Сучасний український феодалізм. Частина І.
06/25/2006 | Pavlo
Близько половини економіки України знаходиться в тіні. Цікаво проаналізувати, якими відношеннями вона керується ? Як взагалі може існувати тінь при такий кількості фіскальних органів ? Я вважаю, що винний в цьому феодальний за своєю суттю устрій посткомуністичного суспільства.
На початку 90-их державні органи існували ніби самі по собі, а економіку регулювали переважно організовані злочинні угруповання. При Кучмі паралельно з відстрілом беспрєдєльщиків відбувся процес зростання держорганів та бандюків в єдину феодально-кримінальну систему. На зміну бандитським “понятіям” прийшло утворене з них “відкупне право”, яке регулює відносини між корумпованими чиновниками та реальною економікою і яке й на сьогодні залишається нормою у суспільстві.
Механізм дії “відкупного права” приблизно такий: претендент на певне “хлібне місце” відкуповує посаду за велику грошову суму або під зобов’язання виконувати противоправні (з точки зору писаних законів) дії на користь “сеньйора”, який сприяє його призначенню. Щоб виконати ці зобов’язання після отримання посади, або щоб повернути вкладені гроші (які можуть перевищувати оклад на цій посаді на десятки років вперед) держслужбовець вимушений включатись в корупційну піраміду. Рядові працівники фіскальних органів, митники, пожежники, інспектори охорони праці і т.д. збирають данину зі своїх ділянок, частину грошей передають керівництву у вигляді кешу або виплат на різні фонди. До порушників “відкупного права” застосовуються норми писаного права, яке є зазвичай більш жорсткішим та менш економічно вигідним. Офіційні виплати в бюджет теж ідуть на підтримку працездатності СИСТЕМИ, так як необхідні для існування органів. За допомогою “відкупного права” грошові потоки піднімаються на самий верх, від протеже до патрона, який знову ж таки є чиїсь протеже.
В роботі СИСТЕМИ так чи інакше приймають участь всі громадяни України. В контрабандному товарі близько 5-10% складають виплати відкупної ренти, з отриманої в конверті зарплатні близько 8% йде на послуги конвертації. Не зарплата, а відкупна рента є головною мотивацією роботи значної частини держслужбовців. Логікою отримання найбільшої відкупної ренти керуються наші законотворці, приймаючі закони що унеможливлюють роботу економіки поза корупційних схем.
Відкупне право все ж таки є кроком вперед порівняно з “понятіями” та безвладдям. В ньому визнаються право суб’єктів на існування поза цього права за умов повного виконання українських законів (написаних “сеньйорами”). Але в цілому коррупційно-феодальна система гальмує розвиток економіки та суспільства, знижує конкурентноздатність країни в постіндустріальному світі. Саме це протиріччя призвело до подій 2004 року, які з повним правом можна вважати антифеодальною революцією.
На початку 90-их державні органи існували ніби самі по собі, а економіку регулювали переважно організовані злочинні угруповання. При Кучмі паралельно з відстрілом беспрєдєльщиків відбувся процес зростання держорганів та бандюків в єдину феодально-кримінальну систему. На зміну бандитським “понятіям” прийшло утворене з них “відкупне право”, яке регулює відносини між корумпованими чиновниками та реальною економікою і яке й на сьогодні залишається нормою у суспільстві.
Механізм дії “відкупного права” приблизно такий: претендент на певне “хлібне місце” відкуповує посаду за велику грошову суму або під зобов’язання виконувати противоправні (з точки зору писаних законів) дії на користь “сеньйора”, який сприяє його призначенню. Щоб виконати ці зобов’язання після отримання посади, або щоб повернути вкладені гроші (які можуть перевищувати оклад на цій посаді на десятки років вперед) держслужбовець вимушений включатись в корупційну піраміду. Рядові працівники фіскальних органів, митники, пожежники, інспектори охорони праці і т.д. збирають данину зі своїх ділянок, частину грошей передають керівництву у вигляді кешу або виплат на різні фонди. До порушників “відкупного права” застосовуються норми писаного права, яке є зазвичай більш жорсткішим та менш економічно вигідним. Офіційні виплати в бюджет теж ідуть на підтримку працездатності СИСТЕМИ, так як необхідні для існування органів. За допомогою “відкупного права” грошові потоки піднімаються на самий верх, від протеже до патрона, який знову ж таки є чиїсь протеже.
В роботі СИСТЕМИ так чи інакше приймають участь всі громадяни України. В контрабандному товарі близько 5-10% складають виплати відкупної ренти, з отриманої в конверті зарплатні близько 8% йде на послуги конвертації. Не зарплата, а відкупна рента є головною мотивацією роботи значної частини держслужбовців. Логікою отримання найбільшої відкупної ренти керуються наші законотворці, приймаючі закони що унеможливлюють роботу економіки поза корупційних схем.
Відкупне право все ж таки є кроком вперед порівняно з “понятіями” та безвладдям. В ньому визнаються право суб’єктів на існування поза цього права за умов повного виконання українських законів (написаних “сеньйорами”). Але в цілому коррупційно-феодальна система гальмує розвиток економіки та суспільства, знижує конкурентноздатність країни в постіндустріальному світі. Саме це протиріччя призвело до подій 2004 року, які з повним правом можна вважати антифеодальною революцією.
Відповіді
2006.06.26 | Pavlo
Сучасний український феодалізм. Частина ІI.
Без врахування “відкупного права” неможливо зрозуміти реалії укрсучполітики. Наприклад, марно було сподіватись на втілення в життя лозунгу “бандитам - тюрми” за умов цієї системи: правоохоронців кримінальний кодекс цікавить тільки в контексті вибивання грошей а бандити розуміють необхідність відкупатися.Ідеологічні розбіжності між головними політичними силами виразно проявляються саме у їх відношенні до корупційно-феодальної системи. Нам пропонується три рецепта ліквідації системи:
від Ющенка – еволюційним шляхом, через адміністративну та судову реформу, через вступ до ЕС
від Тимошенко –шляхом швидких структурних змін спираючись виключно на внутрішні сили
від Мороза – через повернення до соціалістичних методів керівництва державним апаратом.
та один рецепт консервації системи через впровадження федералізму від Януковича.
Також можна зрозуміти події першого помаранчевого року. Кучма керував країною за принципами “відкупного права”, для іншого способу керування державний апарат просто не був пристосований. Ющенко як президент чесно абстрагувався від корупційної системи але не знайшов їй заміни – адміністративна реформа заглухла а до вступу в ЕС ще потрібно було дожити. Грошові потоки як були направлені на гору так і залишились, і їх швиденько опанували менш принципові камаради, які пізніше отримали назву “любі друзі”.
Можна впевнено стверджувати, що першопричина "феодального" укладу полягає не в корупціонерах чи олігархах, а в простих людях, які цей уклад приймають. Наприклад, українці в Чехії структурувались за такими самими принципами. Прості заробітчани не мають право самостійно працевлаштовуватися та вимушені ділитися з “клієнтами”.
2006.06.26 | Мірко
Від комунізму, через феодалізм, - до вільноринкової системи?
Дорога від комунізму через феодалізм до вільноринкової системи це неокреслений шлях. Історично, перехід від феодалізму до ВС брало кількасот років, і то в супроводі зміни економіки від аґрарної на індустріяльну. Сьогодні Україна має індустріяльний феодалізм. Ґрунт під новими феодалами стійкіший.Павло пише
> Нам пропонується три рецепта ліквідації системи:<
>від Ющенка –еволюційним шляхом, через адміністративну та судову реформу, через вступ до ЕС<
Тут поставлено віз поперед коня. ЕС феодалів не мрийме.
>від Тимошенко –шляхом швидких структурних змін спираючись виключно на внутрішні сили<
Браво! Лише боюсь що Юля скерує зміни на соціялізм. А при соціялізмі не створиться потрібне накопичення капіталу. Тому дорога від соціялізму до вільноринкової системи веде до розпродажу економіки чужинцям. (нещасні наслідки цього вже наявні) Щоб такого оминути, треба пристосувати подвійні принципи. Для нової індустрії, (приклад тут побудова нового заводу на порожних землях) дотримуватися строго вільноринкових принципів. Для державної власности, керована (але цілком прозора) обережна приватизація, за на заздалегідь прилюдненими принципами. Бажаний вислід такої приватизації був би постепенний перехід засобів продукції в приватні, українські руки при постепенній сплаті державі коштів такого продажу.
>від Мороза – через повернення до соціалістичних методів керівництва державним апаратом.<
Коментар зайвий. Подібна ситуація до вищезгаданої, лише без можливости розуміння вільноринкових принципів.
>та один рецепт консервації системи через впровадження федералізму від Януковича.<
який покінчеться передачею як і засобів виробництва, так і владних важелів в руки ворожої держави.
2006.06.26 | один_козак
Радянський комунізм є синтетичною моди-
фікацією феодалізму.2006.06.26 | Pavlo
Не так.
Мірко пише:> Сьогодні Україна має індустріяльний феодалізм. Ґрунт під новими феодалами стійкіший.
Ні. В Росії справді так, у них ресурсів вистачить на сто років дєрібану, а у нас дєрібан цілому закінчився. Майже все, що могло перейти в особисту власність, перейшло, і тепер власники цього майна зацікавлені в його ефективному використаню. Тому український феодалізм має найблизчим часом накритися.
Єдине, що потрібно - знайти ефективну заміну "відкупним" відносинам.
2006.06.28 | Сергій Кабуд
Дєрібан і Росія- троха інакше, на мій погляд
Росія це аналог Канади, лише кульгавий і дебільнийтеріторія Росія нікому в ср. не потрібна, бо там холодно і фігово в усіх сенсах та ще їх 'баби' страшні та косоокі.
Ресурсів десь як в Канаді, але їхати в ті хоілода люди не хочуть, незважаючи на доволі ліберальну канадську іміграційну політику.
В США тепліше, більше свободи та ринок в 10 разів більший ніж
в Канаді.
А в Росії в 10 разів меньший ніж в Канаді, бо бідне населення, а купка нафтовиків на враховується, бо їх замало.
Так шо Росії, товарищі і панове, буде гаплик в сенсі що перетворюватиметься вона навіть ен в Канадау, а в сірію чи ірак, а може в Ліван зи Іран.
Україна виживе ЛИШЕ за умов зміни режиму та зміцнення військової потужності на не меньший рівень ніж в сучасної франції. Плюс ОБОВ'ЯЗКОВИМ має стати повернення ядерки.
2006.06.28 | Сергій Кабуд
соціалізм насправді накопичує ще більший капітал, але в одній ки
кишені- в начальства,по суті соціалізм, як його уявляють мороз чи тимошенко- і є різновид феодалізму з елементами їх власної олігархії. Точна копія НЕПу Лєніна.
2006.06.26 | andriko
Не розкрита роль усякіх там совєтнічків :)
Після розвалу совка усі екскомуністичні керівника зіткнулися з беспредєлом у своїй вотчині. Така ситуація була і у Ельцина і у Кравчука, і тут на сильно "допомогли" забугорні радники. Взагалі цікаво спостерігати, як, в приципі, правильна ідея відновлення керованості державою, у наших умовах перетворюється у ще більшу некерованість. Росіянам при Путіні вдалося реанімувати стару совкову систему управління і тепер вони ії поступово "капіталізують", Кучма також пробував, але ж усі "керівники" в Москві2006.06.28 | Сергій Кабуд
роль західних радників була мізерна
тому що вони не мали тями в устрої совка.Тяму як працював совок НАСПРАВДІ мало хто має і зараз.
От Ви скоріше цього до кінця не уявляєте.
2006.06.26 | Мартинюк
Вітаю з вагомим вкладом в теорію українського феодалізму
Вірніше неофеодалізму, як це вже встигли охрестити.Презентую Вам з цієї нагоди твір фундатора цього наукового напряму, себто мене.
РІЧ ПОСПОЛИТА УКРАЇНСЬКА.
http://www2.maidan.org.ua/n/lib/982778299
===========================================================================
Володимир Мартинюк
Розвиток марксистсько-ленінського феодалізму в Україні.
Персональний автограф можу вислати факсом.
2006.06.27 | Pavlo
Мене більше цікавять не зовнішні прояви укрсучфеодаліму, а
механізм його виникнення і ,саме головне, зникнення.Я не думаю, що це була диверсія зовнішніх радників. Феодалізм в головах людей, яких комуняки привчили до двоємислія, витравили повагу до громадянських прав, позбавили приватної властності.
2006.06.28 | jurij
Re: не видумуйте
Не видумуйте особливого українського неофеодалізму, за цими законами живе зараз цивілізований світ. Лише феодалами, тобто власниками, стали великі корпорації, олігархи по-нашому, тоді вони звалися магнатами. А роль держави тоді, як і зараз, вони зводили нанівець.2006.06.28 | Pavlo
Ні. За такими законами живе НЕцивілізований світ.
jurij пише:> Не видумуйте особливого українського неофеодалізму, за цими законами живе зараз цивілізований світ.
Я не чув звісток про щось подібне до відкупної системи у Словаччині чи у Чехії. Коррупція є у всіх країнах, але далеко не у всіх країнах коррупція є метою і сенсом існування держапарату.
У всіх країнах є організована злочинність, але в цивілізованих країнах бандити займаються тим, чим вони мають займатись: торгівлею наркотиків, краденими машинами, контрабандою зброї та сутенерством. У нас бандити займаються всім бізнесом, це не є нормально.
>Лише феодалами, тобто власниками, стали великі корпорації, олігархи по-нашому, тоді вони звалися магнатами. А роль держави тоді, як і зараз, вони зводили нанівець.
Є суттєва різниця між олігархом і просто багатою людиною. Багата людина підсудна, олігарх ні.
2006.06.28 | Сергій Кабуд
є кілька країн в Світі де корупція фактично відсутня
якщо не помиляюся:Нова Зеландія, Данія, Фінляндія, тощо
2006.06.28 | Сергій Кабуд
ви написали як раз протилежне реальності
в не-феодальних постіндустріальних режимах практично не обмежена підприємницька діяльність включно і з малим підприємцемhttp://www2.maidan.org.ua/n/free/1150985647
а у феодальних- точно як в Україні, що видно з наведених порівнянь
2006.07.07 | Pavlo
Винуваті не персоналії. Винувата система.
Поки не зрозуміємо як вона працює, поки не знайдемо їй ефективну заміну, доти будемо рухатись по колу.