Відкладене свято
08/26/2006 | Юрій Шеляженко
(стаття з післязавтрашньої "Свободи", без правок редактора, який обізвав мене циніком 
)
---------------
Відкладене свято
Безпрецедентне перенесення урочистостей з нагоди Дня Незалежності України на два дні стало взірцевим політтехнологічним кроком нового уряду. Адже саме Віктор Янукович першим звернувся з відкритим листом до всіх органів влади та місцевого самоврядування з вимогою відкласти свято Незалежності –здобуваючи яку, жертвували своїм життям десятки тисяч українських патріотів - заради трауру по пасажирам російського літака, яких погубила зажерливість російської ж влади у торгівлі енергоносіями: пілоти злополучного Ту-154 (за одною з версій, висунутою газетою “Известия”) хотіли зекономити паливо, бо дозаправлятись в Україні дещо дорожче, ніж в Росії, і полетіли найкоротшим курсом через фронт атмосферного шторму.
Траур, як і свято, в демократичній країні має бути або всенародним, або добровільним. Але нікому й на думку не спало збирати Верховну Раду або органи місцевого самоврядування, щоб відмінити заздалегідь затверджені заходи зі святкування Дня Незалежності та проголосити траур. Показовий такий приклад: до організаторів одного з небагатьох не відмінених святкувань – всеукраїнського літературно-музичного фестивалю “День незалежності з Махном” – цілий день телефонували високі чини з Запорізької обласної держадміністрації, аж до заступника голови, і погрожували всіма можливими репресіями з вимогою припинити святкування. При тому у організаторів фестивалю було рішення Гуляйпільської районної ради з дозволом на проведення заходу, який ніхто й не думав скасовувати. Таким чином, свіжоспечений український Уряд за допомогою одних лише силових важелів впливу знову здійснив інфантильну спробу добитися благосклонності Кремля, цього разу – зробивши День Незалежності залежним від Росії. Де, до речі, ніхто й не думав чіпляти чорну стрічку на кожен державний прапор, від Петербурга до Камчатки. В цьому – вся натура “донецьких”: за будь-яку ціну стати святішим від самого Папи...
Втім, “Свобода” неодноразово попереджала, яким буде Уряд за прем’єрства Януковича. І відновлення вільних економічних зон, звідки український капітал вільно перекачується в офшори, і перші спроби скасування пільг працівникам освіти та культури – все це було нами передбачено. Правильно сказала Юлія Тимошенко 22 серпня: “Останніми місяцями до влади прийшли сили, яким чужі ідеї вільної та незалежної України. Тому сьогодні легкодухість не припустима. Кожен має знайти своє місце в боротьбі за Україну, за своє гідне життя і вільне майбутнє”.
В країні, де одна частина влади заглядає в рот Америці та більш за все (якщо вірити публічним заявам) прагне до ЄС і НАТО, а друга частина влади так само сліпо та віддано служить інтересам Москви, єдиною можливою конструктивною політичною опозицією має бути опозиція патріотична. Йдеться не про патріотизм за мовною ознакою, що вже набив оскомину, а патріотизм громадянський.
Ми повинні перетворити Україну із зони відмивання грошей російської мафії та плацдарму другої “холодної війни” між РФ та США у незалежну державу, яка здатна самостійно захистити свою територіальну цілісність, правопорядок на своїй території, забезпечити людям соціальні гарантії та громадянську злагоду, відновити національну економіку, освіту, культуру після багаторічного занепаду. Всі гілки такої влади повинні слугувати лише народові України та встановленому цим народом Закону, бути непідкупними.
І така громадянська патріотична опозиція зараз існує на нашій Батьківщині. Їй тільки треба піднятися на ноги після приголомшливої поразки, очистити свої лави від провокаторів та випадкових супутників, трішки відпочити перед новим раундом виснажливої боротьби. Попереду у цієї опозиції – не одна шахова партія з професійними зрадниками і не одна бійка з професійними “вишибалами”. Але Україна залишатиметься незалежною, поки мільйони співгромадян віритимуть разом з нами: справедливість є, і за неї варто боротись!
Юрій ШЕЛЯЖЕНКО
)---------------
Відкладене свято
Безпрецедентне перенесення урочистостей з нагоди Дня Незалежності України на два дні стало взірцевим політтехнологічним кроком нового уряду. Адже саме Віктор Янукович першим звернувся з відкритим листом до всіх органів влади та місцевого самоврядування з вимогою відкласти свято Незалежності –здобуваючи яку, жертвували своїм життям десятки тисяч українських патріотів - заради трауру по пасажирам російського літака, яких погубила зажерливість російської ж влади у торгівлі енергоносіями: пілоти злополучного Ту-154 (за одною з версій, висунутою газетою “Известия”) хотіли зекономити паливо, бо дозаправлятись в Україні дещо дорожче, ніж в Росії, і полетіли найкоротшим курсом через фронт атмосферного шторму.
Траур, як і свято, в демократичній країні має бути або всенародним, або добровільним. Але нікому й на думку не спало збирати Верховну Раду або органи місцевого самоврядування, щоб відмінити заздалегідь затверджені заходи зі святкування Дня Незалежності та проголосити траур. Показовий такий приклад: до організаторів одного з небагатьох не відмінених святкувань – всеукраїнського літературно-музичного фестивалю “День незалежності з Махном” – цілий день телефонували високі чини з Запорізької обласної держадміністрації, аж до заступника голови, і погрожували всіма можливими репресіями з вимогою припинити святкування. При тому у організаторів фестивалю було рішення Гуляйпільської районної ради з дозволом на проведення заходу, який ніхто й не думав скасовувати. Таким чином, свіжоспечений український Уряд за допомогою одних лише силових важелів впливу знову здійснив інфантильну спробу добитися благосклонності Кремля, цього разу – зробивши День Незалежності залежним від Росії. Де, до речі, ніхто й не думав чіпляти чорну стрічку на кожен державний прапор, від Петербурга до Камчатки. В цьому – вся натура “донецьких”: за будь-яку ціну стати святішим від самого Папи...
Втім, “Свобода” неодноразово попереджала, яким буде Уряд за прем’єрства Януковича. І відновлення вільних економічних зон, звідки український капітал вільно перекачується в офшори, і перші спроби скасування пільг працівникам освіти та культури – все це було нами передбачено. Правильно сказала Юлія Тимошенко 22 серпня: “Останніми місяцями до влади прийшли сили, яким чужі ідеї вільної та незалежної України. Тому сьогодні легкодухість не припустима. Кожен має знайти своє місце в боротьбі за Україну, за своє гідне життя і вільне майбутнє”.
В країні, де одна частина влади заглядає в рот Америці та більш за все (якщо вірити публічним заявам) прагне до ЄС і НАТО, а друга частина влади так само сліпо та віддано служить інтересам Москви, єдиною можливою конструктивною політичною опозицією має бути опозиція патріотична. Йдеться не про патріотизм за мовною ознакою, що вже набив оскомину, а патріотизм громадянський.
Ми повинні перетворити Україну із зони відмивання грошей російської мафії та плацдарму другої “холодної війни” між РФ та США у незалежну державу, яка здатна самостійно захистити свою територіальну цілісність, правопорядок на своїй території, забезпечити людям соціальні гарантії та громадянську злагоду, відновити національну економіку, освіту, культуру після багаторічного занепаду. Всі гілки такої влади повинні слугувати лише народові України та встановленому цим народом Закону, бути непідкупними.
І така громадянська патріотична опозиція зараз існує на нашій Батьківщині. Їй тільки треба піднятися на ноги після приголомшливої поразки, очистити свої лави від провокаторів та випадкових супутників, трішки відпочити перед новим раундом виснажливої боротьби. Попереду у цієї опозиції – не одна шахова партія з професійними зрадниками і не одна бійка з професійними “вишибалами”. Але Україна залишатиметься незалежною, поки мільйони співгромадян віритимуть разом з нами: справедливість є, і за неї варто боротись!
Юрій ШЕЛЯЖЕНКО
Відповіді
2006.08.26 | Адвокат ...
Шановний Юріє! Цинізм -- то правда, що сказана
"не вчасно", або "не культурно".Ур'яд Хам-нюковіча, скасувавши св'яткування Дня Незалежности України, продемонстрував усьому світові гряничну ступінь хохлізму. Взявши на себе провину за появу грозового фронту на курсі того нещасного моцькальського літака. Та утвердивши, що й на далі триматиме курс на повне відновлення колоніяльної залежности України від Мацьковії.
2006.08.26 | Мірко
Якщо відкласти, то на 22-го січня
2006.08.26 | Адвокат ...
Якого року? Мо',-- 1918?
2006.08.26 | Юрій Шеляженко
На те і редактор,
щоб стаття вийшла в друк вчасно та культурноАдвокат ... пише:
> Ур'яд Хам-нюковіча, скасувавши св'яткування Дня Незалежности України, продемонстрував усьому світові гряничну ступінь хохлізму.
До речі, на Гуляйполі якась з груп почала свій виступ так: "Ми повинні подякувати нашій владі за те, що цей день вони зробили святом анархізму! Сьогодні на кожному державному прапорі має бути причеплена чорна стрічка, символ анархії!"
От вже чорний гумор, от вже граничний цинізм...
> Взявши на себе провину за появу грозового фронту на курсі того нещасного моцькальського літака. Та утвердивши, що й на далі триматиме курс на повне відновлення колоніяльної залежности України від Мацьковії.
Будь Янук пілотом того літака, він теж би нізащо не повернув...
Дякувати Богові, пілотів літаків у нас не вибирають демократичним шляхом.
2006.08.26 | Адвокат ...
Ех, бляха та муха! Хтів би я, аби Хам-
нюкович був пілотом того літака!Принаймні тоді,-- оголошення жалоби за принципом "поперд батька в пекло",-- було би цілком виправданим.
2006.08.31 | Харцизяка
Ця група - Кому вниз
2006.09.01 | observer
На відкритті ще "цинічніше" було
Доній: "Пом'янемо хвилиною мовчання загиблих прасажирів ТУ-154"Ведучий: "Так, пом'янемо всіх, хто загинув за незалежність України"
2006.08.31 | Михайло Свистович
А от в Ірпені День Незалежності ніхто не скасовував
Адвокат ... пише:>
> Ур'яд Хам-нюковіча, скасувавши св'яткування Дня Незалежности України, продемонстрував усьому світові гряничну ступінь хохлізму. Взявши на себе провину за появу грозового фронту на курсі того нещасного моцькальського літака. Та утвердивши, що й на далі триматиме курс на повне відновлення колоніяльної залежности України від Мацьковії.
Взагалі - святкування скасування такої дати (ще й ювілейної) через таку подію - це повний маразм. Для чого взагалі оголошується жалоба? Бо людям, які ховають у цей день мертвих, не дуже приємно чути довкола веселу музику і т.д. Мертвих ховали в Росії. В крайньому випадку можна було скасувати святкування в Донецьку, куди приїздили за тілами родичі загиблих. Ще в крайнішому випадку можна було скасувати святкування в Донецькій та, можливо, Луганській областях, оскільки загиблі могли бути і з місцевих мешканців (навряд чи мешканці інших областей летіли б через Донецьк). Ще жалоба оголошується, коли в країні відбувається абсолютно нетипова трагічна подія (наприклад, як у Скнилові), яка стає предметом уваги всієї країни. Загибель цього літака - не той випадок.
І взагалі легко сказати: "Перенести на суботу!" Той, хто таку дурницю зморощив, напевно, не розуміє, що організація масштабного свята - це важка робота, яка прив"язує події, людей, техніку до певного часу. Перенесення означає, що необхідно, як мінімум, сповістити усіх причетних (учасників, організаторів, допоміжний персонал), скасувати транспортні замовлення (а на 24 цей транспорт міг вже бути зайнятий під інші речі, бо ж люди планують свій час) і т.ін. А що робити з гостями, яких запросили виступити, і на проживання яких аж до суботи не було розраховано ні коштів, ні місць в готелях, ні харчування, ні чогось іншого. До того ж на суботу в цих людей також могли бути інші плани. Особливо це стосується маленьких містечок, де все святкування втискається в обмежене фінансування та інші обмежені можливості, і додатково коштів не знайдеш (та й не завжди можна їх знайти, бо, якщо в Ірпені не існує купи позабюджетних фондів із суттєвими залишками на рахунках, а попередня влада передбачила в бюджеті на святкування аж 2 тисяч гривень, то сильно не розженешся, і таке перенесення означало просто спаскудити свято).
Я так розумію, що святкування в Україні скасували не відразу. Бо спочатку зателефонували до міськвиконкому і сказали, що все перенести на суботу. Коли ж перетелефонували до облдержадміністрації, там також нічого докладно не знали, потім сказали, що жалоба оголошена 23-го (мабуть, не могли повірити, що Ющ піде на таке).
Коротше, в Ірпені ніхто нічого не скасовував, і чорних стрічок на прапорах не вивішував. Відкрите звернення мера до підприємців знайшло у них відгук, і з миру по нитці вони перерахували на рахунок, відкритий для збору коштів на святкування, 32,5 тисячі гривень. Інші люди безкоштовно допомогли технікою, транспортом, просто власною робочою силою, ще інші не взяли ні копійки за свої послуги чи виступи, ще й забезпечили самі свої дрібні технічні витрати. Партії по своїх каналах також залучили митців безкоштовно для бюджету.
Так що в Ірпені вперше, мабуть, в історії, День Незалежності святкувався хоча б на якомусь належному рівні (пригадую, що у 1999 році, окрім нашої жменьки у 100 осіб, ніхто взагалі тут нічого 24 серпня не святкував). Цього разу були пісні і танці, спортивні змагання, виставки і т.ін. Народу зібралось чимало, хоча багато хто не прийшов, оскільки, пам"таючи минулі роки, просто не очікував, що буде справжнє свято. Нововведені відзнаки мера "Слава Україні! Героям слава!" вручалися не директорам та чиновникам, а звичайним людям, які доклалися до цієї незалежності, в т.ч. ветеранам УПА (є в Ірпені і такі). Закінчилось все феєрверком.
2006.08.31 | Пані
А от візьму я це і в статті поставлю...
А то народ вже давно хвилюється, чого твоїх статей не з`являється.Якщо ти тільки сам до завтра до півдня не допишеш і не поставиш.
Це - ультиматум
2006.09.01 | Михайло Свистович
не треба, воно не тягне на статтю
Пані пише:> А то народ вже давно хвилюється, чого твоїх статей не з`являється
Я не маю часу. Але маю намір. Сравжню статтю. Коротку
>
> Якщо ти тільки сам до завтра до півдня не допишеш і не поставиш.
>
> Це - ультиматум
Я так не можу, я тепер в неті рідко буваю
2006.09.01 | Пані
Пізно. Вже добу стоїть
Ти мило почитай.2006.08.31 | catko
я в шоці. позитивному. бо навіть львів на перенос повівся...
2006.08.31 | Пані
Re: А от в Ірпені День Незалежності ніхто не скасовував
Михайло Свистович пише:> Взагалі - святкування скасування такої дати (ще й ювілейної) через таку подію - це повний маразм. Для чого взагалі оголошується жалоба? Бо людям, які ховають у цей день мертвих, не дуже приємно чути довкола веселу музику і т.д.
Одного загиблого ховали і в Харкові. 24го. На яке перенесли святкові заходи з 23го - дня міста. А 24те перенесли на 26те.
Шукати логіки в діях уряду та президента стосовно цих маразматичних перенесень не варто. Схоже, що це були ритуальні ігрища на тему - хто в лавке хазяїн.
2006.08.26 | Хвізик
а я за те, що на Україні слід оголосити всенародну жалобу
бо не було в тім літакуянуковича, мороза і ющенки
2006.08.26 | Адвокат ...
Так вони вже й так те зробили, перепаскудивши
українцям св'ято. Доказавши, що Україна має не Ур'яд, а кольоніяльну адміністрацію.2006.08.27 | Andrij
Re: Так вони вже й так те зробили, перепаскудивши
Адвокат ... пише:> українцям св'ято. Доказавши, що Україна має не Ур'яд, а кольоніяльну адміністрацію.
Цікаво, чи не "рвонули" той літак навмисно на 15-річчя незалежності. Те, що Путін та Ко на це здатні - ніяких сумнівів.
2006.08.26 | пан Roller
КГ/ на нашій Батьківщині.
Юрій Шеляженко пише:> (стаття з післязавтрашньої "Свободи", без правок редактора, який обізвав мене циніком
>
Йдеться не про патріотизм за мовною ознакою, що вже набив оскомину, а патріотизм громадянський.
>
> Ми повинні перетворити Україну із зони відмивання грошей російської мафії та плацдарму другої “холодної війни” між РФ та США у незалежну державу, яка здатна самостійно захистити свою територіальну цілісність, правопорядок на своїй території, забезпечити людям соціальні гарантії та громадянську злагоду, відновити національну економіку, освіту, культуру після багаторічного занепаду. Всі гілки такої влади повинні слугувати лише народові України та встановленому цим народом Закону, бути непідкупними.
> Автор явно что-то перепутал. Он указывает кому-то, как будто они ему повинны.Подобный тон допустим разве что для партогенезе Ющенко, Януковича, Мороза, но уж не как журналисту.
Но, автор даже не придает внимания тому факту, что в день торжеств оркестров на майдане эти лица отсутствовали. Парад принимала баба Параська. Впрочем, отсутствовали не только они, но и все партийные боссы, в том числе оппозиционные.
Если вспомнить, то по случаю аналогичных торжеств в Киев прилетал сам Путин, заголовок может играть совсем по другому. Отложеное свято, это откладеная незалежность Украины. Типа, прерваная беременность.
Случайно ли, торжества, в которых участвовал Ющнеко, Янукович в тесном кругу с конгрессом националистов, даже не были показаны в ТВ эфире.Так для кого это свято, для них?
Видимо, пользуясь таким случает, автор и произносит некую речь к народу.Так пусть обращается к ним, тем кто праздновал.
> І така громадянська патріотична опозиція зараз існує на нашій Батьківщині.
>А это уже чистейший пиар в пользу одной политической силы власти, так званой политической оппозиции. В самом деле, если теоретически может существовать политическая нация, то чему не может существовать политическая оппозиция?Тем паче, что она узаконена?
Їй тільки треба піднятися на ноги після приголомшливої поразки, очистити свої лави від провокаторів та випадкових супутників, трішки відпочити перед новим раундом виснажливої боротьби. Попереду у цієї опозиції – не одна шахова партія з професійними зрадниками і не одна бійка з професійними “вишибалами”. Але Україна залишатиметься незалежною, поки мільйони співгромадян віритимуть разом з нами: справедливість є, і за неї варто боротись!
>Ложь, 3.14-ж И ПРОВОКАЦИЯ.
Справедливость-это честный выбор. Если выборы честные, то бороться не треба.> Такая борьба это путь к гражданской войне. А нам она не треба.Нам нечего делить, кроме оков.
Борьба же против влады, на стороне влады, обречена на провал.Влада всегда победит.
> Юрій ШЕЛЯЖЕНКО
Brgds
2006.08.26 | Адвокат ...
"Нє понятно-с, но вєсьма утончьонно-с!"
2006.08.26 | пан Roller
Этих зазывал, как собак не резаных.
, как в статье на главной странице. Он предлагают ждать. Другой, здесь, в принципе, тоже."Надейся и жди, вся жизнь впереди".Ждали уже 70 лет.
Все надежды относят на "Батькившину". Да вы Кравченко вспомните, да Кирпу. Если таких людей убирают, значит, кому-то это можно.
А выс убрать, тьфу, никто и не заметит.
Мы не можем ждать милости от власти.
Не жди. Все уже позади.
Brgds
2006.08.26 | Адвокат ...
"Шизофрєнія, как і било сказано".
2006.08.26 | пан Roller
Странно, чем-то вы на пидора смахиваете..
2006.08.26 | Адвокат ...
Нє судітє па сєбє. І нє єбіми будетє!
2006.08.27 | пан Roller
Мудакам закон не писан.
2006.08.27 | Адвокат ...
Харашо Ви про себе любимого пишете, складно.
Тіко читати вже нудно. "Павтаряєтєсь, батєнка, часто".2006.08.27 | пан Roller
И правда так лучше. Тот же пидор, только в клетку.
2006.08.27 | Юрій Шеляженко
Re: КГ/ на нашій Батьківщині.
> автор и произносит некую речь к народу.Так пусть обращается к ним, тем кто праздновал.К ним бесполезно обращаться. Хлопчики не розуміють.
> > І така громадянська патріотична опозиція зараз існує на нашій Батьківщині.
>
> >А это уже чистейший пиар в пользу одной политической силы власти, так званой политической оппозиции.
Пан є анархіст, нігіліст, ідіот або кагебіст?
> Борьба же против влады, на стороне влады, обречена на провал.Влада всегда победит.
Безумовно. Але влада є реалізована сила, а опозиція - потенційна сила, що може добитися реалізації.
Легальна опозиція є більш сильною, ніж нелегальна, оскільки більше можна зробити в правовому полі і ширші можливості в скрутний момент вийти з цього поля.
Ви дарма гадаєте, що опозиція, на яку я натякав, є владою. Це не зовсім так. І поки вона не є владою, їй потрібні борці, а не жлоби.
2006.08.27 | пан Roller
Re: КГ/ на нашій Батьківщині.
Юрій Шеляженко пише:> > автор и произносит некую речь к народу.Так пусть обращается к ним, тем кто праздновал.
>
> К ним бесполезно обращаться. Хлопчики не розуміють.
>
> > > І така громадянська патріотична опозиція зараз існує на нашій Батьківщині.
> > Предлог "на" меняетcя на "в", в украинской граматике.А то получается как воша на теле.
Не на Украине, а в Украиане. Не на Батькивщимне, а в ней.И тогда все всем станет прозрачно.
"В нашей Батькившине"."Ждите".
А кто вам сказал, что мы соскучились? Как говорил один известый политик,если жопу бегемота показывать три месяца, то за нее проголосуют"
А если три месяца не показывать? Ее забудут. Так вы решили напоминать про нее, что бы не забыли, за деньги? Да она уже так всем остобрыдла, что требовать от народа еще ее и ждать, по крайней мере не человечно.
> > >А это уже чистейший пиар в пользу одной политической силы власти, так званой политической оппозиции.
>
> Пан є анархіст, нігіліст, ідіот або кагебіст?
> Я безпартийный.
Всех перечисленых вами субъяктов обЪядиняет только одно, в купе с вами, взгляды. Взгляды на нас.
Я смотрю с противоположной стороны.Вам в рожу.
> > Борьба же против влады, на стороне влады, обречена на провал.Влада всегда победит.
>
> Безумовно. Але влада є реалізована сила, а опозиція - потенційна сила, що може добитися реалізації.
> Если вы "Безумовно"понимаете это ,то тогда вы либо подлец, ли бо полугерой.Скорее первое,чем второе, тому що предлагаете еще и ждать, чего спрашивается, полного провала?
> Легальна опозиція є більш сильною, ніж нелегальна, оскільки більше можна зробити в правовому полі і ширші можливості в скрутний момент вийти з цього поля.
> Это все детали, которые не касаются темы статьи.Ширше не значит дальновиднее.А мы смотрим вдаль.
> Ви дарма гадаєте, що опозиція, на яку я натякав, є владою. Це не зовсім так. І поки вона не є владою, їй потрібні борці, а не жлоби.
А вы хто, борец? Так расскажите на кого вы намекаете? И чего вы боитесь сказать об этом вслух?
И зачем вы думаете, что я гадаю? Я вполне определенно сказал о том что прочитывается у увтора.
Brgds
2006.08.27 | Адвокат ...
Краще,-- "Вкрадене св'ято".
2006.08.27 | хвома
Re: Краще,-- "Вкрадене св'ято".
Про нашу незалежність. Треба дякувати Єльцину. Глибоко шануючи пам"ять дисидентів, треба визнати, що він,не підкорившись ГКЧП, поставив їх поза законом, а Кравчук шукав як би від них сховатись, А коли все скінчилось, виліз , тай почав розповідати, як він врятував Україну2006.08.27 | stefan
Re: Відкладене свято
Юрій Шеляженко пише:> Відкладене свято
>
> Безпрецедентне перенесення урочистостей з нагоди Дня Незалежності України на два дні стало взірцевим політтехнологічним кроком нового уряду. Адже саме Віктор Янукович першим звернувся з відкритим листом до всіх органів влади та місцевого самоврядування з вимогою відкласти свято Незалежності –здобуваючи яку, жертвували своїм життям десятки тисяч українських патріотів - заради трауру по пасажирам російського літака, яких погубила зажерливість російської ж влади у торгівлі енергоносіями: пілоти злополучного Ту-154 (за одною з версій, висунутою газетою “Известия”) хотіли зекономити паливо, бо дозаправлятись в Україні дещо дорожче, ніж в Росії, і полетіли найкоротшим курсом через фронт атмосферного шторму.
>
> Втім, “Свобода” неодноразово попереджала, яким буде Уряд за прем’єрства Януковича. І відновлення вільних економічних зон, звідки український капітал вільно перекачується в офшори, і перші спроби скасування пільг працівникам освіти та культури – все це було нами передбачено. Правильно сказала Юлія Тимошенко 22 серпня: “Останніми місяцями до влади прийшли сили, яким чужі ідеї вільної та незалежної України. Тому сьогодні легкодухість не припустима. Кожен має знайти своє місце в боротьбі за Україну, за своє гідне життя і вільне майбутнє”.
>
> В країні, де одна частина влади заглядає в рот Америці та більш за все (якщо вірити публічним заявам) прагне до ЄС і НАТО, а друга частина влади так само сліпо та віддано служить інтересам Москви, єдиною можливою конструктивною політичною опозицією має бути опозиція патріотична. Йдеться не про патріотизм за мовною ознакою, що вже набив оскомину, а патріотизм громадянський.
>
> Ми повинні перетворити Україну із зони відмивання грошей російської мафії та плацдарму другої “холодної війни” між РФ та США у незалежну державу, яка здатна самостійно захистити свою територіальну цілісність, правопорядок на своїй території , забезпечити людям соціальні гарантії та громадянську злагоду, відновити національну економіку, освіту, культуру після багаторічного занепаду. Всі гілки такої влади повинні слугувати лише народові України та встановленому цим народом Закону, бути непідкупними.
>
> І така громадянська патріотична опозиція зараз існує на нашій Батьківщині. Їй тільки треба піднятися на ноги після приголомшливої поразки, очистити свої лави від провокаторів та випадкових супутників, трішки відпочити перед новим раундом виснажливої боротьби. Попереду у цієї опозиції – не одна шахова партія з професійними зрадниками і не одна бійка з професійними “вишибалами”. Але Україна залишатиметься незалежною, поки мільйони співгромадян віритимуть разом з нами: справедливість є, і за неї варто боротись!
>
***
Шановний пане Юрію!
Теоретично ти правий.Громадянська патріотична опозиція існує в кожній країні і існувала завжди.Навіть в супер-тоталітарних суспільствах, таких як СССР та Гітлерівська Німеччина.Річ в тім, в якому стані(кількісно і організаційно) вона перебуває в конкретному суспільстві.
Якщо кількісно, вона досягне критичної маси, як на Майдані в 2004, тоді - можна розраховувати на перемогу.
Але масовий вихід "критичної маси" на Майдан(и)- це крайний вихід з глухого кута.І він може закінчитися довготривалою громадянською війною.
Кращий вихід - формування право-центристської демократичної партії на базі тієї Громадянської Патріотична Опозиції(ГПО), про яку ти кажеш.А може навіть
центристської демократичної партії, яка б об"єднала кращих людей України,як лівих так і правих,етнічних і не-етнічних українців,багатих та не дуже, в один загін - партію по створенню дійсно незалежної(як від США так і Росії), процвітаючої України.
2006.08.27 | Igor
Не хотілося б узагальнювати, але
на жаль, здається, зявилася нова технологія нищення національної свідомості. Якщо сталися трагічні події, то відмічати потрібно відповідно, обійшовшись взагалі без розваг. А перенести св'яткування на день-два, це щось абсолютно нове. Сьогодні у нас траур, а вже завтра весілля. Може хтось знає прецеденти в історії?До речі, ця трагедія зовсім не завадила російським телеканалам веселити народ за повною програмою.
Але це не перший випадок перенесення святкування значимих українських подій. Якщо не можна заборонити, то переносять під благовидними причинами. Причому перенесення відбувається в мінімальний термін до назначеного. Зрозуміло, що все заплановане розвалюється. Чудовий результат!
2006.08.27 | vvkornilov
Re: Відкладене свято
Із попереднім дописувачем повністю згоден.А от щодо опусів п. ШеляжЕНГА, то до них необхідно відноситися із великою обережністю, бо пан аффтар є професійний (у сенсі зайнятий) пропагандист відомої політичної сили і крім тим чи іншим шляхом її перемоги на тому чи іншому рівні жодних цілей не переслідує.
А зі святом все ок. Неприємно, звичайно. Але Україна явила світові приклад європейської цивілізованості. Упали б (н.д.Б!) поляки, гадаю, вчинили б так само. А деяких тут тіпає від того, що це були росіяни. У тій ж Америці, якби хтось загинув нічого б не скасували, так дурнй през би видав щось на кшталт фрай зіс чікен, як він уже робив...
2006.08.27 | пан Roller
Re: "Жди меня и я вернуся, тока очень жди."
vvkornilov пише:> Із попереднім дописувачем повністю згоден.
>
> А от щодо опусів п. ШеляжЕНГА, то до них необхідно відноситися із великою обережністю, бо пан аффтар є професійний (у сенсі зайнятий) пропагандист відомої політичної сили і крім тим чи іншим шляхом її перемоги на тому чи іншому рівні жодних цілей не переслідує.
>
> Вы подтвердили мою догадку.В таком разе становится очевидным заказной замысел статьи. Породить чувство ожидания у пипла.
"Жди меня и я вернуся, тока очень жди."
Brgds
2006.08.27 | НТВ
Re: "Жди меня и я вернуся, тока очень жди."
Ох,дуже я сумніваюся,що якби упали поляки,або наприклад молдавани,було теж саме.Дуже сумніваюся.2006.08.27 | Igor
Є пропозиція за тиждень до національного свята
закривати повітряний простір і перевозити іноземців територією України групами не більше ніж 20 чоловік. Найкраще оголосити канікули на тиждень2006.08.28 | Юрій Шеляженко
Ви мене з кимось переплутали ;)
vvkornilov пише:> А от щодо опусів п. ШеляжЕНГА, то до них необхідно відноситися із великою обережністю, бо пан аффтар є професійний (у сенсі зайнятий) пропагандист відомої політичної сили і крім тим чи іншим шляхом її перемоги на тому чи іншому рівні жодних цілей не переслідує.
По-перше, я не пропагандист, а журналіст та публіцист.
По-друге, мене мало цікавить перемога тої чи іншої конкретної політичної сили, а більше цікавить, що принесе ця перемога суспільству. Хочу бачити наших людей вільними та заможними, а Україну - сильною і мудро побудованою державою.
У мене є певні політичні симпатії, я їх не приховую. Але вони залежать від поведінки політиків у співвідношенні з моїми очікуваннями.
По-третє, якщо Ви читаєте мої дописи падонківською мовою на "Обозі", це зовсім не означає, що інші мої дописи пише та сама людина. Я, між іншим, люблю перевтілюватись
> А зі святом все ок. Неприємно, звичайно. Але Україна явила світові приклад європейської цивілізованості.
Хіба що американської, де піар важливіший за реальність. Як в фільмі "хвіст маше собакою".
Якщо у росіян не було трауру, хоч у них нема і свята, ми просто йолопи, що погодилися на януківську політтехнологію відкладення Дня Незалежності. Цим "трауром" значення нашого свята опустили нижче плінтуса, особливо для ПІСУАРА, де купа народу згадує про своє українське громадянство лише в трьох випадках: 1. на футбол, 2. на вибори і 3. на День Незалежності.
2006.08.28 | Slavix
Re: Відкладене свято
Юрій Шеляженко пише:> Безпрецедентне перенесення урочистостей з нагоди Дня Незалежності України на два дні стало взірцевим політтехнологічним кроком нового уряду. Адже саме Віктор Янукович першим звернувся з відкритим листом до всіх органів влади та місцевого самоврядування з вимогою відкласти свято Незалежності –здобуваючи яку, жертвували своїм життям десятки тисяч українських патріотів - заради трауру по пасажирам російського літака, яких погубила зажерливість російської ж влади у торгівлі енергоносіями: пілоти злополучного Ту-154 (за одною з версій, висунутою газетою “Известия”) хотіли зекономити паливо, бо дозаправлятись в Україні дещо дорожче, ніж в Росії, і полетіли найкоротшим курсом через фронт атмосферного шторму.
Якщо б таке написала не газета, а хтось з діаспорян - коментувати було б не варто, списавши на недалекість та параноїдально-агресивну русофобію. Але якщо друковане видання, то...
Версія абсолютно нісенітна:
по-перше, літаки літають за здалегідь встановленими маршрутами (грубо кажучи координати на карті), на які видається дозвіл уповноваженого органу країни певній авіакомпанії у певний час (при відхиленні без причини від маршруту такий дозвіл можна забрати та передати іншій авіакампанії);
по-друге, на маршруті для повітряного судна визначаються повітряні коридори, обмежені за висотою та шириною; відхилення від коридору вже вважається позаштатною ситуацією, що одразу ж бере на контроль диспетчер і "веде" літак назад в коридор або, якщо відхилення аварійне, вказує місце та умови аварійної посадки;
по-третє, послуги аеродромів передплачуються заздалегідь і навряд-чи російська авіакомпанія вважатиме за краще порушити безліч нормативно-правових актів, міжнародних угод та ділових контрактів, щоб з великим ризиком заправитися вдома, а потім роками судитися за сплачений аеродромний збір з мінімальною перспективою його повернення;
по-четверте, пілотам по барабану скільки й кому сплатила авіакомпанія за дозаправку, він зобовязаний дотримуватись інструкцій та встановленого маршруту; а за такий фінт його мінімум звільнять, максимум посадять.
>
> Втім, “Свобода” неодноразово попереджала, яким буде Уряд за прем’єрства Януковича. І відновлення вільних економічних зон, звідки український капітал вільно перекачується в офшори, і перші спроби скасування пільг працівникам освіти та культури – все це було нами передбачено. Правильно сказала Юлія Тимошенко 22 серпня: “Останніми місяцями до влади прийшли сили, яким чужі ідеї вільної та незалежної України. Тому сьогодні легкодухість не припустима. Кожен має знайти своє місце в боротьбі за Україну, за своє гідне життя і вільне майбутнє”.
Обоє рябоє. Хрін рідьки не сладше.
>
> В країні, де одна частина влади заглядає в рот Америці та більш за все (якщо вірити публічним заявам) прагне до ЄС і НАТО, а друга частина влади так само сліпо та віддано служить інтересам Москви, єдиною можливою конструктивною політичною опозицією має бути опозиція патріотична.
Свята істина, але "професійні патріоти" вже настільки дискредитували поняття "патріотизм", що саме слово часто сприймається як символ свастики (не в початковому, а в кінцевому, спаплюженому значенні).
Йдеться не про патріотизм за мовною ознакою, що вже набив оскомину, а патріотизм громадянський.
99% згоден.
>
> Ми повинні перетворити Україну із зони відмивання грошей російської мафії та плацдарму другої “холодної війни” між РФ та США у незалежну державу, яка здатна самостійно захистити свою територіальну цілісність, правопорядок на своїй території, забезпечити людям соціальні гарантії та громадянську злагоду, відновити національну економіку, освіту, культуру після багаторічного занепаду. Всі гілки такої влади повинні слугувати лише народові України та встановленому цим народом Закону, бути непідкупними.
Золоті слова.
>
> І така громадянська патріотична опозиція зараз існує на нашій Батьківщині. Їй тільки треба піднятися на ноги після приголомшливої поразки, очистити свої лави від провокаторів та випадкових супутників, трішки відпочити перед новим раундом виснажливої боротьби. Попереду у цієї опозиції – не одна шахова партія з професійними зрадниками і не одна бійка з професійними “вишибалами”. Але Україна залишатиметься незалежною, поки мільйони співгромадян віритимуть разом з нами: справедливість є, і за неї варто боротись!
Агітпроп.
>
> Юрій ШЕЛЯЖЕНКО
П. С. Щодо злого Януковича, який відмінив (переніс) святкування трохи не погоджуюсь та посмію розчарувати декого:
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Питання відзначення 15-ї річниці незалежності України
У зв'язку з катастрофою російського пасажирського літака
Ту-154, яка сталася 22 серпня 2006 року в Донецькій області та
призвела до значних людських жертв, на знак скорботи за загиблими
п о с т а н о в л я ю:
На часткову зміну Указу Президента України від 3 липня
2006 року N 592 ( 592/2006 ) "Про відзначення 15-ї річниці
незалежності України" перенести на 26 серпня 2006 року, із
збереженням погодинного графіка, проведення запланованих на
24 серпня 2006 року в місті Києві культурно-мистецьких та
спортивно-розважальних заходів з відзначення 15-ї річниці
незалежності України, в тому числі святкового плац-концерту та
молодіжної культурно-мистецької акції на Майдані Незалежності,
святкового концерту за участю національних мистецьких колективів
України, легкоатлетичної естафети "Кубок Незалежності", а також
святкових феєрверків у містах Києві та Севастополі, обласних
центрах, містах-героях.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 23 серпня 2006 року
N 724/2006
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi - перший документ в списку.
2006.08.31 | catko
щось таке сьогодні в одній газеті вийшло. десь так.
2006.08.31 | catko
ось знайшов. "Асиметрична політкоректність"(/)
АСИМЕТРИЧНА ПОЛІТКОРЕКТНІСТЬ,або Знову про невиправну українську ментальність
Те, як Україна вiдсвяткувала одну зi своїх найбiльших дат, у
багатьох громадян викликало щонайменше здивування.А
багато хто пережив ще одне розчарування у власнiй полiтичнiй
«елiтi», яке додалося до iнших розчарувань постпомаранчевої
України i, зокрема, до недавнього призначення в уряд вiдомої
команди «янучарiв» i «пiдрахуїв». Йдеться — про змiни в
програму святкування 15-ї рiчницi Незалежностi України, якi
своїм указом внiс Президент України у зв’язку з оголошенням в
Українi 23 серпня днем жалоби за загиблими у катастрофi
росiйського лiтака в Донецькiй областi.
Тарас МАРУСИК
Згадаймо, що саме на цю дату Вiктор Ющенко призначив iншим
указом День Державного Прапора. І от уперше нове свято було вiдзначене
не з гордо пiднятим державним стя гом, який десятки рокiв забороняла
Москва i за який українцiв били, товкли i кидали у в’язницi, а зi спущеним
прапором, як i належить у цiй ситуацiї. Це тим паче парадоксально, що в
Росiї 23 серпня не оголосили днем жалоби. А взагалi-то, День Державного
Прапора пройшов непомiтно для України, якщо не брати до уваги однiєї
акцiї в столицi.
Інша прикра рiч цього документа пов’язана безпосередньо з п’ятнадцятою рiчницею Незалежностi України. Трагедiя росiйського лiтака сталася за два днi до 24 серпня. Офiцiйнi особи висловили спiвчуття всiм родичам загиблих. Оголосивши день жалоби за загиблими, Україна дiяла бiльш, нiж
полiткоректно. Навiть справдi дуже дружнi країни, як правило, не дiють у такий спосiб. Може, це була своєрiдна спроба благородно прогнутися перед Кремлем напередоднi чергового опалювального сезону? Не хочеться в це вiрити, але такi думки у святковi днi опосiли не лише мою
голову, але й голови моїх численних спiврозмовникiв. Я навiть не втримався i прямо запитав знайомого француза, який перебував у цi днi в Києвi, чи перенiс би офiцiйний Париж традицiйне вiдзначення свого нацiонального свята з його балами, оркестрами i
народними гуляннями у такiй ситуацiї. Вiдповiдь була однозначна: таке уявити
неможливо. Звичайно, президент Францiї висловив би спiвчуття, але ска-
сувати святковi заходи з нагоди «взяття Бастилiї» — нiколи.
Виявляється, Україна — це не лише не Росiя, як писав «український iнтелектуал» Леонiд Кучма, але й не Францiя. Та найприкрiше, що Україна досi ще й не Україна. Внаслiдок таких
дiй української виконавчої влади було принижене нацiональне свято, а через
нього — громадяни України, якi вже трохи отруїлися полiтичним смородом
останнiх мiсяцiв i мали суверенне право як годиться вiдсвяткувати дату, що
належить їм такою ж мiрою, як i оцьому полiтичному плебсу. І йдеться тут зовсiм не про гуманiтарний аспект, про спiвчуття. Це само собою зрозумiло. А тим часом з «дружнього» росiйського берега лунають звинувачення в причетностi України до катастрофи росiйського лiтака в українському небi.
Зокрема, в цьому вправляється росiйська преса, яка покладає вину не
лише на погоду. На сторiнках газети «Ізвєстiя» заслужений льотчик Росiї
Володимир Герасимов висловив думку, що українськi диспетчери не дозволили екiпажу лiтака вiдхилитися вiд курсу бiльше, нiж на 20 кiлометрiв, а це було потрiбно, щоб обiйти грозову хмару.
Пан Герасимов дописався до того, що «диспетчери запропонували льотчикам випробувати долю. Якщо за двадцять кiлометрiв закiнчиться грозовий фронт, то добре, а як нi, то вибачайте».
Інша ж газета, «Новиє iзвєстiя», повiдомила, що льотчики Ту-154 попросили дозволу в диспетчерiв Донецька вiдхилитися на п’ятнадцять кiлометрiв, але
їм дозволили вiдiйти вiд курсу лише на два кiлометри.
Якщо це так, то треба подавати у вiдповiднi судовi iнстанцiї. Нехай вони з’ясують мiру вiдповiдальностi кожної зi сторiн цiєї жахливої трагедiї. Але нашi заклятi «братове»
волiють i далi використовувати виправдану зброю — брехню, помножену на кiлькiсть ЗМІ i у Росiї, i, на жаль, в окупованому iнформацiйному просторi України. А оскiльки свобода слова в нинiшнiй Росiї є свободою слова Путiна, то не можна виключити, що вкотре рiзнi людцi — бiльшi чи меншi — висловлюють генеральну лiнiю Кремля. І повiдомлення прес-служби посольства Росiйської Федерацiї в Українi, де є такi слова: «У Росiї високо
оцiнили по-справжньому братнє, людське ставлення народу України до цiєї трагедiї», не бiльше, нiж дипломатичне лукавство. Замiсть того, щоб вигравати iнформацiйнi вiйни, нав’язанi нам Росiєю — iтиметься про газовi справи, м’ясо, молоко чи мову — нашi посадовцi в кращому разi промимрять щось примирливе, у гiршому — промовчать — мовляв, народ не тім’я битий i все зрозумiє. Народ i
справдi все розумiє, але нинiшнi полiтичнi «трiумфатори» цього ще не збагнули...
* * *
У контекстi цiєї статтi не оминути теми Голодомору в Українi й iнших масових убивств, якi провадив
Кремль на територiї України. Оскiльки Росiйська Федерацiя проголосила себе єдиною правонаступницею Радянського Союзу, то вона успадкувала не лише широкi простори,
газовi i нафтовi родовища, економiку, але й наслiдки полiтичних процесiв, якi розроблялися i тiлювалися Москвою. З погляду юриспруденцiї це очевидно. Одначе Кремль i те саме по-
сольство i не думає починати серйозно обговорювати тему цiлеспрямованого нищення українськогонароду, зокрема в 1932-1933 роках. Не чути i «братнього, людського ставлення народу Росiї до цiєї трагедiї». Ба бiльше.
Саме офiцiйна Москва всi останнi роки блокує визнання Голодомору 1932-1933 рокiв геноцидом українського народу. Взагалi український рахунок Москвi доволi великий i вимiрюється величезними сумами. Це i Бикiвня, i масовi депортацiї мешканцiв Захiдної України, i масовi вбивства людей у
бiльшостi великих i не дуже ук раїнських мiст, зокрема наповненi потвореними тiлами катiвнi НКВС,
якi використовували у своїх цiлях іншi окупанти — нiмецькi. Вигляд понiвечених чоловiкiв, жiнок i дiтей не мiг не привернути на якийсь час людей до нового господаря краю. Це i цiлеспрямоване нищення української мови, її структури, її лексики, право пису. Руки катiв дiйшли до такого
мововбивства пiсля репресiй проти українських мовознавцiв. До цього не додумалася Росiйська iмперiя, також вельми вишукана у поясненнi численних заборон української мови.
В український рахунок Москвi входить i тотальне, хоча i пiдступно-лукаве, руйнування української культури, i масова втеча українцiв з репресивної держави, що врятувало їм життя, але позбавило Україну величезного iнтелектуального i демографiчного потенцiалу. Жодними грошовими еквiвалентами не вимiряти вбивства у в’язницях i в концтаборах найбiльших представникiв елiти справжньої, а не названої такою — Василя Стуса, Валерiя Марченка, Юрiя Литвина, Олекси Тихого. На карб Москвi треба поставити i руйнування української ментальностi, яка ще з часiв козацтва
виявила себе яскраво в демократичнiй структурi змiни влади, на вiдмiну вiд засвоєного Москвою вiд
монгольсько-татарських зверхникiв прямого успадкування влади «вождями». Як любили казати в радянськi часи, лише з iншого приводу, «два свiти — два способи життя». І в український спосiб життя Москва втручалася безцеремонно i без жодних запитань. Цей процес, як не прикро це констатувати, не завершився з розвалом СРСР i далi впливає на українську ментальнiсть, а через неї — i на внутрiшню українську полiтику.