Ахметов і Янукович як українізатори України (ланк)
12/03/2006 | Moro
Мовна політика держави, як за часів Кучми, так само й тепер залежить винятково від особистої примхи національного зверхника чи зверхників, позаяк у нинішній ситуації вже досить складно визначати, хто найбільше зверху. І не можна сказати, щоб там та політика якось змінювала мовне життя країни: від ветхого уересерівського закону про мови або від вживання української в частині державних установ до української мови навернулося, мабуть, не дуже багато людей. Так само як не дуже змінилися розклади від змін у пропорції українських та російських шкіл, в різних регіонах різних. Хіба що російськомовні випускники української школи толерантніше ставляться до мови “титульної нації”, але щоб вони змінили мову власного спілкування – це одиничні і не показові випадки.
Натомість, усяке поширення української (як і російської) мови було і загалом зостається справою особистої ініціативи і відбувається через переважно неформальні (чи, правильніше, неадміністративні) канали. Цікава книжка, пісня-хіт, особистий приклад сприяли поширенню тієї чи тієї культури більше, ніж законодавство. І тут склався дуже цікавий розподіл праці: якщо українськомовні переважно спеціалізуються на високій, “елітарній” культурі, то популярна культура – вся російськомовна, або імпортується з Росії, або й створюється тут. В Україні немає письменників високих жанрів рівня Жадана чи Андруховича, які писали б російською.
Але теза оборотна: так само немає українських письменників масових жанрів, чия популярність могла б дорівнятися імпортованим або доморощеним російськомовним. Тобто, як українські росіяни не створюють нічого вартісного у сфері небуржуазної культури, так і українці не створюють нічого популярного у сфері буржуазної культури. А маси за високою культурою не підуть. Плюс іще медіа, передовсім телебачення, в руках у російськомовних топ-менеджерів, а часом і навіть присланих з Росії “намісників” – майже тотально. Індустрія розваг у руках у росіян – ще тотальніше. Ну, і все-таки ота індустрія розваг орієнтується на споживчу більшість, а споживча більшість – теж переважно російська. І так виходить, що масова культура продукується "своїми для своїх", а українці залишаються з цього обміну викинуті. Таким чином російськомовність в Україні і самопідтримується.
http://rep-ua.com/55466.html
Коротше : МА-СО-ВІСТЬ!
Хай на цигарковому папері - але дешево і багато!
Натомість, усяке поширення української (як і російської) мови було і загалом зостається справою особистої ініціативи і відбувається через переважно неформальні (чи, правильніше, неадміністративні) канали. Цікава книжка, пісня-хіт, особистий приклад сприяли поширенню тієї чи тієї культури більше, ніж законодавство. І тут склався дуже цікавий розподіл праці: якщо українськомовні переважно спеціалізуються на високій, “елітарній” культурі, то популярна культура – вся російськомовна, або імпортується з Росії, або й створюється тут. В Україні немає письменників високих жанрів рівня Жадана чи Андруховича, які писали б російською.
Але теза оборотна: так само немає українських письменників масових жанрів, чия популярність могла б дорівнятися імпортованим або доморощеним російськомовним. Тобто, як українські росіяни не створюють нічого вартісного у сфері небуржуазної культури, так і українці не створюють нічого популярного у сфері буржуазної культури. А маси за високою культурою не підуть. Плюс іще медіа, передовсім телебачення, в руках у російськомовних топ-менеджерів, а часом і навіть присланих з Росії “намісників” – майже тотально. Індустрія розваг у руках у росіян – ще тотальніше. Ну, і все-таки ота індустрія розваг орієнтується на споживчу більшість, а споживча більшість – теж переважно російська. І так виходить, що масова культура продукується "своїми для своїх", а українці залишаються з цього обміну викинуті. Таким чином російськомовність в Україні і самопідтримується.
http://rep-ua.com/55466.html
Коротше : МА-СО-ВІСТЬ!
Хай на цигарковому папері - але дешево і багато!
Відповіді
2006.12.03 | Раціо
Дурниці
Moro пише:> Коротше : МА-СО-ВІСТЬ!
> Хай на цигарковому папері - але дешево і багато!
Коротше: ЯК-ІСТЬ. На хорошому папері, дешево і багато. Спитайте в Малковича.
2006.12.03 | AxeHarry
Re: Дурниці
Раціо пише:> Коротше: ЯК-ІСТЬ. На хорошому папері, дешево і багато. Спитайте в Малковича.
Якість - то характeристика чого - нeбудь. Шо ви пропонуєтe як взірeць Укр-Мас-Попсовоі Якісноі "чітатєльної" книжки/"бум-ца-ца" музики/"тупого баблозбірного" кіна ?
2006.12.03 | Раціо
Я не можу, бо ніколи не займався цією темою
Але Іванові Малковичу - вірю.AxeHarry пише:
> Якість - то характeристика чого - нeбудь. Шо ви пропонуєтe як взірeць Укр-Мас-Попсовоі Якісноі "чітатєльної" книжки/"бум-ца-ца" музики/"тупого баблозбірного" кіна ?
2006.12.04 | none_smilodon
Re: Дурниці
В такі моменти згадую "митців" Подерев*янського. Такі собі карликові саваофчики з власного вигаданного світу. Одне іншому не заважає. Українцям слід припинити мислити категоріями чорно/білого світу. ЄС/ЄЕП, НАТО/Ташкєнт, Схід/Захід. Суперечки такого кшталту, нагадують полеміку про те "яблуко зелене чи кругле?", в данному випадку доречно буде порівняти це навіть з більш абсурдним спором: яблуко фіолетове чи квадратне.Взагалі, сфера національної культури, це не сфера відкритого ринку. Французи, для прикладу, це розуміють відмінно. Звідси і "Закон Тубона", і концепція "франкофонії". Нам потрібно йти цим-же шляхом. Дискримінуватись мають всі конкурентні культури. І російська тут не найстрашніший конкурент. Я вже зустрічаю серед молоді, спроби формувати дієслова з українськими коренями та англійським "інг". Звучить доволі смішно, але факт, англо-американька культура теж ворог.
AxeHarry пише:
> Якість - то характeристика чого - нeбудь. Шо ви пропонуєтe як взірeць Укр-Мас-Попсовоі Якісноі "чітатєльної" книжки/"бум-ца-ца" музики/"тупого баблозбірного" кіна ?
2006.12.03 | ziggy_freud
масова, популярна чи буржуазна
Moro пише:> Але теза оборотна: так само немає українських письменників масових жанрів, чия популярність могла б дорівнятися імпортованим або доморощеним російськомовним. Тобто, як українські росіяни не створюють нічого вартісного у сфері небуржуазної культури, так і українці не створюють нічого популярного у сфері буржуазної культури. А маси за високою культурою не підуть.
Масова культура це одне, популярна це інше, буржазна - ще інакша. Поки аффтар плутає ці речі, його заклики будуть лише коливати повітря.
> Плюс іще медіа, передовсім телебачення, в руках у російськомовних топ-менеджерів, а часом і навіть присланих з Росії “намісників” – майже тотально. Індустрія розваг у руках у росіян – ще тотальніше. Ну, і все-таки ота індустрія розваг орієнтується на споживчу більшість, а споживча більшість – теж переважно російська. І так виходить, що масова культура продукується "своїми для своїх", а українці залишаються з цього обміну викинуті. Таким чином російськомовність в Україні і самопідтримується.
За Совєтів теж думали, що більшість обійдеться естрадою. І помилились.
Від констататції хвакту кому воно належить давно час зробити наступний крок. Щоб дещо належало нам
> http://rep-ua.com/55466.html
>
> Коротше : МА-СО-ВІСТЬ!
> Хай на цигарковому папері - але дешево і багато!
Десь воно ніби й так. Але практика показує, що успішні виробники популяру мають вчитись своїй справі за межами цього самого популяру. Бо "піпл хаває" все-таки вибірково. Послухайте молоду Софію Ротару, або спробуйте _стати_ нею. Це велика різниця
2006.12.04 | none_smilodon
Re: Ахметов і Янукович як українізатори України (ланк)
я цей феномен зву "культурним демпігом" і давно кажу про необхідність "культурного протекціонізму". сфера висорентабельна, і "національний виробник" тут теж потребує захисту. а то, що робити будемо, коли ми як країна втратимо свою "конкурентну перевагу" - трубу, що дозволяє робити дешевим індустріальний товар? а ми загубимо. високі ціни на нафту не вічні, колись таки настатне "постпетроліум" ера. а у нас так і буде "імпрія крємнієвих топоров".