Відповіді

• 2006.10.12 | Микола Дмитренко

  Re: Борець проти боротьби з корупцією

  Наглядним прикладом масштабів корупції та відсутності правових механізму захисту порушених прав пересічних українців в Україні являється моє чергове повідомлення до різних гілок влади від 25.09.06р: Чергове повідомлення належним чином відправлене 25.09.06р адресатам
  К О П І Я
  Верховна Рада України
  До звернень від 10.06.06р,25.05.06р та інш
  
  Президенту України .А.Ющенко
  До звернень від 06.03.06р,19.06.06р,26.05.06р, 19.09.06р та інш
  
  Верховний Суд України
  До звернень від 26.05.06р, 21.09.06р та інш
  
  Кабінет Міністрів
  До звернень від19.06.06р та інш
  Генеральну прокуратуру України
  До зв.від09.12.05р,26.05.06р,19.06.06рта інш
  Мін.Внутрішніх Справ України
  До звернень від 19.06.06р та інш
  Міністерство юстиції України
  До звер.від 19.06.06р,26.05.06р та інш
  
  Потерпілого: Дмитренка М.О. 03061, м.Київ, пр.Відрадний, 55, к.97 8 050 445 26 26
  
  Про вичерпання всіх засобів відновлення прав,
  
  передбаченних національною системою України
  
  
  П О В І Д О М Л Е Н Н Я
  
  І. Виклад суті справи. Виконуючи волю олігархів ліквідації суспільно корисної, доброчинної діяльності незалежної громадської організації КМСС „Світоч"(основи державності), з метою позбавлення засобів для життєдіяльності організації та покарання братів Дмитренків 30.03.04р, безпідставно, з перевищенням повноважень, без рішення суду, за дорученням бувшого Міністра юстиції О.В.Лавриновича та санкції прокурора Солом"янського району м.Киева Шулякової В.Ф. (з відому відповідальних осіб Генеральної прокуратури України) державна виконавча служба Міністерства юстиції України за участю начальника Солом"янського РУ ГУ МВС України А.Х.Манасяна та автора фальсифікації позовів до громадської організації КМСС „Світоч”юриста КП УЖГ Солом"янського району м.Києва Д.Бєлова, в порушення ст.ст.3, 8, 19, 41, 55, 60, 121 Конституції України реквізувала приватну власність та кошти братів Дмитренків, яке з патріотичних міркувань знаходилось в безоплатному користуванні та відповідальному зберіганні громадської організації КМСС „Світоч" згідно належно укладених актів передачі майна та коштів. Формальним приводом для вчинення вищенаведених протиправних дій були використані 2 неправосудні ухвали господарського суду м.Києва про стягнення коштів(і тільки –прим.автора) з рахунків громадської організації КМСС „Світоч” за несплату сфабрикованої юристом КП УЖГ Д.Бєловим заборгованості по орендній платі, яка на момент реквізиції майна 30.03.04 року належним чином оспорювалась громадською організацією в судах. Навідь при явній упередженості та необ”єктивності господарський суд м..Києва не зміг знайти формальних правових підстав для вилучення майна ГО КМСС „Світоч” і тим більше майна та коштів третіх осіб - братів Дмитренків. Наведену обставину господарський суд підтвердив своєю ухвалою від 10.11.05р про відмову (розумій як узаконення санкції прокуратури на реквізицію майна) зміни порядку і способу виконання рішень суду(через 1,5 року!!!….) на подання виконавчої служби в інтересах прокуратури. На сьогодняшній день реквізоване майно та кошти братів Дмитренків перейшло у власність держави.перелік майна та коштів братів Дмитренків відображено в акті та доповненні до акту, які належним чином передані і на сьогодняшній день знаходяться у ДВС Солом”янського району м.Києва. В подальшому вищенаведені факти реквізиції майна та коштів братів Дмитренків не визнаються, цілеспрямовано спотворюється та замовчується державними органами. Більше того, наведені факти реквізиції майна та коштів братів Дмитренків на протязі більше 2-х років не були спростованими державними органами, які наводились мною у зверненнях, в тому числі останніх – - на ім”я Президента України від 06.03.06р; - в повідомленні про геноцид від 25.05.06р; - в заяві про злочини від 19.06.06р та інш. 2. Виклад фактів порушення прав і свобод, передбачених Європейською Конвенцією та протоколами до неї, державними органами України 1. Право на свободу та особисту недоторканність (поруш. вимог стаття 5); 2. Порушення права на справедливий судовий розгляд (поруш. вимог статтяі статті 6); 3. «ніякого покарання без закону» (поруш. вимог статті 7); 4. Права на повагу до приватного і сімейного життя (поруш. вимог статті 8); 5. Права на свободу думки, совісті і віросповідання (поруш. вимог статті 9); 6. Права на свободу зібрань та об'єднань (поруш. вимог статті 11); 7. Права на ефективний засіб правового захисту (поруш. вимог статті 13); 8. Права власності (поруш. вимог статті 1 Першого Протоколу до Конвенції); 9. Права на вільні вибори (поруш. вимог статті 3 Першого Протоколу до Конвенції); 10. Загальної заборони дискримінації (поруш. вимог ст.1 Протоколу №12 до Конвенції). Фактично держава не забезпечила основної вимоги верховенства права — захисту від свавілля. На привеликий жаль приходиться константувати про відсутність ефективної системи захисту порушених прав і свобод особи в Україні. На життєвому прикладі громадської організації КМСС „Світоч” та братів Дмитренків держава з усією наглядністю продемонструвала фальшивість, спотвореність та аморальність правозахисних державних інститутів по захисту українців. Свавілля, яке було започатковане районним прокурором, розрослося до державних масштабів і продовжується до цього часу. Механізм противаг корупції та свавіллю державних чиновників в Україні відсутній. Враховуючи вищенаведене, суть звернень, які наводяться в додатку
  З а я в л я ю:
  1. Про вичерпання всіх засобів відновлення порушених прав і свобод, передбачених національною системою України.
  2. Про відсутність вмотивованих спростувань порушень державних органів, які наводяться в неодноразових заявах, скаргах та зверненнях(див.додаток)
  
  Додаток: 1. Зверненя до Президента від 06.03.06р;
  2. Відповідь Генпрокуратури від 04.07.06р;
  3. Позовна заява до Вищого Адміністративного суду України від 30.11.05р;
  4. Відповідь в.о. Голови Вищого Адміністративного Суду М.В.Сіроша від 04.08.06р;
  5. Повідомлення про геноцид українців на ім”я Президента України, Верховної Ради України, Генеральтної прокуратури України, уповноваженої ВРУ з прав людини від 26.05.06р;
  6. Відповідь Генпрокуратури від 23.05.06р ;
  7. Заява про злочини від 19.06.06р;
  8. Заява в Печерський суд від 04.05.06р та ухвала суду від 10.05.06р;
  9. Відповідь першого заступника Голови Вищого Адміністративного Суду М.В.Сіроша від 26.05.06р;
  10. Відповідь Уповноваженого з Прав людини ВР України від 07.06.06р;
  
  Потерпілий від протиправних дій
  державних органів
  
  М.О.Дмитренко
  25.09.06р