12/29/2006 | технолог

Борітеся, поборете,
Вам Бог помагає!

Відходить рік...

Не найкращий рік у нашому житті. Не найкращий тому, що в цьому році наші владці, яким ми довірили виконувати нами делеговані обов’язки, не впоралися з ними. Вони не зрозуміли того, що у рік Собаки вони мусили бути відданими беззастережно людям, які їх приручили, любити їх, як собаки, відстоювати інтереси своїх господарів. Вони, а не ми зрадили Собаку...

Тільки все ж в мене немає поганого настрою. Просто тому, що ми, отут, на Майдані сутні, і такі ж самі у житті, залишилися нами. Ми зберегли свою волю до свободи, ми її так само втілювали у своєму житті. Тому ми можемо сказати впевнено, що нас не побороли...

До нас йде Свиня. Це взагалі сакральна тварина для українців...

Куди б ми без неї поділися? Вона наша годувальниця, наша товаришка, яка все своє життя висловлює самим своїм життям оптимізм, бо знає, що навіть своєю смертю вона подовжить життя своїх господарів, яких вона любить, особливо коли вони її люблять також.

А Свиню є за що любити... Вона розумна, розважна, моторна, хазяйновита, навіть у оточуючому бруді зберігає самоповагу, волю до життя, хоча й знає, що це життя призначене, щоб віддати його для людей, які її вигодували...

То ж давайте вшануємо нашу Свинку, в наступному році наведемо порядок на нашому обійсті, виведемо весь бруд, не дамо зрадити Свинку нешанованими нами обранцями...

Нехай вони й наступаючому році залишаться без сала...

Бажано і без власного також...