Поділяюся сумною вісткою
09/20/2006 | Мірко
У неділю, 17-го вересня цього року відійшов у вічність останний живий учасник проголошення відновлення 30-го червня 1941 року української державности. Олекса Гай-Головко, родом із східної України, автор численних книжок, був міністром інформації в короткотривалім але нескоренім уряді Ярослава Стецька.
Похорон, за останними даними, буде в цю п'ятницю, в місті Суррі, БК.
Героям Слава!
Похорон, за останними даними, буде в цю п'ятницю, в місті Суррі, БК.
Героям Слава!
Відповіді
2006.09.20 | Хвізик
вічная пам"ять. я заре в новини поставлю
2006.09.20 | damoradan
Присоединяюсь (про память)
Это страшно - посвятить жизнь мечте и не иметь шанса, который через 50 лет свалится сам на голову недостойным.2006.09.20 | Мірко
Недоплачена Незалежність
damoradan пише>Это страшно - посвятить жизнь мечте и не иметь шанса, который через 50 лет свалится сам на голову недостойным.<
Іронічно, правда?
Але чи розуміємо вартість цього що сьогодні маємо? Чи може якраз через дешевість цеї незалежности ми її, недоцінену, остаточно стратимо.
2006.09.20 | Хвізик
я думав про це
Незалежність не є дешева. То неправда, що вона нам дешево далася.За неї українці воювали на протязі всього 20го століття. І кров лилася ріками. Їх і голодом, і концтаборами нищили, а вони все рівно боролися.
А те, що ми її в результаті отримали лиш після ГКЧП, яке у Москві намагалося переворот зробити, то це тому, що те ГКЧП спрацювало, як та остання соломика, що переломлює спину верблюдові - імперія вже була настільки навантажена повстаннями різних народів та іншими проблемами, що переломилася, коли до них додалася вага кількох авантюристів.
2006.09.21 | Мірко
Додаткові подробиці (з поправкою дати)
У неділю, 17-го вересня цього року відійшов у вічність останний живий учасник проголошення відновлення 30-го червня 1941-го року української державности. Олекса Гай-Головко, родом із східної України, автор численних книжок служив міністром інформації в короткотривалім але нескоренім уряді Ярослава Стецька.Олекса (Гай-)Головко народився 12-го серпня 1910-го р. (Префікс "Гай" додав коли займався літературою щоби відрізнятися від ще іншого літератора з тим самим ім’ям і призвищем.) Син православного священника. Покінчив університет в Ленінґраді. Був там якраз в час Голодомору на Україні. Батько був репресований. Олекса працював редактором у декілька видавництв. Його літературні твори появлялися в багатьох журналах та часописах. Пять книжок поезії та коротких оповідань були надруковані в Україні та в Західній Німеччині. В Канаді продовжував літературну роботу, видавши ще додаткових 9 книжок. В 1986-му році видав анґлійський переклад <Двобій з Дияволом> (Duel with the Devil) про своє життя в Україні та на Московщині під комуністичним режимом, та про життєві пригоди підчас та зараз по Другій Світовій Війні. Оповів про відчайдушну втечу перед насильною репатріяцією, тим що вискочив з машини коли НКВД везли його до репатріяційного табору. Жив два роки в Анґлії, а звідтам переселився до Канади. Жив у Вінніпеґу майже 40 років, а опісьля, у 1987-му році переселився до Суррі в Бритійській Колумбії. З дружиною Галиною виховав двох синів, - Юрія та Олександра.
Помер в шпиталі о 10:30 рано в неділю 17-го вересня. 2006-го р.
Похорон буде в 10:30 рано в пятницю 22-го вересня, в Українскій Православній Церкві при 10765 - 135А St., Surrey, BC.
Героям Слава!
2006.09.21 | Хвізик
я відредагував вчорашнє повідомлення в новинах
2006.09.21 | Мірко
Re: я відредагував вчорашнє повідомлення в новинах
Дякую.(я сподівався що таке зробите)
Я буду на похороні в пятницю. Можу передати співчуття, чи поклін. Маю вже від наших патріотів Мурманська.
2006.09.21 | Хвізик
Re: я відредагував вчорашнє повідомлення в новинах
Мірко пише:> Дякую.
> (я сподівався що таке зробите)
> Я буду на похороні в пятницю. Можу передати співчуття, чи поклін. Маю вже від наших патріотів Мурманська.
дякую
вклонися йому від мене