«Чесні новини» продают журналистов недорого и оптом (/)
12/26/2006 | Забойщик
«5 канал» увольняет собственных корреспондентов в регионах. По этому поводу журналисты сделали заявление, текстом которого располагает «УРА-Информ.Донбасс». Приводим его ниже.
«Виступити у незвичному жанрі відкритого листа нас, регіональних кореспондентів «5 каналу», змусили дивовижні (іншого слова не добереш) плани керівництва телекомпанії з реорганізації роботи корпунктів.
«Ви тільки не переживайте, але вас звільнюють», - голос у телефонній трубці належав в.о. редактора служби регіонів Денису Слободяну. Щойно він повернувся з наради, у якій брали участь генеральний директор «П’ятого» Іван Адамчук та генпродюсер Юрій Стець. Рішення керівництва (остаточне й оскарженню не підлягає!) – скоротити 6 із 9 корпунктів. На попередніх умовах роботи залишають лише корпункти у Донецьку, Львові та Сімферополі. Чому? Просто у цих містах працюють ПТС «5 каналу», відтак витрати компенсуються заробітками на перегонах для інших телекомпаній.
Далі – найцікавіше. Керівники каналу відмовилися поспілкуватися з нами, власкорами, віч-на-віч або телефоном. А через пана Дениса просили переказати. Бажано, щоб шестеро репортерів та стільки ж операторів якнайшвидше надіслали до Києва заяви про ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ. А згодом, після свят, привезли зі своїх міст техніку – камери, магнітофони, комп’ютери та у-кого-там-ще-щось-є. Вимоги, очевидно, незаконні.
Трохи історії. Кореспондентська мережа «5 каналу», як така, з’явилася навесні 2005 року. Доти, в тому числі під час відомих подій президентської кампанії, з телеканалом співробітничали випадкові стрингери. Олександр Боль, запрошений очолити регіональну службу, покликав нас, що нижче підписалися, працювати у цьому, без перебільшення, унікальному проекті – Інформаційний Канал з легендарним «революційним» брендом. У першій мережі було 6 міст – Донецьк, Харків, Львів, Сімферополь, Одеса, Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Луганськ та Херсон приєдналися пізніше. Якщо додати фрилансерів з решти областей, кормережа виглядала довершеною.
Вибачте за патетику, але півтора роки пролетіли непомітно. Мета виглядала досягнутою: сітка мовлення, яка передбачала випуск новин щогодини, сприяла тому, що фактично будь-яка суспільно важлива інформація з регіонів з'являлася на «п’ятірці» швидше, ніж на інших каналах. Наявність поза Києвом трьох (а певний час - чотирьох) ПТС-ок, до того ж не прив’язаних до певного міста, а мобільних, забезпечувала можливість оперативних включень наживо з кожної точки країни, де траплялися цікаві політичні події, яскраві шоу або, не приведи Господи, катастрофи. Звісно, були й творчі розбіжності, куди ж без них...
Раптом усе змінилося. Власне, першим тривожним дзвіночком були звільнення Романа Скрипіна та декількох пізнаваних «облич каналу». Однак на регіональній службі це не відбивалося до останнього часу, через інерційність керівництва. Восени 2006-го ідуть з роботи шеф-редактор новин Михайло Кукін, випусковий Максим Кречетов, декілька журналістів та операторів київського бюро. І врешті – Олександр Боль, досвідчений професіонал, добре знаний у телевізійному середовищі, повідомляє про рішення звільнитися з посади керівника регіональної служби… Шок!
Тим часом, спілкуючися між собою, ми помітили спільні тривожні тенденції. Корпунктам почали надходити завдання, що, інакше, як абсурдними, не назвеш. Ось приклади.
Львів отримує «прохання випускових» записати синхрони дідуся чи бабусі, постраждалих під час Голодомору. На зауваження власкора, мовляв, 1933 року на Галичині не голодували, надходить незадоволена відповідь: как ето так, вєздє голодалі, а во Львовє нєт?
Кримського оператора просять зняти аеропорт столиці автономії «з гірки». На питання, з якої саме, - миттєва реакція: «У вас же там Кримські гори!»
Донеччан лають за те, що вони, з етичних міркувань, не брали синхронів у родичів загиблих на похороні жертв аварії на шахті!
Харківську групу ледь не побили під час відрядження до Полтави напередодні виборів міського голови. Виявилося, за тиждень до дня виборів у міжпрограмному блоці «5 канал» розмістив відверто тенденційний сюжет про одного з кандидатів. Той потім отримав ефірний час для спростування, але полтавчани розповіли усе, що думають про «канал чесних новин».
До регіонів почали приїздити київські колеги для зйомок сюжетів, які спокійно могли б зробити власкори… Почастішали «наполегливі прохання» від неновиннєвих програм «П’ятого» про допомогу у підготовці «джинсових» матеріалів… Змонтовані сюжети з регіонів під різними приводами не ставлять в ефір, а якщо ставлять, то лише одного разу у нерейтингових ранкових чи денних випусках… Редагування сюжетів з областей часом змінює їх (сюжети) до невпізнання…
Апелювати немає до кого – посада шеф-редактора новин вакантна давно. А як виглядає шеф-редактор каналу пан Народецький, багато хто з нас навіть не здогадується. Попри запевнення, що «регіонали», мовляв, повноцінні члени колективу, нас фактично ігнорують. Ми не беремо участі у планірках та творчих нарадах, редакційна рада працює без жодного представника нашого відділу. На канал приходить все більше людей не просто без фахової освіти, а й без жодного досвіду роботи на телебаченні.
Апофеозом кризи для нас став передрук у «Телекритиці» інтерв’ю генерального продюсера Юрія Стеця. Пан Стець повідомив, що, виявляється, до корпунктів є «величезні претензії» і що в областях витрачаються «величезні кошти». У чому суть претензій і які саме витрати, крім зарплати (385 грн.\міс.) та вартості релейних перегонів, лягають непосильним ярмом на телекомпанію – загадка для нас… До речі, ми ж не у вакуумі живемо, тож добре знаємо, що наші зарплати далеко не найвищі з-поміж колег-власкорів. Також Юрій Стець заявив про ЗБІЛЬШЕННЯ бюджету телекомпанії на 2007 рік. І одразу зробив висновок: треба скорочувати витрати корпунктів. Де логіка?
Певно, менеджмент каналу, думаючи, на чому зекономити, бажає зробити нас, власкорів, цапами-відбувайлами. Втім ми, - це команда репортерів, розділених географічно, але об’єднаних принципами «чесної роботи на чесному каналі». Піти на абсурдні вимоги керівництва було б принизливо. Заяв на звільнення ніхто не написав! Наша спільна позиція: спроба розділити нас на власкорів першого сорту (з ПТС-ками) та другого (без них) не матиме успіху. Без нормальної служби регіонів інформаційний канал виглядатиме пародійно. А оприлюднені плани переходу на тотальне стрингерство (з обмеженим гонорарним фондом!) нездійсненні.
Будемо вдячні усім, хто візьме участь в обговоренні нашої проблеми.
Олександр Ваврищук, власний кореспондент 5 каналу у Львові
Віктор Вовк, оператор івано-франківського корпункту 5 каналу
В'ячеслав Касім, власний кореспондент 5 каналу в Одесі
Андрій Ковбаса, оператор дніпропетровського корпункту 5 каналу
Максим Кошелєв, власний кореспондент 5 каналу в Криму
Михайло Макєєв, оператор кримського корпункту 5 каналу
Руслан Міщенко, власний кореспондент 5-го каналу в Луганську
Тарас Москалюк, власний кореспондент 5 каналу в Донецьку
Микола Піддубний, власний кореспондент 5 каналу в Харкові
Володимир Федоров, власний кореспондент 5 каналу в Дніпропетровську
Іванна Янчук, власний кореспондент 5 каналу в Івано-Франківську
http://ura.dn.ua/26.12.2006/22489.html
Почему под данным обращением (несмотря на то, что донецкое представительство не присутствует в числе «отставников») подписался собкор в Донецке Тарас Москалюк, читайте в экслюзивных комментариях журналиста изданию "УРА-Информ.Донбасс" "Бунт донецкого собкора «5 канала»".
http://ura.dn.ua/26.12.2006/22506.html
«Виступити у незвичному жанрі відкритого листа нас, регіональних кореспондентів «5 каналу», змусили дивовижні (іншого слова не добереш) плани керівництва телекомпанії з реорганізації роботи корпунктів.
«Ви тільки не переживайте, але вас звільнюють», - голос у телефонній трубці належав в.о. редактора служби регіонів Денису Слободяну. Щойно він повернувся з наради, у якій брали участь генеральний директор «П’ятого» Іван Адамчук та генпродюсер Юрій Стець. Рішення керівництва (остаточне й оскарженню не підлягає!) – скоротити 6 із 9 корпунктів. На попередніх умовах роботи залишають лише корпункти у Донецьку, Львові та Сімферополі. Чому? Просто у цих містах працюють ПТС «5 каналу», відтак витрати компенсуються заробітками на перегонах для інших телекомпаній.
Далі – найцікавіше. Керівники каналу відмовилися поспілкуватися з нами, власкорами, віч-на-віч або телефоном. А через пана Дениса просили переказати. Бажано, щоб шестеро репортерів та стільки ж операторів якнайшвидше надіслали до Києва заяви про ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ. А згодом, після свят, привезли зі своїх міст техніку – камери, магнітофони, комп’ютери та у-кого-там-ще-щось-є. Вимоги, очевидно, незаконні.
Трохи історії. Кореспондентська мережа «5 каналу», як така, з’явилася навесні 2005 року. Доти, в тому числі під час відомих подій президентської кампанії, з телеканалом співробітничали випадкові стрингери. Олександр Боль, запрошений очолити регіональну службу, покликав нас, що нижче підписалися, працювати у цьому, без перебільшення, унікальному проекті – Інформаційний Канал з легендарним «революційним» брендом. У першій мережі було 6 міст – Донецьк, Харків, Львів, Сімферополь, Одеса, Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Луганськ та Херсон приєдналися пізніше. Якщо додати фрилансерів з решти областей, кормережа виглядала довершеною.
Вибачте за патетику, але півтора роки пролетіли непомітно. Мета виглядала досягнутою: сітка мовлення, яка передбачала випуск новин щогодини, сприяла тому, що фактично будь-яка суспільно важлива інформація з регіонів з'являлася на «п’ятірці» швидше, ніж на інших каналах. Наявність поза Києвом трьох (а певний час - чотирьох) ПТС-ок, до того ж не прив’язаних до певного міста, а мобільних, забезпечувала можливість оперативних включень наживо з кожної точки країни, де траплялися цікаві політичні події, яскраві шоу або, не приведи Господи, катастрофи. Звісно, були й творчі розбіжності, куди ж без них...
Раптом усе змінилося. Власне, першим тривожним дзвіночком були звільнення Романа Скрипіна та декількох пізнаваних «облич каналу». Однак на регіональній службі це не відбивалося до останнього часу, через інерційність керівництва. Восени 2006-го ідуть з роботи шеф-редактор новин Михайло Кукін, випусковий Максим Кречетов, декілька журналістів та операторів київського бюро. І врешті – Олександр Боль, досвідчений професіонал, добре знаний у телевізійному середовищі, повідомляє про рішення звільнитися з посади керівника регіональної служби… Шок!
Тим часом, спілкуючися між собою, ми помітили спільні тривожні тенденції. Корпунктам почали надходити завдання, що, інакше, як абсурдними, не назвеш. Ось приклади.
Львів отримує «прохання випускових» записати синхрони дідуся чи бабусі, постраждалих під час Голодомору. На зауваження власкора, мовляв, 1933 року на Галичині не голодували, надходить незадоволена відповідь: как ето так, вєздє голодалі, а во Львовє нєт?
Кримського оператора просять зняти аеропорт столиці автономії «з гірки». На питання, з якої саме, - миттєва реакція: «У вас же там Кримські гори!»
Донеччан лають за те, що вони, з етичних міркувань, не брали синхронів у родичів загиблих на похороні жертв аварії на шахті!
Харківську групу ледь не побили під час відрядження до Полтави напередодні виборів міського голови. Виявилося, за тиждень до дня виборів у міжпрограмному блоці «5 канал» розмістив відверто тенденційний сюжет про одного з кандидатів. Той потім отримав ефірний час для спростування, але полтавчани розповіли усе, що думають про «канал чесних новин».
До регіонів почали приїздити київські колеги для зйомок сюжетів, які спокійно могли б зробити власкори… Почастішали «наполегливі прохання» від неновиннєвих програм «П’ятого» про допомогу у підготовці «джинсових» матеріалів… Змонтовані сюжети з регіонів під різними приводами не ставлять в ефір, а якщо ставлять, то лише одного разу у нерейтингових ранкових чи денних випусках… Редагування сюжетів з областей часом змінює їх (сюжети) до невпізнання…
Апелювати немає до кого – посада шеф-редактора новин вакантна давно. А як виглядає шеф-редактор каналу пан Народецький, багато хто з нас навіть не здогадується. Попри запевнення, що «регіонали», мовляв, повноцінні члени колективу, нас фактично ігнорують. Ми не беремо участі у планірках та творчих нарадах, редакційна рада працює без жодного представника нашого відділу. На канал приходить все більше людей не просто без фахової освіти, а й без жодного досвіду роботи на телебаченні.
Апофеозом кризи для нас став передрук у «Телекритиці» інтерв’ю генерального продюсера Юрія Стеця. Пан Стець повідомив, що, виявляється, до корпунктів є «величезні претензії» і що в областях витрачаються «величезні кошти». У чому суть претензій і які саме витрати, крім зарплати (385 грн.\міс.) та вартості релейних перегонів, лягають непосильним ярмом на телекомпанію – загадка для нас… До речі, ми ж не у вакуумі живемо, тож добре знаємо, що наші зарплати далеко не найвищі з-поміж колег-власкорів. Також Юрій Стець заявив про ЗБІЛЬШЕННЯ бюджету телекомпанії на 2007 рік. І одразу зробив висновок: треба скорочувати витрати корпунктів. Де логіка?
Певно, менеджмент каналу, думаючи, на чому зекономити, бажає зробити нас, власкорів, цапами-відбувайлами. Втім ми, - це команда репортерів, розділених географічно, але об’єднаних принципами «чесної роботи на чесному каналі». Піти на абсурдні вимоги керівництва було б принизливо. Заяв на звільнення ніхто не написав! Наша спільна позиція: спроба розділити нас на власкорів першого сорту (з ПТС-ками) та другого (без них) не матиме успіху. Без нормальної служби регіонів інформаційний канал виглядатиме пародійно. А оприлюднені плани переходу на тотальне стрингерство (з обмеженим гонорарним фондом!) нездійсненні.
Будемо вдячні усім, хто візьме участь в обговоренні нашої проблеми.
Олександр Ваврищук, власний кореспондент 5 каналу у Львові
Віктор Вовк, оператор івано-франківського корпункту 5 каналу
В'ячеслав Касім, власний кореспондент 5 каналу в Одесі
Андрій Ковбаса, оператор дніпропетровського корпункту 5 каналу
Максим Кошелєв, власний кореспондент 5 каналу в Криму
Михайло Макєєв, оператор кримського корпункту 5 каналу
Руслан Міщенко, власний кореспондент 5-го каналу в Луганську
Тарас Москалюк, власний кореспондент 5 каналу в Донецьку
Микола Піддубний, власний кореспондент 5 каналу в Харкові
Володимир Федоров, власний кореспондент 5 каналу в Дніпропетровську
Іванна Янчук, власний кореспондент 5 каналу в Івано-Франківську
http://ura.dn.ua/26.12.2006/22489.html
Почему под данным обращением (несмотря на то, что донецкое представительство не присутствует в числе «отставников») подписался собкор в Донецке Тарас Москалюк, читайте в экслюзивных комментариях журналиста изданию "УРА-Информ.Донбасс" "Бунт донецкого собкора «5 канала»".
http://ura.dn.ua/26.12.2006/22506.html