11/19/2006 | Okami

Шановне панство,
останнім часом з кожним днем все частіше з телевізійного екрану, з газетних сторінок чи у висловах посадових осіб можна почути про те, що та чи інша галузь народного господарства або певний об'єкт, що мають утримуватися за рахунок держбюджету, зовсім не фінансуються чи не отримують коштів на власний розвиток.
Це може стосуватись галузі ЖКГ, в якої ледь вистачає коштів на зарплатню працівникам та премії керівництву, яка може бути розмова про утримання комунікацій чи ремонти будинків? Або газотранспортної системи, яка, завдяки чуйності нашого парламенту, взагалі перекачує газ наших азійських сусідів - росіян до Європи на власний збиток. Бо вони ж бідні, а наша держава багата, та ще й винна їм за їхнє дбайливе ставлення до нас! Нашій медицині не вистачає коштів на друк бланків лікарняних і бракує бюджетних грошей на закупівлю життєво важливих ліків, тому що усе було віддане переможцю тендера на виробництво трамадолу. Бюджет не може подужати утримання реставраційних майстерень чи ремонту провінційного дитячого будинку, бо треба замінити меблі у міністерських кабінетах та прикрасити їх оригіналами безцінних картин з музеїв. Державній метеорологічній службі бракує фінансування для зміни застарілого обладнання, бо бюджетних коштів вистачило лише черговому інститутові соціальних досліджень на черговий прогноз підвищення рейтингу Партії регіонів. Аграрна галузь не може фінансуватися, доки металургійній та вугільній не буде на 200 відсотків виплачений ПДВ. І подібних прикладів можна наводити безліч.
Але в мене виникає цілком закономірне питання: якщо численні провідні фахівці нового уряду, такі, як пани М. Азаров, Є. Кушнарьов чи проффесор В. Янукович запевняють, що державний бюджет за їх сумлінної праці не має дефіциту, а ще й передбачає можливість ручного розподілу надходжень, то куди ж діваються грошики? Відповідь, звісно, усім зрозуміла – регіонали два роки були змушені затягувати паски, до того ж настільки витратилися під час виборчих перегонів, що треба якомога скоріше повертати вкладене. Й зручніше за все дерібанити саме держбюджет, бо видатки з нього майже ніким не контролюються.
Що робить добрий батько, коли сімейних заощаджень ледь вистачає на щомісячну сплату комунальних послуг та кредитних внесків, а рідне дитятко просить грошей на відвідування ресторану з коханою дівчиною? Правильно. Лізе у найвіддаленішу схованку й віддає останню власну заначку.
Отож, за аналогією, враховуючи становище, у якому зараз перебуває бюджетне питання, пропоную створити відкритий банківський рахунок для допомоги Партії зубожілих регіоналів, на який кожний громадянин України на власний розсуд зможе перерахувати деяку суму. Потім домовитися з керівництвом Партії регіонів про те, що вони самі розподілятимуть ці кошти серед членів партії, які останнім часом найбільш витратилися та потребують підтримки штанів, а замість цього залишать державну скарбницю у спокої для того, щоб вона могла безперешкодно працювати на користь власного народу. Й усім буде щастя!
Виявимо братерську чуйність, не дамо "регіоналам" померти від злиднів!