Розтоптана честь, сплюндрована пам'ять
09/28/2006 | Пересічний українець
Кожен, де б він не жив, у кого в грудях б’ється українське серце, у кого воно болить від несправедливості по відношенню до воїнів УПА, у кого воно палає любов’ю до України та ненавистю до її ворогів, повинен бути 14 жовтня 2006 року в Києві на Майдані Незалежності!
Розтоптана честь, сплюндрована пам'ять
”...Якось влітку 1950 року спецпідрозділ МГБ в складі роти з декількома собаками виявив групу оунівців чисельністю 4 чоловіки і розпочав їх переслідування. Оунівці спочатку перестріляли собак, а потім, відчуваючи, що від переслідування їм не відірватися, заскочили в одну з хат хутора, який опинився по дорозі. Оунівці дали бій.
Підходив вечір, треба було виграти час, і вже потім вночі прориватися. Довго греміли постріли на хуторі. Оунівців було четверо, але вогонь вівся з семи точок. Нічого не міг зрозуміти Селіванов. І все з’ясувалося тільки через декілька годин, коли закінчилися набої і гранати у тримаючих оборону. Солдати увірвалися в хату, де декількох людей було поранено пострілами з пістолета чотирнадцятирічним підлітком, який лежав біля вікна з перебитими кулями ногами. Поруч з ним був автомат з порожнім диском. Це була остання жива людина в хаті. Крім чотирьох оунівців, з виявлених в хаті після бою ще трьох автоматів стріляли старенька жінка, її дочка та син-підліток, який залишився живим. Ось чому вогонь вівся одночасно з семи точок.
Під час цього бою Селіванов втратив восьмерих солдат. Кілька людей було важко поранено. Осліплений гнівом майор витяг хлопчика на вулицю і тут же біля хати його розстріляв...”
Так боротьбу наших предків за Україну описують її вороги – бувші емгебісти (Г.Санніков ”Большая охота”). Так воювали наші діди. Так вони помирали за нашу Батьківщину.
Хто ж були ці люди – воїни УПА і бойовики ОУН? В переважній своїй більшості – це прості українські сільські хлопці та дівчата, які ще змалечку пізнали, що таке бідність і важка праця. З дитинства вони були вимушені важко працювати, допомогаючи своїм батькам в їх виснажливій праці на полі та по господарству. Зараз таких, як вони, прийнято називати ”пересічні українці”. При згадці саме про таких, як вони, простих сільських роботяг у сучасного зажравшогося міського сноба рот кривиться від зверхньої посмішки. Вони не могли отримати вищої освіти, більшість з них, в кращому випадку, мали за плечима лише декілька класів початкової школи. Вони не змогли б красномовно повправлятися у глибокомудреному філософствуванні про незалежність України, як це роблять теперішні високоінтелектуальні клоуни. Вони знали тільки одне: Україна, її воля та її честь – це ті найвищі цінності, які необхідно захищати ціною власного життя до останньої краплі крові, до останнього подиху. Саме ці прості люди, не маючи вищої освіти, здатні були зрозуміти просту істину: не втрачено честь – не втрачено нічого, і, якщо народ навіть за умов поневолення зміг зберегти свою честь, то такий народ, безумовно, буде вільним. Саме ці прості люди чітко усвідомлювали: коли ворог плює в душу твоєму народу, коли він витирає ноги об честь твоєї Батьківщини, то відповіддю на це мають бути не слова, а черга з автомата.
Звичайно, з військової точки зору їх боротьба не мала жодної перспекиви: не маючи зовнішніх союзників, перемогти у військовому протистоянні з Радянським Союзом, який після війни задіяв проти УПА всі свої каральні структури та значні військові сили, на той час було неможливо. Але боротьба ОУН-УПА мала вищий за будь-які військові та політичні міркування сенс! Живучи в лісах і в горах в нелюдських умовах; провадивши боротьбу проти в сотні разів переважаючого ворога; в разі оточення, підриваючи себе власними гранатами в криївках і бункерах, щоб не потрапити в полон; але, якщо й потрапили в полон, то не під якими тортурами, мучаючись в пекельних муках, ні за яких умов, не видаючи своїх товаришів по зброї та спільній боротьбі; воїни УПА і бойовики ОУН зберегли для свого народу найцінніше – його Честь. Свою Честь вони заповіли нам, в наші руки вони передали свій бойовий червоно-чорний стяг.
Як же могло статися, що цей прапор, окроплений кров’ю найкращих і найвірніших синів України, було розтоптано і спалено в центрі Києва на Майдані Незалежності?! Спалено в день заснування Української Повстанської Армії. Як ми, українська молодь, допустили до того, що священний червоно-чорний стяг, переданий нам в руки нашими дідами, 15-го жовтня 2005 року топтали своїми мерзенними ногами старі енкаведиські покидьки та їх ублюдочні молоді послідовники?! Це антиукраїнська мразь не прапор топтала, – це вони втоптували в багнюку честь тисяч найкращих борців, полеглих за Україну, це вони не прапор обпльовували, – це вони обпльовували їхню пам’ять. В цей день вони витерли ноги і об честь того безіменного чотирнадцятирічного українського хлопчика, який, не побоявся смерті та страшних мук і зміг зберегти честь свого народу. Вони витерли свої мерзенні ноги також об честь та світлу пам’ять його сестри, яка зі зброєю в руках зустріла окупантів, і яка поклала своє юне життя за Україну. Стара енкаведиська мразь обплювала священну пам’ять мами цих юних українців, яка змогла в той важкий час виховати для України вірних дітей, і яка прийняла разом з ними смерть за Батьківщину. Ці люди зберегли для нас Честь, ми дали цю Честь втоптати в багно. Вони не боялися померти за Україну, а ми боялися потрапити в РОВД. Вони не залишили нам своїх імен, після них залишилася лише їх священна пам’ять. 15-го жовтня ми дозволили цю пам’ять сплюндрувати. І після цього всього ми ще сміємо називати себе українцями?! І після такої ганьби у нас язик повертається горланити ”Слава Україні”, або ”Слава Нації”? 15-го жовтня 2005 року цю славу шматували на частини і спалювали у нас на очах. І як після такої ганьби ми зможемо дивитися в очі нашим дітям! Що ми залишимо їм у спадок? Ганьбу та сором?
Зараз ми не повинні дурити самі себе. Ми повинні хоча б мати сміливість відверто визнати: 15-го жовтня ми побоялися вступити в бій проти антиукраїнських виродків, які окупували в той день Майдан Незалежності. Ми, і тільки ми, винні в тому, що на Майдані Незалежності з’явилася вся ця антиукраїнська потолоч зі своїми прапорами, під якими їх попередники поборювали цю незалежність і нищили Український народ. Ці гіркі та неприємні для нас слова я написав не для того, щоб посипати голову попелом і займатися самобічеванням. Я написав все це з однією метою, щоб ми відчули всю повноту і гостроту провини нашої перед Батьківщиною та нашими пращурами, щоб ми змогли тверезо та об’єктивно проаналізувати події 15-го жовтня і зробити з них правильні висновки на майбутнє.
Різнобарвна публіка зібралася в той день в центрі Києва для того, щоб не допустити святковий марш воїнів УПА. Сюди прийшли комуністи разом з вітренківцями під своїми червоними прапорами, під якими тільки голодомором 33-го було знищено понад 8 мільйонів українців. З Криму до Києва перекинули молодих виродків з новоствореної антиукраїнської організації ”Прорив”. Поруч з ними стояли істоти з російськими трикольорами, під якими нищилася українська культура, висміювалася і заборонялася українська мова. Були тут і так-звані ”кананічєскіє праваславниє” – божевільні, які вже в наш час в Українській державі співають анафеми Гетьманові Мазепі та проповідують, що українці – це від сатани. Не дивлячись на те, що діди та прадіди зібравшихся нещадно вбивали один одного 80 років тому, всю цю публіку об’єднала одна сакральна мета: не допустити вшанування пам’яті героїв, полеглих за волю України. Всіх їх об’єднало одне – ненависть до України!
Важкі, дуже важкі часи насуваються на Батьківщину нашу. Наш ”вічний стратегічний партнер”, напружуючи сили та мобілізуючи всі свої ресурси, робить все можливе, щоб задушити Україну і знищити її незалежність. Такий собі Дугін, який є радником президента Путіна, прямо заявляє: „ Правазглашеніє Україной нєзавісімасті Расіє слєдуєт разсматрівать как аглашеніє сєбє вайни”. Не помічати такі висловлювання можуть лише божевільні, відірвані від реального життя, або прихованні вороги України.
Ми повинні зі всією відвертістю визнати: Росія веде проти України війну, – війну, щоправда, покищо без застосування збройної сили. Війна, особливо в сучасних умовах, – це не тільки збройна боротьба, яка є крайнім способом ведення війни. Війна – це набагато ширше поняття, яке включає такі способи її ведення для досягнення поставленої мети, як економічний тиск, інформаційний вплив, політичний та дипломатичний тиск, а також ідейно-релігійний вплив на супротивника. Застосування всіх цих способів ведення війни яскраво представлено в політиці Росії по відношенню до України. Але, враховуючи наш історичний досвід, ми не повинні тішити себе ілюзіями, що Росія обмежиться лише вищезгаданими способами і не піде на крайній крок – застосування збройної сили проти України. Принаймні п’ята колона, фінансована Росією, вже відверто й сміливо йде на силове протистояння.
Антиукраїнські політичні сили вже створюють, фінансують і вишколюють молодіжні парамілітарні структури, призначені для вуличних сутичок. Як показали події 15-го жовтня 2005р., вони вже непогано натреновані, і, що найголовніше, добре організовані для ведення силового протистояння. В наступні місяці політична напруга в Україні та навколо неї буде тільки зростати, і не повинно бути ніяких сумнівів, що антиукраїнська мразь знову використає ці молодіжні структури для організації антиукраїнських силових акцій. І в цій ситуації не слід рюмсати, нити та звертатися до державних органів та силових структур з безглуздим запитанням: як вони допускають проведення антиукраїнських акцій. Таке скиглення можна було почути після 15-го жовтня від деяких представників демо-ліберальних та націонал-демократичних партій.
Нажаль, наші силові структури рясно просякнуті антиукраїнським елементом та відвертими агентами впливу. Не дивлячись на те, що там дійсно є велика кількість патріотів України, вони в своїй сутності не є українськими структурами, вони, нажаль, не виховувалися на українських військових традиціях, на прикладах жертовної боротьби воїнів УПА. У відповідальний для нашої Батьківщини час вони займуть в кращому випадку вичікувальну позицію. Звісно, я повторюю, за виключенням тих патріотів, які зараз віддано служать своєму народу та Батьківщині. Тому, як це вже неодноразово було в нашій історії, обов’язок захисту Батьківщини безпосередньо лягає на плечі Українського народу. Саме тому Український народ просто зобов’язаний мати власні самооборонні структури для захисту своєї Батьківщини, які повинні бути добре організованими, натренованими та підготовленими до ведення вуличного силового протистояння, а, в разі необхідності, і до ведення бойових дій проти окупантів.
Зрештою, захист Батьківщини від ворогів – це не тільки конституційне право, але й конституційний обов’язок кожного громадянина України. І будь-яку протидію діяльності таких самооборонних структур Українського народу з боку державних силових органів слід розглядати виключно як ворожі прояви антиукраїнської п’ятої колони, засівшої в цих органах. Ці діячи з п’ятої колони повинні усвідомити просту істину, що після перемоги української національної влади, яка, в цьому немає ніяких сумнівів, відбудеться, вони будуть обов’язково покарані Українським народом. Імена та прізвища цих діячів треба встановлювати та оприлюднювати, щоб українці бачили своїх ворогів. Зрозуміло, що кістяк народних самооборонних структур, поруч з досвідченими та перевіриними в різних боях бійцями, повинна складати українська молодь. Але вже зараз, не чекаючи створення таких структур, кожен молодий українець зобов’язаний себе готувати до силового протистояння з ворогами України: закаляти своє тіло і волю, вчитися переносити біль та страждання, бути сильним і витривалим, і, найголовніше, бути морально та психологічно готовим жорстко й безжалісно протистояти ворогам нашої Батьківщини. Ми не повинні мати й краплі жалості по відношенню до антиукраїнських виродків, так, як і пращури цих виродків не мали й краплі жалості до нашого народу, коли винищували українськіх жінок разом з немовлятами в Батурині в 1708 році, коли вбивали українських юнаків під Крутами та розстрілювали киян в 1918 році лише за спілкування українською мовою, коли винищили голодом понад 8 мільйонів українців в 1933 році. Червоно-чорнй стяг, який ми дали втоптати в багно 15-го жовтня 2005р, ми зобов’язані вирвати з бруду і змити з нього ганьбу, нанесену йому антиукраїнськими покидьками. Змити ганьбу 15-го жовтня 2005 року – це наш священний обов’язок. Це – наш священний обов’язок перед нашим народом і Батьківщиною, перед пам’ятю наших пращурів, полеглих за Україну. Змити ганьбу 15-го жовтня – це наш священний обов’язок перед нашими дітьми, перед прийдешніми поколіннями українців.
Р.S. Наближається 14 жовтня 2006 року – 64 річниця Української Повстанської Армії. Хоча основну масу вояків УПА та бойовиків ОУН складали жителі західних земель – Волині та Галичини, і там був основний район їх збройного спротиву окупантам України, але, і цього не можна забувати, в лавах УПА також воювала досить велика кількість вихідців зі східних та центральних земель нашої Батьківщини. Слід хоча б згадати командира відділу УПА „Сіроманці” Дмитра Карпенка – „Яструба”, який походив родом з Полтавщини, де був призваний в Червону Армію. Але він відчував, що в його жилах тече українська кров, і в 1943 році він вступає до лав УПА, де проявив себе як один з найсміливіших та найталановитіших командирів. УПА була загальнонаціональною збройною силою Українського народу, яка боролася не за інтереси окремих українських земель, а за Незалежну Соборну Україну. Саме тому відзначати день заснування Української Повстанської Армії обов’язково потрібно в столиці України. Тільки в нашому древньому українському Києві, тільки на Майдані Незалежності, за яку вояки УПА проливали свою кров та віддавали свої життя, тільки тут повинні проходити головні акції з вшанування пам’яті полеглих героїв. Будь-які інші пропозиції, як то: провести святкування в Західній Україні, або тихенько поспівати журливих пісень в Будинку Вчителя в Києві, слід розглядати лише виключно як трусість та як зраду пам’яті полеглих героїв.
З табору різнобарвних україноненависників вже чути голоси про те, що „ані гатови нє дапустіть” і „защітіть Кієв ат бандєравцєв”. Відмова від вшанування героїв УПА в Києві на Майдані Незалежності означатиме тільки одне, що ми злякалися антиукраїнських виродків, що ми самі віддаємо наш український Київ старим енкаведиським катам та їхнім молодим послідовникам. Це означатиме, що господарями Києва є не українці, а антиукраїнська мразь.
Кожен, де б він не жив, у кого в грудях б’ється українське серце, у кого воно болить від несправедливості по відношенню до воїнів УПА, у кого воно палає любов’ю до України та ненавистю до її ворогів, повинен бути 14 жовтня 2006 року в Києві на Майдані Незалежності!
”...Якось влітку 1950 року спецпідрозділ МГБ в складі роти з декількома собаками виявив групу оунівців чисельністю 4 чоловіки і розпочав їх переслідування. Оунівці спочатку перестріляли собак, а потім, відчуваючи, що від переслідування їм не відірватися, заскочили в одну з хат хутора, який опинився по дорозі. Оунівці дали бій.
Підходив вечір, треба було виграти час, і вже потім вночі прориватися. Довго греміли постріли на хуторі. Оунівців було четверо, але вогонь вівся з семи точок. Нічого не міг зрозуміти Селіванов. І все з’ясувалося тільки через декілька годин, коли закінчилися набої і гранати у тримаючих оборону. Солдати увірвалися в хату, де декількох людей було поранено пострілами з пістолета чотирнадцятирічним підлітком, який лежав біля вікна з перебитими кулями ногами. Поруч з ним був автомат з порожнім диском. Це була остання жива людина в хаті. Крім чотирьох оунівців, з виявлених в хаті після бою ще трьох автоматів стріляли старенька жінка, її дочка та син-підліток, який залишився живим. Ось чому вогонь вівся одночасно з семи точок.
Під час цього бою Селіванов втратив восьмерих солдат. Кілька людей було важко поранено. Осліплений гнівом майор витяг хлопчика на вулицю і тут же біля хати його розстріляв...”
Так боротьбу наших предків за Україну описують її вороги – бувші емгебісти (Г.Санніков ”Большая охота”). Так воювали наші діди. Так вони помирали за нашу Батьківщину.
Хто ж були ці люди – воїни УПА і бойовики ОУН? В переважній своїй більшості – це прості українські сільські хлопці та дівчата, які ще змалечку пізнали, що таке бідність і важка праця. З дитинства вони були вимушені важко працювати, допомогаючи своїм батькам в їх виснажливій праці на полі та по господарству. Зараз таких, як вони, прийнято називати ”пересічні українці”. При згадці саме про таких, як вони, простих сільських роботяг у сучасного зажравшогося міського сноба рот кривиться від зверхньої посмішки. Вони не могли отримати вищої освіти, більшість з них, в кращому випадку, мали за плечима лише декілька класів початкової школи. Вони не змогли б красномовно повправлятися у глибокомудреному філософствуванні про незалежність України, як це роблять теперішні високоінтелектуальні клоуни. Вони знали тільки одне: Україна, її воля та її честь – це ті найвищі цінності, які необхідно захищати ціною власного життя до останньої краплі крові, до останнього подиху. Саме ці прості люди, не маючи вищої освіти, здатні були зрозуміти просту істину: не втрачено честь – не втрачено нічого, і, якщо народ навіть за умов поневолення зміг зберегти свою честь, то такий народ, безумовно, буде вільним. Саме ці прості люди чітко усвідомлювали: коли ворог плює в душу твоєму народу, коли він витирає ноги об честь твоєї Батьківщини, то відповіддю на це мають бути не слова, а черга з автомата.
Звичайно, з військової точки зору їх боротьба не мала жодної перспекиви: не маючи зовнішніх союзників, перемогти у військовому протистоянні з Радянським Союзом, який після війни задіяв проти УПА всі свої каральні структури та значні військові сили, на той час було неможливо. Але боротьба ОУН-УПА мала вищий за будь-які військові та політичні міркування сенс! Живучи в лісах і в горах в нелюдських умовах; провадивши боротьбу проти в сотні разів переважаючого ворога; в разі оточення, підриваючи себе власними гранатами в криївках і бункерах, щоб не потрапити в полон; але, якщо й потрапили в полон, то не під якими тортурами, мучаючись в пекельних муках, ні за яких умов, не видаючи своїх товаришів по зброї та спільній боротьбі; воїни УПА і бойовики ОУН зберегли для свого народу найцінніше – його Честь. Свою Честь вони заповіли нам, в наші руки вони передали свій бойовий червоно-чорний стяг.
Як же могло статися, що цей прапор, окроплений кров’ю найкращих і найвірніших синів України, було розтоптано і спалено в центрі Києва на Майдані Незалежності?! Спалено в день заснування Української Повстанської Армії. Як ми, українська молодь, допустили до того, що священний червоно-чорний стяг, переданий нам в руки нашими дідами, 15-го жовтня 2005 року топтали своїми мерзенними ногами старі енкаведиські покидьки та їх ублюдочні молоді послідовники?! Це антиукраїнська мразь не прапор топтала, – це вони втоптували в багнюку честь тисяч найкращих борців, полеглих за Україну, це вони не прапор обпльовували, – це вони обпльовували їхню пам’ять. В цей день вони витерли ноги і об честь того безіменного чотирнадцятирічного українського хлопчика, який, не побоявся смерті та страшних мук і зміг зберегти честь свого народу. Вони витерли свої мерзенні ноги також об честь та світлу пам’ять його сестри, яка зі зброєю в руках зустріла окупантів, і яка поклала своє юне життя за Україну. Стара енкаведиська мразь обплювала священну пам’ять мами цих юних українців, яка змогла в той важкий час виховати для України вірних дітей, і яка прийняла разом з ними смерть за Батьківщину. Ці люди зберегли для нас Честь, ми дали цю Честь втоптати в багно. Вони не боялися померти за Україну, а ми боялися потрапити в РОВД. Вони не залишили нам своїх імен, після них залишилася лише їх священна пам’ять. 15-го жовтня ми дозволили цю пам’ять сплюндрувати. І після цього всього ми ще сміємо називати себе українцями?! І після такої ганьби у нас язик повертається горланити ”Слава Україні”, або ”Слава Нації”? 15-го жовтня 2005 року цю славу шматували на частини і спалювали у нас на очах. І як після такої ганьби ми зможемо дивитися в очі нашим дітям! Що ми залишимо їм у спадок? Ганьбу та сором?
Зараз ми не повинні дурити самі себе. Ми повинні хоча б мати сміливість відверто визнати: 15-го жовтня ми побоялися вступити в бій проти антиукраїнських виродків, які окупували в той день Майдан Незалежності. Ми, і тільки ми, винні в тому, що на Майдані Незалежності з’явилася вся ця антиукраїнська потолоч зі своїми прапорами, під якими їх попередники поборювали цю незалежність і нищили Український народ. Ці гіркі та неприємні для нас слова я написав не для того, щоб посипати голову попелом і займатися самобічеванням. Я написав все це з однією метою, щоб ми відчули всю повноту і гостроту провини нашої перед Батьківщиною та нашими пращурами, щоб ми змогли тверезо та об’єктивно проаналізувати події 15-го жовтня і зробити з них правильні висновки на майбутнє.
Різнобарвна публіка зібралася в той день в центрі Києва для того, щоб не допустити святковий марш воїнів УПА. Сюди прийшли комуністи разом з вітренківцями під своїми червоними прапорами, під якими тільки голодомором 33-го було знищено понад 8 мільйонів українців. З Криму до Києва перекинули молодих виродків з новоствореної антиукраїнської організації ”Прорив”. Поруч з ними стояли істоти з російськими трикольорами, під якими нищилася українська культура, висміювалася і заборонялася українська мова. Були тут і так-звані ”кананічєскіє праваславниє” – божевільні, які вже в наш час в Українській державі співають анафеми Гетьманові Мазепі та проповідують, що українці – це від сатани. Не дивлячись на те, що діди та прадіди зібравшихся нещадно вбивали один одного 80 років тому, всю цю публіку об’єднала одна сакральна мета: не допустити вшанування пам’яті героїв, полеглих за волю України. Всіх їх об’єднало одне – ненависть до України!
Важкі, дуже важкі часи насуваються на Батьківщину нашу. Наш ”вічний стратегічний партнер”, напружуючи сили та мобілізуючи всі свої ресурси, робить все можливе, щоб задушити Україну і знищити її незалежність. Такий собі Дугін, який є радником президента Путіна, прямо заявляє: „ Правазглашеніє Україной нєзавісімасті Расіє слєдуєт разсматрівать как аглашеніє сєбє вайни”. Не помічати такі висловлювання можуть лише божевільні, відірвані від реального життя, або прихованні вороги України.
Ми повинні зі всією відвертістю визнати: Росія веде проти України війну, – війну, щоправда, покищо без застосування збройної сили. Війна, особливо в сучасних умовах, – це не тільки збройна боротьба, яка є крайнім способом ведення війни. Війна – це набагато ширше поняття, яке включає такі способи її ведення для досягнення поставленої мети, як економічний тиск, інформаційний вплив, політичний та дипломатичний тиск, а також ідейно-релігійний вплив на супротивника. Застосування всіх цих способів ведення війни яскраво представлено в політиці Росії по відношенню до України. Але, враховуючи наш історичний досвід, ми не повинні тішити себе ілюзіями, що Росія обмежиться лише вищезгаданими способами і не піде на крайній крок – застосування збройної сили проти України. Принаймні п’ята колона, фінансована Росією, вже відверто й сміливо йде на силове протистояння.
Антиукраїнські політичні сили вже створюють, фінансують і вишколюють молодіжні парамілітарні структури, призначені для вуличних сутичок. Як показали події 15-го жовтня 2005р., вони вже непогано натреновані, і, що найголовніше, добре організовані для ведення силового протистояння. В наступні місяці політична напруга в Україні та навколо неї буде тільки зростати, і не повинно бути ніяких сумнівів, що антиукраїнська мразь знову використає ці молодіжні структури для організації антиукраїнських силових акцій. І в цій ситуації не слід рюмсати, нити та звертатися до державних органів та силових структур з безглуздим запитанням: як вони допускають проведення антиукраїнських акцій. Таке скиглення можна було почути після 15-го жовтня від деяких представників демо-ліберальних та націонал-демократичних партій.
Нажаль, наші силові структури рясно просякнуті антиукраїнським елементом та відвертими агентами впливу. Не дивлячись на те, що там дійсно є велика кількість патріотів України, вони в своїй сутності не є українськими структурами, вони, нажаль, не виховувалися на українських військових традиціях, на прикладах жертовної боротьби воїнів УПА. У відповідальний для нашої Батьківщини час вони займуть в кращому випадку вичікувальну позицію. Звісно, я повторюю, за виключенням тих патріотів, які зараз віддано служать своєму народу та Батьківщині. Тому, як це вже неодноразово було в нашій історії, обов’язок захисту Батьківщини безпосередньо лягає на плечі Українського народу. Саме тому Український народ просто зобов’язаний мати власні самооборонні структури для захисту своєї Батьківщини, які повинні бути добре організованими, натренованими та підготовленими до ведення вуличного силового протистояння, а, в разі необхідності, і до ведення бойових дій проти окупантів.
Зрештою, захист Батьківщини від ворогів – це не тільки конституційне право, але й конституційний обов’язок кожного громадянина України. І будь-яку протидію діяльності таких самооборонних структур Українського народу з боку державних силових органів слід розглядати виключно як ворожі прояви антиукраїнської п’ятої колони, засівшої в цих органах. Ці діячи з п’ятої колони повинні усвідомити просту істину, що після перемоги української національної влади, яка, в цьому немає ніяких сумнівів, відбудеться, вони будуть обов’язково покарані Українським народом. Імена та прізвища цих діячів треба встановлювати та оприлюднювати, щоб українці бачили своїх ворогів. Зрозуміло, що кістяк народних самооборонних структур, поруч з досвідченими та перевіриними в різних боях бійцями, повинна складати українська молодь. Але вже зараз, не чекаючи створення таких структур, кожен молодий українець зобов’язаний себе готувати до силового протистояння з ворогами України: закаляти своє тіло і волю, вчитися переносити біль та страждання, бути сильним і витривалим, і, найголовніше, бути морально та психологічно готовим жорстко й безжалісно протистояти ворогам нашої Батьківщини. Ми не повинні мати й краплі жалості по відношенню до антиукраїнських виродків, так, як і пращури цих виродків не мали й краплі жалості до нашого народу, коли винищували українськіх жінок разом з немовлятами в Батурині в 1708 році, коли вбивали українських юнаків під Крутами та розстрілювали киян в 1918 році лише за спілкування українською мовою, коли винищили голодом понад 8 мільйонів українців в 1933 році. Червоно-чорнй стяг, який ми дали втоптати в багно 15-го жовтня 2005р, ми зобов’язані вирвати з бруду і змити з нього ганьбу, нанесену йому антиукраїнськими покидьками. Змити ганьбу 15-го жовтня 2005 року – це наш священний обов’язок. Це – наш священний обов’язок перед нашим народом і Батьківщиною, перед пам’ятю наших пращурів, полеглих за Україну. Змити ганьбу 15-го жовтня – це наш священний обов’язок перед нашими дітьми, перед прийдешніми поколіннями українців.
Р.S. Наближається 14 жовтня 2006 року – 64 річниця Української Повстанської Армії. Хоча основну масу вояків УПА та бойовиків ОУН складали жителі західних земель – Волині та Галичини, і там був основний район їх збройного спротиву окупантам України, але, і цього не можна забувати, в лавах УПА також воювала досить велика кількість вихідців зі східних та центральних земель нашої Батьківщини. Слід хоча б згадати командира відділу УПА „Сіроманці” Дмитра Карпенка – „Яструба”, який походив родом з Полтавщини, де був призваний в Червону Армію. Але він відчував, що в його жилах тече українська кров, і в 1943 році він вступає до лав УПА, де проявив себе як один з найсміливіших та найталановитіших командирів. УПА була загальнонаціональною збройною силою Українського народу, яка боролася не за інтереси окремих українських земель, а за Незалежну Соборну Україну. Саме тому відзначати день заснування Української Повстанської Армії обов’язково потрібно в столиці України. Тільки в нашому древньому українському Києві, тільки на Майдані Незалежності, за яку вояки УПА проливали свою кров та віддавали свої життя, тільки тут повинні проходити головні акції з вшанування пам’яті полеглих героїв. Будь-які інші пропозиції, як то: провести святкування в Західній Україні, або тихенько поспівати журливих пісень в Будинку Вчителя в Києві, слід розглядати лише виключно як трусість та як зраду пам’яті полеглих героїв.
З табору різнобарвних україноненависників вже чути голоси про те, що „ані гатови нє дапустіть” і „защітіть Кієв ат бандєравцєв”. Відмова від вшанування героїв УПА в Києві на Майдані Незалежності означатиме тільки одне, що ми злякалися антиукраїнських виродків, що ми самі віддаємо наш український Київ старим енкаведиським катам та їхнім молодим послідовникам. Це означатиме, що господарями Києва є не українці, а антиукраїнська мразь.
Кожен, де б він не жив, у кого в грудях б’ється українське серце, у кого воно болить від несправедливості по відношенню до воїнів УПА, у кого воно палає любов’ю до України та ненавистю до її ворогів, повинен бути 14 жовтня 2006 року в Києві на Майдані Незалежності!
Відповіді
2006.09.28 | Андрій
Re: Розтоптана честь, сплюндрована пам'ять
http://www.tiahnybok.info/dokumenty_zayava/dokument000555.html14 жовтня - Свято Української Зброї
14 жовтня виповнюється 64 річниця створення Української Повстанської Армії - Армії, яка героїчно і жертовно боролась за Українську Самостійну Соборну Державу. Найкращі сини й доньки Української нації встали до лав борців проти чужоземного поневолення. УПА воювала проти польських шовіністів Армії Крайової, проти гітлерівської Німеччини і комуно-большевицького Совєтського Союзу. Війна з московськими окупантами велась українськими повстанцями майже 10 років після завершення Другої світової війни.
Проте день створення УПА не є державним святом. Сьогодні на 16-му році Незалежності України Українська Повстанська Армія не визнана на державному рівні і не пошанована належним чином у суспільстві. Це ганьба для кожного українця і пряма загроза державності. Невизнання борців за волю України офіційною владою ставить під сумнів легітимність нашої держави. Наш обов'язок - заставити владу визнати національно-визвольну боротьбу ОУН і УПА за державну незалежність України.
З метою гідного вшанування ветеранів УПА націоналістичні організації створили оргкомітет, до якого ввійшли Всеукраїнське об'єднання "Свобода" (Андрій Мохник - голова Оргкомітету), Київське крайове Братство вояків ОУН-УПА (Володимир Підіпригора), УНА-УНСО (Ігор Мазур-"Тополя"), Молодіжний Націоналістичний Конгрес (Олександр Резніченко), "Національний Альянс" (Володимир Антонюк), лідер гурту "Мандри" Сергій Фоменко (Фома). У роботі оргкомітету також беруть участь представники ГО "Патріот України", ВО "Тризуб" імені Степана Бандери, ГО "Реформація".
Запрошуємо всіх патріотів долучитися до гідного вшанування ветеранів Української Повстанської Армії. Оргкомітет готовий до співпраці і приймає пропозиції щодо проведення Свята Української Зброї.
Телефони членів Оргкомітету: 8 050 828 62 42 (А. Мохник), 8 050 447 60 12 (І. Мазур), 8 097 997 68 05 (О. Резніченко), 8 096 735 97 22 (В. Антонюк).
Ми повинні привернути увагу влади та громадськості до проблеми визнання ОУН-УПА. Ми маємо продемонструвати важливість цього питання для Української нації. Ми зобов'язані захистити ветеранів УПА у разі провокаційних дій україножерів.
Місце кожного українця 14 жовтня - на Майдані Незалежності. Початок акції о 10-00.
Оргкомітет
2006.09.28 | Зверопупс
Re:Все имеют право на демонстрации, даже враги
Я считаю, что сжигание любых знамен недопустимо.Вы имеете полное право проводить демострации в рамках действующего законодательства.Вы имеете право подать в суд на противоправные с вашей точки зрения действия людей.Им, как минимум, не хватает мудрости и толерантности в столь сложном вопросе, как так называемые "бандеровские банды", которые для многих являются образцом патриотов Украины.
Но если Вы призываете создавать вооруженные отряды и бороться с врагами Украины, которыми Вы считаете всех русскоговорящих в Украине, Вас и самого надо судить . Иначе будет новая кровь, которая НИЧЕГО НЕ СМОЖЕТ РЕШИТЬ.Опять будут гибнуть дети, виноватые лишь в одном преступлении - рождении в украинской или русской семье.Даже Гитлер пришел к власти демократическим путем - прийдите к власти и Вы и постарайтесь изменить мирным путем все по своему. Не можете? Значит Ваших однодумцев меньшинство.Пропогандируйте свои идеи, развивайтесь.
А война на уровне мускулов и автоматов приведет лишь к горю миллионов людей и вызовет только развал страны. вы этого хотите?
2006.09.28 | один_козак
Вы очень хорошо это сказали. Только одно странно...
Зверопупс пише:> Но если Вы призываете создавать вооруженные отряды и бороться с врагами Украины, которыми Вы считаете всех русскоговорящих в Украине, Вас и самого надо судить . Иначе будет новая кровь, которая НИЧЕГО НЕ СМОЖЕТ РЕШИТЬ.Опять будут гибнуть дети, виноватые лишь в одном преступлении - рождении в украинской или русской семье.Даже Гитлер пришел к власти демократическим путем - прийдите к власти и Вы и постарайтесь изменить мирным путем все по своему. Не можете? Значит Ваших однодумцев меньшинство.Пропогандируйте свои идеи, развивайтесь.
> А война на уровне мускулов и автоматов приведет лишь к горю миллионов людей и вызовет только развал страны. вы этого хотите?
Почему вы об этом так говорите? Вас кто-то напугал? Тогда я спрошу: Не считаете ли вы всех украиноговорящих своими врагами?
2006.09.28 | Nemesis
Я не російськомовний, але мене теж дехто лякає.
один_козак пише:> Почему вы об этом так говорите? Вас кто-то напугал?
Заклики до вбивств, заклики потанцювати на могилах, заклики до ненависті. Все це дбайливо плекається та охороняється місцевими фюрерами. Інші погляди виніщуються (поки віртуально, а там хто знає?).
2006.09.28 | один_козак
Зло породжує тільки зло.
А переможене воно може бути тільки добром, а не іншим злом. Коли ви спостерігаєте ілюзію поборювання зла іншим злом, то це - тільки лиш ілюзія. А насправді зло таким чином збільшує себе.Тому не варто валити всю вину й відповідальність на одну сторону.
Але в даному випадку, ІМНО, ми маємо ситуацію, коли одні люди очевидно не хочуть конфлікту, а інші очевидно його розігрівають. Минула революція була помаранчевою. А наступна?
2006.09.28 | rais
Гадаю вона буде більш помаранчевою.
2006.09.28 | Nemesis
В демократичних суспільствах не буває революцій
Це такий парадокс: революціонерів повно на закрайках (ультраправі, ультраліві), а бази для революції нема.2006.09.28 | один_козак
Тому ми й мріємо про те, щоб жити в демократичному суспільстві
Тому й революцію робили. Намагалися зробити...2006.09.28 | Nemesis
Та де там! дехто мріє побудувати Камбоджу часів Пол Пота
2006.09.28 | один_козак
Ну, кому що подобається...
2006.09.28 | Ghost
я російськомовний
Nemesis пише:> Заклики до вбивств, заклики потанцювати на могилах, заклики до ненависті. Все це дбайливо плекається та охороняється місцевими фюрерами. Інші погляди виніщуються (поки віртуально, а там хто знає?).
процітуйте, будь ласка, такі заклики, та обов'язково вкажіть автора.
2006.09.28 | Nemesis
По доноси не звертайтеся. Але подивиться хоча б сюди.
Автора я поміняв на Х. якщо це не заклик до вбивства, то тоді що це?18-09-2006 16:54, Nemesis
Що "майдаун" потер, що залишив?
Залишив:
18-09-2006 15:33, Х.
треба брати сокири, вила (в кого що є), іти до Верх Зради і бити
і бити регіоналів.
завтра буде пізно!
вони знищать нас
як писав Лєнін, промєдлениіє смерті подобно
Потер:
Nemesis: А пилу, або пламасові граблі можна?(-)
Х.: Можна(-)
Nemesis:Заходьте до мене і я вам їх дам.(-)
Х.:"Ви" пишеться з великої літери.(-)
Nemesis:Класне гасло! Можна на прапорі написати!
В мене є і пласмасові граблі, і пила. Ви ж не хочете все забрати собі? Треба мінімум ще одну людину.
Коментар:
Як писав Маркс: "А швєрє фрагe кон мєн арайлeйгн iн а пак ун отшiхн клeйнєр шнeлкайт. "
2006.09.28 | Боррачо
Re: По доноси не звертайтеся. Але подивиться хоча б сюди.
Nemesis пише:> Автора я поміняв на Х. якщо це не заклик до вбивства, то тоді що це?
>
>
> 18-09-2006 16:54, Nemesis
> Що "майдаун" потер, що залишив?
>
> Залишив:
>
> 18-09-2006 15:33, Х.
> треба брати сокири, вила (в кого що є), іти до Верх Зради і бити
>
> і бити регіоналів.
> завтра буде пізно!
> вони знищать нас
Оце - справжнє бидло, що аж плаче за потенційним фюрером. Тьху.
2006.09.28 | Nemesis
В них тута "фатера"
Свистович черговий перл видав: цей форум вже його квартира! А як вони біснувалися, коли я напочатку 2005 року сказав, що його форум це приватна лавочка!2006.09.28 | Михайло Свистович
Re: В них тута "фатера"
Nemesis пише:> Свистович черговий перл видав: цей форум вже його квартира!
Брехати не гарно
2006.09.30 | ЖАК (Донецк)
Re: В них тута "фатера"
А попрошайничать и матом крыть всех и вся хорошо? Это если историю (новейшую) поднять. Помните, надеюсь?2006.10.02 | Nemesis
І знов натикати Свистовича носом в його ж перли...
Михайло Свистович пише:> Nemesis пише:
> > Свистович черговий перл видав: цей форум вже його квартира!
>
> Брехати не гарно
Сказав Свистович та видав таке:
"На Майдані немає цензури. Не може бути цензури на фабриці чи у квартирі."
P.S. Так ти тута типа фабрикант чи фатеру тримаєш? Чи ти "надомник"?
2006.10.03 | Михайло Свистович
Re: І знов натикати Свистовича носом в його ж перли...
Nemesis пише:>
> Сказав Свистович та видав таке:
>
> "На Майдані немає цензури. Не може бути цензури на фабриці чи у квартирі."
Я просто навів це як приклад, що є місця, де немає цензури. І прикладів є два. Не може ж бути Майдан одночасно і фабрикою, і квартирою. Маніпулювати негарно.
2006.10.03 | Nemesis
Зовсім здав фабрикант-надомник...
2006.10.03 | Михайло Свистович
Співчуваю, фабриканте-надомнику.
Можу порадити спробувати покурити травку. В Нідерландах це поширене. Може, життя веселіше здасться.2006.09.29 | Боррачо
Re: В них тута "фатера"
Nemesis пише:> Свистович черговий перл видав: цей форум вже його квартира! А як вони біснувалися, коли я напочатку 2005 року сказав, що його форум це приватна лавочка!
Свистович нагадує мені персонажа з ранньої комедії Ярослава Галана "99%" - такого собі доктора Дзуньо. Пихаті люди взагалі дуже кумедні.
2006.09.30 | mala
Це Ви про себе?
Боррачо пише:>Пихаті люди взагалі дуже кумедні.
2006.09.30 | Боррачо
Про Лорда Великого Шолома
Навіть не про Вас. Бо Ви навіть і не кумедна. А Свистович так мені і нагадує карикатури на фюрерів, як їх малювали Кукринікси. Як ото на хенералісімуса Франко, наприклад. Малі такі, знаєте, і бундючні.А якщо ви з Кукриніксами не знайомі, пригадайте Лорда Великого Шолома. Це той самий естетичний образ.
> Боррачо пише:
> >Пихаті люди взагалі дуже кумедні.
2006.09.30 | Михайло Свистович
Re: Про Лорда Великого Шолома
Боррачо пише:> Навіть не про Вас. Бо Ви навіть і не кумедна. А Свистович так мені і нагадує карикатури на фюрерів, як їх малювали Кукринікси. Як ото на хенералісімуса Франко, наприклад. Малі такі, знаєте, і бундючні.
У Вас збочена уява і хвороблива фантазія, якщо малює такі от картини. Це яскраво видно звідси http://www2.maidan.org.ua/n/about/1159604220 "Борець за щастя знедолених" Боррачо не уявляє, що хтось може писати сам від себе, не маючи господарів та грошей.
2006.10.03 | Чучхе
Тим більше, що "великий шлем" не перекладається як "шолом"
шлем - це картярський термін, на всіх мовах звучить однаково2006.09.30 | Михайло Свистович
Re: В них тута "фатера"
Боррачо пише:>
> Свистович нагадує мені персонажа з ранньої комедії Ярослава Галана "99%" - такого собі доктора Дзуньо. Пихаті люди взагалі дуже кумедні.
Але я не пихатий
2006.09.28 | Ghost
ви збрехали! ви брешете! довіри до ваших слів більше нема
2006.09.28 | Nemesis
А де я збрехав на думку людини з палаючим від ненависті серцем?
2006.09.28 | Ghost
а де заклики потанцювати на могилах?
2006.09.28 | Nemesis
А тута!
24-09-2006 06:15, Х.коли здохне останній член Партії регіонів, ми влаштуємо всенародні гуляння
2006.09.28 | Ghost
де?
2006.09.28 | Nemesis
Що?
2006.09.28 | один_козак
Ви щиро думаєте, що це треба сприймати буквально?
Чи свідомо граєте на нагнітання страхів і гніву?2006.09.29 | Боррачо
Так само буквально,
як треба було сприймати "Майн Кампф" до 33-го року.2006.10.01 | один_козак
А тепер дивіться, яка виходить нехороша програма
(припустимо) Комуніст чує сердиті слова (припустимо) націоналіста, в яких він бачить загрозу. Керуючись вашою порадою, він починає не менш сердито говорити про націоналіста. Далі кожен з них, керуючися вашою порадою, тобто сприймаючи слова одне одного буквально, починає захищатися та на всяк випадок, поки не пізно, поборювати іншого з усією рішучістю. Після цього кожному робиться ще страшніше, що спонукає боротися з супротивником ще рішучіше, від чого небезпека виглядає ще реальнішою, від чого боротьба посилюється, від чого...Розумієте, що виходить?
В результаті або одна сторона (якась) переконливо переможе, або Україна надовго застрягне в болоті "третього світу". А не "першого" чи "другого". До речі, як там себе почуває "другий" світ?
2006.10.02 | Nemesis
Як можна заклики до вбивства сприймати "небуквально"?
Міжнародний суд недавно приговорив до довгого тюремного увязнення ведучого радіопередачі з Руанди за заклики такого типа. Йому не повезло: після його виходок дійсно почався геноцид - люди брали що в кого було, сокири, вила, ножи, автоматичну зброю та йшли бити-бити тутсі. Коли вбивали останнього тутсі було всенародне свято - країну визволили від "тарганів". Чогось нікого не розчулило те, що той крендель лише піздів ротом в микрофон: вигріб за роздмухування по повній програмі.2006.09.29 | Боррачо
Патріотична істєріка
2006.09.28 | Nemesis
Серце, кажеш, "палає ненавистю до ворогів"?
>палає любов’ю до України та ненавистю до її ворогів2006.09.28 | Ghost
я це казав? коли? ви знов збрехали!!!
2006.09.28 | Nemesis
Більш за все розчулює "знов"! Чукча нє чітател!
28-09-2006 11:12, Пересічний українецьРозтоптана честь, сплюндрована пам'ять
Кожен, де б він не жив, у кого в грудях б’ється українське серце, у кого воно болить від несправедливості по відношенню до воїнів УПА, у кого воно палає любов’ю до України та ненавистю до її ворогів, повинен бути 14 жовтня 2006 року в Києві на Майдані Незалежності!
2006.09.28 | Ghost
это не мои слова.
2006.09.28 | Nemesis
А ці?
>процітуйте, будь ласка, такі заклики, та обов'язково вкажіть автора.2006.09.28 | Ghost
але спілкуючись з вами я вже палаю ненавистю
2006.09.28 | Nemesis
Плоди Вавілона
2006.09.28 | один_козак
Хвилиночку...
А чим світиться ВАШЕ серце до ВАШИХ ОСОБИСТИХ ворогів? Або хочаб до "крайніх націоналістів", хвізиків та інших "фанатиків"?От цікаво, що ви знаходите в своєму серці, шукаючи відповідь на таке запитання.
2006.09.29 | Боррачо
Re: Хвилиночку...
один_козак пише:> А чим світиться ВАШЕ серце до ВАШИХ ОСОБИСТИХ ворогів? Або хочаб до "крайніх націоналістів", хвізиків та інших "фанатиків"?
Та які ви там вороги? Ще й з великої литери.. Ви - нещасні громадяни бідної, задуреної переферійної країни 3-го світу, які з останніх сил чипляються до ідеології, що швидко тягне цю країну до її могили. Жаліти вас треба, а не ненавидити.
2006.09.28 | Боррачо
Re: Я не російськомовний, але мене теж дехто лякає.
Nemesis пише:> один_козак пише:
>
> > Почему вы об этом так говорите? Вас кто-то напугал?
>
> Заклики до вбивств, заклики потанцювати на могилах, заклики до ненависті. Все це дбайливо плекається та охороняється місцевими фюрерами. Інші погляди виніщуються (поки віртуально, а там хто знає?).
Звичайний собі фашизм. Дайте таким владу, і вони вже завтра побігуть шукати яри поглибше - для жидів, москалів, негрів, і всіх тіх, чиї погляди не зпівпадають з буквою їхнього нацистського катехізіса.
На щастя, поки це виключно політичний маргінес. Але якщо олігархи почнуть вкладати в них певні кошти, тут і до Адольфа 2-го буде недалеко.
2006.09.28 | один_козак
Re: Я не російськомовний, але мене теж дехто лякає.
Боррачо пише:> Звичайний собі фашизм. Дайте таким владу, і вони вже завтра побігуть шукати яри поглибше - для жидів, москалів, негрів, і всіх тіх...
А "бандерів" - нє?
> ...чиї погляди не зпівпадають з буквою їхнього нацистського катехізіса.
А...
2006.09.28 | Nemesis
Я - нє.
один_козак пише:> Боррачо пише:
>
> > Звичайний собі фашизм. Дайте таким владу, і вони вже завтра побігуть шукати яри поглибше - для жидів, москалів, негрів, і всіх тіх...
>
> А "бандерів" - нє?
Ich nicht, як казав покійний Йоакім Фест
2006.09.28 | Боррачо
Re: Я не російськомовний, але мене теж дехто лякає.
один_козак пише:> Боррачо пише:
>
> > Звичайний собі фашизм. Дайте таким владу, і вони вже завтра побігуть шукати яри поглибше - для жидів, москалів, негрів, і всіх тіх...
>
> А "бандерів" - нє?
"А нас та за что?" (с)
> > ...чиї погляди не зпівпадають з буквою їхнього нацистського катехізіса.
> А...
Бе. Ви ж, мабуть, теж фанатієте з якого-небудь Донцова?
2006.09.28 | один_козак
Нє-а. Я Біблію люблю.
Донцова не люблю. Ідеологію ОУН багато в чому теж не люблю. Це була тоталітарна партія. Українські націонал-більшовики. Але УПА билася і за мене. Так само, як мої рідні, дво- і більше -юрідні діди билися в сталінській армії.Крім того, так сталося, що в житті мені доводилося відчувати, як воно - бути оббріханим і не мати можливості сказати щось на свій захист. Тому хочу, щоб тим бандерівцям хоч на старість було якось легше, ніж протягом всього життя. Хочаб психологічно. А для них якраз це - дуже важливо.
2006.09.29 | Боррачо
Re: Нє-а. Я Біблію люблю.
один_козак пише:> Донцова не люблю. Ідеологію ОУН багато в чому теж не люблю. Це була тоталітарна партія. Українські націонал-більшовики. Але УПА билася і за мене. Так само, як мої рідні, дво- і більше -юрідні діди билися в сталінській армії.
Я знаю, ви ще не з найгірших.
А армія та була не сталінською - радянською. Сталіна там багато хто дуже-дуже не любив.
І тільки не забувайте, що в фашистів, які прийшли плюндрувати нашу замлю, в заплічниках лежали ті самі Біблії.
> Крім того, так сталося, що в житті мені доводилося відчувати, як воно - бути оббріханим і не мати можливості сказати щось на свій захист. Тому хочу, щоб тим бандерівцям хоч на старість було якось легше, ніж протягом всього життя. Хочаб психологічно. А для них якраз це - дуже важливо.
То ви волієте боротися проти оббріхування одних шляхом оббріхування інших? Тоді років за 10 з`явиться ще один козак, який буде боротися проти оббріхування ЧА. Чи не ваш син?
2006.09.29 | один_козак
То й що ж?
Боррачо пише:> А армія та була не сталінською - радянською. Сталіна там багато хто дуже-дуже не любив.
Ну й що ж? Накази ж його і настанови виконували старанно? Ще б пак!
> І тільки не забувайте, що в фашистів, які прийшли плюндрувати нашу замлю, в заплічниках лежали ті самі Біблії.
Як це можна забути? Ну й що ж? В самій Біблії написано, що й диявол пробував на свій "манір" посилатися на біблійні (доєвангельські) слова. Та ще в Едемі спокусник відштовхувався у своїй брехні від Слова Божого. ВІДШТОВХУВАВСЯ. Добре, що є це слово для такого випадку.))
> То ви волієте боротися проти оббріхування одних шляхом оббріхування інших?
Тю... Звідкіля це вилізло? Хіба я давав підстави так казати?
2006.09.28 | rais
Саме завдяки мускулам і автоматам в Україні прийшли до влади
і спираються на свою злочинну спадщину сучасні комунобандити. Це завдяки зброї і репресіям так звані НКВД банди робили зачистки по всій Україні. Саме завдяки нащадкам цих бандитів чиниться сучасний геноцид в Україні. Тому треба лише вітати процес відродження української державності і в першу чергу через її національні збройні сили УПА які є прототипом майбутньої Національної Гвардії України.І все це буде після засудження Світовою спільнотою злочинів комуністичної системи державного терору на Нюрнберзському процесі 2.
2006.09.28 | один_козак
Вспомнилось. Мультик "Крошка енот"...
Когда снова пойдёшь к пруду, то не бери с собой палку, и не корчи "ему" рожи. А улыбнись.2006.09.28 | rais
Re: Вспомнилось. Мультик "Крошка енот"...
Коли привчивши бандита до безпокараності, ти толерантно посміхаєшся йому всі 80 років - хочь всі мультики передивись не допоможе. Ніхто ніколи не примирить ката і жертву. Згадайте Бабій Яр, Биківню та інші злочини режимів проти людства. Люди захищаючи себе мають право на спротив і опір. Так в боротьбі за незалежність і свободу України зароджувалася УПА. Треба вітати вшанування її героям. Треба підтримувати і розвивати традиції національних збройних сил. Зрозуміло що тема Національної Гвардії це черговий виклик совдеповському мінталітету та радянському генералітету. Неможна нову державу будувати на фундаменті комунобандитських традицій - це нонсенс. Результатом такої розбудови є 15 річне топтання на місці і еволюція від комунізму до кучмізму.2006.09.28 | один_козак
Це трохи не туди. Дивіться контекст.
От є тут одна дурненька собачка... Взагалі дуже ласкава, всі навколишні діти з нею граються. А коли ходить у темряві, то починає грізно (на скільки це дозволяє її голос) гавкати. Їй відповідають. Вона не мала реальної причини комусь погрожувати. Але сема стала причиною для інших собак...Думати треба!
2006.09.28 | rais
Re: Це трохи не туди. Дивіться контекст.
А може вона таким чином думає перерахувати всіх собак?2006.10.03 | Чучхе
Рецепт "крошки єнота" дуже класний
уявіть собі, що було б, якби поїзди з Донеччини, які прибували сюди наприкінці 2004-го зустрічали б не хлібом-сіллю, а дубцями?ненасилля - справа вірна. Доказано Махатмою Ганді.
2006.09.28 | Ghost
Re:Все имеют право на демонстрации, даже враги
Зверопупс пише:> Опять будут гибнуть дети, виноватые лишь в одном преступлении - рождении в украинской или русской семье.
почему "опять"? когда это в Украине были межнациональные конфликты?
2006.09.28 | Ghost
прикольно :) стоило чуть припугнуть, как появилось право на...
...демонстрации2006.09.28 | Nemesis
І оце перлося "в Європу"?
2006.09.28 | Ghost
так :) принаймі "оце" не гальмує відповідаючи на жарт
2006.09.28 | RedBagira
А чего не сделать это во Львове?
Опять драка будет.2006.09.28 | один_козак
Потому, что это должно быть в Киеве.
И без драки.2006.09.28 | alx_1904
Дык а что ты хочешь от провокаторов?
им как раз ДРАКА, и кровь, и побольше нужны.Как они ещё в Донецке не решились?
Аааа, так там же посодють на 200%, и будут правы.
2006.09.28 | один_козак
Сказал провокатор))
2006.09.28 | rais
Re: Дык а что ты хочешь от провокаторов?
Ось дійсно чому б наприклад 1 травня та 7 жовтня не справляти виключно в Донецьку? І не посодять і крові буде менше на 50%.2006.09.28 | RedBagira
9 мая в Донецке
Совершенно разная ситуация. Если ветераны ВОВ есть по всей стране, то ветераны ОУН-УПА сконцентрированы в Западной Украине. Это, скажем так, "региональные лидеры".Отношение к ОУН-УПА в общей массе, скорее, негативное или настороженное. Правильно здесь многие говорили: ОУН-УПА дороги только крайним националистам, а, если уж совсем честно, то их нужно называть фашистами. А сами крайние националисты показали свою популярность на предыдущих выборах.
По-моему, провокация как раз делать демонстрацию в Киеве.
7 ноября давно уже не официальный праздник, а 1 мая есть почти во всех европейских странах - День труда.
2006.09.28 | один_козак
Re: 9 мая в Донецке
RedBagira пише:> Совершенно разная ситуация. Если ветераны ВОВ есть по всей стране, то ветераны ОУН-УПА сконцентрированы в Западной Украине. Это, скажем так, "региональные лидеры".
Я - киевлянин. УПА дралась за меня. Я хочу, чтобы Украина, и не только западная, чтила своих героев.
> Отношение к ОУН-УПА в общей массе, скорее, негативное или настороженное.
Потому и надо народу больше "показывать" ветеранов УПА. Народу забрехивали мозги 60 лет. Пусть нормально пообщается с живыми бандеровцами, и разглядит, где была правда, а где - совпропаганда.
> Правильно здесь многие говорили: ОУН-УПА дороги только крайним националистам
ПОЛНАЯ ерунда. И НЕ МНОГИЕ здесь так говорили, и НЕ ТОЛЬКО крайним националистам они дороги. В Западной Украине - там вообще, родственники у многих были в УПА. И в Восточной есть ОЧЕНЬ много людей, кто если и не симпатизирует идеологии ОУН образца 1939 года, то во всяком случае уважает людей, которые не смотря на всю безнадёгу тоталитарной Европы тех лет, пытались вырвать для Украины место под солнцем. Лично я чувствую к ним глубокую благодарность. Хотя и не хотле бы, чтобы такой человек, как С.Бандера, был сегодня нашим президентом.))
> а, если уж совсем честно, то их нужно называть фашистами. А сами крайние националисты показали свою популярность на предыдущих выборах.
Не все ли националисты в вашем сознани выглядят крайними? Видите ли вы разницу между понятиями "националист" и "фашист"?
> По-моему, провокация как раз делать демонстрацию в Киеве.
Вам не кажется, что вы здесь предлагаете Украине разойтись в две противоположные стороны?
2006.09.29 | RedBagira
Re: 9 мая в Донецке
> Я - киевлянин. УПА дралась за меня. Я хочу, чтобы Украина, и не только западная, чтила своих героев.Я тоже киевлянка. И не считаю, что УПА дралась за меня. Мой дед защищал Сталинград и погиб при освобождении Донбасса. Впрочем, каждый имеет право на личное мнение.
Сознательно ли Вы упомянули только УПА, обойдя вниманием ОУН? С УПА ситуация действительно неоднозначна. Хотя еще, по-моему, в 1994 году в закон о ветеранах были внесены изменения, которые уравняли в статусе ветеранов УПА, которые не принимали участия в преступлениях против человечества. Юридически вопрос, считаю, урегулирован. Признание всех героями огульно - чисто политическое решение.
Националисты во время ВОВ прославились такими зверствами, что волосы становятся дыбом: <http://www.anti-orange-ua.com.ru/index.php/content/view/1535/50/>
Предвидя контаргумент о зверствах НКВД, хотелось бы отметить, что они все же живых кошек мирному населению в животы не зашивали.
> Потому и надо народу больше "показывать" ветеранов УПА. Народу забрехивали мозги 60 лет. Пусть нормально пообщается с живыми бандеровцами, и разглядит, где была правда, а где - совпропаганда.
Против этого никто не возражает. Нужно публиковать Бандеру, Донцова и т.д., чтобы люди определились со своим отношением. В равной же степени должна публиковаться и другая точка зрения.
Но стариков гонять по улицам необходимости нет, т.к. вопрос острый. Зачем подвергать их опасности? Всем свои мозги не вставишь: обязательно найдутся ублюдки, которые поднимут руку на пожилого человека. Одно дело, когда молодые последователи противоположных идеологий отношения на площадях выясняют, другое - когда в это втянуты участники войны, которым сейчас по 80.
> ПОЛНАЯ ерунда. И НЕ МНОГИЕ здесь так говорили, и НЕ ТОЛЬКО крайним националистам они дороги. В Западной Украине - там вообще, родственники у многих были в УПА. И в Восточной есть ОЧЕНЬ много людей, кто если и не симпатизирует идеологии ОУН образца 1939 года, то во всяком случае уважает людей, которые не смотря на всю безнадёгу тоталитарной Европы тех лет, пытались вырвать для Украины место под солнцем.
Каким образом? Помогая оккупантам воевать против своего же народа? Достаточно было почитать "Майн кампф", чтобы определиться относительно той роли, которая отводилась славянам. Неужели непонятно, что, покончив с СССР, Германия не создала бы независимое украинское государство, а превратила бы Украину в область Великой Германии (в лучшем случае)? А было бы это государство не тоталитарным, если его планировалось создавать под эгидой тоталитарной гитлеровской Германии? Следующее. На тот момент существовала Советская Украина, которая сражалась с фашистами. ОУН-УПА воевала на стороне оккупантов против таких же украинцев, не поинтересовавшись, хотят ли те жить в государстве Бандеры и считают ли принадлежность к СССР "московской оккупацией". Бог бы с ним, если бы борьба ОУН-УПА ограничилась рамками той территории, которая была присоединена к СССР по пакту Молотова-Рибентроппа.
Документ.
АКТ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
30 червня 1941 р.
1. Волею Українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.
Організація Українських Націоналістів, яка під проводом її творця і вождя Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого московсько-більшовицького поневолення завзяту боротьбу за свободу, взиває український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава.
Суверенна Українська Влада запевнить Українському Народові лад і порядок, всесторонній розвиток усіх його сил та заспокоєння його потреб.
2. На західних землях України твориться Влада, яка підпорядковується Українському Національному Урядові, що створиться в столиці України — Києві з волі українського народу.
3. Відновлена Українська Держава БУДЕ ТІСНО СПІВДІЯТИ З ВЕЛИКОЮ НІМЕЧЧИНОЮ, ЩО ПІД ПРОВОДОМ АДОЛЬФА ГІТЛЕРА ТВОРИТЬ НОВИЙ ЛАД В ЄВРОПІ Й СВІТІ та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації.
Українська Національна Революційна Армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Соборну Українську Державу і новий справедливий лад у цілому світі.
Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава! Хай живе Організація Українських Націоналістів! Хай живе Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера!
Слава Україні! Героям Слава!
Ярослав Стецько, в. р.
Голова Національних Зборів"
<http://community.livejournal.com/bklub/23859.html>
Что касается симпатиков ОУН-УПА на востоке, то их количество четко показали результаты голосования за партии, поддерживающие идеологию ОУН-УПА. В зависимости от областей, это где-то 1-3%. Арифметически, может, и много. Я лично там таких не встречала. Возможно, Вы общаетесь как раз с подобными людьми, из-за чего и возникает иллюзия массовой поддержки. Хотя, общаясь в Киеве, в основном, с противниками оранжевой революции, я не делаю далеко идущих выводов об их массовом количестве в городе.
>Хотя и не хотле бы, чтобы такой человек, как С.Бандера, был сегодня нашим президентом.))
Не сомневаюсь. Вряд ли может вызвать симпатию человек, готовый положить половину населения ради того, чтобы восторжествовала его идеология.
В таком случае не совсем понимаю, почему Вам дороги представители его армии, осуществлявшие эту программу. Как добросовестно заблуждавшиеся патриоты?
> Не все ли националисты в вашем сознани выглядят крайними? Видите ли вы разницу между понятиями "националист" и "фашист"?
Конечно. Националист любит свой народ, гордится принадлежностью к нему, соблюдает традиции, уважая при этом другие народы. Фашист считает свой народ самым высшим, допуская дискриминацию других народов даже на законодательном уровне. (Например, необходимость введения квот на занимаемые должности для этнических украинцев в программе О.Тягнибока). Кстати, подобная программа противоречит ст.24 Конституции Украины. И как раз из-за таких экземпляров в обществе развиваются центробежные тенденции, т.к. множество граждан, даже патриотично настроенных по отношению к Украине, не воспринимают методов, противоречащих всем демократическим принципам и правам человека.
> Вам не кажется, что вы здесь предлагаете Украине разойтись в две противоположные стороны?
Нет, просто не обострять отношения.
Не сосредотачиваются же близкие люди на непримиримых различиях своих позиций в жизни. А навязывать что-то в политике почему-то нормально.
2006.09.30 | один_козак
Интересный разговор...
RedBagira пише:> > Я - киевлянин. УПА дралась за меня. Я хочу, чтобы Украина, и не только западная, чтила своих героев.
>
> Я тоже киевлянка. И не считаю, что УПА дралась за меня.
Знаете, кости моих дедушек, которые погибли, будучи в рядах красной армии, лежат на пространстве от Румынии до Маньчжурии. Они защищали весь СССР. Но что бы они сказали после войны, видя как их внуку предлагают ехать "в свою Западную", если он хочет разговаривать на "своём укрАинском"? Это при том, что все наши корни - здесь, в Поднепровье. А в Западной - разве что друзья есть у тех, кто помоложе.
> Сознательно ли Вы упомянули только УПА, обойдя вниманием ОУН? С УПА ситуация действительно неоднозначна.
Я не думал об этом, когда писал. Но касательно ОУН - то я уже говорил, что не разделяю её идеологию. Это - тоталитарная партия, по тогдашней евро-азийской "моде". Хотя цели её разделяю безусловно. "Українська Самостійна Соборна Держава" - это ведь только то, что !НОРМАЛЬНО! для многих народов. Тут даже нет ничего особенного! Кроме того, что украинцы, в отличие от многих других, о такой совершенно обычной вещи многие годы даже мечтать не решались.
> Юридически вопрос, считаю, урегулирован. Признание всех героями огульно - чисто политическое решение.
Стране необходимы политические решения, которые бы сняли задавненные стереотипы, предубеждения и поводы для неприязни, которые враги государства или просто какие-то нечестные люди могут использовать для разжигания розни в своих целях.
Всех огульно признавать героями, конечно, не нужно. Но важно признать их борьбу борьбой за Украину. И ведь именно их борьба была действительно борьбой именно за Украину. А не, тка сказать, "за Украину в том числе", и не понятно, в чьих интересах.
> Националисты во время ВОВ прославились такими зверствами, что волосы становятся дыбом: <http://www.anti-orange-ua.com.ru/index.php/content/view/1535/50/>
Название сайта не поощряет желание искать там что-то новое об УПА.))
Историю пишут победители. Правда ли то, что там написано? А вся ли правда сказана о победителях? Какую правду выберет читатель разных правд?
> Предвидя контаргумент о зверствах НКВД, хотелось бы отметить, что они все же живых кошек мирному населению в животы не зашивали.
Подсказать вам, где почитать, что они "вышивали"?
И не они ли (то самое НКВД) зашивало тех самых кошек, действуя под видом УПА? Ведь уже документально доказан факт, что такие "псевдоУПА", организованные чекистами, зверствовали в Западной Украине именно с целью создать возмутительный образ бандеровцев.
> > Потому и надо народу больше "показывать" ветеранов УПА. Народу забрехивали мозги 60 лет. Пусть нормально пообщается с живыми бандеровцами, и разглядит, где была правда, а где - совпропаганда.
>
> Против этого никто не возражает. Нужно публиковать Бандеру, Донцова и т.д., чтобы люди определились со своим отношением. В равной же степени должна публиковаться и другая точка зрения.
Вот, можно сказать, договорились.))
> > ... не смотря на всю безнадёгу тоталитарной Европы тех лет, пытались вырвать для Украины место под солнцем.
>
> Каким образом? Помогая оккупантам воевать против своего же народа?
Известно же, что ОУН приходилось вертеться между молотом и наковальней. Одна (большая) часть украинцев к 1939 году оказалась примкнувшей или втянутой в большевистскую империю, другие - поделены среди других мощных соседей, а ОУН ставила почти фантастическую цель - создание той самой УССД. Без тыла, без реальных союзников. В таких условиях любые выкрутасы могли казаться шансом. К стати, УПА возникла в 1943 году на территории оккупированной немцами Волыни.
Если говорить о каком-то "сотрудничестве", то были периоды, когда в УПА даже жестоко наказывали командиров, по своей инициативе заключавших какие-то "сделки" с немцами ради оружия. Это считалось неприемлемым ради "идейной чистоты". А еще иногда можно слышать о якобы имевшем место тактическом сотрудничестве бандеровцев с партизанами Ковпака против немцев, которое не одобрил Кремль. Я даже слышал, что ковпаковский комиссар Руднев пользуется среди бандеровцев уважением, как благородный человек, который отказался отплатить бандеровцам подлостью за их содействие. За то, говорят, и погиб, совсем не от бандеровцев. Но я не знаю, как проверить эти утверждения.
> Достаточно было почитать "Майн кампф", чтобы определиться относительно той роли, которая отводилась славянам. Неужели непонятно, что, покончив с СССР, Германия не создала бы независимое украинское государство, а превратила бы Украину в область Великой Германии (в лучшем случае)?
ОУН расчитывала что-то выиграть от столкновения и взаимного ослабления двух держав - СССР и Германии.
> На тот момент существовала Советская Украина, которая сражалась с фашистами.
СССР в глазах организаторов УПА не выглядел прекрасной страной, где царит дружба народов и вообще "вольно дышит человек". Они знали о репрессиях и садизме НКВД, богоборчестве, о голодоморе... И в УПА было немало выходцев из СССР, и, к стати, не только украинцев по национальности. Там были даже национальные подразделения из кавказцев и среднеазиатов. Последние боролись, конечно, не так за Украину, как против большевиков.
> ОУН-УПА воевала на стороне оккупантов против таких же украинцев, не поинтересовавшись, хотят ли те жить в государстве Бандеры и считают ли принадлежность к СССР "московской оккупацией".
В тоталитарных партиях не принято интересоваться такими вопросами. ОУН знала, что по ту сторону фронта находится бОльшая часть Украины. УКРАИНЫ. Патриот видит свою Родину как Родину, а не как некий административно-политический проект.
Украинцам убивать брат брата было не впервой. Против этого и боролась ОУН. УССД - это условие, при котором чужие столицы не будут посылать украинцев убивать друг друга за чужие интересы.
Мне нравится, как показал эту трагедию Роман Иванычук в одном эпизоде в книге "Бо війна війною". Там он описывает бой между царской армией России и австрийской армией. В этом бою, во время атаки, молодой, романтичный, идейный украинец из числа сичевых стрельцов, закалывает штыком дядьку-"москаля" в серой шинели, и слышит последние слова этого "москаля": "Діти мої! За що???"
> Бог бы с ним, если бы борьба ОУН-УПА ограничилась рамками той территории, которая была присоединена к СССР по пакту Молотова-Рибентроппа.
Какой там к %%% пакт?! Это - УКРАИНА! Вы таки киевлянка или марсианка? Как может украинец так вот глядеть на свой народ, на украинскую землю, как на игрушечную карту с фишками?
К томуже, как я говорил, в ОУН и УПА хвалато выходцев из других регионов Украины. Там воевали люди, которых комуняки еще в 18-20-е годы согнали с родных земель. ОУН не рассматривала ЗУ как что-то самодостаточное, без остальной Украины.
> Что касается симпатиков ОУН-УПА на востоке, то их количество четко показали результаты голосования за партии, поддерживающие идеологию ОУН-УПА.
Говорю еще раз, я не поддерживаю идеологию ОУН образца 40-х. Но ОУН тогда боролась за права, которых я был лишен в 70е-80е годы в СССР. Да исейчас имею проблемы с реализацией этих прав. Я никогда не голосовал бы за ОУН(б), какой она была тогда, и теперь не голосую за национал-радикалов. Мне по душе демократический национализм. Поэтому не нужно обобщать некорректно. Я - за то, чтобы ветераны УПА получили заслуженную честь от страны, за создание которой они гибли. Да еще потом десятилетиями терпели гонения в СССР. И не только они, но и их родственники.
> > Не все ли националисты в вашем сознани выглядят крайними? Видите ли вы разницу между понятиями "националист" и "фашист"?
>
> Конечно. Националист любит свой народ, гордится принадлежностью к нему, соблюдает традиции, уважая при этом другие народы. Фашист считает свой народ самым высшим, допуская дискриминацию других народов даже на законодательном уровне.
)) Снова напрашивается спор о терминах. То, что у вас "фашист", я называю словом "шовинист". А "фашист" - это, по-моему, что-то вроде "человек из пучка".)) Говорят, это итальянское слово имеет в своём корне "пучёк", "связку". То есть, получается, люди, твердо сплоченные для чего-то. В этом смысле всякое тоталитарное объединение имеет большие или меньшие основания так называться.))
> И как раз из-за таких экземпляров в обществе развиваются центробежные тенденции, т.к. множество граждан, даже патриотично настроенных по отношению к Украине, не воспринимают методов, противоречащих всем демократическим принципам и правам человека.
И я не воспринимаю.
> > Вам не кажется, что вы здесь предлагаете Украине разойтись в две противоположные стороны?
>
> Нет, просто не обострять отношения.
> Не сосредотачиваются же близкие люди на непримиримых различиях своих позиций в жизни. А навязывать что-то в политике почему-то нормально.
Это означает загонять болезнь в глубь. Для нашего исцеления надо общаться, лучше узнавать друг друга и стремиться к взаимопониманию, а не к взаимоотрицанию. Хотя я согласен, что некоторые у нас в стремлении добиться справедливости только раздражают и заводят оппонентов. Получается противоположный ожидаемому эффект.
Я хочу, чтобы мы сделали ка испанцы, поляки, русские. Они давно поминают участников своих внутренних конфликтов как своих, не зависимо от того, на какой стороне кто дрался. Правильно Ющ говорил, что мы уже немцев давно простили, а сами себя - не хотим простить. :what
2006.10.10 | RedBagira
Действительно.
На удивление спокойный. Прошу прощения за паузу, меня в этот период не было в стране.один_козак пише:
>
Я с подобным не сталкивалась. Сама в школе при СССР с удовольствием учила украинский, прекрасные сочинения писала. Мой родственник, тоже коренной киевлянин, как и его друзья, в 70-80 гг. общались исключительно на украинском языке, публиковались в украиноязычных журналах.
Было необходимо знать русский как государственный язык, как сейчас необходимо владеть украинским. Но общаться на каком угодно языке никто не запрещал. Давайте не будем принимать во внимание дурно воспитанных людей, которые сейчас делают друг другу замечания по языку.
> Знаете, кости моих дедушек, которые погибли, будучи в рядах красной армии, лежат на пространстве от Румынии до Маньчжурии. Они защищали весь СССР. Но что бы они сказали после войны, видя как их внуку предлагают ехать "в свою Западную", если он хочет разговаривать на "своём укрАинском"? Это при том, что все наши корни - здесь, в Поднепровье. А в Западной - разве что друзья есть у тех, кто помоложе.
См. выше.
Я вообще считаю, что указывать человеку, на каком языке он должен говорить, дурной тон. Тем более, куда он должен отправиться. Чем "Чемодан, вокзал, Россия!" отличается от "Вали в свою Западную!"?
> Я не думал об этом, когда писал. Но касательно ОУН - то я уже говорил, что не разделяю её идеологию. Это - тоталитарная партия, по тогдашней евро-азийской "моде". Хотя цели её разделяю безусловно. "Українська Самостійна Соборна Держава" - это ведь только то, что !НОРМАЛЬНО! для многих народов. Тут даже нет ничего особенного! Кроме того, что украинцы, в отличие от многих других, о такой совершенно обычной вещи многие годы даже мечтать не решались.
Я приводила документ, где ОУН провозгласила своей целью освобождение от "московской оккупации". Хотя Западная Украина "оккупированной" никогда не была. Проблема, по-моему, в том, что ОУН экстраполировала свои региональные стремления на всю территорию Украины.
За 300 лет союза с Россией восточная Украина достаточно отождествила себя с многонациональным российским государством, в развитии которого участвовала масса украинцев, что оккупантом Москву не считала. Не считает и до сих пор.
Потому вопрос ОУН-УПА по-прежнему остается региональным. Более того, носители ценностей ОУН-УПА настолько сконцентрированы на антироссийской риторике и идеологии, что признать их на всей территории Украины сложно. До тех пор, пока украинские националисты (любой степени радикальности) не произведут на свет украиноцентричный, а не антипроект, общество так и будет воевать друг с другом. Хотя всем это надоело.
> Стране необходимы политические решения, которые бы сняли задавненные стереотипы, предубеждения и поводы для неприязни, которые враги государства или просто какие-то нечестные люди могут использовать для разжигания розни в своих целях.
Политические решения могут быть разными. Например, признать потери украинского народа во второй мировой войне. Или не политизировать вопрос, а подзаконными актами дать ветеранам пенсии.
Снять стереотипы, тем более, настолько недавние и болезненные, невозможно за день и даже несколько лет. Тем более, демонстративными парадами ОУН-УПА на центральной улице. Это уже не решение, а откровенная игра на обострение.
Если бы мне несколько лет назад сказали, что я буду заниматься проблемой ОУН-УПА, я бы иронически улыбнулась. Т.е., проблемы не было. Я знала, что были ОУН-УПА, но не "переймалась". Как только мне стали навязывать их в качестве героев, которые меня защищали, началось неприятие. Для меня это обычные старики, которые имеют право достойно дожить свою жизнь, и нечего теребить их память для политической игры.
14.10 будет противостояние. Кому оно нужно? Ветеранам, политическим партиям или нам с вами?
> Всех огульно признавать героями, конечно, не нужно. Но важно признать их борьбу борьбой за Украину. И ведь именно их борьба была действительно борьбой именно за Украину. А не, тка сказать, "за Украину в том числе", и не понятно, в чьих интересах.
А здесь договориться поможет долгая общественная дискуссия. Желательно, уже тогда, когда живых участников событий с обеих сторон не будет. Но никак не демонстрации "здесь и сейчас".
> Название сайта не поощряет желание искать там что-то новое об УПА.))
> Историю пишут победители. Правда ли то, что там написано? А вся ли правда сказана о победителях? Какую правду выберет читатель разных правд?
Какую выберет, это уже его дело.
Что касается сайта, там подборка из польской литературы. Не ищите след подлого НКВД.
> Подсказать вам, где почитать, что они "вышивали"?
> И не они ли (то самое НКВД) зашивало тех самых кошек, действуя под видом УПА? Ведь уже документально доказан факт, что такие "псевдоУПА", организованные чекистами, зверствовали в Западной Украине именно с целью создать возмутительный образ бандеровцев.
Нет дыма без огня. Если от имени бандеровцев можно было такое творить, это означает, что бандеровцы дали повод такому о них поверить.
Хотя не совсем конструктивно обсуждать, кто хуже. Из НКВД никто лепить героев не собирается, а ОУН-УПА нам активно сватают.
> Известно же, что ОУН приходилось вертеться между молотом и наковальней. Одна (большая) часть украинцев к 1939 году оказалась примкнувшей или втянутой в большевистскую империю, другие - поделены среди других мощных соседей, а ОУН ставила почти фантастическую цель - создание той самой УССД. Без тыла, без реальных союзников. В таких условиях любые выкрутасы могли казаться шансом. К стати, УПА возникла в 1943 году на территории оккупированной немцами Волыни.
УПА вообще была, в основном, крестьянским ополчением по защите хозяйств от реквизиций, которое ОУН втянула в политическую борьбу известными нам методами. Кстати, не в методах ли причина провала "фантастической идеи"? К тому времени по Украине успели пройтись гитлеровцы, "под проводом" которых Бандера собрался создать свою державу. Полагаю, что, почитав программу и послушав лозунги, многие отшатнулись.
Свидетельством непопулярности то ли идеи, то ли методов и стал приведенный Вами факт, что большинство украинцев поддержало большевиков.
> Если говорить о каком-то "сотрудничестве", то были периоды, когда в УПА даже жестоко наказывали командиров, по своей инициативе заключавших какие-то "сделки" с немцами ради оружия. Это считалось неприемлемым ради "идейной чистоты". А еще иногда можно слышать о якобы имевшем место тактическом сотрудничестве бандеровцев с партизанами Ковпака против немцев, которое не одобрил Кремль. Я даже слышал, что ковпаковский комиссар Руднев пользуется среди бандеровцев уважением, как благородный человек, который отказался отплатить бандеровцам подлостью за их содействие. За то, говорят, и погиб, совсем не от бандеровцев. Но я не знаю, как проверить эти утверждения.
Частные случаи не являются отражением тенденции. Мою мать, которой было около года, спас итальянский оккупант, заказав в Италии антибиотики. Но это совершенно не означает, что гитлеровцы шли на СССР с благородной миссией исцеления детей.
> ОУН расчитывала что-то выиграть от столкновения и взаимного ослабления двух держав - СССР и Германии.
Заключив союз с одной из противоборствующих сторон против большинства своего же народа, который воевал с Германией.
> СССР в глазах организаторов УПА не выглядел прекрасной страной, где царит дружба народов и вообще "вольно дышит человек". Они знали о репрессиях и садизме НКВД, богоборчестве, о голодоморе... И в УПА было немало выходцев из СССР, и, к стати, не только украинцев по национальности. Там были даже национальные подразделения из кавказцев и среднеазиатов. Последние боролись, конечно, не так за Украину, как против большевиков.
Украинцев еще могу понять, у них была идея объединения своего народа в национальном государстве, а про этот обиженный сброд даже не напоминайте.
Кроме того, ВОВ не была войной народа за большевиков. Возможно, только в первые месяцы оккупации это было воспринято именно так. После зверств оккупантов началась нормальная тотальная война против врага.
> В тоталитарных партиях не принято интересоваться такими вопросами. ОУН знала, что по ту сторону фронта находится бОльшая часть Украины. УКРАИНЫ. Патриот видит свою Родину как Родину, а не как некий административно-политический проект.
А что мы, собственно, сейчас пытаемся оправдать, точнее, объявить героями? Тоталитарную партию?
Если для меня Украина - родина, то, прежде всего, меня интересует судьба людей моего народа. ОУН же была именно административно-политическим проектом, для достижения своей программы готовым положить половину своих соплеменников. (В прошлый раз я ошиблась, это не Бандера, а Шухевич сказал).
>
> Украинцам убивать брат брата было не впервой. Против этого и боролась ОУН. УССД - это условие, при котором чужие столицы не будут посылать украинцев убивать друг друга за чужие интересы.
> Мне нравится, как показал эту трагедию Роман Иванычук в одном эпизоде в книге "Бо війна війною". Там он описывает бой между царской армией России и австрийской армией. В этом бою, во время атаки, молодой, романтичный, идейный украинец из числа сичевых стрельцов, закалывает штыком дядьку-"москаля" в серой шинели, и слышит последние слова этого "москаля": "Діти мої! За що???"
Извините за ерничество: украинцы не будут больше убивать друг друга, т.к. "неправильных" украинцев мы сами убьем. Именно так это видел Шухевич.
ТАКУЮ Украину я не хочу. Ни тогда, ни сейчас.
> Какой там к %%% пакт?! Это - УКРАИНА! Вы таки киевлянка или марсианка? Как может украинец так вот глядеть на свой народ, на украинскую землю, как на игрушечную карту с фишками?
К сожалению, именно так и видел. Точнее, не как Украину в себе, а себя в Украине.
Если Восточная Украина не считала себя оккупированной Москвой территорией, то ее бы пришлось завоевывать. С помощью оккупационных немецких войск. Бандера заботила только власть. Если Украина не такая, как он хочет, то ну ее вообще, эту Украину.
> Говорю еще раз, я не поддерживаю идеологию ОУН образца 40-х. Но ОУН тогда боролась за права, которых я был лишен в 70е-80е годы в СССР. Да исейчас имею проблемы с реализацией этих прав. Я никогда не голосовал бы за ОУН(б), какой она была тогда, и теперь не голосую за национал-радикалов. Мне по душе демократический национализм. Поэтому не нужно обобщать некорректно. Я - за то, чтобы ветераны УПА получили заслуженную честь от страны, за создание которой они гибли. Да еще потом десятилетиями терпели гонения в СССР. И не только они, но и их родственники.
Я все же за то, чтобы их оставить в покое. Был Нюрнбергский трибунал, осудивший коллаборантов. Как мы будем выглядеть, реабилитировав их?
> Это означает загонять болезнь в глубь. Для нашего исцеления надо общаться, лучше узнавать друг друга и стремиться к взаимопониманию, а не к взаимоотрицанию. Хотя я согласен, что некоторые у нас в стремлении добиться справедливости только раздражают и заводят оппонентов. Получается противоположный ожидаемому эффект.
> Я хочу, чтобы мы сделали ка испанцы, поляки, русские. Они давно поминают участников своих внутренних конфликтов как своих, не зависимо от того, на какой стороне кто дрался. Правильно Ющ говорил, что мы уже немцев давно простили, а сами себя - не хотим простить. :what
Своих простить сложнее. Человек, как правило, не ждет милостей от чужаков, но от родственников ждать вправе. Потому конфликты между родственниками решаются наиболее сложно.
Насколько я понимаю, в России, Испании и Польше первые лица страны и бывшие политические противники не брызгают друг в друга слюной. 2 года назад предложили помириться. Ответ известен: никогда в жизни с фашистскими прихвостнями (ветераны ВОВ), никогда в жизни с НКВДшными собаками (представители ОУН-УПА). Значит, время не пришло, и не надо это форсировать. Ющенко сейчас выглядит как идиот.
Где-то потеряла цитату о причинах ненависти к ОУН-УПА на востоке при том, что их считают героями на западе.
Причина ясна. На западе их любят как "своих", т.к. у многих родственники были в ОУН и УПА. Безусловно, семьи попали в репрессии, что добавило им негатива против СССР. Хотя и на западе мнение не так однозначно, т.к. там живут и жертвы ОУН-УПА. Я была на общественных слушаниях по проекту закона о защите жертв ОУН-УПА (что-то в этом роде). Выступали люди з западной Украины, жители регионов, где действовала ОУН-УПА, приводившие совершенно конкретные факты зверств.
Как я говорила выше, ненависти к ОУН-УПА нет, эта проблема в Украине особо население не волнует. Если бы не начались попытки реабилитации, думаю, ветеранов этих организаций никто в Украине никогда бы не спросил, на чьей стороне они воевали.
2006.10.03 | Чучхе
Объясните мне пародокс
RedBagira пише:> В зависимости от областей, это где-то 1-3%.
Весьма лукавые цифры, на самом деле значительно больше, просто сыграла свою роль их распорошенность и борьба друг с другом.
Но все равно, объясните мне, почему больше всего ОУН-УПА не любят на востоке страны, где ни о каких "бандеровцах" и слыхом не слыхивали, а ставят им памятники на Западной, где они типа зашивали котов в животы (кстати, на фига?)
2006.10.10 | RedBagira
Переработалась. :)
Парадокс объяснен выше, в моем ответе одному козаку.2006.09.28 | Patrick
Re: 9 мая в Донецке
>Правильно здесь многие говорили: ОУН-УПА дороги только крайним националистам,Де ж правильно? Тут я бачу багато людей, які шанують ОУН та її Боротьбу, але серед них жондного, крім себе, "крайнього націоналіста"
А електоральну та іншу популярність ви взагалі даремно сюди приліпили. Герої - не попсові зірки. Героями стають незалежно від уподобань публіки.
>1 мая есть почти во всех европейских странах - День труда.
Угу. Краще скажіть - день потрощених Макдональдсів
На 1 травня вважаю доцільним проводити щось на кшталт совкових "суботників", які у совку завжди намагалися втулити на Великдень.
2006.09.29 | RedBagira
Re: 9 мая в Донецке
> Де ж правильно? Тут я бачу багато людей, які шанують ОУН та її Боротьбу, але серед них жондного, крім себе, "крайнього націоналіста"А Ви перечитайте повідомлення у цій темі. Заклики до ненависті та насильства злякали багатьох.
> А електоральну та іншу популярність ви взагалі даремно сюди приліпили. Герої - не попсові зірки. Героями стають незалежно від уподобань публіки.
А як ще у демократичному суспільстві визначити відношення до тих чи інших політичних рухів?
Невизнаних геніїв знаю, а ось невизнані герої - це щось нове.
Мабуть, для когось в Україні і Бен Ладен герой. І що це означає, крім того, що це чиясь особиста думка?
> На 1 травня вважаю доцільним проводити щось на кшталт совкових "суботників", які у совку завжди намагалися втулити на Великдень.
Чому б ні? Можна і частіше проводити, міста чистіше стануть.
1 травня, наприклад, святкують у Франції. Це саме день праці і день матерів, яким цього дня дарують квіти. Враховуючи останнє, здається, свято має корені з язичества як день плодороддя у всіх відношеннях.
2006.09.28 | Боррачо
Цікаво, хто спрямовує ціх фанатиків?
Знову 15 жовтня, і знову хтось починає "нагнєтать абстановку".Може, хтось хоче спровокувати кріваву баню на Хрещатику?
Дуже схоже на те.
2006.09.28 | alx_1904
Исходя из того, что власть
в стране принадлежит яныку, а в Киеве - Черновецкому, то ИМХО вероятнее всего - Юля.Или кто-нибудь из радикалов НУ.
Боррачо пише:
> Знову 15 жовтня, і знову хтось починає "нагнєтать абстановку".
> Може, хтось хоче спровокувати кріваву баню на Хрещатику?
> Дуже схоже на те.
2006.09.28 | Боррачо
Re: Исходя из того, что власть
alx_1904 пише:> в стране принадлежит яныку, а в Киеве - Черновецкому, то ИМХО вероятнее всего - Юля.
> Или кто-нибудь из радикалов НУ.
Можливо й так. А можливо - хтось з радикалів ПР чи ФСБ. За певних обставин це було б вигідно майже усім політиканам.
> Боррачо пише:
> > Знову 15 жовтня, і знову хтось починає "нагнєтать абстановку".
> > Може, хтось хоче спровокувати кріваву баню на Хрещатику?
> > Дуже схоже на те.
2006.09.28 | Seraficus
Re: Исходя из того, что власть
Влада в країні не належить нікому. Ющенко не контролює Донбас як і Львів ложив на Яника. Тому, нажаль, екстремістам з обох боків буде можливість розгулятися. Знову ж таки, нажаль.2006.09.29 | Боррачо
Так
Seraficus пише:> Влада в країні не належить нікому. Ющенко не контролює Донбас як і Львів ложив на Яника. Тому, нажаль, екстремістам з обох боків буде можливість розгулятися. Знову ж таки, нажаль.
2006.09.28 | Ghost
странный вопрос. вы же и направляете фанатиков. я сам это видел
...год назад на Крещатике. ваши единомышленники, то есть красные, пытались устроить кровавую баню.я понимаю, вы здесь таких "миротворцев" из себя строите: "ребята, не ходите на Крещатик 14 октября, мы за мир и дружбу, мы вас честно предупреждаем, мы вам устроим кровавую баню!" вы, красные, вы - мерзость этой страны!
2006.09.29 | Боррачо
Ви, часом, не кумедний привід із п`єси маестро Леся?
Рік тому на Хрещатику скубилися українські та російські націоналісти, яких спеціально позвозили туди спонсори. Бо ні ПСПУ, ні КПУ не є лівими партіями.Я, власне, про те, що цього року може бути так само - тільки з гіршими наслідками. Бо довгі нудні людиноненависницькі писання, на кшталт того, яким був розпочатий цей топік, не пишуться "просто так".
Ghost пише:
> ...год назад на Крещатике. ваши единомышленники, то есть красные, пытались устроить кровавую баню.
> я понимаю, вы здесь таких "миротворцев" из себя строите: "ребята, не ходите на Крещатик 14 октября, мы за мир и дружбу, мы вас честно предупреждаем, мы вам устроим кровавую баню!" вы, красные, вы - мерзость этой страны!
2006.09.28 | rais
Чекаєте баню?
А хіба не можна без ФСБ вшанувати пам'ять героїв та віддати шану засновникам УПА? А без СБУ провести 9 Травня, вшанувати пам'ять загиблим від комунобандитських репресій та голодомору? Ви чекаєте баню?2006.09.28 | Зверопупс
Re: Чосту. Несчастные случаи на стройке были? будут
Чост, во всем мире идет нелепая, но безумно кровавая война соседних народов друг с другом. Африка залита кровью, Европа только сушит кровь на сапогах косовских солдат и т.д. и т.п. Я и призываю к тому, чтобы этого не было в Украине. Я предлагаю всех фанатиков любой национальности вывести на остров, дать им топоры в руки и забыть о них. Пусть убивают друг друга за "святые идеалы". А мне ближе мысль о том, что даже одна слеза ребенка не стоит любой , даже "вышиванковой" национальной победы.2006.09.28 | один_козак
ОК. Вы готовы применить это ко всем фанатикам
или только к той части, что в украинских вышиванках?2006.09.29 | Боррачо
Re: ОК. Вы готовы применить это ко всем фанатикам
один_козак пише:> или только к той части, что в украинских вышиванках?
Між іншим, тільки ця вишиванка й відрізняє їх від Вітренко.
2006.10.02 | Зверопупс
Re: ОК. Вы готовы применить это ко всем фанатикам
Естественно , ко всем.Мир станет только лучше и безопаснее , когда исчезнут все фанатики :и махровые черносотенцы, и радикальные сионисты, и Аль Каида , и т.д.2006.10.03 | один_козак
Чудненько. Тогда начните с себя. )) Или снизьте градус
собственной политической страсти.2006.09.28 | Patrick
Утопія (с)
>Я предлагаю всех фанатиков любой национальности вывести на остров, дать им топоры в руки и забыть о них."А може не треба - вони битись будуть" (с)
2006.09.28 | один_козак
ФСБ не згодна.
rais пише:> А хіба не можна без ФСБ вшанувати пам'ять героїв та віддати шану засновникам УПА? А без СБУ провести 9 Травня, вшанувати пам'ять загиблим від комунобандитських репресій та голодомору? Ви чекаєте баню?
Не можна. Я так здогадуюся, що ФСБ на це не згодна.
2006.09.28 | rais
Re: ФСБ не згодна.
Ось вони у себе вдома і не вшановують пам'ять наших героїв, як наприклад не вшановував Наполєон пам'ять партизан війни 1812 року.Так що згодна чи не згодна то таке. В своєму подвіррі не повинно бути чужих собак. Атос, нас гонят! У ФСБ зараз більше проблем в Грузії ніж в РНБО України, нажаль.
2006.09.29 | Боррачо
Re: Чекаєте баню?
rais пише:> А хіба не можна без ФСБ вшанувати пам'ять героїв та віддати шану засновникам УПА? А без СБУ провести 9 Травня, вшанувати пам'ять загиблим від комунобандитських репресій та голодомору? Ви чекаєте баню?
Можна. Треба тільки спочатку вирізати більшу половину населення цієї країни, яка, без усякого ФСБ, має інші історичні та політичні погляди - наприклад, щодо "комунобандитських репресій".
2006.09.29 | rais
Re: Чекаєте баню?
Ви про ту половину, яка виправдовує червоний терор 18 року, колгоспи 20, репресії 27, глодомор 32, Біломор канали, Соловкі, Катині, Биковні, Новочеркаські, Угорщину-56, Чехію-68, Анголу, В'єтнам, Корею, Афганістан, Чечню, Приднестров'я, Крим? Ви про ту половину яка безпокарано 15 років гальмує українську державність? Про тих, хто через недолугість Юща шкіриться нам з екранів у ВР сьогодні? Ви про мажорів і нащадків злочинної кеомуністичної системи державного терору? Ви про тих, хто чекає засудження Нюрнбергу-2 ?2006.09.29 | Боррачо
Re: Чекаєте баню?
Бла-бла-блаrais пише:
> Ви про ту половину, яка виправдовує червоний терор 18 року, колгоспи 20,
Особисто я рішуче підтримую колгоспи 80-х проти тієї жахливої руїни, на яку перетоворили зараз українське село.
>Анголу, В'єтнам, Корею, Афганістан
Приємно, що ви визнаєте всесвітньо засуджені злочини американського імперіалізму.
>Ви про ту половину яка безпокарано 15 років гальмує українську державність?
Одразу же згадую приказку про те, що заважає поганому танцюристу
Вам самому не смішно таке писати? Хто вам та що гальмував? Плюндрували країну, як хотіли, гітлеро-сталінськими темпами людиновинищення.
>Про тих, хто через недолугість Юща шкіриться нам з екранів у ВР сьогодні?
Через вашу особисту недолугість. І не тре звалювати на маріонеткового президента, який завжди був креатурою великого бізнесу - і тоді, коли ви вносили його на руках на вищі щабелі влади.
>Про мажорів і нащадків злочинної кеомуністичної системи державного терору?
Нарешті. Ні, я про мільйони бідних українців, які живуть на 100 баксів на місяць, вимирають від наркоманії, сніду й сухот, та тікають у найми подалі від нашої країни. Це вони судитимуть вас за ваш жаливий терор. І дитяче базікання про клятих комуняків вас вже ніколи не порятує.
>хто чекає засудження Нюрнбергу-2 ?
Особисто на вас, вочевидь, чекає відомий заклад фундації доктора Павлова на вулиці Фрунзе. Не хвилюйтесь, там не засуджують. Там лікують.
2006.09.29 | rais
Нащадкам радянського Гебельса.
Нітрохи не здивований тим, що у людей з мізком засраним сусловською пропагандою залишився свій погляд на світові демократичні процеси. Звідси ж і використання КДБ-шних штампів і порад про лікарню та нещасні випадки на роботі. Останнім аргументом комунобандитів завжди були лайка, зброя і м'язи. Але нормальні люди пам'ятають - всюди де зі своєю любов'ю лізли комуністи країни ділилися надвоє і текла кров. А прикладом створення нелюдських умов життя для власного Народу завжди залишиться Новочеркаськ. Гноблення людей у колгоспах та радгоспах призвело у 90 роках до того що всі голови цих таборів стали успішними фермерами. Зараз вони національні виробники з тими ж рабами колгоспниками. І вся ця колишня комуністична номенклатура, пограбувавши Україну, стала успішними бізнесменами, банкірами, депутатами. Поєднання цієї "еліти" з криміналом перетворилося на кучмізм. Зараз саме через створення кучмаками нелюдських умов життя люди змушені виживати за межею малозабезпеченості та шукати роботу на чужені. 15 років творити такий геноцид в Україні може тільки ворог. Українці мають історичний досвід боронитися від ворога. Захист свого здоров'я, життя, безпечного майбутнього дітей зараз стає дуже актуальним. Тому не зрозуміло чому хтось проти вивчення цього досвіду та вшанування пам'яті героїв УПА. Життя і здоров'я українців є найвищою цінністю держави. То хто ж це проти захисту національних інтересів України? Хто саме чекає баню? За всією логікою в Україні має бути Національна Гвардія з своїми історичними традиціями, а не совкові збройні сили що спираються на злочини комунізму. Теж саме стосується всіх правоохоронних органів і судів.Нажаль вони теж залишилися репресивним апаратом злочинної комуністичної системи. Все це змінить лише Нюрнберг-2.
2006.09.30 | Мірко
Re: Нащадкам радянського Гебельса.
2006.10.01 | vvkornilov
Re: Розтоптана честь, сплюндрована пам'ять
А найцікавіше те, Що на другому Нюрнберзі...знов буде засуджено нацюків! Бушистів, упістів, саакашвілістів, тощо. А поки що готуйте пики для того, щоб їх вам натовкли, коляборантські дуполізи:)))2006.10.01 | Михайло Свистович
Re: Розтоптана честь, сплюндрована пам'ять
vvkornilov пише:> А найцікавіше те, Що на другому Нюрнберзі...знов буде засуджено нацюків! Бушистів, упістів, саакашвілістів, тощо.
Ні, там засудять комуністів, путіністів та різномастих кучмістів (в кожного народу вони по-своєму звуться)
> А поки що готуйте пики для того, щоб їх вам натовкли, коляборантські дуполізи
Я думаю, що в кінцевому результаті пики натовчуть таки вам
2006.10.03 | Чучхе
Знаєте, чому не буде Нюрнбергу Другого?
Тому що, якщо розібратися серйозно, не було й Нюрнбергу першого. Ніякої денацифікації фактично не відбулося, крім показної заборони СС та свастики. Це причому не завадило величезній кількості колишніх високопоставлених ССівців пролізти в уряд Аденауера в Західній Німеччині, та й в східній до фіга їх сиділо абсолютно безкарно (до речі, багато керівників тих же Нахтігалю і Роланду абсолютно безбідно перебували в радянській зоні окупації Австрії, а потім були перекинуті до союзників, можливо, з розвідувальними цілями), можливо і тих і других використовували країни-переможці в своїх цілях. Безліч питань залишилося без відповіді з політичних міркувань (з одного боку - Дрезден, з другого - Катинь), а тих, хто міг щось вякнути цього приводу швиденько стратили. Адже злочини проти людства з боку Кейтеля чи Ріббентропа набагато менші, ніж у дуже-дуже багатьох злочинців, що повтікали до Латинської Америки, де їх фактично ніхто не ловив, крім фонду Візенталя, якому вдалося провести одну тільки серйозну акцію - з Ейхманом, а операторів газових печей, поліцаїв і всяких інших шестьорок, що їх відлавлюють і по сьогодні, ми не враховуватимемо.Про який другий Нюрнберг після цього йде мова?
2006.10.03 | rais
Знаєте, всеж таки Нюрнберг-2 буде !
Дякую за дуже важливе зауваження. Недоліки Нюрнбергу-1 будуть обов'язково враховані. Цілком вірне зауваження злочинців не можна було залишати безпоКАРАними. Тому і комуністи стирають супротивників на протязі всього свого існування, бо знають не можна залишати ані свідків, ані помстників. Їх нащадки зараз відчувають небезпечне наближення Нюрнбергу-2 тому будуть піарити і залякувати. Але прозріння Народу настає швидше ніж кравчуковська еволюція встигає перетворити злочинних комфункціонерів в успішних бізнесменів, банкірів, депутатів. Люди вже переконалися що саме злиття комуністів з криміналом породило кучмізм. Саме тому люди дуже швидко зрозуміють, що сучасні негаразди, злидні і геноцид в Україні - це наслідки безпоКАРАного панування комунобандитів! Незабаром Нюрнберг2 поставить крапку столітнім злочинам одного з найстрашніших світових режимів.2006.10.04 | Таля
Re: Знаєте, всеж таки Нюрнберг-2 буде !
Для кого, пане Rais, ви тут пишете? Воно ж ледве закінчило ПТУ свого часу, книжку догори ногами тримає. Що совки можуть знати про націоналізм, чи Нюрнберг? Скацаплені хохли і совки, раби жалюгідні...2006.10.04 | Зверопупс
Re: Знаєте, всеж таки Нюрнберг-2 буде?
Увы, не будет, скорее всего. Ибо ВСЕ, поголовно ВСЕ наши руководители и крупные бизнесмены так или иначе - или лично замазаны в претуплениях , или карьеру и капиталл свой сколотили благодаря папикам - коммунякам и т.д. и т.п....И будут лежать в земле миллионы и миллионы невинноубиенных людей, и будут над их могилами проезжать в недешевых тачках дети их никем не осужденных палачей.
2006.10.01 | rais
Розтоптана честь
Мені здається на цьому сайті вже відповідали господам Корніловим, Денікіним і Врангелям. Не пам'ятаєте? Ні, я не про те як у 17-му комунобандити натерли їм дупи. Я про те, що нащадкам людей, які залишили цю країну на 100-річне пограбування злочинцям, неварто шестирити перед останніми.2006.10.02 | Nemesis
Прости мене Боже, але дуже нагадує фрагмент з оповідання ГИ-ГИ-И
Збірний образ українського націоналістa, який смакує спогади бувших КГБ-істів та на доказ своїх ідей щедро цитує Леніна (носить з собою томик чи напам'ять завчив?), чи ще когось з сатрапів! Ця штука посильніша ніж Фауст Гьоте!Пересічний українець пише:
> Підходив вечір, треба було виграти час, і вже потім вночі прориватися. Довго греміли постріли на хуторі. Оунівців було четверо, але вогонь вівся з семи точок. Нічого не міг зрозуміти Селіванов. І все з’ясувалося тільки через декілька годин, коли закінчилися набої і гранати у тримаючих оборону. Солдати увірвалися в хату, де декількох людей було поранено пострілами з пістолета чотирнадцятирічним підлітком, який лежав біля вікна з перебитими кулями ногами. Поруч з ним був автомат з порожнім диском. Це була остання жива людина в хаті. Крім чотирьох оунівців, з виявлених в хаті після бою ще трьох автоматів стріляли старенька жінка, її дочка та син-підліток, який залишився живим. Ось чому вогонь вівся одночасно з семи точок.
Ю.Винничук пише:
Коли наше обійстя оточила міліція, ми були зовсім не підготовлені до оборони.
Стрийко зі стрийною займалися своїми котами, Макс варив у казані мило, Рузя нагорі, в покої, бавила чергового клієнта, а матуся з котячих кишок робила мисливську ковбаску. Я в цей час пиляв дрова для вудження шинок, а мої стриєчні братове гнали свою улюблену кізяківку.
І от у такий мирний час, коли небо над головою розливалося прозорою блакиттю, несподівано завищали сирени і гальма, заклацали цинглі на карабінах і десятками голосів пролунала команда підняти руки й здаватися по одному.
-- Краще смерть, як неволя! -- вигукнула моя матуся, і за лічені секунди ми сховалися в будинку.
Кожен озброївся, чим міг. Стрийко виставив у вікно свою австріяцьку дубельтівку, з якою полював на котів, а стрийна випорпала на стриху старезного кулемета, котрий виглядав так, наче походив із неоліту.
Згори збігли Рузя з клієнтом, зовсім голі. Клієнт кричав, що він тут випадково і зараз піде здаватися.
-- Добре, -- сказав стрийко. -- Дорога вільна. Рузя зробила йому цьомпа, і клієнт вискочив на подвір'я, вигукуючи:
-- Я свій! Я свій!
Може, якби він підібрав інше гасло, все обійшлось би, але міліція у цьому вигуку відчула сильну образу своєї честі. Автоматні черги прошили його спочатку повздовж, а потім впоперек.
Після цього міліція рушила в наступ. На стриху загарчав кулемет. Кулі стрибали то по деревах, то по парканах, а стрийна кляла на чім світ міліцію і, думаю, ці прокльони дошкуляли їм більше, аніж кулеметні кулі. Тим часом десь із підвалу три братчики витягли гармату, пофарбовану помаранчевою фарбою. Гармата виглядала не так грізно, як смішно.
Стрийко зосереджено лякав міліцію своєю дубельтівкою, важко сопучи при цьому бараболястим носом.
Макс із матінкою взяли вила і зайняли оборону біля дверей.
Я за той час поскидав у підвал все, що може свідчити проти нас, і щедро полив бензиною. В будь-яку хвилину досить кинути туди запалений сірник, і міліція втратить одним махом усі докази.
Нарешті гармату наладували і, відчинивши двері, спрямували люфу в нападників. Міліція, побачивши таке чудо, миттю залягла на землю.
Бодьо запалив паклю, підніс її до дзюрки і гукнув:
-- Вогонь!
Як вам описати те, що відбулося? Пролунав оглушливий вибух, аж цілий будинок ходором заходив. І все довкола заволік чорний ядучий дим. Не знаю, як вони цілилися в міліцію, що одним пострілом висадили всі вікна разом із рамами, двері з одвірками та ще й чомусь за нашими спинами, якраз навпроти дверей, ядро вибило в стіні другі двері. Певно, люфа не в той бік стріляла.
Коли дим розвіявся, я побачив дві відірвані голови. Близнюки чесно виконали свій обов'язок. Бодьові повезло більше -- йому лише відірвало руку.
Стрийко тяжко кашляв.
Матуся і Макс трясли головами і били себе по вухах. Стрийна тим часом вилізла вже на дах, бо зі стрихи мала обмежений круговид, і гукала нам:
-- Льондзю!
-- Гов! -- хрипів старий.
-- Ти живий?
-- Живий!
-- А кого забило?
-- Близнюків!
-- Яз них ніколи потіхи не мала. Навіть в такий день мене нервують. А за хвилю:
-- Льондзю!
-- Гов!
-- Скажи Рузі, най вбере майтки, бо вже міліція наступає.
Після цього закалатав кулемет, і Рузя кинулася шукати свої майталеси.
Я зрозумів, що нам небагато зосталося.
Бодьо одною рукою вперто ладував гармату. Тепер вже було по цимбалах, куди вона стрелить, бо міліція перла зі всіх сторін.
Матінка з Максом вистромляли свої вила то у вікна, то в двері, щоби вороги знали, яка ж їх грізна зброя чекає.
Стрийко спитав:
-- Бодю, будеш стрілєв?
-- Буду.
-- Ну, то бувай здоров.
Гармата гугупнула так, що на протилежній стіні з'явилися ще одні двері, а одна міліцейська машина радісно спалахнула. Шкода, що Бодьо того вже не побачив.
На даху пролунав гуркіт, а потім голос стрийної сповістив:
-- Льондзю!
-- Гов!
-- Я вже полетіла!
-- Царство тобі небесне, -- перехрестився стрий, коли стрийна важко хляпнула на подвір'я.
Від гарматного пострілу ми всі мали чорні писки і виглядали на ангельських повстанців.
Pузя нарешті вбрала майтки і полізла на дах до кулемета.
Макс спитав:
-- І що ми їм зробили поганого?
-- Загинем, як герої, -- відповіла матуся. Нагорі знову залунало тарахкання кулеметних черг. Я міг пишатися своєю жінкою. І дивна річ: жодного разу з нею так і не переспавши, я саме у цю вирішальну хвилину відчув до неї такий непереборний потяг, що готовий був мчати на дах і там під кулями кохатися з нею на зло ворогам.
І, може, я б так і вчинив, але у цю хвилю пролунав гуркіт на даху і голос Рузі:
-- Тату!
-- Гов!
-- Я лечу!
-- Царство і тобі небесне.
Рузя впала разом із кулеметом.
Стрийко повернув повільно свою голову від вікна, і я побачив у його роті повно крові. Тіло його важко осіло на підлогу.
Я підхопив дубельтівку і збив якомусь міліціянту кашкета. На більше, видно, ця зброя і не претендувала.
У дверях мужньо боронилися моя матінка з Максом, але сили були нерівні. Міліція дуже хотіла хоча б частину нас захопити живими і стріляла понад голови. Та коли матінка наштрикнула одного, мов галушку, на вила, розлючені міліцейські розпанахали їй кулями живота.
-- Бандити! -- щиро обурився Макс і кинувся в атаку з вилами.
Кінець вже було видно. Я хутенько відскочив од вікна, чиркнув сірником, і в підвалі бехкнуло полум'я.
Знадвору пролунав передсмертний крик Макса.
Я підняв з підлоги поліно і зі всієї сили гаратнув себе в чоло.
Що було далі, я дізнався на суді.
http://www.vesna.org.ua/txt/vynnychuk/gygy.html
2006.10.04 | один_козак
Як завжди. Раша хоче звільнити сусідній народ від його уряду.
http://www.korrespondent.net/main/166015> "Но мы не можем мириться с тем, чтобы нелегальные денежные потоки подпитывали режим, который, спекулируя на нуждах своих граждан, вооружает себя для достижения своих, не имеющих ничего общего с интересами грузинского народа, целями", - заключил Лавров, слова которого цитирует близкий к МИД РФ сайт РИА Новости.