У нас Конституція переслідується законом?
02/04/2007 | Z1912
Цікавий аналіз, особливо для тих хто збирається опонувати тим чи іншим..
Краще читати в оригіналі тому що є гіперпосилання
http://www.expert.org.ua/statias/?st=2&id=55576
У нас Конституція переслідується законом
Ця фраза прозвучала 2 лютого, у ранковому радіоефірі однієї з FM-радіостанцій. Ведуча програми обмовилася, і за інших обставин це залишилось би непоміченим. Але не 2-го лютого, тоді-коли набув чинності Закон України "Про Кабінет Міністрів України".
Про те що Закон має новації, не передбачені Конституцією, визнають ті ж, хто за нього голосував! Про порушення Регламенту Верховної Ради при його прийнятті теж говорилось багато. Про те, що закони держави мають ухвалюватися за процедурою, затвердженою законом, а не внутрішнім документом парламенту, вже навіть перестали говорити (виходить як у казці: "Я хазяїн свого слова: захотів - дав, захотів - назад забрав").
Але коли громадськості навіть не збираються пояснювати, хто посмів змінити текст закону, вже ухваленого парламентом і заветованого Президентом!
Це емоції. А тепер лише факти (всі - за матеріалами офіційного сайту Верховної Ради):
1. У проекті закону, поданому Урядом і зареєстрованому 13.10.2006 р., пункт 7 статті 23 виглядає так:
"7. Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади:
1) за поданням Прем"єр-міністра України - керівників центральних органів виконавчої влади, а також членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України;
2) за поданням міністрів - їх перших заступників та заступників;
3) за поданням членів Кабінету Міністрів України, до сфери спрямування і координації яких належать центральні органи виконавчої влади, - перших заступників та заступників керівників цих органів."
До другого читання народний депутат Лук"янов В.В. подав пропозицію змінити формулювання підпункту 2) і додати ще один підпункт (пропозиція ї299 у таблиці поправок до другого читання 19.12.2006 р.).
Пропозицію профільний комітет підтримав і врахував у тексті законопроекту до другого читання 19.12.2006.. Інші пропозиції до цього пункту були відхилені, таким чином пункт 7 статті 23 набув вигляду :
"7. Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади:
1) за поданням Прем"єр-міністра України - керівників центральних органів виконавчої влади, а також членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України;
2) за поданням Прем"єр-міністра відповідно до пропозицій міністрів - перших заступників та заступників міністрів;
3) за поданням Прем"єр-міністра відповідно до пропозицій членів Кабінету Міністрів України, до сфери спрямування і координації яких належать центральні органи виконавчої влади - перших заступників та заступників керівників цих органів;
4) за поданням членів Кабінету Міністрів України, до сфери спрямування і координації яких належать центральні органи виконавчої влади, - перших заступників та заступників керівників цих органів."
В такому остаточному вигляді пункт увійшов до Закону, який 21.12.2006 р. 247 народних депутатів ухвалили у другому читання і одночасно в цілому.
З цього моменту жодних змін до Закону не вносилось. Тому і в Законі, направленому на підпис Президенту, і в Законі, опублікованому 2 лютого, пункт 7 статті 23 має складатися з чотирьох підпунктів.
І на завершення: 12.01.2007 р. парламент розглянув і 366 голосами подолав вето Президента на Закону. До розгляду цього питання депутати отримати таблицю поправок з пропозиціями Президента. В таблиці, оприлюдненій на сайті парламенту, пункт 7 статті 23 складається з трьох підпунктів.
То хто ж підправив Закон, ухвалений єдиним законодавчим органом?!!
І як після цього говорити, що український парламентаризм бере початок від Конституції Пилипа Орлика (1710 рік)!
Юрій Буков, спеціально для "Експерт-центру".
Краще читати в оригіналі тому що є гіперпосилання
http://www.expert.org.ua/statias/?st=2&id=55576
У нас Конституція переслідується законом
Ця фраза прозвучала 2 лютого, у ранковому радіоефірі однієї з FM-радіостанцій. Ведуча програми обмовилася, і за інших обставин це залишилось би непоміченим. Але не 2-го лютого, тоді-коли набув чинності Закон України "Про Кабінет Міністрів України".
Про те що Закон має новації, не передбачені Конституцією, визнають ті ж, хто за нього голосував! Про порушення Регламенту Верховної Ради при його прийнятті теж говорилось багато. Про те, що закони держави мають ухвалюватися за процедурою, затвердженою законом, а не внутрішнім документом парламенту, вже навіть перестали говорити (виходить як у казці: "Я хазяїн свого слова: захотів - дав, захотів - назад забрав").
Але коли громадськості навіть не збираються пояснювати, хто посмів змінити текст закону, вже ухваленого парламентом і заветованого Президентом!
Це емоції. А тепер лише факти (всі - за матеріалами офіційного сайту Верховної Ради):
1. У проекті закону, поданому Урядом і зареєстрованому 13.10.2006 р., пункт 7 статті 23 виглядає так:
"7. Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади:
1) за поданням Прем"єр-міністра України - керівників центральних органів виконавчої влади, а також членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України;
2) за поданням міністрів - їх перших заступників та заступників;
3) за поданням членів Кабінету Міністрів України, до сфери спрямування і координації яких належать центральні органи виконавчої влади, - перших заступників та заступників керівників цих органів."
До другого читання народний депутат Лук"янов В.В. подав пропозицію змінити формулювання підпункту 2) і додати ще один підпункт (пропозиція ї299 у таблиці поправок до другого читання 19.12.2006 р.).
Пропозицію профільний комітет підтримав і врахував у тексті законопроекту до другого читання 19.12.2006.. Інші пропозиції до цього пункту були відхилені, таким чином пункт 7 статті 23 набув вигляду :
"7. Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади:
1) за поданням Прем"єр-міністра України - керівників центральних органів виконавчої влади, а також членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України;
2) за поданням Прем"єр-міністра відповідно до пропозицій міністрів - перших заступників та заступників міністрів;
3) за поданням Прем"єр-міністра відповідно до пропозицій членів Кабінету Міністрів України, до сфери спрямування і координації яких належать центральні органи виконавчої влади - перших заступників та заступників керівників цих органів;
4) за поданням членів Кабінету Міністрів України, до сфери спрямування і координації яких належать центральні органи виконавчої влади, - перших заступників та заступників керівників цих органів."
В такому остаточному вигляді пункт увійшов до Закону, який 21.12.2006 р. 247 народних депутатів ухвалили у другому читання і одночасно в цілому.
З цього моменту жодних змін до Закону не вносилось. Тому і в Законі, направленому на підпис Президенту, і в Законі, опублікованому 2 лютого, пункт 7 статті 23 має складатися з чотирьох підпунктів.
І на завершення: 12.01.2007 р. парламент розглянув і 366 голосами подолав вето Президента на Закону. До розгляду цього питання депутати отримати таблицю поправок з пропозиціями Президента. В таблиці, оприлюдненій на сайті парламенту, пункт 7 статті 23 складається з трьох підпунктів.
То хто ж підправив Закон, ухвалений єдиним законодавчим органом?!!
І як після цього говорити, що український парламентаризм бере початок від Конституції Пилипа Орлика (1710 рік)!
Юрій Буков, спеціально для "Експерт-центру".