МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Треба встати і вийти

07/16/2006 | Юрій Шеляженко
Київ знову готується згадати часи помаранчевої революції. Верховна Рада в облозі «регіоналів» та їх «комуністично»-«соціалістичних» посіпак, що зрадили своїх виборців та продалися олігархам з Донбасу. Ці «братки» давно перетворили свій «регіон» у кримінальну резервацію і намагаються зробити те саме зі всією Україною. Тим часом на Майдані розгортається наметове містечко в підтримку демократичних сил, які, пригадуючи помаранчеву революцію, стверджують: бандити повинні сидіти у тюрмах, а не в міністерських кріслах!

Дарма хтось каже, ніби «революцій більше не буде», «вдруге історія повторюється як фарс» і т.п. Настав час зрозуміти: на майданах, у боротьбі за громадянські права і у відстоюванні своєї волі та історичного вибору, український народ народжується і знову та знову виборює свою свободу – бо лише в боротьбі можна її здобути.

Нас намагалися позбавити людських прав і татаро-монголи, і Російська імперія, що змавпувала від орди та розвинула багато по-азійськи жорстоких політичних методів, і наші ж можновладці, вигодовані цією щедрою землею. Вони, на жаль, досі вважають народ за безсловесне бидло, але їм доведеться розчаруватись у цьому переконанні. Піддаючись згубній спокусі, ці «добродії» зловживають нашою довірою до них і часто замість відповідальності за долю держави і нації намагаються покласти на свої плечі мішок з награбованим народним майном.

Такі люди, як Олександр Мороз, чомусь вважають, що після виборів вони можуть по кілька разів підписувати угоду про створення помаранчевої коаліції, а потім, обманувши всіх (в тому числі власних виборців та членів власної партії) і, хизуючись своїм зрадницьким «мистецтвом маневру», провертати вигідні оборудки з діячами, совість і репутація яких далека від чистоти. Такі зрадники гадають, що вони є взірцями справжньої політики, що їм нема альтернативи, і нікого іншого замість них у високе крісло народ посадити не зможе. Але час не стоїть на місці! Приходять з народних лав і кмітливі організатори, і талановиті мислителі, і полум’яні оратори (цих, мабуть, навіть більше ніж треба…), і яскраві лідери, здатні вести людей в атаку проти злиднів, безнадії, сил зла. Тому правда раніше чи пізніше подолає несправедливість. Свободу не спинити!

Ми пережили півтора роки в надзвичайно складній ситуації. Паростки демократії, посіяні помаранчевою революцією, почали проростати у всіх сферах суспільного життя. Новини у ЗМІ стали більш чесними та відвертими. Чиновники, замість плодити шквал відписок, почали частіше реагувати на скарги громадян, а іноді й брали участь в тих громадських слуханнях, круглих столах та інших «самодіяльних» заходах громадянського суспільства, налагоджуючи діалог з громадськістю - щирий та інформативний. Багато людей змогли оперативно вирішити проблемні питання з владою, які раніше не вирішувалися роками – бо трохи зменшився шалений корупційних тиск: вимагати хабаря стало більш небезпечно. Вперше за багато років не словах, а на ділі Україна почала реалізувати свою політику інтеграції до світової євроатлантичної спільноти: СОТ, НАТО, ЄС.

Водночас всі ці зміни викликали шалену протидію з боку «старої гвардії» совдепівсько-кучмістських чиновників, що не бажають працювати по-новому, і з боку авторитарної державної влади наших північних сусідів, наляканої тим, що «вірус демократії» в Україні може перекинутись на пригнічений російський народ і поставити під загрозу панування паразитичного правлячого класу колишніх партноменклатурників та працівників спецслужб, як це було в перші роки після розпаду гіпер-імперії СРСР.

До яких тільки методів не вдавалися зрадники свого народу, аби тільки «довести» людям, що свобода від кучмізму є шкідливою для економіки! І використовували свою підступно вибудувану за роки незалежності аграрну монополію, щоб безсовісно спекулювати м’ясом, молоком та цукром. І домовлялися з росіянами, створюючи штучний ріст цін на пальне та газ. І розповсюджували безглузді чутки про «безсильство та непрофесіоналізм помаранчевих», підсилюючи розчарування демократичними змінами. І виводили п’яничок за жалюгідні гроші на псевдо-мітинги, сподіваючись створити враження, ніби всі мітинги підстроєні і проплачені, є лише способом заробітку, а не способом громадянського згуртування та впливу на владу. Але все це відбувалося на очах народу. І народ, як виявилося, не такий дурний, щоб повірити гарним словам на зразок «антикризова коаліція», «стабільність», «федералізм», нарешті, «Єдиний Економічний Простір» чи «Співдружність Незалежних Держав». Народ також не обманеш облудними словами зрадника: «Я взяв всю відповідальність на себе!». Яка це за рахунком зрада, добродію Олександре Олександровичу? Пальців не вистачить, щоб порахувати! Тому люди знову виходять на вулиці, щоб відстояти свій вибір. Бо більшість українців проголосували за помаранчеву коаліцію, а не за бандитську.

Взагалі, дивовижно, як партії Януковича-Ахметова вистачило нахабності грати за кремлівськими нотами (бо вже стало «секретом полішинеля», що саме звідти керують «антикризовою коаліцією» і саме в Москву напівтаємно їздять для консультацій лідери цієї «коаліції»), коли вони цілком легітимно отримували від помаранчевої коаліції половину парламентських комітетів, а з ними – і шанс навчитися добрим манерам у політиці? Вони ж могли користуватися всіма правами і пошаною справжньої опозиції, виглядати як борці за справедливість принаймні в очах обдурених ними і насильно зігнаних на дільниці виборців Донбасу. Але «регіонали» вирішили залишатися тими, ким вони є зараз: бандою порушників Конституції, які підбивають місцеві ради на сході та півдні ухвалювати розкольницькі рішення щодо «регіонального статусу російської мови», «територій без НАТО», і зрештою порушників Кримінального кодексу, яких рятує від кримінальної відповідальності за напади зі зброєю на політичних опонентів та представників ЗМІ тільки депутатська недоторканість.

Зараз, коли всі можливі політичні ходи в парламенті зроблено, настав час Президента сказати своє слово. Є лише два шляхи вийти з кризи, не зраджуючи України і не здіймаючи хвилю народного гніву, яка може змести з владного Олімпу всіх самозваних лідерів, які забули, навіщо стояли півтора роки тому поряд з народом на Майдані: реальний і фантастичний. Перш за все, Віктор Ющенко повинен усвідомлювати, що продовжувати хибний шлях, започаткований сумнозвісним меморандумом з «Яничарами», наприклад, створювати так звану «широку коаліцію» НСНУ та ПР - до чого його зараз підбивають численні «любі друзі», такі як Єхануров та Кінах – було б політичним самогубством. Реальний шлях до виходу з кризи є розпуск парламенту, що не спромігся виконати волю своїх виборців і погряз в дрібній метушні навколо перетягування крісел. Фантастичний шлях - організація неймовірно успішних переговорів, результатом яких стало б відновлення помаранчевої коаліції або відміна конституційної реформи і призначення прем’єра, який не помічений у симпатіях до Партії регіонів.

Зараз, коли зрада Олександра Мороза згуртувала свідомих громадян, ми є сильні, як ніколи не було з пам’ятної зими 2004-го. Тарас Шевченко писав: «Борітеся – поборете!». Думаю, що навіть найзатятіші песимісти найближчими днями вийдуть на Майдан, щоб захистити священне право українського народу обирати з двох зол не найгірше.

Відповіді

  • 2006.07.16 | VOL

    Боротися, боротися і ще раз боротися!

    Тільки послідовна, цілеспрямована і інтелектуально підтверджена боротьба народу зможе заставити посібника олігархів пана президента України Ющенка виконати волю громади.

    Виходьте на вулиці, майдани і стійте до позитивного вирішення своїх конституційних прав.

    А не виконає Президент того, що хоче народ України - оголосити його поза народом і домагатися його відстави.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2006.07.17 | BIO

    Бедный, бедный йо...

    >щоб захистити священне право українського народу обирати з двох зол не найгірше.

    Подайте люди добрые этому юноше первое место в конкурсе статей-
    скороспелок - это и будет наиболее наименьшим злом.

    Хуже будет если малыш опять опишется...

    На Майдане и так стало сыровато...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.17 | Юрій Шеляженко

      Поужинайте и отдохните, Вы устали

  • 2006.07.17 | rurik

    Re: Треба встати і вийти

    У мене є питання до свідомої частини нашого суспільства , а особливо до тих, хто свою місцевість гордо називає «Українським П,ємонтом». А чому ви дійство під назвою «Майдан-2» не розпочали значно раніше? У вас було принаймні два привода влаштувати мегатусу у підніжжя Берегині. Перший перед виборами, коли ваші помаранчеві пастирі НСНУ й БЮТлегири не спромоглися зробити єдиний блок; коли НСНУ «відшила» націонал-демократів. Другий привід був після виборів , коли нанайці та тімошонковці гамселили, шантажували один одного відносно розподілу посад. Чому тоді не розгортали намети та не волали своїм помаранчевим поводирям « Схаменіться! Помиріться! Будьте разом, бо інакше до влади прийде східняцька «бикота» ( ви ж нас так називаєте). Якби ви у ті ключові моменти розвитку подій вийшли б на майдан, то це виглядало б, як внутрішня «розборка» помаранчевого табору, й протистояння «Схід-Захід» не загострилося б , як сьогодні. Чому ви тоді не вийшли? У мене є два варіанти відповіді. ( Потрібне підкреслити).

    1) Ви просто недолугі, забиті телепні ( біомаса, як каже Йуля), які не можуть прорахувати можливий сценарій розвитку подій у країні навіть на місяць уперед. Якщо так, то тоді зрозуміло чому ви стояли на майдані у грудні 2004 року.

    2) Ви глибоко цинічні , непорядні люди, які виходять на майдан тільки тоді, коли там чути хрускіт зелених купюр.

    І ще. Історія повторюється. І повторюється вона у вигляді фарсу. Намети напівпорожні. Кияни, які стояли у 2004 році поруч з вами, зараз на усіх хворумах плюються , мовляв, принесло до нас галичанських бомжів – своїх нібито не вистачає . Каськівська пора чубиться із , здавалося б, однодумцями… Чому чубиться? А зрозуміло чому : американці, Сорос, наші олігархи «бабла» не дали на новий майдан, а тому Каськіву зайвих ротів поруч не треба. То, бачите, є « природній відбір та боротьба за існування» на майдані. Все по Дарвіну. Я читав у майдан-інформі , що біля його наметів черги ( які черги малися на увазі?) людей, які хочуть підписатися під «чолобитною» до месії, мовляв, « розжени, батько, тих клятих бояр…» А мені здається , то кияни та гості столиці колективно пишуть епітафію майдану й « революсіон д оранж».
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.07.17 | Адвокат ...

      АФФтар, пєши ісчьо! Оби два варіянти,-- лайно.

    • 2006.07.17 | Роман ShaRP

      UVMOD п.2 повтор/спам/троль-клон

      уже выплывало под ником lustracia®
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.07.17 | Пані

        Вже порубаний. Хай тут стоїть для контрою.

    • 2006.07.17 | Юрій Шеляженко

      Фарс, шановний "східняче", це ототожнювати Вас з народом, а не з

      трьохлітерною абревіатурою однієї контори (на К починається, на Б закінчується)...
    • 2006.07.17 | пан Roller

      Треба лечь, и успокоиться, на "киевском привозе"

      rurik пише:

      > Со многим согласен.

      Де хто важае, что революция это встать и выйти.
      Революция это прежде всего гроши.И гроши не малые.

      Вопрос не стоит будет не будет. Вопрос нужна не нужна.Кому? И где на это гроши? В Лондоне?

      И против кого революция?

      Параша, типун ему на язык, так ваще грозит гражданской войной. А чего людям воевать. Против кого, за что, с кем? Де понимаю.

      Если против власти, то будет ли Ющенко участвовать в революции?

      Вообще, ситуация на "киевском привозе" не такая уж безопасная. И если "партактив" продолжит свою практику, то хватит ли у них грошей, что бы само рассосалось. Затеивая раволюцию, треба раньше подумать как из нее выйти. Да, и кому воно нужно?
      Нам не нужно.


      Разве что тем, кто под шумок гонит цены вверх.
      Повысились цены на абоненские услуги. Билет в сраный СВ, совдеповского типа, можно купить аж за 400 грн до Симферополя, а купейных, вроде как и нет.И обратно 400.

      Что характерно, Луценко спокойно разгонял палаточный городок у мерии. А тут, вроде как крышует сама же власть.Между собой тока скубутся чуток.Пробу сил устраивают.

      Чего же она хочет, влада?
      Революции?Для чего?

      Де понимаю.
      Если ружье весит- оно выстрелит.
      Только по ком, еще вопрос.
      Значит не по власти выстрелит, раз ружье ее.
      А по народу.

      Brgds


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".