Большевицька відсіч пані Северинсен і пані Вольвенд
02/02/2007 | Євген СВЕРСТЮК
Сталося це 12 січня 2007 року, випадково саме в той день, коли 35 років тому «імперія зла» дала большевицьку відсіч українським дисидентам за їх «зухвалу» вимогу діалогу з владою. Нам дали відсіч за допомогою конвою і концлаґерів, з яких багато не повернулися живими.
За тих 35 років світ змінився. Але наші комуністи і екс-комуністи з «антикризової» коаліції нітрохи не змінилися. Вони зберегли і мову, і стиль... Вони не люблять діалогу. З обуренням відкидають листа співдоповідачів Моніторингового комітету. Чому?
Питання змушує мене повернутись на півстоліття назад до «ідеологічної боротьби двох систем». Що за цим стояло?
Цю пропагандистську формулу ми сприймали за чисту монету. А насправді була тільки одна ідеологічна система. Захід не був ідеологічною системою. Він пропонував демократичні цінності, спільну мову і закон, якого повинні дотримуватися всі задля безпеки в Європі.
Захід організовував Лігу Націй, Декларацію прав людини, Заключний акт Гельсінських угод...
Большевики приймали ті пропозиції лише в тій мірі, в якій їм було корисно. Тобто вони підписувалися під угодами, а потім відкидали вимоги, які треба було виконувати, і називали це «втручанням у внутрішні справи нашої держави». При чому робили це вони не те що без сорому, а навіть зверхньо, з гордістю. І з большевицьким відтінком зневаги.
Про ці угоди повідомлялося в совєтських газетах. Скупо, але повідомлялося. Підписана вождем «Декларація прав людини» при обшуках у дисидентів вилучалася, як напівзаборонений документ!
А от за вимогу виконувати ратифікований в СССР документ нас заарештували як «особливо небезпечних державних злочинців».
Якщо брати питання концептуально, то Захід називали системою «ідеологічною» і «ворожою» по суті за те, що вимагав дотримання закону, рівного для всіх.
Пропаганда, звичайно, зображувала західних «імперіалістів» як «паліїв нової війни», хоча Кремль ніколи не боявся «агресивного Заходу». Кремль озброювався, і понад 70% заводів працювало на війну. Але всі розуміли, що то має бути війна «за визволення людства».
Особливо ворожим для СССР вважалося «втручання в наші внутрішні справи», тобто вимога виконання законів.
За 35 років арсенали зброї перетворилися на непотрібні і небезпечні склади. Ідеологічна система зогнила, за винятком гранітних пам’ятників Леніну. А ідеологічні стереотипи і біси нетерпимості живуть в грудях вчорашніх ленінців, які нічого не забули і нічого не навчилися.
Відомо, що головним для комуністів було захоплення влади. Нині, звичайно, нема гарантій, що та влада надовго. Але комуніст до влади не допускає нікого. Закон, що обмежує владу, то його ворог. Справедливість для комуніста – є тоді, коли і прокурор, і суддя, і уповноважений з прав людини – усі належать до його партії і діють в інтересах партії.
В брежнєвські часи захист прав людини був ахіллесовою пятою влади. Після падіння цензури упав і тотальний контроль над людиною. Здавалося б, тут вже треба примиритися і замовчати свій фантомний біль...
20 січня на адресу голови Верховної Ради України надійшов лист співдоповідачів Моніторингового Комітету ПАРЕ Ганне Северинсен і Ренати Вольвенд у зв’язку з виборами Омбудсмана.
Автори листа пишуть про те, що і сам О. Мороз знає: нинішній Омбудсман, депутат від «Регіонів» – людина партійно заангажована, тоді як нормою передбачається правозахисник політично нейтральний. Можна було б відповісти: «нам це відомо». Можна було подякувати.
Все рівно доведеться співпрацювати з Радою Європи і рахуватися з тим, що Моніторинговий Комітет для того й існує, щоб допомагати різним країнам діяти згідно з прийнятими принципами і законами. І звичайно, дякувати людям, які утверджують авторитет закону і права в інтересах нашої ж країни.
Цих простих речей не розуміє ленінець чи то з КП, чи з соціялістичної партії, чи з партії «Регіонів». Навпаки, вони збираються разом, щоб дати «гнівну відсіч» і звинуватити людей, авторитетних також у посткомуністичних країнах, за їх «брутальне порушення», «намагання скомпрометувати», «нав’язати свою точку зору», «висловити недовіру законодавчим крокам народних обранців».
Безцеремонність і безсоромність цієї заяви, підписаної І. Бокієм, П. Симоненком, Р. Богатирьовою, змусила мене написати це пояснення. Прошу шановних П. Северінсен, П. Вольвенд, а також читачів цього документу, прийняти це моє пояснення як вибачення за нетактовність української сторони.
За тих 35 років світ змінився. Але наші комуністи і екс-комуністи з «антикризової» коаліції нітрохи не змінилися. Вони зберегли і мову, і стиль... Вони не люблять діалогу. З обуренням відкидають листа співдоповідачів Моніторингового комітету. Чому?
Питання змушує мене повернутись на півстоліття назад до «ідеологічної боротьби двох систем». Що за цим стояло?
Цю пропагандистську формулу ми сприймали за чисту монету. А насправді була тільки одна ідеологічна система. Захід не був ідеологічною системою. Він пропонував демократичні цінності, спільну мову і закон, якого повинні дотримуватися всі задля безпеки в Європі.
Захід організовував Лігу Націй, Декларацію прав людини, Заключний акт Гельсінських угод...
Большевики приймали ті пропозиції лише в тій мірі, в якій їм було корисно. Тобто вони підписувалися під угодами, а потім відкидали вимоги, які треба було виконувати, і називали це «втручанням у внутрішні справи нашої держави». При чому робили це вони не те що без сорому, а навіть зверхньо, з гордістю. І з большевицьким відтінком зневаги.
Про ці угоди повідомлялося в совєтських газетах. Скупо, але повідомлялося. Підписана вождем «Декларація прав людини» при обшуках у дисидентів вилучалася, як напівзаборонений документ!
А от за вимогу виконувати ратифікований в СССР документ нас заарештували як «особливо небезпечних державних злочинців».
Якщо брати питання концептуально, то Захід називали системою «ідеологічною» і «ворожою» по суті за те, що вимагав дотримання закону, рівного для всіх.
Пропаганда, звичайно, зображувала західних «імперіалістів» як «паліїв нової війни», хоча Кремль ніколи не боявся «агресивного Заходу». Кремль озброювався, і понад 70% заводів працювало на війну. Але всі розуміли, що то має бути війна «за визволення людства».
Особливо ворожим для СССР вважалося «втручання в наші внутрішні справи», тобто вимога виконання законів.
За 35 років арсенали зброї перетворилися на непотрібні і небезпечні склади. Ідеологічна система зогнила, за винятком гранітних пам’ятників Леніну. А ідеологічні стереотипи і біси нетерпимості живуть в грудях вчорашніх ленінців, які нічого не забули і нічого не навчилися.
Відомо, що головним для комуністів було захоплення влади. Нині, звичайно, нема гарантій, що та влада надовго. Але комуніст до влади не допускає нікого. Закон, що обмежує владу, то його ворог. Справедливість для комуніста – є тоді, коли і прокурор, і суддя, і уповноважений з прав людини – усі належать до його партії і діють в інтересах партії.
В брежнєвські часи захист прав людини був ахіллесовою пятою влади. Після падіння цензури упав і тотальний контроль над людиною. Здавалося б, тут вже треба примиритися і замовчати свій фантомний біль...
20 січня на адресу голови Верховної Ради України надійшов лист співдоповідачів Моніторингового Комітету ПАРЕ Ганне Северинсен і Ренати Вольвенд у зв’язку з виборами Омбудсмана.
Автори листа пишуть про те, що і сам О. Мороз знає: нинішній Омбудсман, депутат від «Регіонів» – людина партійно заангажована, тоді як нормою передбачається правозахисник політично нейтральний. Можна було б відповісти: «нам це відомо». Можна було подякувати.
Все рівно доведеться співпрацювати з Радою Європи і рахуватися з тим, що Моніторинговий Комітет для того й існує, щоб допомагати різним країнам діяти згідно з прийнятими принципами і законами. І звичайно, дякувати людям, які утверджують авторитет закону і права в інтересах нашої ж країни.
Цих простих речей не розуміє ленінець чи то з КП, чи з соціялістичної партії, чи з партії «Регіонів». Навпаки, вони збираються разом, щоб дати «гнівну відсіч» і звинуватити людей, авторитетних також у посткомуністичних країнах, за їх «брутальне порушення», «намагання скомпрометувати», «нав’язати свою точку зору», «висловити недовіру законодавчим крокам народних обранців».
Безцеремонність і безсоромність цієї заяви, підписаної І. Бокієм, П. Симоненком, Р. Богатирьовою, змусила мене написати це пояснення. Прошу шановних П. Северінсен, П. Вольвенд, а також читачів цього документу, прийняти це моє пояснення як вибачення за нетактовність української сторони.
Відповіді
2007.02.03 | Володимир
Re: Большевицька відсіч пані Северинсен і пані Вольвенд
Оце вам плата за безкровність та "елегантність" помаранчевої революції.Якби у 2004 на Майдані пролилася хоч краплина крові, то ми б цих нелюдів просто розтоптали (ще не пізно розтоптати зараз, але ніхто не зове). А недобитки повтікали б до пукіна, суттєво очистивши при цьому ауру на Україні.Стало б легше дихати.І така жорстокість була б цілком у християнському дусі, пане Сверстюк,бо на совісті цих істот вкрадені мільярди та загублені душі. І з моральною стороною такої зачистки все було б гаразд - ці люди просто відповіли б за свої злодіяння. Але все це у минулому... Через нашу м'якотілість і доводиться тепер писати такі статті, яка є іще одним доказом того, що наша хохляцька історія через нашу ж недолугість ходить по колу, спрямованому вниз.Мене ж наша історія навчила одному: істот хижацького паразитарного типу треба всіляко маргіналізовувати, а краще - вбивати, бо не буде в душах їхніх добра, бо немає в них душ, не знають вони, що таке добро.
Он погляньте - до чого доперевиховував ющенко донів: скоро й вулики у нього заберуть. Оце і є реальні плоди підставляння другої щоки. Тут Христос явно перегнув пропагандистську палку...
2007.02.04 | нтв
Re: Большевицька відсіч пані Северинсен і пані Вольвенд
Украина никогда не сможет существовать,как независимое,демократическое государство по одной причине:у нас очень терпеливый народ.2007.02.04 | stefan
Ніяк не второпаю: з одного боку українці-безстрашні козаки
запорізькі, з другого боку - дуже, ну дуже терпеливий народ....
Поясніть, будь ласка, що ми за нарід?
2007.02.04 | Andrij
Re: Большевицька відсіч пані Северинсен і пані Вольвенд
нтв пише:> Украина никогда не сможет существовать,как независимое,демократическое государство по одной причине:у нас очень терпеливый народ.
Якщо розмовляти мовою окупантів - точно не зможе. Принаймні, справа тут не в терплячості, а радше у свідомому бажанні жити в окупованій країні. Бо ніхто не примушує.
2007.02.07 | ziggy_freud
ніколи не кажіть "ніколи"
нтв пише:> Украина никогда не сможет существовать,как независимое,демократическое государство по одной причине:у нас очень терпеливый народ.
В кожній демократичній державі більшість народу спокійна і мирна.
Роздати всім дорослим чоловікам по автомату, як в Швецарії, то можна навіть про позаблоковий статус поговорити. До речі, здогадуєтесь, чому найдикіші "позастатутні відносини" саме в тих частинах, де хлопцям не дають постріляти?
"Планочників" багато разів винищували фізично, але за законом збереження чого завгодно на їх місце однаково стануть інші. Згадаємо, скільки українців воювало в Першій і Другій світовій. Якби вони всі, або хоча б більшість, були в одній армії, то ще б і Кубань з Курщиною відвоювали.
2007.02.04 | діяспорник
Re: Большевицька відсіч пані Северинсен і пані Вольвенд
Обережно! Розумію Вашу реакцію – але не можу згодитися з Вашими словами про Христа, ну і про Сверстюка рівно ж.Основна проблема з насильством (хоча б у його активно пропагованій іпостасі) полягає в тому, що тоді ні в кого з контрагентів немає моральної переваги (правди), бо обидві сторони стають двійниками. Хочете стати двійником Януковича, Кушнарьова і кримінальних олігархів тощо – вдавайтеся до активного насильства, як і вони.
На зовні може так виглядає, що Христос програв, бо Його просто вбили. Але ж Бог Його воскресив, віддав Йому те життя, що ми люди Йому відібрали, бо Бог солідаризується з невинними жертвами, що їх самопожертвою переривається порочне і безконечно безглуздне коло людського насильства і протинасильства.
Коли в Україні відбувся помарачевий підйом, мені це видавалося неначе воскресінням всіх душ невинно убієних голодомором. Отже, я вірю в ту вищу силу – яка підтримує тих, що змагаються ненависно і наполегливо за правду.
2007.02.04 | діяспорник
Re: Большевицька відсіч пані Северинсен і пані Вольвенд
Вибачте за помилку в мові... кінцеве речення звичайно мало б звучати отак - "що змагаються ненасильницько, але наполегливо за правду"...2007.02.04 | сябр
крові закортіло?
досвід показує, що при масових кривавих зачистках гинуть усі, хто завгодно, але не ті, що їх треба було б вбити. Гітлер оголосив війну єврейським плутократам, що гнобили німецький народ, але якраз плутократи спокійнісінько повтікали у Швейцарію та США, а "гнів народний" окошився на їх менш успішних співплемінниках- шевцях, кравцях, адвокатах, лікарях та дрібних крамарях. Особисто я радий, що у 2004 обійшлося без крові. у мене дружина і дочка, і я не хочу ані гинути сам, ані вбивати якого небудь хлопця з Одеси, донецька, чи Харкова, у якого так само дружина і діти. Може, Ви хочете? Бо сидіти за компютером-то одне, а вмирати чи вбивати - то інше.І заради кого? Заради наших політиків? Почитайте "Смерть браконьєра" В.Бойка. Там дуже файно описано, як у нас утворилась майже індійська кастова система, де життя одних копійки не варте. а заради інших весь світ ладні перевернути.2007.02.05 | діяспорник
Re: Большевицька відсіч пані Северинсен і пані Вольвенд
Був би вельми вдячний, якби модератор таки додав поправку мого останнього речення, де мені просто вліз мовний буд, який зкривлює зміст. Замість "що змагаються ненависно і наполегливо за правду", мало б очевидно бути "що змагаються ненасильно (або безнасильно) і наполегливо за правду".2007.02.07 | Gtot
Re: Большевицька відсіч пані Северинсен і пані Вольвенд
А старый лагерный петух все еще по инерции борется с коммунистами и Лениным. Маразм прогрессирует.2007.02.07 | ziggy_freud
підміна обговорення необгрунтованим наїздом
2007.02.07 | OlalaZhm
Re: підміна обговорення необгрунтованим наїздом
прикольно, але тут діяспорник зробив обмовку майже за Фрейдом, а то я вже хотіла його запитати, чи він не пастирем у церкві Єгови служить. Він говорить красиві речі, такі милосердні... Але такими речами вибивають зброю з рук героїв, які стали захищати дітей від нелюдів. Милосердя має бути предметним, ане безголовим. Я ненавиджу СРСР, бо соціалізм вбив мою дитину - мені просто сказали, що оскільки він "безперспективний", його нема чого лікувати, і він наколи не буде "повноцінним будівельником соціалізму". На запитання, чи правда, що таку операцію роблять на Заході, і чи можна якось туди попасти,я у відповідь мала спілкування з якимось ідіотом, який тиждень за мною ходив і питав, звідки мені відомо про можливість такого лікування, і як збирають туди попасти. І робив це так, що мені було страшно. Мій син помер, я - ні, і продовжую ненавидіти комуністів, соціалістів і екс-комуністів. І я не соромлюсь цієї ненависті. Вона - здорова реакція на сволоту. Вона - моя зброя. І не треба умовляти мене і таких як я бути милосердними до скотів....Блін, мабуть, дуже емоційно і по-дурному, але як є
2007.02.07 | ziggy_freud
Re: діяспорник зробив обмовку майже за Фрейдом
OlalaZhm пише:> прикольно, але тут діяспорник зробив обмовку майже за Фрейдом, а то я вже хотіла його запитати, чи він не пастирем у церкві Єгови служить. Він говорить красиві речі, такі милосердні... Але такими речами вибивають зброю з рук героїв, які стали захищати дітей від нелюдів. Милосердя має бути предметним, ане безголовим.
Відомий історичний факт - масове самогубство японських самураїв, навернених в християнство в 17му сторіччі. Вони зрозуміли вчення Христа надто специфічно. І зробили добро скоріше своїм ворогам, ніж своїй країні.
Колись спілкувався з Свідками Ієгови. Фахова цікавість, знаєте. Зараз швидко, але ввічливо посилаю подалі. Бо на всіх зомбованих старого Зіггі навряд вистачить.
Звичайно, зомбування у тому сенсі, який вкладали гаїтянські вуду - трохи інша річ. І Свідки не є деструктивним культом в кримінальному сенсі, як Бєлоє Братство. Але рекомендувати комусь їхні пОцифістські погляди я би утримався.
2007.02.07 | діяспорник
Re: діяспорник зробив обмовку майже за Фрейдом
Зі Свідками Єгови не маю нічого спільного. Мої думки - це просто позиція критичного зрозуміння Христа і протиставлення Його поведінки з поведінкою нас людей. Мило то нам, чи ні. Самогубство ніяким чином не є послідовництвом Христа. Він себе не вбив, Його ж вбили. Розумію джерело Вашого болю і те велике зло, що Ви пережили. Дай Боже Вам сили робити все по-іншому і будувати інше суспільство.2007.02.07 | mmykh
а я іншої думки
"Захід не був ідеологічною системою. Він пропонував демократичні цінності, спільну мову і закон, якого повинні дотримуватися всі задля безпеки в Європі".смішно. Цінності у вигляді доляризації економік зруйнованої Європи, спільну англійську мову віддавання команд, закон комендантського часу навколо військових баз. "Безпека Європи" -- евфемізм "Pax americana" у Європі. Європа програла війну і мала платити, західна частина -- США-ВБ, східна -- СРСР.
І це було абсолютно справедливо, бо завжди сильний перемагає слабшого.
"авторитетних також у посткомуністичних країнах"
авторитетних через що? Хіба тільки постійним цькуванням України та облизуванням певних політичних елементів? І, справді, чого вони лізуть до наших справ? Їм нічим зайнятися? Де, якщо вже навіть підходити до їхньої діяльності з точки зору ефективності паплюжно-дестабілізаційних акцій...де результат? Може, розкрили якесь вбивство? А якщо приміром, винний у резонансному злочині буде Ющенко, то вони скажуть, що суди в Україні неправильні? Це ж очевидно, що так і буде.
Тому усе паньство іноземне громадянство із політичнними амбіціями, схід чи захід, південь іи північ, просимо на вихід...о, це не ваш літак? Бай-бай, амерікан пай...розбирайтесь там із збоченцями, зрозуміло, що політикою приємніше та вигідніше, але, але...