06/15/2006 | Забойщик

Дискуссия по языковому вопросу становится тем ожесточеннее, чем меньше шансов на создание «оранжевой» коалиции и на зиму в теплых домах. Понятно, что уже давно пора поднимать на вилы Банковую, Грушевского, Владимирскую, Богомольца и прочие «малины». И тут, по наводке «бело-голубых» начинается извечный плач о языках. Наш форум не остался безучастным к обсуждению этого вопроса.



Хроника

«13 червня, у вівторок, патріотичні партії і організації проведуть акцію протесту проти ворожих зазіхань на незалежність нашої країни.

Основним приводом для проведення акції стали протизаконні рішення деяких обласних і міських рад про надання російській мові статусу регіональної.
Це – непокора центральній владі, порушення ст.10 Конституції України і Законів України.
Хронологія і географія злочинних рішень свідчать про те, що вони координуються з єдиного закордонного центру, мета якого – знищення державної незалежності України.

Початок акції – об 11:00 біля М „Арсенальна”.
Ми розстріляємо 5-у колону – зрадників, які зсередини дестабілізують ситуацію в країні.

Далі колоною рушимо до Секретаріату Президента, де вимагатимемо від гаранта Конституції навести у державі порядок і захистити українську мову й культуру.

Україна – не німа!
Зрадників чека тюрма!»





Гриць



Оце сиділи ми, буковинські хлекеви та фетіци, спокійно гепали полумисками, ложками та пательнями – споживали мамалигу, шкварки, бринзу, як-то приїхав до нас оден газда на колесі, хвайний чоловік, і привіз нам сумну звістку. У той цігель, коли ми не маємо ніц часу, щоб святкові сподні та горботки повдягати – все трудимось на городах та полях, доглядаєм за городиноу, пестимо маржину, якісь там недруги наші на мову батьківську нашу злість якусь мають. Пам’ятаєм добре, ще СОВЄТИ кляті, коли з нас не тільки сподні знімали, коли у 47-омому кості наші пантрували, над мовоу нашоу збиткувалиси. Ну то кіко ше може ця курварія мовная тривати, кіко можна нас буковинців гордих додолу нагинати? Прочитали ми майдан наш любий і вздріли, шо не самі ми такі, шо ше май є таких по Вкраїні, шо і їх збиткують. То рішили чьотко написати і від краю Буковинського листа у підтримку мови нашої. Оце взєли олувко в руки і пишемо до Вас! Нє, ну то капейстро повне, шо то ми не годні у власній країні власноу мовоу балакати? А скажемо вам так: ото поки всілякі будуть нам мову топтати, ото доти будемо їх всіх до пули посилати! Наші газди, вже давно бардички гострять, парканами високими свої оселі оточують, ще й трохи тай шмайсера свої повитягують. Ну кіко можна на мові ґешефт заробляти? Тому впрягаємось гордо ми в одну фіру із львів’янами, одеситами, центровиками та русинами із Закарпаття, і гордо заявляємо: „Мо, панове, мо? Чи фаче від нас чоловіки добрі! Залиште в спокої Ви мову нашу. А то… Повстане військо буковинське – візьме в руки роскалі та гралі, повкриває схрони австріяцькі і буде вам, панство, зле по-ріяльному”.







Работяга



А чо? Всё панятно Грыцько пыше, пан отаман Грыцько-Буковынськый, на своём месном суржыке расказует про пахоту трудового крестянства, этта не в жакузи под тенью баобабы зависать, не баран чихнул. Ежли какая падла будет навязывать буковинским чужую мову, то не палучитца, со всех сторон Украины подтянутца сознательные трудовые граждане. Каждому региону свой суржык, хто на каком гаварит так и правильна, не хрен навязывать другой суржык нашему суржыку. Грыць гаварит ЧЬОТКО! От! Не паймут слуги, то по всей Украйне настроения недавольные: хто австриякские захоронки откапувать збирается, хто с шуфлей на ровере, а хто и с простым булыжником, а гланое што дагавариватца не нада - спонтанный порыв народа против узурпации мов и суржыков. От!





Василь з під Жмеринки



Ой,як справедливо пише цей роботяга! Мо вы гадаете,що ми вінничани ,живемо тільки з того,що відправляємо наших тещ на Київский вокзал до Москви з яблуками.Геть ні!Сіємо трохи пшениці,трохи буряку,трохи гречки, трохи крадемо спирт на заводах.З того живемо!І Грицька буковинського підтримує роботяга і я його підтримую, бо в мене,крім берданки нічого немае.Мое,бля,коли час настане, то поділиться своїм запасом.Ви ж дивіться куди воно пхається? Це західняки відсіються,трохи оброблять земельку і попруть казати в Київ "Руки догори,що ви тут,виблядки ,творите".Боже милостивий!Прийдуть! А мені,що робити? Прибігати і їм носити чай? Не! Вінницькі пережили Потоцьких з їхніми конфедераціями,пролетарського натхненника Леніна з його продрозверсткою, вождя народів тата Сталіна, з його поміччю населенню басейну Волги, кукурудзяного Хрущова, рапсового Брежнева, торгового Горбачева, Кравчука,шо не поняв шо він зробив, Кучму,шо все спродав, і бджоляра Ющенка переживемо! То що Грицю, можу надіятися на твої запаси зі схрону? Чи питати в хвопців з Тернополя? А яка ріжниця. Стріляв зайців, то й зможу стріляти чи то зі шмайсера,чи то з якоїсь автріяцької берданки.





ОлексІй Ромоданський



Що це ви тут задумали? Я полтавчанин з Чернятина.А ви хоч знаете,що населення Полтавщини саме менше участвовало в війнах? Курва його мать! Є хата,є садок,є город,є 7-10 тополь на межі.Той дивіться за тим ,щоб усе було збережено.Хто заліз на вишеньку,-того вниз долой.А по хвормі ,правільно кажуть ці роботяги,буковинці і вінницькі,- треба стеригтися. Ну,крім вил, в мене нічого немає. Знаю,що ви негодящі,але,як приїду в Київ,то треба буде мені хоч берданку дати ,бо видно без неї не обійдеться.





Лямент



Та йой, дорогі мої брати, сестри, їхні бахурі і бастарди. Чи ми які тумани вісімнайцяті, чи манкурти, чи матолки француваті, не при ліжку буде сказано… Дивітсі – на Сході держави кожда вобласть, район, місто сільского значенія виголошує собі реґівональну мову яку хоче, а ми, патрійоти і правдиві галичани не годні ніц тому зарадити, бо забулисмо свою материзну – солов’їну мову львівскої батярні, яка настільки сі відрізняє від полтавского діялекту українскої, як ідиш від івриту. Та скілько в наших школах львівских дітей будут вчили казати на шницель і карменадлю катлєта, а на мешти – черевики? Та коли львівский фраєр спацерував на здибанку в черевиках, а панянці дарував не презент, а подарунок (в східних районах Замарстинова вже навіть кажут подарок!)? То ласкаво попрошу всіх дипутатів, чиновників-бельбасів, їх жінок і коханок, шоферів і бодяґвардів вступитисі за сплюндровану нашу ґвару і надати їй статус реґівональної, бо як та децізия не визріє, то будете мали справу з головою товариства симпатиків львівскої ґвари на теренах Підзамча Стефою Пацьорковою. Кубіта через той понижений мовний статус має страшний проблєм зі свойов козов, яку регулярно пасе на теренах Кайзервальду і Знeсіння. Якийсь час пані Стефа виганяла свою рогату Рузю попри браму якоїсь метальової бази. І всьо було фертиг, заким сторожем теї фірми не поставили якогось бувшого прапорщика з дуже далекого сходу бувшої «недєлімої страни». Той все казав на козу пані Стефи «жівотноє двурогоє бєз тормозов і руля». Від тего сторожевого «благословіння» коза Рузя перестала давати молоко, а доїласі виключно твердим сиром салогуні в позлітці і з штрихкодом. При цьому страшно матюкалася, що цілком не властиво для добре вихованої галицкої кози з порєдної львівскої родини репресованих. І то є ніц дивного – ви б спробували доїтисі тим кварґелем! Пані Стефа при нагоді культурно бештила сторожа не бути вар’ятунцьом і не прозивати члена її стада рогатої худоби негожими словами, а ліпше взагалі билбати і вдавати німого здитинства. І навіть вобіцяла нагодувати їго андрутами з чоколядов на кокосовій стружці. А той бурмило сказав, що він є «язиковим меншенством» на території бази, де він проголосив свій язик реґівональним, згідно з «Європейской Хартієй реґіанальних язиков». І пані Стефа від тего дістала страшну висипку на вантуху, і теперка сі лічит в мольфара Зозульки і доктора Цісика народними способaми – настоянкою на люриксі срібнолистому. Але так довго стривати не може, бо настоянка вже сі кінчає і не дай Боже дочекати, щоби пані Стефа вчинила яку авантуру – то може бути міжнаційональний конфлікт в межах соборної держави і тего сторожа не вратує ні «Європейская Хартія», ні пес Бровко, на якого чекає кавал мнєса зі тертим шклом… То, прошу вас, наші райці солодонькі з рад і совєтів ріжних рівнів, борше сі справувати з проголошенням львівскої ґвари реґівональнов мовов, бо час іде, пані Стефа слабує на нерви, а ґвару нашу частіше вчуєш в Барсельоні, Лісбоні чи Кракові, а не в ріднім Львові, попід Високим Замком, понад славною Полтвою, попри київску владy… П.С. Дійшла до мене чутка, що звивні одесити з Дерибасівскої, що над нашим морем, теж не пасут ні задніх, ні передніх, а мают інтенцию проголосити мову Ільфа і Бабеля реґівональнов. Бо в них таке саме капарство з язиками, як в нас з ґварою. Щиро їх вітаю і хтів бим, аби ми сі спарували до спілки і боролисі за наші бaлаки, як брати. Бо як Одеса зі Львовом сі доштукуют, то та мать городов рускіх і її діти будут при нас виглядали як мантелепи на чужій дифіляді.





Пара слов



28 мая уве Львове собрали большой хурал портреты из львовской и одесской майдановской мишпухи. По ходу хурала обе-две стороны договорились промежду собой аж до того, шё пришли к единому мнению. Они отцинковали, шё первый и самый большой гембель в Украине на сегодня - это гембель с языками. И гембель тут не столько с русским языком. С русским, дай Бог ему здоровья, все нормально. А вот ситуация с таки да уникальными языками: и с одесской речью, и с львівською ґварою — явно не фонтан, шёб не сказать хужее. Вот послушайте сюда. Или из Одессы есть хоть одна радиостанция, из матюгальников которой гутарит хорошо грамотный литературный же одесский язык, язык нашего Паустовского, Бабеля, Катаева? Спрашивается: шё за гармидер, шё в Одессе нельзя найти хоть одну газету, накаляканную хорошо грамотной же одесской речью? Вус трапылось, шё, в нашем городе, где живет, кругом-бегом, мильён народу, уже есть куда отдать своё дитё в школу с хорошо грамотным родным одесским языком? Или где есть теи техникумы або университеты (которых туточки у нас дай Боже), шёбы хоть в нем-одном учили, как нужно правильно говорить? Спрашивается вопрос: Как вам это нравится? Разве это не вей з мир?! Так и где, хочется знать, идет Украина с такими гешефтами? Сегодня мы имеем за счастье, если нам говорят: "идите на свой Привоз и там имейте свои разговоры, и ни в чем себе не отказывайте". Щас! Не морочите нам голову! Наши разговоры мы хотим мочь иметь там где мы хотим, а не тыняться только, где скажут, пусть даже и об таких славных мест. И хорошо еще, шё есть еще промеж нас люди, которые помнят, как надо говорить в Одессе, и только через это наш язык все еще немножечко живой. И во Львове тоже есть еще паны, которые помнят правильный львовский язык, и они имеют те же проблемы, что и у нас тут, да! И одесская речь, и львівська ґвара – это же наше ой! Они делают нас одесситами и львовянами, хоть в Одессе, хоть во Львове, хоть где угодно. И больше нигде ви их не найдете. А через то, шё за последние годы и из Одессы, и из Львова уехало, на минуточку, по половине города, теперь и одесская речь, и львівська ґвара имеют бледный вид. И самое главное, шё всем властям все это абсолютно до лампочки. Поэтому мы решили, шё, хотя одесская речь и львівська ґвара, – это немножко две большие разницы, нам давно пора кричать «Геволт!» вместе. Шё нам давно пора делать по этому поводу крепко беременную голову всем городским пурицам и гроссен пуцерам из Киева, шёбы они все нам были здоровы, а не так как мы им. Шёбы мы могли у себя дома разговаривать на том языке, на котором наши предки у нас дома писали и разговаривали, ругались и влюблялись, рождались и умирали наши предки, да!Спрашивается: почему нет? И ну а самым цимесом будет, если мы бикицер сделаем им вырванные годы до той степени, шё наши региональные языки таки сделают языками в отом законе — «Пара слов об ратифікації Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин». Да, конечно, наше сегодняшнее правительство совсем не фонтан, но когда-то были лепетутники и похуже. И ничего – наша речь, наша ґвара и не такое видели. Наше вам с кисточкой!





Хроника



За новими повідомленнями формат акції буде іншим - в ній візьмуть участь низка партій і громадських організацій, зокрема:
- Українська Національна Асамблея (УНА-УНСО)
- СУМ
- „Патріот України”
- ВО „Свобода”
- „Український авангард”
- Молодіжний націоналістичний конгрес.

Отже, у вівторок, 13-го червня 2006 року, об 11:00, біля метро "Арсенальна" учасники акції сформують колону і рушать до Секретаріату Президента, де вимагатимуть від гаранта Конституції навести у державі порядок і захистити Конституцію, українську мову й культуру.

Подаємо текст звернення учасників акції до Президента України:

>Шановний Пане Президенте!

>Протягом трьох останніх місяців деякі обласні і міські ради прийняли протизаконні рішення про надання на ввірених їм територіях російській мові статусу регіональної. Це – яскравий вияв непокори центральній владі, порушення ст.10 Конституції України і Законів України. Пане Президенте, нашу державу і Вас особисто перевіряють на міцність.
Хронологія і географія злочинних рішень свідчать про те, що вони координуються з єдиного закордонного центру, мета якого – знищення державної незалежності України.

>Міністерство юстиції України і прокуратури ряду областей визнали ці рішення незаконними – але, вочевидь, згадані обласні і міські ради керуються не українськими законами. „Мовна диверсія” триває.

>Якщо негайно, з усією рішучістю не покласти цьому край, дестабілізація поширюватиметься і матиме трагічні наслідки.

>У нинішній складний період українцям потрібна сильна і відповідальна центральна влада. Новообрана Верховна Рада не може розглядатися нами як легітимна українська влада. Зараз єдиною легітимною, державницькою гілкою влади в Україні є президентська.

>Пане Президенте! Ви взяли на себе відповідальність перед українською нацією і повинні усвідомити, що неможливо бути однаково популярним серед прибічників і противників незалежності своєї держави. Прихильність ворогів здобути все одно не вдасться. А якщо Ви не вживатимете проти них рішучих заходів, ризикуєте втратити підтримку Ваших прихильників і ввійти в історію як Президент, котрий призвів до втрати державності.

>Зараз на Вас, і тільки на Вас, покладена історична відповідальність – бути чи не бути незалежній державі Україна.

>Тому ми звертаємося до Вас, як до гаранта Конституції, з такими вимогами:

>– вжити заходів для негайного скасування так званої політреформи, вимушено прийнятої Вами 8 грудня 2004 р., яка стала джерелом хаосу в державі, про що яскраво свідчать останні події;

>– домогтися від правоохоронних органів – СБУ, МВС, Генеральної прокуратури – проведення розслідування і чіткого встановлення організаційного і фінансового центру дестабілізації ситуації в Україні;

>– забезпечити жорстке покарання винних у порушенні Конституції – відповідне до скоєної ними державної зради;

>– гарантувати швидкий розвиток української мови, культури, науки, освіти, відродження у повному обсязі українського книгодрукування, кіноіндустрії, національного телебачення і преси.

>Український народ вимагає від Вас, як від глави держави, навести у ній порядок.

>P.S. Ми, українці, лишаємо за собою право, згідно ст. 5 Конституції України (Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.), власними силами здійснювати заходи для відновлення правопорядку в Україні.

http://ord.kiev.ua/categ_1/article_50710.html