна Леонідівна (треба розуміти, ака "Лиса Аліса") та Пересада Сергій Вікторович (ака "Кіт Базіліо" також відомий як
"Зіц-прєдсєдатель Фунт"... ще й з таким прізвищем) - дали "інтерв'ю", в якому розповіли і про відсотки і про турботу про пенсіонерів тощо.
Треба віддати належне - наші герої дали вичерпну інформацію про
законодавчу базу свого існування, тобто ввічливо попередили, що в разі
чого в нас є такий орган Держфінпослуг, він нам (і ще 700 гарним
хлопцям в цій країні, які вже зібрали близько 1.3 млрд.грн. внесків!)
видав ліцензію - туди й звертайтесь. І ще є закон "Про Кредитні
спілки" 2001 року. Так і живемо.
Тут слід зазначити, що Дерфінпослуг (http://www.dfp.gov.ua) є окремим
органом, який було утворено за указом Президента на виконання Закону
України "Про фінісові послуги...", в якому було зазначено:
"Стаття 21. Органи, які здійснюють державне регулювання
ринків фінансових послуг
1. Державне регулювання ринків фінансових послуг
здійснюється:
щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;
щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів -
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
щодо _інших_ ринків фінансових послуг - _спеціально
уповноваженим органом виконавчої влади_ у сфері регулювання ринків
фінансових послуг."
От цей "спеціально уповноважений" і є Держфінпослуг.
Що це означає? Що якщо банки як фінустанови повністю підзвітні НБУ,
здають _щоденні_ баланси, мають стандарти оприлюднення інформації, то
кредитні спілки НЕ мають відповідного рівня вимог щодо оприлюдення
інформації, вимог щодо підтримання ліквідності, резервів на кшталт
банківських установ. КС подають звідність лище _щоквартально та
щорічно_ (!!! див. http://www.dfp.gov.ua/view_law.php?id=114). А це
означає, що вони є вкрай небезпечними інститутами, або по-іншому,
легалізованими лохотронами.
Здоровий глузд підказує, що за логікою своєї діяльности КС є
банківськими установами. Але виявляється, що в державі є забагато
зацікавлених мати таку непрозору (скоріше, навіть, тіньову) систему
фінансових установ, які працюють з "кешем", із відсотковими ставками
"із Країни Чудес". Бо держава дала ліцензію... Отже, "будьте уважні та обережні".
P.S. Згідно реєстру Держфінпослуг, ця Кредитна Спілка "Український
Фінісовий Союз" зареєстрована за адресою Грушевського 10/1, а не
Городецького 10/1, як зазначено в буклеті. ... технічна помилка? Див. http://www.dfp.gov.ua/files/Kred_inf_lic1_DFP.pdf Мабуть таки Грушевського...
Відповіді
2006.06.07 | catko
в газеті по-київськи стаття на цю тему. позитивна...(л)
http://pk.kiev.ua/kopilka/2006/06/02/090001.htmlЯ делаю деньги исключительно на деньгах
Устаревшему лозунгу "Храните деньги в сберегательных кассах!" сейчас появилось множество альтернатив
Валерий ЧЕРНОВ / 02.06.2006
Кто только не берется «охранять и приумножать» наши «кровные»! Акции протестов обманутых вкладчиков лишний раз подтверждают, что некоторые финансовые и не финансовые организации, вернее, их владельцы не всегда заботятся о том, чтобы и мы (а не только они!) зарабатывали на своих деньгах. Наша семья это четко усвоила, и нашла схему не только хранения сбережений, но и получения дополнительной прибыли. Через кредитный союз.
Когда у нас скопились определенные сбережения, мы начали с мониторинга: банки, кредитные союзы и т.п. «Нарваться» на финансовую пирамиду очень боялись, но и за бесценок отдавать свои деньги в чужой оборот не хотелось. В конце концов остановились на кредитном союзе. Как-то расположило, что это финансовые неприбыльные общественные учреждения.
– Колхоз, только не сельскохозяйственный, а денежный! – решили мы.
Заинтересовало и то, что все доходы (после погашения расходов на деятельность КС и процентных выплат по вкладам) пропорционально делятся по паевым взносам членов КС. Правда, некоторые нюансы в начале насторожили. Например, то, что кредит выдается под очень большие проценты. В отдельных случаях они могут составлять до 150% годовых. Но, покопавшись в деталях, выяснили: покупателю облегчают выплату такие процентов, поскольку часть как бы гасит магазин, предоставляя КС скидку на товар. Но это специфические схемы, которыми не буду забивать головы нашим читателям. Я это к тому, что если деньги выдаются под большие проценты, значит, и принимаются под немаленькие. Оказалось, действительно так: процентные ставки на вклады в КС зачастую выше банковских. Так и работает: КС получает деньги от вкладчиков, которые автоматически становятся членами кредитного союза (прибыльность 16–30% годовых), и кредитует.
Дальше мы разработали несколько схем, одну из которых могу «засветить».
Взяли кредит и сдали на депозит
Мы взяли кредит в банке под залог квартиры (70% ее стоимости) – $100 тыс. на десять лет. Процентная ставка – 13% годовых. Дальше учли расходы: 1% – разовые комиссионные сборы, по $100 обошлись оценка недвижимости, нотариальные услуги, страхование. Итого: $1300.
Потом узнали, что пик приема вкладов – перед Новым годом, и аккурат к праздникам отнесли их в один из столичных КС. Под 30% годовых. Разницу чувствуете? Вы скажете, нет таких процентных ставок? Ничего подобного, они существуют. Даже если в рекламе значится, что принимают вклады под 16% годовых, попробуйте предложить крупную сумму управляющему любого кредитного союза. И посмотрите, на какую ставку он согласится. Это называется «индивидуальный подход».
Вот примерный расчет наших ежемесячных расходов и доходов в долларах.
1-й месяц в дальнейшем
Кредит и % по нему 493 1 493
Оформление кредита по вкладу в КС 500 2 500
Чистая прибыль -293 1007
Ну, а через 10 лет окупится кредит, и вы дополнительно получите $100 тыс. (когда заберете их из КС), а можете и дальше зарабатывать там – дело ваше. Чтобы уменьшить риск, можно большую сумму разделить на несколько вкладов в разные КС. Результат будет тот же. Не каждый банк дает кредиты на длительный срок под залог квартиры, но выгодно взять его и на год. Прибыль будет хорошей, даже если вы положите деньги под стандартные 22% годовых.
Насколько это рискованно?
В Украине государственной гарантии вкладов в кредитные союзы нет. Поэтому КС надо выбирать тщательно. Советую обратить внимание на следующие факторы:
Соотношение доходности и убыточности (ежегодно в официальных СМИ кредитные союзы публикуют финансовую отчетность).
Длительность работы КС на рынке, развитие сети торговых точек, в которых это финучреждение выдает потребительские кредиты.
Наличие страховки вклада и ее размер. Когда человек обращается в КС, ему предлагается подписать договор, где указана страховая компания (СК). Но, как правило, под ее страховку попадает не вся сумма, а ее часть. Можно договориться и на большую (зависит от самого вкладчика) или воспользоваться услугами другой СК. Но тогда страховку придется оплачивать самостоятельно. Если КС правоохранительными органами объявлен банкротом или несостоятельным, СК возвращает оговоренные в договоре страхования деньги,
Риск в этом деле, безусловно, есть, но он, на мой взгляд, не так высок, как в банке. К примеру, о банкротствах банков мы слышим часто. А случая с кредитными союзами я что-то не припомню.
Трезвый взгляд
В сравнении с банками кредитные союзы проигрывают
Алексей Багрий, начальник управления рисками банка «Хрещатик»
Любое сбережение денег в той или иной степени сопряжено с риском. Независимо от того, храните ли вы деньги в кармане, в тумбочке, в банке или кредитном союзе. Все дело в степени этого риска. Для того чтобы определить, где «кровные» спрятаны надежнее, сравним ее по вкладу в банке (КБ) и КС.
Попробуйте сверстать в две колонки
Деятельность КБ контролируется НБУ. Он ежегодно проводит комплексную проверку КБ. Кроме того, ежедневно, ежемесячно, ежеквартально и ежегодно банки отчитываются перед Нацбанком, предоставляют аудиторские заключения, которые анализируются НБУ. В случае необходимости проводятся мероприятия, чтобы упредить ухудшение их финансового состояния.
КС контролирует Госфинуслуг. В эту комиссию КС предоставляют баланс и отчет о финансовом результате по итогам года. Кроме того, КС проводит аудиторскую проверку и отчитывается перед учредителями.
В банках работают кредитные комитеты, комитеты по риск-менеджменту, службы управления рисками. Последние выявляют риски, анализируют и информируют руководство для принятия мер по минимизации рисков.
В КС нет специальных подразделений, оценивающих рисковость кредита. Более того, из вышеизложенного понятно, что многие вопросы решаются «на личном контакте» с руководством КС, в частности, в одним лицом.
Деньги клиентов банк направляет в активные вложения, в т.ч. кредитование. Жесткий контроль качества активных вложений обеспечивает гарантию возврата вложений клиентов. Банки в качестве обеспечения возврата выданных кредитов предлагают заемщикам оформить ликвидный залог (движимое или недвижимое имущество), анализируют их финансовое состояние, репутацию. В связи с этим сроки оформления и выдачи кредитов несколько выше, чем по аналогичным операциям в КС.
КС предоставляет кредиты без обеспечения. Финансовое состояние заемщика, его возможные кредиты в других финучреждениях не проверяются, имущество, приобретенное на кредитные средства, не страхуется, что повышает риск невозврата кредитов, а значит и средств участников КС. Вложение денег в КС имеет повышенный риск, и в погоне за сверхдоходами участник КС может не только не получить обещанные доходы, но и не вернуть вложенные собственные средства.
Процентная ставка по банковским кредитам (в гривне) колеблется от 11% до 18%.
Процентная ставка по кредитам КС колеблется от 0,19% до 0,195% в день, что составляет 68–70% годовых.
Банки ежеквартально публикуют свою отчетность в «Голосе Украины» и «Урядовом курьере».
Отчетность КС в СМИ встречается крайне редко, и зачастую КС даже не имеют собственного помещения.
Банки работают на собственном капитале и на привлеченных средствах клиентов.
6. КС работают на кредитных средствах, полученных в банках, и на вложениях членов КС. КС обслуживаются в банках – открытие и ведение текущих счетов, получение кредитов, размещение свободных средств на депозитах.
2006.06.07 | Михайло Свистович
Стаття або замовна, або автор не розібрався
Кредитна спілка не може бути успішніша за банк та приносити більші прибутки.2006.06.07 | catko
так отож. а в співпадіння я не вірю.