“Нафтогазова мафія” хоче зруйнувати Андріївську церкву
08/17/2006 | Майдан-ІНФОРМ
Кожен художник мріє про власний музей чи галерею, де він може постійно виставляти свої роботи. Іван Марчук написав так багато полотен, що ця проблема для нього є особливо гострою. Він – художник, заслужено популярний серед поціновувачів мистецтва. Любить його творчість і Віктор Ющенко, легендарний портрет якого Марчук намалював у 2003 році. Крім того, Марчук всесвітньо відомий майстер, лауреат державної Шевченківської премії.
Не так давно знайшовся для майстра меценат – Володимир Шульга, відомий київський бізнесмен і співвласник мережі супермаркетів «Фокстрот», а також другий номер у списку «Конгресу українських націоналістів». І це само по собі його влучно характеризує: бути одним з чільників організації, яку, за думкою рядових її членів, яку доводилося неодноразово чути, «просто купила нафтогазова мафія». Бо ж хіба діти українських націоналістів, вояків УПА та патріотичного підпілля, взяли б своїм провідником задарма сина дільничного міліціонера, який вогнем і мечем викорінював патріотизм в рідному селі (йдеться про батька Олексія Івченка)?
Пан Шульга спонсорував кілька виставок Івана Марчука, як кажуть, щедро розкошелювався на схвальні рецензії в пресі, а крім того – пообіцяв побудувати майстрові... персональний музей! І не деінде, а на Андріївському узвозі. Заручившись підпримкою Віктора Ющенка у цьому починанні, пан Шульга отримав 18 квітня 2005 року указ Президента про створення музею Марчука.
Зрозуміло, що йдеться про таке слизьке питання, як будівництво в історичному центрі Києва, на Андріївському узвозі. Отримати дозвіл на таке будівництво навіть мультимільйонерові дуже складно. Тим більше, якщо в проекті споруди під цілком мистецькою назвою «Культурний центр «Музей художника Івана Марчука» закладено, крім виставочного залу, художньої майстерні, бібліотеки та особистої квартири Івана Марчука - також кілька офісів, магазин і ресторан, а також… два басейни! А от якщо у відповідь на всі «незручні» питання багатозначно піднімати пальцем вгору і кивати на президентський Указ, тоді, може, гендль і вдасться...
Цей проект одразу ж викликав безліч зауважень. По-перше, такому «музею» не місце в центральній, історичній частині міста, що охороняється законом. По-друге, для реалізації проекту необхідні складні дренажні системи і протизсувні конструкції: триповерховий будинок висотою 14 метрів і загальною площею 9 700 квадратних метрів вбудовується в історичну гору, під фундамент Андріївської церкви. Через те, що кут нахилу тут досягає 30 градусів, для спорудження «музею»-генделика прийдеться забити 20-метрові сваї та насипати 14 метрів ґрунту. Як позначиться забивання бетонних паль в основу древнього пагорба на безцінному пам’янику архітектури, унікальній Андріївській церкві - сказати не може ніхто. Кияни навряд чи погодились би ризикувати в такій ситуації, але хто їх питатиме?..
Виникає цілком обгрунтована підозра: чи не перетвориться цей «музей» згодом у приватний особняк, але вже без музею – адже проектом передбачене принаймні одне житлове приміщення (квартира художника)? Чому ідея будівництва цього центра розглядається на Банковій, а не в Спілці художників України? У кулуарах художники й архітектори жваво обговорювали не талант Марчука, а "спритних ділків", що "на горбі" художника хочуть приватизувати частину Андріївського узвозу". Нічим іншим присутність ресторану, магазинів та офісів у проектованому «музеї» пояснити не можна.
Хотілося б спитати Президента та Івана Марчука: чи знають вони, яку брудну махінацію намагаються прикрити їх іменами? І за які заслуги перед Україною спритнику Володимиру Шульзі дозволять забудову в історичному центрі Києва?
P.s.: 18 серпня 2006 року о 9.30 біля Національного палацу мистецтв «Україна» представники ВМО «Молодь – надія України» та ГК «Громадський спротив України» проведуть мітинг на захист історичної частини Києва – Андріївського узвозу та Андріївської церкви, де спритні ділки з керівництва КУНу під виглядом створення музею - «центру Марчука» намагаються звести чергову комерційну споруду, знищивши історичну пам’ятку. В цей час у палаці «Україна» проходитиме IV Всесвітній форум українців, співорганізатором якого є КУН. Учасникам форуму будуть вручені інформаційні матеріали про чергову столичну аферу.
Не так давно знайшовся для майстра меценат – Володимир Шульга, відомий київський бізнесмен і співвласник мережі супермаркетів «Фокстрот», а також другий номер у списку «Конгресу українських націоналістів». І це само по собі його влучно характеризує: бути одним з чільників організації, яку, за думкою рядових її членів, яку доводилося неодноразово чути, «просто купила нафтогазова мафія». Бо ж хіба діти українських націоналістів, вояків УПА та патріотичного підпілля, взяли б своїм провідником задарма сина дільничного міліціонера, який вогнем і мечем викорінював патріотизм в рідному селі (йдеться про батька Олексія Івченка)?
Пан Шульга спонсорував кілька виставок Івана Марчука, як кажуть, щедро розкошелювався на схвальні рецензії в пресі, а крім того – пообіцяв побудувати майстрові... персональний музей! І не деінде, а на Андріївському узвозі. Заручившись підпримкою Віктора Ющенка у цьому починанні, пан Шульга отримав 18 квітня 2005 року указ Президента про створення музею Марчука.
Зрозуміло, що йдеться про таке слизьке питання, як будівництво в історичному центрі Києва, на Андріївському узвозі. Отримати дозвіл на таке будівництво навіть мультимільйонерові дуже складно. Тим більше, якщо в проекті споруди під цілком мистецькою назвою «Культурний центр «Музей художника Івана Марчука» закладено, крім виставочного залу, художньої майстерні, бібліотеки та особистої квартири Івана Марчука - також кілька офісів, магазин і ресторан, а також… два басейни! А от якщо у відповідь на всі «незручні» питання багатозначно піднімати пальцем вгору і кивати на президентський Указ, тоді, може, гендль і вдасться...
Цей проект одразу ж викликав безліч зауважень. По-перше, такому «музею» не місце в центральній, історичній частині міста, що охороняється законом. По-друге, для реалізації проекту необхідні складні дренажні системи і протизсувні конструкції: триповерховий будинок висотою 14 метрів і загальною площею 9 700 квадратних метрів вбудовується в історичну гору, під фундамент Андріївської церкви. Через те, що кут нахилу тут досягає 30 градусів, для спорудження «музею»-генделика прийдеться забити 20-метрові сваї та насипати 14 метрів ґрунту. Як позначиться забивання бетонних паль в основу древнього пагорба на безцінному пам’янику архітектури, унікальній Андріївській церкві - сказати не може ніхто. Кияни навряд чи погодились би ризикувати в такій ситуації, але хто їх питатиме?..
Виникає цілком обгрунтована підозра: чи не перетвориться цей «музей» згодом у приватний особняк, але вже без музею – адже проектом передбачене принаймні одне житлове приміщення (квартира художника)? Чому ідея будівництва цього центра розглядається на Банковій, а не в Спілці художників України? У кулуарах художники й архітектори жваво обговорювали не талант Марчука, а "спритних ділків", що "на горбі" художника хочуть приватизувати частину Андріївського узвозу". Нічим іншим присутність ресторану, магазинів та офісів у проектованому «музеї» пояснити не можна.
Хотілося б спитати Президента та Івана Марчука: чи знають вони, яку брудну махінацію намагаються прикрити їх іменами? І за які заслуги перед Україною спритнику Володимиру Шульзі дозволять забудову в історичному центрі Києва?
P.s.: 18 серпня 2006 року о 9.30 біля Національного палацу мистецтв «Україна» представники ВМО «Молодь – надія України» та ГК «Громадський спротив України» проведуть мітинг на захист історичної частини Києва – Андріївського узвозу та Андріївської церкви, де спритні ділки з керівництва КУНу під виглядом створення музею - «центру Марчука» намагаються звести чергову комерційну споруду, знищивши історичну пам’ятку. В цей час у палаці «Україна» проходитиме IV Всесвітній форум українців, співорганізатором якого є КУН. Учасникам форуму будуть вручені інформаційні матеріали про чергову столичну аферу.
Відповіді
2006.08.18 | кбн изобретатель художник фотограф тераапевт Василий К.
Re: “Нафтогазова мафія” хоче зруйнувати Андріївську церкву
15 років скітань по Европі,на фарби та інше заробляв тякою фіз. працею, за цей час реалізована моя науково-художня ідея-НЕЙРОМЕДІТАЦІЙНА ТЕРАПІЯ-для лікування моіми творами душі і тіла-коллекція-біля 400 творів,багато великого формату до 7х5 м.Як не буває тяжко ,коллекцію не распродаю, належить Україні, коли вона буде вільна від номенклатурно-бандюківскій влади. пограбувавшій нарід. А скільки ще українских творців тяжко роблять свою працю по всьому світу без визнання у рідній землі.Вони не пишуть портрети вождів-зрадників, та не хочуть мати меценатів, обікравшіх нарід.Wassily K. wassily.k@neurokunst.de www.neurokunst.de