Роман Безсмертний у партії зайняв позицію Папи Римського
10/14/2006 | Микола Горинь
Декілька днів тому до Львова завітав Юрій Ключковський, депутат Верховної Ради та член фракції “Наша Україна”. Зустріч із однопартійцями відбувалася за зачиненими дверима, її не афішували.
Про те, що робив пан Ключковський у нашому місті, “Газеті” розповів Микола Горинь, перший заступник голови Львівської облради, член центрального проводу Народного Руху України.
– Пане Миколо, як саме відбувалася ця зустріч?
– Зібрали актив, як звичайно. Здебільшого представників НСНУ, районних структур, а також окремих політичних сил, які нині представляють блок у Львівській обласній раді. Зустріч відбувалася у формі запитань і відповідей. Не знаю, щоправда, чим вона завершилася, бо я до кінця не був.
– Яка була мета цього зібрання та візиту пана Ключковського?
– У мене створилося враження, що в Києві керівники блоку після того, як зайшли в глухий кут із політичною ситуацією, нарешті вирішили скуштувати, “чим дихають” регіони. Особливо Львівська область. Адже саме Львівська обласна рада – єдина з обласних рад, яка чітко висловила свою позицію щодо формування нового уряду, формування коаліції. Звісно, багатьом центральним керівникам така позиція не сподобалася.
Окрім того, до Львова мав приїхати Роман Безсмертний, і візит Юрія Ключковського був своєрідною апробацією, аби стало зрозуміло, як пройде зустріч із лідером “Нашої України”.
– Присутні на зустрічі стверджують, що пан Ключковський не вельми коректно спілкувався, зокрема з вами?
– Я хотів з’ясувати питання, які мене цікавили більш широко, і провести певну дискусію. Однак Юрій Ключковський заявив, що приїхав не для цього і що сама дискусія відбудеться окремо – зараз він лише відповідає на запитання. Єдиною його метою було переконати, що керівництво на чолі з Романом Безсмертним є ідеальним, непогрішним, і це, якщо проводити паралелі, десь починало бути схожим на те, що Роман Безсмертний сьогодні практично зайняв позицію Папи Римського в партії.
– Тобто пан Ключковський приїхав переконувати?
– Я не вважаю, що це стосується лише пана Ключковського. Нині це помилка всього проводу “Нашої України”, який зайшов у глухий кут, не зовсім добре проаналізувавши ситуацію відразу після виборів, недобре вибравши напрямки своїх дій і, нарешті, не визначившись досі, на яку ідеологічну платформу пристане і партія, і блок, де НСНУ превалює.
Така розхристаність серйозно позначається на ситуації в державі назагал, на втраті популярності блоку, і тут треба вдаватися до кардинальних і рішучих кроків. Але перед тим треба зробити серйозний і ґрунтовний аналіз тієї ситуації, в якій ми опинилися, і, на мою думку, дуже важливо сказати, хто в ній винен.
Маємо незрозумілу ситуацію не лише для пересічного громадянина – ми не можемо зрозуміти, як “Наша Україна” перебуває в опозиції, коли її семеро міністрів є в уряді. З іншого боку, в середу з’являється інформація про те, що міністри написали заяву. Але не голові Верховної Ради, а Романові Безсмертному. В четвер Адам Мартинюк по радіо з великим сарказмом говорив про таку позицію. Гірко було від того, що його слова були дуже справедливими.
– Те, що ви не досиділи до кінця зустрічі, було пов’язане з тоном пана Ключковського?
– Мені просто стало не цікаво. В мене запитань до Юрія Ключковського як до особи не було. Я мав питання стосовно того, як ми маємо далі поводитися.
“Наша Україна” у Львівській обласній раді – монолітний блок, який є одностайним у всіх рішеннях, що їх приймали. Ми спільно й одностайно діяли у відстоюванні керівника Львівської обласної ради, а також стосовно питань щодо політичної ситуації, Кабміну, коаліції та всього іншого.
І тому, коли бачу, що Роман Безсмертний починає пропонувати якусь конфедерацію в опозиції, то, наскільки розумію, всі повинні розбігтися по своїх хатах і час від часу сходитися, щоб з’ясувати позиції? Я хотів нормальної, конструктивної розмови, бо ситуація в Києві дуже серйозно відлунює у Львові. Ми, блок “Наша Україна”, відповідальні за політичну ситуацію в області. Саме тут дали найбільше голосів для того, аби Безсмертний, Ключковський і всі інші потрапили до Верховної Ради. І ми маємо право запитати, чому саме таку позицію сьогодні зайняли керівники. Бо, врешті-решт, “помаранчеві” сили виграли вибори, але керівництво своїми руками привело Януковича з командою та комуністів до влади.
– Цей візит якимсь чином вплине на бачення ситуації та на позицію блоку на Львівщині?
– Це визначить НСНУ. Наскільки мені відомо, до кінця жовтня відбудеться з’їзд партії. Народний рух оголосив про свою чітку позицію – перейшов в опозицію. Тепер треба послухати другу силу, яка становить найбільшу потугу в блоці. Боюся, що політика невизначеності та не визначеної ідеологічної лінії ні до чого доброго не приведе – чого тільки вартує призначення В. Базіва. Як було написано на одному сайті: “Любі друзі Кучми стали любими друзями Ющенка”.
І таких фактів чимало. Ми знову опинилися в дурній ситуації, перейшовши в опозицію. До кого ж тоді це протиставлення? Адже почесним головою НСНУ є Президент. І я підтримую позицію Тараса Стецьківа, який запропонував Ющенкові звільнитися від цієї почесної місії. Таких абсурдів стільки, що нам, людям, які мають певний досвід у політиці, дуже важко розібратися, що робити далі та як прогнозувати кроки.
Така ситуація впливає і на нашу фракцію в обласній раді, чим користаються опоненти. Думаю, що, врешті-решт, навіть якщо і триватиме плутанина в Києві, ми тут у блоці знайдемо порозуміння й ухвалимо відповідні рішення.
– Чи є нині одностайність членів блоку на львівському рівні?
– Як показало життя – є. Звісно, починаються візити, які можуть певним чином впливати на погляди. Однак я бажав би, щоб ми всі зібралися й обговорили проблему. Щоб знали – є сенс опиратися один на одного. Адже коли будуть різні позиції, треба дійти згоди, як діяти далі. Гадаю, таке зібрання відбудеться.
Розмовляв Богдан Юрочко, Львівська Газета
Про те, що робив пан Ключковський у нашому місті, “Газеті” розповів Микола Горинь, перший заступник голови Львівської облради, член центрального проводу Народного Руху України.
– Пане Миколо, як саме відбувалася ця зустріч?
– Зібрали актив, як звичайно. Здебільшого представників НСНУ, районних структур, а також окремих політичних сил, які нині представляють блок у Львівській обласній раді. Зустріч відбувалася у формі запитань і відповідей. Не знаю, щоправда, чим вона завершилася, бо я до кінця не був.
– Яка була мета цього зібрання та візиту пана Ключковського?
– У мене створилося враження, що в Києві керівники блоку після того, як зайшли в глухий кут із політичною ситуацією, нарешті вирішили скуштувати, “чим дихають” регіони. Особливо Львівська область. Адже саме Львівська обласна рада – єдина з обласних рад, яка чітко висловила свою позицію щодо формування нового уряду, формування коаліції. Звісно, багатьом центральним керівникам така позиція не сподобалася.
Окрім того, до Львова мав приїхати Роман Безсмертний, і візит Юрія Ключковського був своєрідною апробацією, аби стало зрозуміло, як пройде зустріч із лідером “Нашої України”.
– Присутні на зустрічі стверджують, що пан Ключковський не вельми коректно спілкувався, зокрема з вами?
– Я хотів з’ясувати питання, які мене цікавили більш широко, і провести певну дискусію. Однак Юрій Ключковський заявив, що приїхав не для цього і що сама дискусія відбудеться окремо – зараз він лише відповідає на запитання. Єдиною його метою було переконати, що керівництво на чолі з Романом Безсмертним є ідеальним, непогрішним, і це, якщо проводити паралелі, десь починало бути схожим на те, що Роман Безсмертний сьогодні практично зайняв позицію Папи Римського в партії.
– Тобто пан Ключковський приїхав переконувати?
– Я не вважаю, що це стосується лише пана Ключковського. Нині це помилка всього проводу “Нашої України”, який зайшов у глухий кут, не зовсім добре проаналізувавши ситуацію відразу після виборів, недобре вибравши напрямки своїх дій і, нарешті, не визначившись досі, на яку ідеологічну платформу пристане і партія, і блок, де НСНУ превалює.
Така розхристаність серйозно позначається на ситуації в державі назагал, на втраті популярності блоку, і тут треба вдаватися до кардинальних і рішучих кроків. Але перед тим треба зробити серйозний і ґрунтовний аналіз тієї ситуації, в якій ми опинилися, і, на мою думку, дуже важливо сказати, хто в ній винен.
Маємо незрозумілу ситуацію не лише для пересічного громадянина – ми не можемо зрозуміти, як “Наша Україна” перебуває в опозиції, коли її семеро міністрів є в уряді. З іншого боку, в середу з’являється інформація про те, що міністри написали заяву. Але не голові Верховної Ради, а Романові Безсмертному. В четвер Адам Мартинюк по радіо з великим сарказмом говорив про таку позицію. Гірко було від того, що його слова були дуже справедливими.
– Те, що ви не досиділи до кінця зустрічі, було пов’язане з тоном пана Ключковського?
– Мені просто стало не цікаво. В мене запитань до Юрія Ключковського як до особи не було. Я мав питання стосовно того, як ми маємо далі поводитися.
“Наша Україна” у Львівській обласній раді – монолітний блок, який є одностайним у всіх рішеннях, що їх приймали. Ми спільно й одностайно діяли у відстоюванні керівника Львівської обласної ради, а також стосовно питань щодо політичної ситуації, Кабміну, коаліції та всього іншого.
І тому, коли бачу, що Роман Безсмертний починає пропонувати якусь конфедерацію в опозиції, то, наскільки розумію, всі повинні розбігтися по своїх хатах і час від часу сходитися, щоб з’ясувати позиції? Я хотів нормальної, конструктивної розмови, бо ситуація в Києві дуже серйозно відлунює у Львові. Ми, блок “Наша Україна”, відповідальні за політичну ситуацію в області. Саме тут дали найбільше голосів для того, аби Безсмертний, Ключковський і всі інші потрапили до Верховної Ради. І ми маємо право запитати, чому саме таку позицію сьогодні зайняли керівники. Бо, врешті-решт, “помаранчеві” сили виграли вибори, але керівництво своїми руками привело Януковича з командою та комуністів до влади.
– Цей візит якимсь чином вплине на бачення ситуації та на позицію блоку на Львівщині?
– Це визначить НСНУ. Наскільки мені відомо, до кінця жовтня відбудеться з’їзд партії. Народний рух оголосив про свою чітку позицію – перейшов в опозицію. Тепер треба послухати другу силу, яка становить найбільшу потугу в блоці. Боюся, що політика невизначеності та не визначеної ідеологічної лінії ні до чого доброго не приведе – чого тільки вартує призначення В. Базіва. Як було написано на одному сайті: “Любі друзі Кучми стали любими друзями Ющенка”.
І таких фактів чимало. Ми знову опинилися в дурній ситуації, перейшовши в опозицію. До кого ж тоді це протиставлення? Адже почесним головою НСНУ є Президент. І я підтримую позицію Тараса Стецьківа, який запропонував Ющенкові звільнитися від цієї почесної місії. Таких абсурдів стільки, що нам, людям, які мають певний досвід у політиці, дуже важко розібратися, що робити далі та як прогнозувати кроки.
Така ситуація впливає і на нашу фракцію в обласній раді, чим користаються опоненти. Думаю, що, врешті-решт, навіть якщо і триватиме плутанина в Києві, ми тут у блоці знайдемо порозуміння й ухвалимо відповідні рішення.
– Чи є нині одностайність членів блоку на львівському рівні?
– Як показало життя – є. Звісно, починаються візити, які можуть певним чином впливати на погляди. Однак я бажав би, щоб ми всі зібралися й обговорили проблему. Щоб знали – є сенс опиратися один на одного. Адже коли будуть різні позиції, треба дійти згоди, як діяти далі. Гадаю, таке зібрання відбудеться.
Розмовляв Богдан Юрочко, Львівська Газета