Онкоцентр в Ірпені кришує Катерина Ющенко?
11/27/2006 | лікар
В п’ятницю в Ірпені відбулася сесія міської ради. І дуже дивно, що Свистовичі досі не написали нічого на “Майдані” після такого анонсу - http://maidan.org.ua/static/news/2006/1164345795.html. Всі чекали журналістів, кінокамер, але нікого не було. Клацали якісь два молодики фотоапаратами ото й усе. А інтереси онкоцентру захищав лише Приймак. Колись довів до банкрутства завод “Перемога”, зате про себе не забув - його особняк з зимовим садом знає уся Романівка. Роздавав газету “2000”, де поливалася брудом Мирослава Свистович.
Я не є прихильником СДПУ (о), але на їх сайт заглядаю. Як і на сайт Регіонів. Звичка така. Іноді там можна прочитати дещо цікаве також. Бо помаранчевим віри вже нема. І нікому нема. Тому корисно співставляти інформацію. Навіть перекручена, вона дає харч для роздумів.
Зараз усюди реклама - шліть sms чи гроші на дитячу лікарню для онкохворих. А в Ірпені всі знають, що онкоцентр був під патронатом Катерини Ющенко. І на сайті СДПУ (о) є цікава інформація - http://www.sdpuo.org.ua/news/part-news/456aba4534130/, яку цікаво співставити з іншою інформацією.
Окрім пропаганди, там є деякі факти, які дозволяють зробити висновки. Перший факт - збором коштів для будівництва “Дитячої лікарні майбутнього” опікується Фонд “Україна-3000”, яким керує Катерина Ющенко. Другий факт - онкоцентр в Ірпені також патронує Катерина Ющенко. Третій факт - Шурма звинувачує Ющенко у можливому використанні бюджетних коштів, а також закидає їм те саме, що Мирослава Свистович будівельникам Ірпінського центру. Фонд “Україна-3000” отримає безкоштовно 4 гектари дорогої київської землі у феофанійському лісі, заснує там приватну лікарню, зароблятиме чималі гроші, а київська територіальна громада з цього не матиме нічого.
Шурма пише про непрозорість розподілу коштів Фонду “Україна-3000”. І я думаю, чи не йде частина цих зібраних з народу коштів на ірпінський центр. І чи вистачить волі у Мирослави протистояти Катерині, бо вона нібито допомагала їй під час боротьби за крісло мера, і чоловік Катерини допоміг.
Взагалі імідж у Свистовичів в Ірпені, хто їх знає, вибачаюсь на слові - “йобнуті”. Я сприймаю це як позитив, бо тут мається на увазі - принципові. Якщо вже щось вирішили - стоять на своєму, і на них не впливають ні гроші, ні чини. І народ у цілому задоволений, що вона стала мером. Що вона й підтвердила, бо це перша влада, яка громадську землю не віддає, а повертає. Але тут виходить, що Мирослава ніби морально зобов’язана Ющенкам, тому є тривога, як вона поведеться. Поки що все добре - рішення ради часів Скаржинського про виділення цим злодюжкам землі скасували, і санаторію “Ірпінь” віддали назад його законні два з половиною га. Та як буде далі - не знаю. Може буде все добре, бо ці “німці” зробили одну помилку, якою виправили помилку Свистович. Я за неї не голосував, і багато людей не голосували, бо виглядало так, що вона вміє лише вести пропагандистські війни. Але після виборів, навпаки, вона закинула пропаганду і з головою влізла в роботу. І виявилося, що це невірно, і що якийсь PR має бути. Хоча б відповідати на ті брехливі листівки, які про неї тут постійно поширюють. Там така брехня, що повірити важко, але ж крапля точить камінь. І дехто вірить. Особливо популісти, які очікували від нової влади чуда, а тут звичайна робота і ніяких сенсацій.
Я говорив про це з наближеними до Свистович людьми. Вони відповідали, що їй незручно рекламувати себе. Бо до цього всі війни вона вела не за себе, а за щось конкретне. І будівельники онкоцентру своїми пасквілями допомогли Свистович підняти її імідж. Вона була змушена відповісти. І тепер все місто знає, що Свистович протистоїть олігархам у боротьбі за ірпінську землю. Бо війна - це те, що Свистовичі вміють робити найкраще і люблять. Вони самі це казали, додаючи, що дуже не хочуть цього робити й відволікатись від господарських справ. Але ж спеціалізація не втрачається. І в даному випадку і війна, і PR потрібні. Щоб люди знали про нову владу.
Я лише тепер зрозумів, що мав на увазі чоловік Мирослави, коли ще на перших громадських слуханнях навколо онкоцентру казав будівельникам, щоб ті не починали війну, бо програють її. І програли вщент. Навпаки, якби вони не почали цю війну у центральних ЗМІ, може б і досі в них землю не відібрали. А так лише кинули Свистовичів до тернового куща. Бо Свистовичі війни ведуть майстерно. І з технічної точки зору на це просто приємно дивитися, як вони їх ведуть. Без злості, прагматично, спокійно і виважено, обдумуючи кожен крок. Як машини в позитивному смислі цього слова. Навіть вираз обличчя що в Мирослави, що в її чоловіка змінюється при цьому. Вони відразу з добрих та навіть розслаблено-вальяжних стають зібраними і цілеспрямованими. І я тепер розумію, що помилялись ті, хто сприймав демократизм Мирослави за слабкість і виходив з кабінету, вважаючи, що раз його не послали, як при Скаржинському, а вислухали, то він вирішив своє питання.
“Онкоцентристи”, як люди чужі в Ірпені, пішли протореним шляхом, не розпитавши, хто така Свистович у місцевих. Тому розпочали бити по тих ділянках фронту, які для Свистовичів не є стратегічними - прихильність політичного бомонду. Бо вона ніколи не слухатиме цей бомонд. І будь-який тиск зверху лише збільшуватиме її опір. Натомість відповідь Свистович була на іншій лінії фронту - власне в Ірпені. Вона звернулася до народу, а проти народу не попре ніхто. Бо якщо треба вона без проблем сама очолить і пікети, і наметове містечко будь-де. І тоді люди ще більше її підтримають.
А ті, хто вирішує питання через занесення грошей куди слід цього не розуміють. І не врахували характер Свистовичів. Я б його назвав самурайським після того, як їх син пришов на секцію карате, куди ходить мій онук. Я знаю, що Свистовичі через свою зайнятість спеціально вихованням дітей не займаються. І тому характер їх дітей в основному сформований генетично. Навіть не прикладом батьків, бо вони їх мало бачать. З першого погляду - дитина дитиною. Навіть більша дитина, ніж інші у його віці діти. Аж занадто наївний, скромний і добрий. Але ось тренер щось каже - і обличчя малого міняється. Розсіяність кудись зникає, а на її місце приходить зосередженість. Тому не дивно, що він за два місяці обскакав своїх однолітків, які прийшли на секцію раніше і в перших же у житті змаганнях посів перше місце серед своєї групи, хоча там були і 10-річні, а Славік Свистович і серед 9-річних наймолодший. І бої він вів, як його батьки. Без злості, без ненависті, як якусь гру чи скоріше роботу. Онук мій каже, що у школі хлопчик тихий, спокійний і добрий. І в нього можна виманити все, що завгодно - цукерки, жуйки. Все віддасть, якщо хтось попросить та ще й прикинеться нещасним, що йому батьки не купують. Майже не б’ється, але у першому ж у житті бою відправив суперника у нокаут. Навіть винесли з рингу того другого хлопчика. І при цьому в Славіка обличчя після бою не змінилось. Він радів з перемоги, але ніяк не з болю суперника. І не застосовував заборонених прийомів навіть у відповідь, як інші діти. Для нього це щось відмінне від просто бійки. Це те, що мусиш зробити.
Кажуть, що по батьках можна судити по дітях. Я ж, як психолог, кажу, що по дитині також можна сказати про батьків. І я роблю певні висновки щодо Свистовичів. І особливо про маму, на яку більше схожий їх хлопчик. Але цих висновків недостатньо, тому я б попросив, щоб ті, хто знають Мирославу, донесли їй, що вона ні Катерині Ющенко, ні її чоловіку нічого не винні. Мені не подобалось, що за неї голосувало багато популістів. Та вона дійсно чесно виграла вибори. І це є обов’язок Президента слідкувати за законністю та забезпеченням справжніх результатів волевиявлення. Всюди, а не тільки в Ірпені. І хай побільше пише про себе та дії влади, щоб народ не живився брехливими чутками. І не хвилюється, що дехто з її електорату від неї відвернувся. В цьому вона не програла, бо до неї тепер прихилилися люди, які мали щодо неї спотворене враження. І тому зараз би вона також виграла вибори, тільки не за рахунок популістів. А популісти також повернуться, як тільки вона хоч трохи почне рекламувати себе. Бо навіть на “Майдані” нічого не написали.
Я не є прихильником СДПУ (о), але на їх сайт заглядаю. Як і на сайт Регіонів. Звичка така. Іноді там можна прочитати дещо цікаве також. Бо помаранчевим віри вже нема. І нікому нема. Тому корисно співставляти інформацію. Навіть перекручена, вона дає харч для роздумів.
Зараз усюди реклама - шліть sms чи гроші на дитячу лікарню для онкохворих. А в Ірпені всі знають, що онкоцентр був під патронатом Катерини Ющенко. І на сайті СДПУ (о) є цікава інформація - http://www.sdpuo.org.ua/news/part-news/456aba4534130/, яку цікаво співставити з іншою інформацією.
Окрім пропаганди, там є деякі факти, які дозволяють зробити висновки. Перший факт - збором коштів для будівництва “Дитячої лікарні майбутнього” опікується Фонд “Україна-3000”, яким керує Катерина Ющенко. Другий факт - онкоцентр в Ірпені також патронує Катерина Ющенко. Третій факт - Шурма звинувачує Ющенко у можливому використанні бюджетних коштів, а також закидає їм те саме, що Мирослава Свистович будівельникам Ірпінського центру. Фонд “Україна-3000” отримає безкоштовно 4 гектари дорогої київської землі у феофанійському лісі, заснує там приватну лікарню, зароблятиме чималі гроші, а київська територіальна громада з цього не матиме нічого.
Шурма пише про непрозорість розподілу коштів Фонду “Україна-3000”. І я думаю, чи не йде частина цих зібраних з народу коштів на ірпінський центр. І чи вистачить волі у Мирослави протистояти Катерині, бо вона нібито допомагала їй під час боротьби за крісло мера, і чоловік Катерини допоміг.
Взагалі імідж у Свистовичів в Ірпені, хто їх знає, вибачаюсь на слові - “йобнуті”. Я сприймаю це як позитив, бо тут мається на увазі - принципові. Якщо вже щось вирішили - стоять на своєму, і на них не впливають ні гроші, ні чини. І народ у цілому задоволений, що вона стала мером. Що вона й підтвердила, бо це перша влада, яка громадську землю не віддає, а повертає. Але тут виходить, що Мирослава ніби морально зобов’язана Ющенкам, тому є тривога, як вона поведеться. Поки що все добре - рішення ради часів Скаржинського про виділення цим злодюжкам землі скасували, і санаторію “Ірпінь” віддали назад його законні два з половиною га. Та як буде далі - не знаю. Може буде все добре, бо ці “німці” зробили одну помилку, якою виправили помилку Свистович. Я за неї не голосував, і багато людей не голосували, бо виглядало так, що вона вміє лише вести пропагандистські війни. Але після виборів, навпаки, вона закинула пропаганду і з головою влізла в роботу. І виявилося, що це невірно, і що якийсь PR має бути. Хоча б відповідати на ті брехливі листівки, які про неї тут постійно поширюють. Там така брехня, що повірити важко, але ж крапля точить камінь. І дехто вірить. Особливо популісти, які очікували від нової влади чуда, а тут звичайна робота і ніяких сенсацій.
Я говорив про це з наближеними до Свистович людьми. Вони відповідали, що їй незручно рекламувати себе. Бо до цього всі війни вона вела не за себе, а за щось конкретне. І будівельники онкоцентру своїми пасквілями допомогли Свистович підняти її імідж. Вона була змушена відповісти. І тепер все місто знає, що Свистович протистоїть олігархам у боротьбі за ірпінську землю. Бо війна - це те, що Свистовичі вміють робити найкраще і люблять. Вони самі це казали, додаючи, що дуже не хочуть цього робити й відволікатись від господарських справ. Але ж спеціалізація не втрачається. І в даному випадку і війна, і PR потрібні. Щоб люди знали про нову владу.
Я лише тепер зрозумів, що мав на увазі чоловік Мирослави, коли ще на перших громадських слуханнях навколо онкоцентру казав будівельникам, щоб ті не починали війну, бо програють її. І програли вщент. Навпаки, якби вони не почали цю війну у центральних ЗМІ, може б і досі в них землю не відібрали. А так лише кинули Свистовичів до тернового куща. Бо Свистовичі війни ведуть майстерно. І з технічної точки зору на це просто приємно дивитися, як вони їх ведуть. Без злості, прагматично, спокійно і виважено, обдумуючи кожен крок. Як машини в позитивному смислі цього слова. Навіть вираз обличчя що в Мирослави, що в її чоловіка змінюється при цьому. Вони відразу з добрих та навіть розслаблено-вальяжних стають зібраними і цілеспрямованими. І я тепер розумію, що помилялись ті, хто сприймав демократизм Мирослави за слабкість і виходив з кабінету, вважаючи, що раз його не послали, як при Скаржинському, а вислухали, то він вирішив своє питання.
“Онкоцентристи”, як люди чужі в Ірпені, пішли протореним шляхом, не розпитавши, хто така Свистович у місцевих. Тому розпочали бити по тих ділянках фронту, які для Свистовичів не є стратегічними - прихильність політичного бомонду. Бо вона ніколи не слухатиме цей бомонд. І будь-який тиск зверху лише збільшуватиме її опір. Натомість відповідь Свистович була на іншій лінії фронту - власне в Ірпені. Вона звернулася до народу, а проти народу не попре ніхто. Бо якщо треба вона без проблем сама очолить і пікети, і наметове містечко будь-де. І тоді люди ще більше її підтримають.
А ті, хто вирішує питання через занесення грошей куди слід цього не розуміють. І не врахували характер Свистовичів. Я б його назвав самурайським після того, як їх син пришов на секцію карате, куди ходить мій онук. Я знаю, що Свистовичі через свою зайнятість спеціально вихованням дітей не займаються. І тому характер їх дітей в основному сформований генетично. Навіть не прикладом батьків, бо вони їх мало бачать. З першого погляду - дитина дитиною. Навіть більша дитина, ніж інші у його віці діти. Аж занадто наївний, скромний і добрий. Але ось тренер щось каже - і обличчя малого міняється. Розсіяність кудись зникає, а на її місце приходить зосередженість. Тому не дивно, що він за два місяці обскакав своїх однолітків, які прийшли на секцію раніше і в перших же у житті змаганнях посів перше місце серед своєї групи, хоча там були і 10-річні, а Славік Свистович і серед 9-річних наймолодший. І бої він вів, як його батьки. Без злості, без ненависті, як якусь гру чи скоріше роботу. Онук мій каже, що у школі хлопчик тихий, спокійний і добрий. І в нього можна виманити все, що завгодно - цукерки, жуйки. Все віддасть, якщо хтось попросить та ще й прикинеться нещасним, що йому батьки не купують. Майже не б’ється, але у першому ж у житті бою відправив суперника у нокаут. Навіть винесли з рингу того другого хлопчика. І при цьому в Славіка обличчя після бою не змінилось. Він радів з перемоги, але ніяк не з болю суперника. І не застосовував заборонених прийомів навіть у відповідь, як інші діти. Для нього це щось відмінне від просто бійки. Це те, що мусиш зробити.
Кажуть, що по батьках можна судити по дітях. Я ж, як психолог, кажу, що по дитині також можна сказати про батьків. І я роблю певні висновки щодо Свистовичів. І особливо про маму, на яку більше схожий їх хлопчик. Але цих висновків недостатньо, тому я б попросив, щоб ті, хто знають Мирославу, донесли їй, що вона ні Катерині Ющенко, ні її чоловіку нічого не винні. Мені не подобалось, що за неї голосувало багато популістів. Та вона дійсно чесно виграла вибори. І це є обов’язок Президента слідкувати за законністю та забезпеченням справжніх результатів волевиявлення. Всюди, а не тільки в Ірпені. І хай побільше пише про себе та дії влади, щоб народ не живився брехливими чутками. І не хвилюється, що дехто з її електорату від неї відвернувся. В цьому вона не програла, бо до неї тепер прихилилися люди, які мали щодо неї спотворене враження. І тому зараз би вона також виграла вибори, тільки не за рахунок популістів. А популісти також повернуться, як тільки вона хоч трохи почне рекламувати себе. Бо навіть на “Майдані” нічого не написали.
Відповіді
2006.11.27 | saha
забагато нахомутали :(
Дитяча лікарня майбутнього та онкоцентр в Ірпені це різні речі.Це єдине що я знаю.
Катерина Ющенко займається першим.
На скільки я зрозумів. Дргуим бльше Діма Табачник
2006.11.27 | лікар
Re: забагато нахомутали :(
saha пише:> Дитяча лікарня майбутнього та онкоцентр в Ірпені це різні речі.
> Це єдине що я знаю.
> Катерина Ющенко займається першим.
> На скільки я зрозумів. Дргуим бльше Діма Табачник
Не знаю. І наш колишній градоначальник Скаржинський, і будівельники кажуть, що онкоцентром в Ірпені опікується Катерина Ющенко. Міг з приходом нової (всеукраїнської, а не ірпінської) влади підключитися і Табачник, і ще хтось. Чому б ні? Чи ви вважаєте, що вона на одному гектарі з Табачником не сяде? Але якщо треба, ми всі вийдем на вулиці. І лікарі, і хворі. Тим більше після того, як Мирослава презентувала проект будівництва службових квартир для лікарів. До цього ніхто про таке навіть не думав.
2006.11.27 | saha
Re: забагато нахомутали :(
фонд Катерини Ющенко Україна 3000 підтримує проект. Лікарня майбутнього.про неї я питав тут. І Мишко та Мирослава відповідали.
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1164024565&first=&last=
Кому вигідно змішати ці два рпоекти в один думаю ви зможете здогадатися.
2006.11.27 | opponent
Re: забагато нахомутали :(
Дійсно нахомутали! Не можу розібратись в цій "модній" нині темі. Наскільки я розумію, маємо три(!) "онкоцентри":1. Ірпінський.
2. Той, кошти на який збирають за допомогою СМС (як можна зрозуміти, під патронатом К. Ющенко)
3. "Гамма-ніж" - обладнання для лікування ракових пухлин, кошти на яке збирає Інститут нейрохірургії за ініціативи газети "ФАКТИ" (до речі, найменш сумнівна акція: вказаний рахунок зі справжніми реквізитами інституту, який є досить солідною структурою з безсумнівним минулим, я сам мав нагоду кілька років тому та працювати), а всілякі СМС-акції викликають дуже великі сумніви.
Хтось може підтвердити або спростувати мої міркування?
2006.11.27 | saha
Re: забагато нахомутали :(
Гама ніж ніби й Приватбанк підтримує в банкоматах2006.11.29 | Михайло Свистович
Ось дещо про гамма-ніж
Украина не проживет без «Гамма-ножа»?Президент Украины Виктор Ющенко подчеркивает необходимость предусмотреть в бюджете средства для приобретения аппарата «Гамма-нож». Об этом он заявил на рабочей встрече с промышленниками и предпринимателями.
По словам Президента, в бюджете следующего года нужно сделать все для того, чтобы этот аппарат был приобретен для Украины.
Ющенко отметил важность общественных и бизнесовых инициатив в этом вопросе, передает «УНИАН».
Как сообщал ForUm, в Украине продолжается акция по сбору средств на закупку для Института нейрохирургии имени академика Ромоданова швейцарской медицинской техники «Гамма-нож», которая методом гамма-волн разрушает опухоль головного мозга без трепанации черепа. Это оборудование стоит 5 млн. евро.
«ForUm»
http://for-ua.com/ukraine/2006/11/27/140700.html
2006.11.29 | Михайло Свистович
І ще про нього ж
На придбання “гамма-ножа” держбюджет виділить понад 54 млн. грн.У проекті Державного бюджету України на 2007 рік за окремою бюджетною програмою передбачено 54,4 млн. грн на придбання апарата „гамма-ніж”. За пропозицією Міністерства охорони здоров’я обсяг видатків на цю мету до другого читання законопроекту збільшено на 24 мільйона гривень, які, зокрема, будуть спрямовані на закупівлю супутнього обладнання та підготовку спеціального приміщення для його встановлення.
Апарат „гамма-ніж” безболісно руйнує пухлини і метастази головного мозку, лікування за допомогою гамма-хвиль безпечне і не викликає ускладнень, процедура безкровна, не вимагає анестезії, трепанації черепа і безпосереднього втручання в мозок.
http://maidanua.org/static/news/2006/1164736804.html
Враховуючи, що гамма-ніж коштує 5 млн. євро, і що на нього підуть не лише бюджетні, але й зібрані народні та спонсорські гроші, я так розумію, що планується закупити не один такий ніж.
2006.11.29 | Olena
Про гамма-ніж та його необхідність Україні...
вже майже рік пише "Дзеркало титжня":http://www.zn.kiev.ua/nn/search/?q=%E3%E0%EC%EC%E0-%ED%B3%E6&datetype=0&qsorttype=1
А тема ця, наскільки я пам"ятаю, з"явилася років зо два тому, приблизно під час останніх президентських перегонів,
Краще б усякі "інвестори" замість витрачати гроші на проекти, реалізація яких під величееееезним питанням, перераховували б для початку хоча б по кілька тисяч гривень (невеликі гроші, погодьтеся, для них) на придбання гамма-ножа. До речі, на ньому могли б і навчатися лікарі, яких планувалося запросити в приватну клініку - також буде набагато дешевше, аніж відправляти їх з тією ж метою на стажування до Європи чи Штатів,
2006.11.28 | Михайло Свистович
Re: забагато нахомутали :(
opponent пише:> Дійсно нахомутали! Не можу розібратись в цій "модній" нині темі. Наскільки я розумію, маємо три(!) "онкоцентри":
> 1. Ірпінський.
> 2. Той, кошти на який збирають за допомогою СМС (як можна зрозуміти, під патронатом К. Ющенко)
> 3. "Гамма-ніж" - обладнання для лікування ракових пухлин, кошти на яке збирає Інститут нейрохірургії за ініціативи газети "ФАКТИ" (до речі, найменш сумнівна акція: вказаний рахунок зі справжніми реквізитами інституту, який є досить солідною структурою з безсумнівним минулим, я сам мав нагоду кілька років тому та працювати), а всілякі СМС-акції викликають дуже великі сумніви.
>
> Хтось може підтвердити або спростувати мої міркування?
Я можу і підтвердити і спростувати
2006.11.28 | Пані
Re: забагато нахомутали :(
Михайло Свистович пише:> Це, якщо Катерина Ющенко взагалі має відношення до цього проекту. Але, мабуть, має.
Має. Вона була нещодавно в Харкові (коли ми були в Києві) і твовсю піарила цей проект.
2006.11.28 | Михайло Свистович
Re: забагато нахомутали :(
saha пише:> Дитяча лікарня майбутнього та онкоцентр в Ірпені це різні речі.
> Це єдине що я знаю.
> Катерина Ющенко займається першим.
> На скільки я зрозумів. Дргуим бльше Діма Табачник
Тут нічого невідомо. Я не слідкував за першим, а тому вперше прочитав, що ним займається Катерина Ющенко. Не впевнений, що другим займається Табачник (навіть Ян, який приїздив на їхню піар-акцію), а не що його прізвище тупо використовують для підсилення "ехвекту".
2006.11.27 | Михайло Свистович
Re: Онкоцентр в Ірпені кришує Катерина Ющенко?
лікар пише:> В п’ятницю в Ірпені відбулася сесія міської ради. І дуже дивно, що Свистовичі досі не написали нічого на “Майдані”
Бо не мали інтернету, натомість мали купу справ, а сьогодні я ще й маю з невідомої причини жахливий головний біль (в прямому розумінні). Взагалі голова в мене болить вкрай рідко. Я ще дві новини про події, які відбулися у п"ятницю, наприклад, не поставив.
>
> Я не є прихильником СДПУ (о), але на їх сайт заглядаю. Як і на сайт Регіонів. Звичка така. Іноді там можна прочитати дещо цікаве також. Бо помаранчевим віри вже нема. І нікому нема. Тому корисно співставляти інформацію. Навіть перекручена, вона дає харч для роздумів.
Мені здається, що після того харчування потягне на блювоту.
>
> Зараз усюди реклама - шліть sms чи гроші на дитячу лікарню для онкохворих. А в Ірпені всі знають, що онкоцентр був під патронатом Катерини Ющенко.
Всі? Знають? Може і нам розкажуть? Бо тому, що говорили і писали Скаржинський, Криворог та "інвестори", ввірити зовсім не обов"язково. Понад рік тому (саме тоді, коли всі кричали про підтримку)Фонд "Україна-3000" відмовив ірпінському проекту у моральній підтримці, оскільки інвестори, посилаючись на комерційну таємницю, не надали фонду деякої інформації (як це до болю нагадує нинішню ситуацію з ірпінською владою та цим центром!). Даних, що Фонд "Україна-3000" передумав, не надходило.
>
> Перший факт - збором коштів для будівництва “Дитячої лікарні майбутнього” опікується Фонд “Україна-3000”, яким керує Катерина Ющенко. Другий факт - онкоцентр в Ірпені також патронує Катерина Ющенко. Третій факт - Шурма звинувачує Ющенко у можливому використанні бюджетних коштів, а також закидає їм те саме, що Мирослава Свистович будівельникам Ірпінського центру. Фонд “Україна-3000” отримає безкоштовно 4 гектари дорогої київської землі у феофанійському лісі, заснує там приватну лікарню, зароблятиме чималі гроші, а київська територіальна громада з цього не матиме нічого.
Шума трохи плутаєте середній палець з... мізинцем. Ірпінський центр на словах - це чисто бізнесовий проект, на якому люди збираються заробляти чималі гроші, вкладаючи гроші свої. Це - нормальна справа, бо сьогодні прочитав, що українці вивозять за кордон на лікування 100 млн. доларів, оплачуючи медичні послуги, які тут не надаються. Але чому громада має давати бізнесменам землю на шару? Тим більше, коли є сумніви у їх намірах і платоспроможності. Проект народної лікарні - не бізнесовий. Для нього залучаються як народні, так і спонсорські кошти. Спонсорство ж отримання прибутку не передбачає.
>
> Шурма пише про непрозорість розподілу коштів Фонду “Україна-3000”. І я думаю, чи не йде частина цих зібраних з народу коштів на ірпінський центр.
Якби йшло, то ірпінська влада може б і не скасувала рішення попередньої ради
>
> І чи вистачить волі у Мирослави протистояти Катерині, бо вона нібито допомагала їй під час боротьби за крісло мера, і чоловік Катерини допоміг.
Волі вистачить, але, думаю, тут вона не знадобиться. Бо Катерина Ющенко ту навряд чи причетна.
>
> Але тут виходить, що Мирослава ніби морально зобов’язана Ющенкам
Нікому вона не зобов"язана порушувати закони та принципи. Тим більше, що родина Ющенків і не змушує її їх порушувати.
>
> тому є тривога, як вона поведеться
Правильно поведеться. Чесно. Без оглядки на особисті стосунки.
>
> І в даному випадку і війна, і PR потрібні. Щоб люди знали про нову владу.
>
> Я лише тепер зрозумів, що мав на увазі чоловік Мирослави, коли ще на перших громадських слуханнях навколо онкоцентру казав будівельникам, щоб ті не починали війну, бо програють її.
Так, я їм чесно сказав, що, якби ми були популістами, то вже давно почали б піар-війну, бо таки центр - це просто подарунок для піару. І скромно виходить, і голосно. Але ми дійсно до останнього відтягували (не хотілося витрачати обмежені час та інші ресурси на слова), поки вони нас таки не дістали своєю брехнею.
>
> І я тепер розумію, що помилялись ті, хто сприймав демократизм Мирослави за слабкість і виходив з кабінету, вважаючи, що раз його не послали, як при Скаржинському, а вислухали, то він вирішив своє питання.
І далі хай виходять. І платять гроші пройдисвітам за організацію зустрічі з мером (є і таке!), і дають хабарі, які нібито занесуть меру. Я поки щ бачу тут одні ліки - вирішувати питання у протилежному хабародавцеві і хабарнику напрямку. Може тоді наш народ нарешті зрозуміє, що питання можна вирішувати і без хабарів, а, якщо воно не вирішується, то ніякі хабарі недопоможуть.
>
> Я знаю, що Свистовичі через свою зайнятість спеціально вихованням дітей не займаються
Займаються, хоч і обмаль часу. І книжки їм читаємо, і граємось, і водимо кудись. Не так часто, як хочеться, але все ж таки. А що таке спеціально? Хіба нами сильно батьки в дитинстві спеціально займалися? Я взагалі не розумію, коли батьки вирощують дітей як квіти у вазонах.
>
> І тому характер їх дітей в основному сформований генетично. Навіть не прикладом батьків, бо вони їх мало бачать.
Я от не пам"ятаю, щоб брав з батьків якийсь приклад у дитинстві. Вони ж не ділилися при мені іграшками з такими самими батьками у пісочниці.
>
> а Славік Свистович і серед 9-річних наймолодший
Ми нашого Ярослава Славіком не звемо. Він у нас або Ярчик, або Ярослав.
>
> І в нього можна виманити все, що завгодно - цукерки, жуйки
Він не їсть солодкого. Хоча йому це ніхто не забороняє. Він просто не любить. І слава Богу. Зуби має цілі.
>
> Майже не б’ється, але у першому ж у житті бою відправив суперника у нокаут. Навіть винесли з рингу того другого хлопчика.
Хлопчик, падаючи від удару Ярослава, підвернув ногу. Тому не міг встати. Та що про нокаут тут можна говорити з великою натяжкою.
>
> І не застосовував заборонених прийомів навіть у відповідь, як інші діти.
Він просто ніколи не бреше. Бо брехати не гарно.
>
> я роблю певні висновки щодо Свистовичів. І особливо про маму, на яку більше схожий їх хлопчик.
До чого тут зовнішня схожість, хоча за характером він дійсно більше схожий на маму (але ж Ви цього не знаєте)?
>
> Але цих висновків недостатньо, тому я б попросив, щоб ті, хто знають Мирославу, донесли їй, що вона ні Катерині Ющенко, ні її чоловіку нічого не винні
Не винні, не винні, не треба нікому нічого доносити.
>
> І хай побільше пише про себе та дії влади, щоб народ не живився брехливими чутками.
Щоб це робити - потрібні гроші. В нас їх немає. Бо ми - чесна влада. А спонсорів зараз, які нічого не хочуть взамін, дуже мало. Але після того звернення дехто з"явився, і тепер ми погасимо хоча б деякі свої борги, витрачені на боротьбу в минулому.
>
> І не хвилюється, що дехто з її електорату від неї відвернувся
Ніхто і не хвилюється. На це немає часу.
>
> В цьому вона не програла, бо до неї тепер прихилилися люди, які мали щодо неї спотворене враження
А нема чого вірити міфам замість того, щоб думати власною головою та дізнаватись.
>
> А популісти також повернуться, як тільки вона хоч трохи почне рекламувати себе
Вони вже повернулись, бо їхня слабкість - завжди купатися у променях чужої популярності.
2006.11.28 | Михайло Свистович
Забувся написати про газету "2000"
У величезній купі паперу під назвою „2000” серед негативних героїв є не одна Мирослава Свистович. В неї купа колег. Є там і позитивні герої. З огляду на склад тих та інших, гадаю, що дуже прикро було б опинитися в позитивних героях „2000”. Натомість негативною реакцією на свої дії з боку газети „2000” можна пишатися.Ось для прикладу лише частина заголовків статей цього номеру з короткими коментарями про суть написаного:
Грозит ли Виктору Балоге арест? (про те, як Балога намагається допомогти Ющенку узурпувати владу)
Отмена политреформы кроется в канализации (про те, як Ющенко намагається узурпувати владу, розглядаючи стан ЖКГ на РНБОУ)
Другая милиция (координати тимчасової слідчої комісії ВР для всіх бажаючих настукати на Луценка)
В Украине объявлено военное положение? (знову про те, як Ющенко намагається узурпувати владу, розглядаючи стан ЖКГ на РНБОУ)
Геноцид или все-таки голодомор? (як негарно називати голодомор геноцидом)
Ирак: американцы убивают и насилуют (так прокоментований випадок із судом над чотирма насильниками з числа американських солдат)
Тимошенко: мы отменим политреформу (про „довічну опозиціонерку”, яка навіть День свободи провела у Брюселі, нехороша така)
„Роковини”: почему хорошо быть киргизом (про Помаранчеву революцію як про організований закордонними олігархами путч)
От сильного государства к сильному гражданскому обществу (про те, як Узбекистан, проводячи політреформу, стрімко рухається до демократії)
Язык - друг мой, даже на баррикадах (про те, як мужньо відстоюють батьки в Бердянську російськомовну школу)
Тарасюк должен уйти сам (про нехорошого Тарасюка)
Голуб может еще круче, чем Ленин (інтерв’ю з комуністом)
В помощь работникам прокуратуры (Витяги з законодавчих актів, де говориться, що тиснути на прокуратуру - неприпустимо. Чи з’явиться таке саме „В помощь работникам милиции”? Сумніваюсь)
Як слово наше відгукнеться (отповєдь Табчника Дзюбі та Грабовському)
От обкома пахнет серой (обурюються реакцією „Обкому” на пограбування редакції „2000”, але чомусь постійно женуть на Луценка і зовсім не в зв’язку з тим, що міліція погано охороняє спокій редакцій)
100 дней дяди Вити в картинках (Про книжку Януковича „Уряд України: перші сто днів”, яка названа „толквый и мудрый отчет о начале большого пути и большой работы”. Видання книги подаэться як „настоящая революция в книгоиздании”)
Отличник по жизни (не сама краща стаття про міністра оборони Гриценка)
Тетяна Корнякова: „Вони не думали, що мають бути покарані” (про мужню боротьбу заступника Ген прокурора з помаранчевими злодіями)
О чем молчит статистика МВД (про поганого Луценка)
Бюрократическая опухоль (про жахливу Мирославу Свистович та хороших будівничих онкоцентру)
Владимир Щербань: „Если б меня прикончили у трапа, я бы не расстроился” (про чесного Щербаня, жертву помаранчевих переслідувань)
ЖКХ выведут из „каменного века” (про те, що в Європі тарифи значно вищі за українські)
Гроздья гнева созревают в холодных квартирах быстрее (Ющенка звинувачують, що він думає про НАТО і ВТО в той час, коли люди кашляють і чхають в тролейбусах)
В МВД Украины создается новый департамент. Политическая полиця? (знову про поганого Луценка)
Цинизм без табу (про погану Герасим’юк)
На чей выбор милиция собирает деньги? (і знову про поганого Луценка з карикатурою на нього)
Трагедия истории, а не политическая карта (Знову про те, що голодомор - не геноцид українців. Ось цитата зі статті, яка ілюструє гнилу суть автора і редакції: „трудности, причиной которых был как неурожай, так и неадекватная политика власти, вызвали объективное ухудшение жизни и в урбанизированных регионах СССР, где миллионы людей страдали от недоедания”)
А сегодня не голодомор? (Цинічний лист сєверодонецького ветерана праці, який, закликаючи не мусувати питання голоду і припинити ненавидіти Росію (саме бажанням звинуватити Росію він називає поданий Ющенком законопроект), заодно пройшовся і по ОУН-УПА)
Пойдем ли мы на четыре буквы? И сколько стоит такая прогулка? (про те, як дорого нам обыдеться членство в НАТО)
Враг не дремлет. Левые, просыпайтесь (заклик об’єднуватися перед обличчям можливої американської окупації України)
Хорошо ли украинцы осведомлены о НАТО? (про США як міжнародного жандарма и гангстера і про те, що українці асвєдомлєни нармальна, але все одно проти НАТО)
Национализм - ненационален (женуть на нерадянську історію України та українські військові здобутки)
Анатомия предательства (чергова стаття проти НАТО)
Сюрприз в пакете (женуть на спроби помаранчевих „узурпувати владу”, реабілітувати ОУН-УПА тощо)
Считать ли голод 1932-33 гг. геноцидом украинцев? (знову про те, що Голодомор - не геноцид)
Регалии вместо аргументов (знову женуть на УПА)
Луценко готовит весен ний путч (без коментарів)
2000 замалчивают (засмовчують, звичайно, оранжеві канали)
Дожимайте (дотиснути пропонують Луценка)
Как нас величать? (про те, що звертання „пан” в нас не прижилось)
Не геноцид, а общее горе (без коментарів)
Богатеем вместе?! (поки Юля не піде з політики - щастя Україні не бачити)
Русский язык имеет законный статус (без коментарів)
Американский интеллект против русской отзывчивости (без коментарів)