12/30/2006 | Аспасія

Я хочу поставити Юрію Луценкові 6 запитань. Адже він започатковує громадянський рух, а я як раз той самий громадянин, задля якого все це робиться. І надалі хочу залишатися громадянином, а не бути простим статистом чийогось руху. На мою думку, відповіді на ці запитання є принциповими для громадян що можуть долучитися до новоствореного руху. Не можу назвати цілком демократичними “першу”, “другу”, “третю” влади. “Майдан” – по-справжньому демократична ланка “четвертої” влади. Сподіваюся, “Майдан” допоможе політикам почути “глас народу”.

1. Як можна боротися з кучмізмом, реставруючи кумівський авторитаризм через повернення кучмівської конституції? Адже, наскільки я розумію, просте скасування недолугих поправок поверне в дію кучмівську конституцію, що була причиною і засобом кучмізму. Я так зрозуміла, що Ви ніякої іншої конституційної моделі, на кшталт європейських, хоч про Європу всі дуже любите говорити, не пропонуєте, не залучаєте фахівців до їхньої розробки. Якщо я помиляюсь, то скажіть, яка конституційна модель Вас приваблює? Назвіть цивілізовану європейську країну, де вона безкризово діє. Можливо, не варто винаходити велосипед, а скористатись європейським винаходом автомобіля?

2. За даними соціологічних опитувань на сьогоднішній день найвищий рейтинг має Янукович. Чи не боїтеся Ви, що Вашими стараннями щодо повернення кучмівської конституції скористається не “добрий цар” Ющенко, у інтересах якого Ви дієте, а “злий цар” Янукович? І тоді те, чого завдяки старанням Майдану Янукович не зміг добитися у 2004 році, подаруєте йому Ви. Чи не боїтеся Ви того, що Янукович царюватиме із повноваженнями Кучми?

3. Ви назвали свій рух громадянським. Але ні слова не сказали про механізм взаємодії кожного українського громадянина із верхівкою Вашого руху. Слова, що до Вас можуть приходити громадянські активісти, не є серйозними, оскільки на сьогоднішній день співпраця активістів з політиками вироджується у ходіння в народ до “маленьких українців”, щоб показати їм свою милість у вирішенні їхніх “маленьких” проблем. Транслювати ж нагору до політиків якісь ідеї і якісь глобальні для усієї країни проблеми не видається можливим. Як казав невмирущий Жванецький: у нас з вами “разные праздники”. То ж моє питання – чи Ви особисто вирішуватимете, чого хочуть громадяни нашої країни, чи ми також матимемо право голосу у Вашому русі? І якщо Ви плануєте співпрацювати із громадянами країни, опишіть механізм співпраці.

4. Ви хочете для Президента абсолютних повноважень. Коли Віктор Андрійович мав такі повноваження, він призначив Піскуна, Медведька на керівництво ГПУ. Скажіть, Ви підтримуєте ці дії Президента, Ви плідно працювали із призначеними гарантом конституції чільниками прокуратури? Чи є гарантія, що отримавши абсолютні повноваження, Президент знову не призначить котрусь із одіозних постатей минулого?

5. Ви, як це вже давно робить Юлія Володимирівна, намагаєтеся покорити серця громадян обіцянками соціальних пільг. Але на Майдані (а Майдан був справжньою громадянською ініціативою) стояли представники всіх верств населення. І об’єднувало їх зовсім не бажання отримати подачку із барського столу. Більшість стояла за рівність можливостей, за рівність перед законом, за рівність прав, за можливість самостійно розвивати свою діяльність на рівних конкурентних засадах. Але все це – слова. Для втілення їх потрібні конкретні закони, реформи. Чи задумувалися Ви коли-небудь, які?

6. Для створення справжнього громадянського суспільства в Україні потрібне законодавчо обґрунтоване делегування повноважень осередкам територіального самоврядування, місцевим органам влади, децентралізація фінансових потоків, щоб кожен платівник податків в найдальшому куточку держави мав можливість відслідковувати плин фінансових потоків. Тоді не буде проблеми зруйнованої лікарні чи школи на тлі “Лексусів” чи “Мерседесів” можновладців. Як Ви узгоджуєте ідею повної централізації влади в руках Президента із необхідністю створювати закони для функціонування громадянського суспільства?