Ідіот – наволоч, ідіот-наволоч, ідіот –наволоч
06/14/2006 | Р. Волкова
РЕПЛІКА
Ідіот – наволоч, ідіот-наволоч, ідіот –наволоч... Розрахунок майже закінчено. То пейзаж рідного політикума. Залишимо в спокої, або, скоріш, в неспокої, тих небагатьох депутатів, які пройшли в Верховну Раду не заради своїх майнових або психологічних амбіцій, а заради України і її народу. Ми не будемо їх рахувати по пальцях, бо всіх не знаємо, і взагалі це недоречно. Але VIP- персони геть усіх політичних сил, що влучили в парламент можна порівняти тільки з сутенерами, яких турбує одне: під кого ляже Верховна Рада, з ким і як ...Кабмін, РНБО тощо. В цій ситуації громадяни України починають тихо, але невпинно божеволіти. Європа і Америка також тихо і невпинно, але повністю розчаровуватися, а наш північний сусід радіти і збагачуватися. „Где ваша „помаранчева” революция!” – волає Жирік. „Чтобы вы без нас делали? Вы и по малой нужде без нас не сходите, не то что по большой!” А „нужда” у нас і справді велика. Жирік, дякуємо тобі щиро, за те, що ти пообіцяв не розстрілювати нас геть усіх, а тільки до Сибіру вислати і заморозити, як мамонтів. Мабуть, того ми і варті, якщо цей безлад в України зроблений нашими власними руками. Не турбуйся, Жирік, ми не про помаранчеву революцію, ви нам вибору не залишили. І ми відстояли Україну власними нервами, здоров’ям, а деякі і життям, а про те божевілля, яке прийшло до нас з політреформою, виборами за партійними списками тощо. Хіба можна обирати того, кого не знаєш не те, що в обличчя, а і за прізвищем. Єдине що ми знали, це партійну належність. Самі обирали – самі й винуваті. Їжте, хоч повилазьте. І ось що на думку приходить. Є таке старовинне прислів’я: „ У людей вороги ліпші ніж мої друзі”. А якщо перекласти це прислів’я на суто партійну мову, як тепер дуже модно – то постає питання: чому в Молдові комуністи кращі, ніж у нас демократи, не кажучи вже про не демократів? Ау-у-у, громадяни, як любить позиватися журналістка пані Коробова, коли у нас наступна помаранчева революція? Або поїдемо всі разом до Сибіру?
Р. Волкова
Ідіот – наволоч, ідіот-наволоч, ідіот –наволоч... Розрахунок майже закінчено. То пейзаж рідного політикума. Залишимо в спокої, або, скоріш, в неспокої, тих небагатьох депутатів, які пройшли в Верховну Раду не заради своїх майнових або психологічних амбіцій, а заради України і її народу. Ми не будемо їх рахувати по пальцях, бо всіх не знаємо, і взагалі це недоречно. Але VIP- персони геть усіх політичних сил, що влучили в парламент можна порівняти тільки з сутенерами, яких турбує одне: під кого ляже Верховна Рада, з ким і як ...Кабмін, РНБО тощо. В цій ситуації громадяни України починають тихо, але невпинно божеволіти. Європа і Америка також тихо і невпинно, але повністю розчаровуватися, а наш північний сусід радіти і збагачуватися. „Где ваша „помаранчева” революция!” – волає Жирік. „Чтобы вы без нас делали? Вы и по малой нужде без нас не сходите, не то что по большой!” А „нужда” у нас і справді велика. Жирік, дякуємо тобі щиро, за те, що ти пообіцяв не розстрілювати нас геть усіх, а тільки до Сибіру вислати і заморозити, як мамонтів. Мабуть, того ми і варті, якщо цей безлад в України зроблений нашими власними руками. Не турбуйся, Жирік, ми не про помаранчеву революцію, ви нам вибору не залишили. І ми відстояли Україну власними нервами, здоров’ям, а деякі і життям, а про те божевілля, яке прийшло до нас з політреформою, виборами за партійними списками тощо. Хіба можна обирати того, кого не знаєш не те, що в обличчя, а і за прізвищем. Єдине що ми знали, це партійну належність. Самі обирали – самі й винуваті. Їжте, хоч повилазьте. І ось що на думку приходить. Є таке старовинне прислів’я: „ У людей вороги ліпші ніж мої друзі”. А якщо перекласти це прислів’я на суто партійну мову, як тепер дуже модно – то постає питання: чому в Молдові комуністи кращі, ніж у нас демократи, не кажучи вже про не демократів? Ау-у-у, громадяни, як любить позиватися журналістка пані Коробова, коли у нас наступна помаранчева революція? Або поїдемо всі разом до Сибіру?
Р. Волкова