11/30/2006 | Таля

Львівщина.

"Кати - на коліна перед Богом!"

"У суботу, 25 листопада, у Жовкві тисячі християн усіх конфесій, членів різних партій та громадських організацій, дітей та дорослих не лише з Жовківського, а й сусідніх українських та польських районів, міста Львова об'єднала скорбота за 270-ма жертвами комуністичних репресій 1946 - 1949 рр, останки яких випадково віднайдено п'ять років тому в підвалах монастиря отців василіан. Про це повідомив сьогодні, 27 листопада, власкор Західної інформаційної корпорації в Жовківському районі.

На чільному майдані, де було виставлено 56 гробів, відбулося жалобне віче за участі заступників голови Львівських ОДА Т.Батенка та облради І.Деньковича, депутатів облради В.В'язівського, Я.Кендзьора, О.Тягнибока, керівництва Жовківських РДА, райради, міськради, лідерів "Меморіалу", "Пошуку". Перед тим, як духовні особи різних конфесій відправили спільну Панахиду, в усіх, без винятку, церквах Жовківського району відбулися поминальні молебні та лунали жалобні дзвони. Люди на віче-реквієм прийшли з гаслами "Кати - на коліна перед Богом!".

Під час траурної ходи до міського цвинтаря труни з жертвами тоталітаризму, серед яких були фрагменти останків закатованої 61-ої дитини - від народження до 15 років, несли вояки Збройних Сил України, найповажніші представники громадськості: на вічках гробів лежали живі квіти.

На братській могилі встановлено дерев'яний хрест з написом: "Жертвам комуністичного терору". На цьому місці жовківська влада зобов'язалася згодом відкрити меморіал.

Під громадської Панахиди депутат облради Я.Кензьор наголосив, що "неймовірно дається кожен крок, аби воскресити нашу пам'ять", однак "ми все таки виходимо на розуміння того, хто ми", натомість лідер "Свободи" О. Тягнибок заявив про "необхідність суду над Комуністичною партією".

За свідченням отця Миколи з Жовківського монастиря отців Василіан, останки жертв тоталітаризму було випадково віднайдено в підвалі монастиря 5 років тому: з того часу кістки й черепи перенесли до церкви св. Йосафата, де вони зберігалися у пластикових мішках на стелажі. Біля людських останків було знайдено кулі, фотографії, клапті газет, монети, однак не було жодних ознак одягу, бо людей, скоріше за все, вбивали, повністю роздягнутими.

За інформацією жовківського краєзнавця Михайла Курбая, є декілька версій, хто ці жертви: певно, одні належали до сімей, які потрапили в жорна операції "Вісла", а інші - втікачі від депортації, яких енкаведистам вдалося спіймати.

Цю думку підтримують і місцеві мешканці, особливо ті, чиї родини силоміць було депортовано з території нинішнього Яворівського полігону, а села стерто з обличчя землі.

Є вірогідність і того, що серед закатованих був вірменський священик, бо, за словами отців Василіан, декілька років тому в Жовкву приїжджав єпископ з Єревану, який оприлюднив цю інформацію.

Прості люди висловлювали у розмовах обурення тим, "чому останки жертв п'ять років влада не спромоглася достойно поховати" та "чому розкопки в підвалах монастиря отця Василіан проводилися на аматорському рівні - силами священиків, "Меморіалу", "Пошуку", студентів, а цією, національної та християнської ваги справою, не зайнялися вчасно державні мужі"."