дим розвіявся: пейзаж після битви
08/05/2006 | толя дейнека
виборча компанія, що тривала фактично рік, завершилася.
Результат відомий нам як "уряд національної єдності", або ж "Донецькі переїхали до Києва".
Іншими словами, ми маємо класичний зразок того, як за один рік з кратно переважаючих позицій можна все успішно спустити в унітаз і програти буквально все.
Доброю порадою для нас виборців стала така: переписати всіх діючих помаранчевих чильників в блокнот, як невдах-лузерів, щоб не віддавати їм голоси в майбутньому.
Там мають бути записані "видатні переговорники" Безсмертний, Зварич і Ключковський, які ведуть переговори не для якоїсь цілі, а заради балачок.
Туди має бути внесена Юля з ад'ютантом Турчиновим, котрі вирішили показати, як відсутність тактичної гнучкості веде до стратегічної поразки. Дотримання єдиної схеми "переломати всіх через коліно" привела до ставки на виключно помаранчеву коаліцію, в якій омріяні підлеглі партнери мріють про зраду.
Помаранчеві фракції, які формально перебували у владі, почали валитися від першого дотику. Всі їхні внутрішні суперечки і течії всередені добре відомі і ефективно використовуються опонентами. Натомість мега-фракція ПР виглядає як суцільний моноліт, підкопу під який нема. До того ж фракція ПР засвідчила, що може приймати і виконувати рішення дуже швидко. Який контраст з помаранчем.
Донецька згуртованість принесла повний тріумф. Тож ближчим часом уряд Януковича матиме комфортну більшість, і для проведення рішень залучатиме ситуативно або комі-социків, або пів-шмата НУ. Ситуація для них виглядає комфортною і сталою, аж до часів, коли вони не почнуть нахабніти від жиру.
Проти-януковицька опозиція, за відсутності стратегічних і тактичних талантів, має сидіти смирно і чекати десь помилок влади. Певно, для того щоб рішуче скористатися і тут же втратити всі свої шанси.
Результат відомий нам як "уряд національної єдності", або ж "Донецькі переїхали до Києва".
Іншими словами, ми маємо класичний зразок того, як за один рік з кратно переважаючих позицій можна все успішно спустити в унітаз і програти буквально все.
Доброю порадою для нас виборців стала така: переписати всіх діючих помаранчевих чильників в блокнот, як невдах-лузерів, щоб не віддавати їм голоси в майбутньому.
Там мають бути записані "видатні переговорники" Безсмертний, Зварич і Ключковський, які ведуть переговори не для якоїсь цілі, а заради балачок.
Туди має бути внесена Юля з ад'ютантом Турчиновим, котрі вирішили показати, як відсутність тактичної гнучкості веде до стратегічної поразки. Дотримання єдиної схеми "переломати всіх через коліно" привела до ставки на виключно помаранчеву коаліцію, в якій омріяні підлеглі партнери мріють про зраду.
Помаранчеві фракції, які формально перебували у владі, почали валитися від першого дотику. Всі їхні внутрішні суперечки і течії всередені добре відомі і ефективно використовуються опонентами. Натомість мега-фракція ПР виглядає як суцільний моноліт, підкопу під який нема. До того ж фракція ПР засвідчила, що може приймати і виконувати рішення дуже швидко. Який контраст з помаранчем.
Донецька згуртованість принесла повний тріумф. Тож ближчим часом уряд Януковича матиме комфортну більшість, і для проведення рішень залучатиме ситуативно або комі-социків, або пів-шмата НУ. Ситуація для них виглядає комфортною і сталою, аж до часів, коли вони не почнуть нахабніти від жиру.
Проти-януковицька опозиція, за відсутності стратегічних і тактичних талантів, має сидіти смирно і чекати десь помилок влади. Певно, для того щоб рішуче скористатися і тут же втратити всі свої шанси.
Відповіді
2006.08.05 | samopal
Спроба відіпрати задрипані кальсони
Тріумф згуртованості на фоні недостатньої гнучкості...Знову Юля винувата? Зрадила ідеали Майдану? А Ющ проявив гнучкість...
Він з Януком її проявили ще у 2004-иу, коли боролись із "злочинним режимом Кучми", а Юля мало не привела країну до розбрату. Ага, а потім ще й до економічної катастрохви - пацани тоді теж кальсони прали, хоча перед тим всі кричали: "да кто ана такая, ета варовка?"
А "незаангажовані" долбогризи й далі за своє. Розсадник мислєвірусів. Добре, що хоч ригіоналів хвалять, не криючись...
2006.08.05 | толя дейнека
Re: нічого крім сумних фактів
протягом всього цього часу я скоріше був юлефаном і гострим критиком Юща і команди.що стосується Юлі, то вона пожинає плоди своїх рішень. Виборча компанія, досить успішна слід визнати, скінчилася 28 квітня, але переключитися на новий режим роботи - досить відмінний - Юля не змогла чи не второпала.
Юлю підтримало 22% виборців і вона контролює чверть парламенту - це сухі факти, з яких треба виходити. Тобто три чверті парламенту виборцем, який нічим не гірший за юлиного, віддано іншим силам. Що відбувається далі. Юля відкидає всі можливі варіанти, крім одного, який вів її в прем'єрське крісло. Протягом фомування більшості БЮТ вустами перших осіб звинуватив у всіх смертних гріхах всіх геть включно з президентом. Тож результат закономірний.
Порівняймо це з діями ПР. Маючи потужнішу і згуртованішу фракцію в Раді, вони запропонували співпрацю всім. Хоча образ в минулому на інших гравців в них було ніяк не менше. Якщо звучали жорсткі слова на адресу інших - то не від перших псіб, котрі випромінювали саму доброзичливість, а від спеціальних юродивих типа Тарасика. ПР послідовно шукала стежки для співпраці - і вона їх знайшла, причому результат можна назвати триумфальним.
Мислевіруси мислевірусами, але критика хибних тактик і бездарних стратегію має дуже вагомі підстави. І я не бачку причин, чому їх не озвучити вголос.
Одразу скажу, що амбіції БЮТ посісти монополію на певні ідеологічні установки теж треба приймати вельми критично. БЮТ винуватить про зрощення влади і бізнесу - нехай подивляться на свою фракцію. Турчинов вже говорить що першочергова задача фракції є захистити власних бізнсменів, "еліту нації". БЮТ каже про кримінал у владі - вага цих заяв напоки не більша, ніж мітингові крики "Юля воровка". Те саме з монополізмом на "українскість", не буду навіть спмнятися.
"Ідеологічні принципи" БЮТ можна звірити з коливанням їхнього відношення до політреформи - з краю в край. Певно з теперішнію сумятецею типа "все погано, скрізь зрада, Мороз іуда".
2006.08.05 | Unique
Re: нічого крім сумних фактів
Ви дуже вірно зауважили. Нажаль, у помаранчевих ніколи не було видно стратегії, ні тоді, коли вони були опозицією, ні при владі. Суто тактичні дії.2006.08.05 | толя дейнека
Re: я боюся, це не можна назвати навіть тактикою
по більшій частині те що ми спостерігаємо - це якісь рефлекторні рухи.тактика, навіть в дрібних справах, значить більше. По перше, це чітке проголошення собі мети. По друге, аналіз обставин, усвідомлення того що сприяє і вадить цілям. По третє, на основі аналіза визначення способу досягнення мети. По четверте, аналіз здійснених дій, особливо прискіпливий в випадку невдачі і бажано з персональними висновками.
нічого з переліченого я не бачив.
бачив прагнення до прем'єрства - так напролом, через стільці і столи і голови. Це якраз рефлекторні дії. Один нехитрий борцівський прийом звів всі пляни нанівець. Тобто пляни будувалися з розрахунку, що ніхто не ворушиться і собі сам не планує.
Але навіть цього, судячи з як завжди неадекватгих заяв, ніхто визнавати не бажає.
2006.08.05 | Jfk
Cтратeгія, що у ПР, що у БЮТ була абсолютно однаковою
Cтратeгія, що у ПР, що у БЮТ була абсолютно однаковою: посадити лідeра в крісло прeмьeр-міністра, а потім "всьйо порeшаeм".Тактика ж по відношeнню до Cоцюків і Нукeрів дійсно була різна:
У ПР: "которіє продаются - купіть, которє іщо ні продаются - падвeсіть за яйца і потом купіть (ужe подeшeвлe) і ні шагу назад"
У БЮТ: пeрeконати НУ, що люди, що сповідують спільні цінності і спільнe бачeння дeржави і життя мають знайти спільну мову і спільним фронтом виступити на захист дeмократичних завоювань.
Що самe спрацювало (а, значить насправді було потрібно) Cоцюкам і Нукeрам, в тому чіслі нeздарному і, схожe, наскрізь продажному сeлюку-бджолярeві - видно за рeзультатом. Конкрeтно - шоб купили за якнайдорожчe, алe нe доводячи до підвісу за яйця, бо дужe нeзручно будe присідати пeрeд вуликом, бeручи взяток. Та й апарат для продукування малeньких зраджeнят можe постраждати...
Люди, повeрнeння символіки знаходжу дужe слушним. Найкращe - до двeрeй його садиби, щоб бачило чмо особисто кожного ранку. Можна також поштою, якщо відома домашня поштова адрeса. щоб виймало з ящика і кожного разу згадувало дeсятки мільйонів зраджeних ...