Угроза №1. Ультиматум как средство давления на оппозицию
11/23/2006 | Предсказамус
Помимо угрозы, исходящей от нынешней власти, существует угроза трансформации оппозиции в такую же коррумпированную власть. В предыдущей ветке в качестве одного из средств решения проблемы власти в стране был предложен ультиматум оппозиции.
1. Зачем давить на оппозицию?
Для того, чтоб она привела себя в работоспособное состояние. А именно: почистилась от кадрового хлама, четко определила задачи и планы их решения, в отношениях с политическим активом перешла в состояние диалога.
2. Кто будет давить?
Политический актив, т.е. люди, бескорыстно участвующие в разного рода политической деятельности. То, что их поддержка нужна оппозиции, подвергалось сомнениям, предлагаю обсудить.
1. Зачем давить на оппозицию?
Для того, чтоб она привела себя в работоспособное состояние. А именно: почистилась от кадрового хлама, четко определила задачи и планы их решения, в отношениях с политическим активом перешла в состояние диалога.
2. Кто будет давить?
Политический актив, т.е. люди, бескорыстно участвующие в разного рода политической деятельности. То, что их поддержка нужна оппозиции, подвергалось сомнениям, предлагаю обсудить.
Відповіді
2006.11.23 | miner
Ультиматум №1. Чим Меморандум Майдану не слава Богу за основу?
Предсказамус пише:> Помимо угрозы, исходящей от нынешней власти, существует угроза трансформации оппозиции в такую же коррумпированную власть. В предыдущей ветке в качестве одного из средств решения проблемы власти в стране был предложен ультиматум оппозиции.
Гадаю, не опозиції, а всьому «політикуму». Надто, коли врахувати, що позиції-опозиції у них міняються час від часу як під час першої шлюбної ночі.
> 1. Зачем давить на оппозицию?
> Для того, чтоб она привела себя в работоспособное состояние. А именно: почистилась от кадрового хлама, четко определила задачи и планы их решения, в отношениях с политическим активом перешла в состояние диалога.
Щоби визначилася, революцію будемо робити «или глазки строить»? Коли друге — зробити без них, якщо я правильно зрозумів напрямок дискусії перед переходом на тролів та інші особистости.
> 2. Кто будет давить?
> Политический актив, т.е. люди, бескорыстно участвующие в разного рода политической деятельности. То, что их поддержка нужна оппозиции, подвергалось сомнениям, предлагаю обсудить.
Сумніви є в тому, що політик(ан)?и не надто цінують той актив, що підпишеться під таким Ультиматумом на першому етапі, що показує досвід реакції їх, друзиків наших любих, «обпишаних кожним з нас», на Меморандум Майдану. Який цілком міг би правити за основу вимог Ультиматуму.
Гадаю, варто далі обговорювати саме ультиматум та дії, якими він погрожує.
Основне питання див. заголовок
2006.11.24 | miner
Переформулюю питання. То ми висуваємо ультиматум на основі ММ?
2006.11.23 | damoradan
Неверный диагноз приводит к неверному лечению
Вы рассматриваете политиков как "слуг народа". На самом деле, политика - это специфический рынок, со своими лидерами и аутсайдерами, своим продуктом, своими производителями и своими потребителями. Со своей покупательной способностью и потребительской стоимостью, в конце концов. Я сейчас говорю о принципах, а не о продажности.Чтобы продать свой продукт избирателям и завоевать определенную долю рынка на выборах, политическая сила должна сделать сделать этот продукт привлекательным для своей целевой аудитории. Вот они и стараюцца, как могут. Не надо никого ничем давить просто чтобы давить - они сами разберутся.
Давить нужно по конкретному поводу в интересах конкретных сил, людей и т.д. Это называется активность гражданского общества. Политики, чувствуя совокупность давления, более или менее удачно формулируют генеральную линию и пакетируют свой продукт. Давить на оппозицию по глобальному вопросу (очиститься) - это нонсенс, тавтология. Для этого есть выборы. Если кого-то не устравивает конкретный депутат в конкретной партии - вот это повод для давления. Давление в промежутках между выборами может быть только в виде лоббирования конкретных вещей.
2006.11.24 | BIO
Летальное лечение - и сутяги в пролете
Ну как нам без политжмакера-аналитика не скажу уже и чего...Бизнес, говорите, укоренился как политический класс и сам
себя ублажает на радость себе и таким вот опахальщикам ?
А что есть конкретное наполнение тезы отделения бизнеса от
власти: передача активов на время подержать в троюродные
руки ? - отнюдь, коллега - это есть наипервейшее требование
гражданской власти (т.е. власти моралитета как минимум +
Захаров-омбудсмен ПОКА как максимум) к власти временно
назначенной охранять и пополнять закрома в том, что она, эта
власть в лице всех своих ветвей обязуется не принимать меркантильных
в своих интересах решений, а токмо в прозрачно разжеванных
общественных целях во избежание скандалов с разбитыми стеклами,
носами и мерседесами за народные же деньги.
Ничо,ничо, звучит тривиально для стандартной ИДЕАЛЬНОЙ ЦЕЛИ ибо такова
природа ТРИЗ - нет слабых решений - есть временно слабые мозги для
постановки задачи, их и надо развивать до предела совершенства.
А кто не справился с внедрением - есть садово-огородный инвентарь
в ассортименте и на свежий воздух окучивать грядки...
Пострадают ли пиарпосредники и прочие жужжелицы на марже с оборота
от такого оборота - несомненно, но это тоже дань природе
справедливости и законам сохранения смысла существования экономных
общественных форм, а иначе не стоит и городить предъяву.
2006.11.23 | Горицвіт
Re: Угроза №1. Ультиматум как средство давления на оппозицию
Тут не все так просто. З одного боку, начебто треба давити на опозицію. З другого боку, як і з кожним тиском, має бути сила (можливість) цей тиск здійснити.Якщо ми настільки сильні, що що можемо ставити ультиматуми про відмову в підтримці, то чому ми не зробимо свою партію? Тоді будемо ставити ультиматуми по факту: у нас це є, значить, інші мають тягнутися, щоб не втратити підтримку виборців.
Інша справа - інформаційний тиск. Ми повинні писати і говорити про опозицію всю правду, так само як і про владу. Інформованість виборців - це ключ до правильних рішень.
Як спосіб тиску я ще перед цими виборами пропонував: щось типу правил для хорошої партії. Ці правила треба скласти, широко обговорювати і поширювати. По них можна паралельно робити власну партію і одночасно воно буде тиснути на існуючі партії, якщо достатньо пошириться.
2006.11.24 | Карт
Яка партія? Які правила?
Давайте хоч залишимося адекватними, і це буде нашим досягненням.Україна йде до двопартійної системи:
1. Соціал-демократична партія (приоритет - суспільству) і
2. Ліберальна (консервативна) партія (приоритет бізнесу)
і ще декілька дрібних "третіх сил", кожна з яких намагається пролізти зі своєю мідною акцією до корита. Домородан правий - це ринок.
Наш зоряний час - вибори. Або - революція.
В чому полягає наш інтерес і наша роль?
Інтерес в тому, щоб жити у нормальному суспільстві. Отже, наша роль в тому, щоб не давати електорату перетворитися на отару, оскільки влада у такому випадку перетвориться на зграю.
Ефективно (і відносно швидко) виконувати нашу роль ми зможемо лише тоді, коли отримаємо доступ на телебачення. Тому я і вважаю, що одним з першочергових кроків БЮТу повинно було б бути проштовхування суспільного ТБ.
2006.11.24 | miner
Ліберальне чи СоцДемократичне … кам'яна сокира чи костяний ніж?
Карт пише:> Давайте хоч залишимося адекватними, і це буде нашим досягненням.
А що робити, коли хочеться вагоміших досягнень за «не втрачати адекватність»?
> Україна йде до двопартійної системи:
> 1. Соціал-демократична партія (приоритет - суспільству) і
> 2. Ліберальна (консервативна) партія (приоритет бізнесу)
> і ще декілька дрібних "третіх сил", кожна з яких намагається пролізти зі своєю мідною акцією до корита. Домородан правий - це ринок.
І саме з того, що це ринок витікає те, що, можливо, таку «картинку до виборів» і формуватимуть технологи. Але всі «великі гравці» політики купуватимуть такою картинкою голоси виборців за гроші великого бізнесу, також відомого як «олігархічні групи».
І будуть це, відповідно, «Соціал-демократична» партія (приорітет бізнес-інтересам групи жирних котів А), «Ліберальна (консервативна)» партія (приорітет бізнес-інтересам групи жирних котів Б) і так за кількістю груп жирних котів. А ідеологія — до лампочки Ілліча. Бо це ринок нах. І париво про ті чи інші соціополітичні ідеї/обіцянки має сенс напередодні виборів, потім у їх невиконанні можна звинуватити опонента, світову кон'юнктуру цін, а можна взагалі позичити очі в того Сірка що не кошовий. (Подивімося на сучасних реггей-аналів та обіцяне якесь там життя вже сьогодні… Або НСНВАЮ та ідею того, як багаті ділитимуться незрадою Майдану… Це сильно впливає на перепозиціонування політсили?)
Крім того, ніщо не зобов'язує до саме такої поляризації «ідеологій», більше того, їхній ритуально-бутафорський характер дозволяє думати скоріше про збереження «лінгвоідеогеографічного» розкиду (про)західно-право-україномовного та (про)східно-ліво-російськомовного легковідтворюваного бакозабивально-бабловідробляльного баббл-ґаму. Бо всі необхідні міти в масову свідомість впарено.
До речі, а чому не замислитися над тим, чи так вже принципово відрізняються не в унікально-нездоланних, як сама нація, умовах Країни У, а в теоріїї, натурі й узагалі ці політичні «вічні суперники» — ліві і праві, ліберали і соціал-демократи? Тільки не треба про те, що „оці за суспільство“ а ті — „за бізнес“. Бо бізнес це один з процесів суспільства. І виходить — ви за кого, за більшовиків чи за комуністів?
НМХР, право/ліва політпарадигма має посісти своє почесне місце на звалищі історії, бо, використовуючи її для класифікування спостережуваних явищ ми нагадуємо деяких частково антропоморфних персонажів Умберто Екового «Баудоліно», які добре помічають тонкі різниці у віросповіданні одне одного, не надто зважаючи на кількість ніг чи статеві органи на горлі.
Може, поділ на «лібертаріїв» та «царистів» у дечому продуктивніший?
А може, на «футурократів» та «впередназадівців»?
До речі, а ми самі хто? Що там з цього приводу глаголе Меморандум?
> Наш зоряний час - вибори. Або - революція.
А поза зоряним часом ми впадаємо у підживлювану подібними дискусіями сезонну сплячку і
смокчеспоживаємо чергові порції лідеринчику, часом навіть харизматичненького…> В чому полягає наш інтерес і наша роль?
> Інтерес в тому, щоб жити у нормальному суспільстві.
От лише не надто зрозуміло, хто/що визначає норми нормальности суспільств…
> Отже, наша роль в тому, щоб не давати електорату перетворитися на отару, оскільки влада у такому випадку перетвориться на зграю.
Я б не відривався так рішуче від
нароелекторату. От якщо прийняти закон про напівактивне> Ефективно (і відносно швидко) виконувати нашу роль ми зможемо лише тоді, коли отримаємо доступ на телебачення.
Політ-Архімед: дайте мені ман'ячник та інші засоби масової трепанації і я
переверефективно (і відносно швидко) виконаю…> Тому я і вважаю, що одним з першочергових кроків БЮТу повинно було б бути проштовхування суспільного ТБ.
А деякі інші дописувачі (не будемо згадувати всуйе їхніх гучних нікнеймів) вважають, що оптимальним кроком БЮТ було би придбання пересувної стіни чи достатньої кількости йаду… Може, варто утриматися від
персональнихгрупових симпатій/антипатій…2006.11.24 | BIO
Глаголя Меморандумом многое уже не наговоришь-пора приступать...
Розділ ІІІ. Соціальна та гуманітарна сфери.....
Створення суспільного радіо та суспільного телебачення. (відстежування)
....
Вот же задница, когда ж эти избушкины сыны повернутся
передом к нужному линку - так и норовят все через
форточку открыть, консерваторы креатива в вечном штопоре...
2006.11.24 | Карт
Мінер, а якщо реферативніше і інформативніше?
Уточнюю два пункти.
1. Двопартійність.
Політики орієнтуються на дві речі (див. пост НеДохтура нижче): електорат і великий бізнес.
С.-д. роблять головну ставку на електорат. Тому іх ідеологія обертається навколо суворого збирання податків та розподілення бюджету. При цьому вони не забувають про малий і середній бізнес, оскільки він складає помітну частину електорату. Раніше я обгрунтовував, чому майбутнє буде за с.-д.
Ліб. (чи конс.) ставлять на великий бізнес, хоча б тому, що пов’язані з ним організаційно, інтересами і фібрами душі. Приступаючи до руля, вони намагаються надати великому бізнесу великих преференцій, щоб встигнути до заміни їх с.-д-ми налитися грошима. Окрім інстинктів, їх до цього спонукає жорстока конкуренція на світовому рівні (де фактично і плавають акули).
Інстинкти і жорстокість конкуренції не сприяють прийняттю вел. бізнесом до уваги потреб тих мурашів, що, з точки зору акул, не дотягують до розуміння справжнього сенсу життя.
Це, нмд, є об’єктивні речі, розуміння яких гасить активність деяких активістів.
А для тих, кому вони не гасять, то становлять лише відправну точку до пошуку свого місця і, відповідно, свого стилю віртуального життя, у стрімкому потоку подій.
2. Активісти залишаться клубом, якщо не вийдуть до «мас». Вплив на перебіг життя активісти можуть мати лише через вплив на свідомість великої кількості пересічних братів і сестер. На жаль, єдиним способом вчинити масований вплив у наш час є вийти на ТБ. Можна і не виходити, але тоді не слід і сподіватися.
2006.11.24 | BIO
Реферативніше
Які можуть бути партії у вільній козацькїй республіці ХХІ сторіччя ?Правильно: рівноправні, вільні та заможні співгромадяне по хайтек-
хуторах при потребі з"їхатися на толоку седлаючи біодизельних коней
вже не кажучи на чому вони літають до тещи на спаржеві млинці...
Йдіть до біса зі "своими" тупими двопартійними витребеньками,
бубубубубубу...,а краще емігруйте до Канади, там Вам ще й
двомовність на халяву буде і кленовий сиропчик від Армії Спасіння
щоб мізки варили смачніше...
2006.11.24 | Карт
BIO, 15.30 для Вас не є сприятливим часом.
На таких непересічних, як Ви іноді сідає іпохондрія чи щось подібне.Наразі це не має наслідків. Як кажуть, не на того напали.
Творчіх успіхів!
2006.11.24 | BIO
Зась і Вам навести порчу на мій гороскоп - ловить краще облизня
Того шо типу двопартійний за ознакоюбільш/меншої міжвиборчої іпохондрії...
ПС Невже Ви щиро не відчуваєте всю нещирість
спроб пропонувати продовжувати гратися у цій
вкрай засраній пісочниці "реалполітик" з віртуальними
ідеями та купками реально вонючого бабла не розуміючи шо один з
найголовних чинників народного протесту - саме є ця фальш...?
2006.11.24 | Карт
Розумію дещо інше.
А саме те, що політика і політикум є нашими реаліями.А Ви думали, то я видумав їх і граюсь?
А Вам не здається, що то Ви видумали казацьку анархію і таки граєтесь, та ще й лаєтесь?
Мабудь, Ви, ВІО, втомились від прозорого безфутуризму. Краще зляпайте шо-небудь красиве ..
2006.11.24 | Ігорко
Рубай!
2006.11.24 | miner
реферативніше? інформативніше? rm -rf /power/parties/* з голови…
Карт пише:Чому «дво»? Буде стільки партій, скільки фінансово-промислових груп. Вірніше, трохи більше, для створення шуму в головах любителів про це думати.
А щодо «орієнтації політиків на електорат», НЯБ, все навпаки.
Політики руками технологів та залучених активістів
Десь якось приблизно так воно і є
Проте не надто уявляю ТВ канал «АктивісТіВі»… А Ви? Уявляєте?
2006.11.24 | Карт
Мінер, а якщо реферативніше і інформативніше?
Уточнюю два пункти.
1. Двопартійність.
Політики орієнтуються на дві речі (див. пост НеДохтура нижче): електорат і великий бізнес.
С.-д. роблять головну ставку на електорат. Тому іх ідеологія обертається навколо суворого збирання податків та розподілення бюджету. При цьому вони не забувають про малий і середній бізнес, оскільки він складає помітну частину електорату. Раніше я обгрунтовував, чому майбутнє буде за с.-д.
Ліб. (чи конс.) ставлять на великий бізнес, хоча б тому, що пов’язані з ним організаційно, інтересами і фібрами душі. Приступаючи до руля, вони намагаються надати великому бізнесу великих преференцій, щоб встигнути до заміни їх с.-д-ми налитися грошима. Окрім інстинктів, їх до цього спонукає жорстока конкуренція на світовому рівні (де фактично і плавають акули).
Інстинкти і жорстокість конкуренції не сприяють прийняттю вел. бізнесом до уваги потреб тих мурашів, що, з точки зору акул, не дотягують до розуміння справжнього сенсу життя.
Це, нмд, є об’єктивні речі, розуміння яких гасить активність деяких активістів.
А для тих, кому вони не гасять, то становлять лише відправну точку до пошуку свого місця і, відповідно, свого стилю віртуального життя, у стрімкому потоку подій.
2. Активісти залишаться клубом, якщо не вийдуть до «мас». Вплив на перебіг життя активісти можуть мати лише через вплив на свідомість великої кількості пересічних братів і сестер. На жаль, єдиним способом вчинити масований вплив у наш час є вийти на ТБ. Можна і не виходити, але тоді не слід і сподіватися.
2006.11.24 | Горицвіт
Re: Яка партія? Які правила?
Карт пише:> Давайте хоч залишимося адекватними, і це буде нашим досягненням.
Давайте спробуємо.
> Україна йде до двопартійної системи:
Україна вже давно прийшла до (квазі)-двопартійної системи. Але це не ті партії, що ви називаєте, а, умовно кажучи, українська і радянська (проросійська). Поки що не видно, що від цієї сумної системи намічається відхід.
> Ефективно (і відносно швидко) виконувати нашу роль ми зможемо лише тоді, коли отримаємо доступ на телебачення. Тому я і вважаю, що одним з першочергових кроків БЮТу повинно було б бути проштовхування суспільного ТБ.
Це крок БЮТ, як ви кажете. А що робити нам? А якщо для БЮТ буде дешевше прикупити собі який-небудь канал?
2006.11.24 | ziggy_freud
Україна вже давно прийшла до (квазі)-двопартійної системи
Горицвіт пише:> Україна вже давно прийшла до (квазі)-двопартійної системи. Але це не ті партії, що ви називаєте, а, умовно кажучи, українська і радянська (проросійська). Поки що не видно, що від цієї сумної системи намічається відхід.
Є такі партії. Але фактичний поділ на громадян України і "совків" лише частково співпадає з партійним. Проукраїнські партії граються в популізм, совкові - в елементи ринку і "людське обличчя" соціалізму, що поганенько тримається на їх номенклатурних пиках.
Якби квазіподіл перетворився на реальний, він би дуже спростив життя виборців. Але суттєво зменшив кількість годівниць для політиків.
2006.11.24 | miner
(псевдо)вільна (квази)представницька (квази)демократія
(псевдо)вільна— бо права та свободи декого-з-баблом завдяки декому-на-посадах дещо рівніші за права решти холопів
(квази)представницька
— бо, хто б не голосував за ладітупів, вони представляють інтереси дещо рівніших, провішуючи виборцеві локшину на вуха й податки вкупочці зі зростанням цін на шию
(квази)демократія
— бо ніхто крім фінансованих дещо рівнішими партій не може брати участі у виборах, а виборець бачить перші п'ять прізвищ спеціально відформатованого дещо рівнішими переліку покепузиків, телемонів та інших народних обранців
2006.11.24 | НеДохтор
Re: Ультиматум + ще щось (back in the ussr)
1. Що стосується ультиматуму.imho, не завадить, допоможе, але свою основну роль (заставити опозицію щось поміняти) не виконає.
Чому? Тому що в сучасних умовах немає ні одного живого прикладу яким чином можна виграти вибори без фінансів. На даний момент в партійному будівництві маємо суміш із двох частин:
- не зовсім чистих фінансів та власників цих фінансів
- та відносно чистих політичних активістів
До наступних виборів, напевно, далеченько. Якщо будь яку з політичних сил запитати (не перед телекамерами) чим одним із двох вони сьогодні можуть легше пожертвувати - відповідь напевно буде не на користь активістів. Скоріш тактика така - гроші дадуть нам можливість протриматись до (весни, виборів, революції ... чи ще чогось) а активістів ми "активуємо" за декілька місяців до необхідного моменту.
Це звичацно поганий стан справ, але напевно факт що так є (можливо хтось з реальних політиків тут підтвердить або спростує).
Який вихід? Думати. Думати як можна кардинально змінити принципи партійного будівництва (чи можливо взагалі рішення лежить поза рамками партійної моделі), щоб не приходилось наповнювати партійні списки підозрілими спонсорами. Напевно Тимошенко та інші лідери хочуть мати таку схему, але її ще ніхто не придумав.
Поки її не придумають, ультиматум активістів - слабенький укол.
Тобто ультиматум річ цінна, робити її треба але бути готовими до його слабкої дії.
Текст ультиматуму. Можливо тут http://www2.maidan.org.ua/n/free/1164350425 ?
2. + ще щось.
Для людини в стані апатії важко моментально переключитись в активний стан, але поступовому виходу допомагають такі дії, як миття посуду чи прибирання в квартирі, або щось подібне.
Для суспільної апатії, в котру політики загнали навіть активістів,
також можна шукати вихід через "очисні роботи".
Яким чином? Напевно незабаром БЮТ чи президент чи ще хтось захоче провести якийсь референдум.
Треба бути готовими (хоча б інтелектуально) сформулювати одне з питань котре також додати до тих котрі будуть виноситись на референдум.
Це питання може стосуватись змін в законодавстві. Ці зміни повинні надати можливість суспільству періодично між виборами проводити просіювання партійних списків. Для місцевих Рад це майже можливо і зараз, але для ВР чіткого регламенту немає.
Наприклад кожен рік "приносимо в жертву" по 2 депутати з кожної фракції. (приклад зовсім сирий, але до проведення референдуму треба напрацювати бажаний механізм відкликання депутатів, так щоб цей механізм був зі всіх боків відшліфований).
Інакше буде виглядати так, що народ би і хотів якось впливати на своїх обранців, але не може чітко сформулювати якого механізму він для цього потребує.
Звичайно, можна сказати, що достатньо вже існуючої періодичності виборів і там все можна вирішити. Думаю що це справедливо для країн котрі повільно міняються, а для країн перехідних типів потрібен додатковий механізм періодичної (між виборами) регуляції наповнення верхів.
P.S (про ussr)
цитата, а повний текст за лінком
http://deputat.org.ua/?art=1157477259
--------------------------
Право відкликання депутата належить до імперативного мандата, який існує в Україні з 1918 року і базується на декреті ВЦИК від 04 грудня 1917 року «О праве отзыва делегатов». Право відкликання депутатів було закріплено в усіх конституціях СССР, конституціях союзних та автономних республік, зокрема й УССР, а також у відповідних законах про порядок відкликання депутатів. Наприклад, згідно зі статтею 96 Конституції УССР 1978 року «депутат, який не виправдав довір’я виборців, може бути в будь-який час відкликаний за рішенням більшості виборців у встановленому законом порядку». Однак сьогодні, незважаючи на те, що законами України передбачено відкликання депутата і навіть регламентовано його процедуру, Конституція України № 254к/96?ВР від 28 червня 1996 року правового інституту відкликання народного представника не передбачає. Тому цю колізію необхідно буде врегулювати в процесі наповнення змістом розпочатої політичної реформи, серед іншого шляхом внесення змін до законодавства про місцеве самоврядування.
--------------------------
2006.11.24 | BIO
Слушно на додачу - тож додадите самі чи допомогти ?
МЕМОРАНДУМ МАЙДАНУЧергові задачі Помаранчевої Революції
Розділ І. Права Людини.
11.Створення дієвого організаційно-правового механізму обов'язкового
забезпечення виконання права віборців на відкликання депутатів усіх
рівнів.
2006.11.24 | samopal
Ультиматум? Нє... Шоб її задавить треба об'єднуватись!
Предсказамус пише:2. Кто будет давить?
Той, хто завжди цим займався. І досвід має неабиякий... "Политический актив, т.е. люди, бескорыстно участвующие в разного рода политической деятельности" повинні неодмінно "об'єднатися". Бажану у "нову силу". Разом з владою...
Разом легше буде організувати який "антиопозиційний майдан", наприклад. НУ, шоб же ж опозиція "покращилася". І "розширилася"...
2006.11.24 | miner
…а щоб збудить ∞¬ну волю, треба миром, громадою… ЩО?
2006.11.24 | Хвізик
нмсд, дави - не дави, а від таких фінтів, як ото Мороз відмочив
перестрибнувши в супротивний табір, ми не гарантовані.і ніяке давлення не поможе
якось так треба законом зробити, щоб не міг один лідер якоїсь фракції одноосібно прийняти зрадиве рішення за всю фракцію
є можливість такого закона видати?