Як нам об'єднати Україну.
02/05/2007 | zmej_gorynych
Доброго ранку, пані та панове.
Відразу скажу, що тема цього допису аж ніяк не корелює з широковідомою (колись) працею Вохи Лєніна про рабкрін
Появилась скромна ідея як спробувати об'єднати Схід та Захід України на основі реальної та зрозумілої статті №5 Конституції України, згідно котрої "Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.".
Ну а заодно раз і назавжди взяти за роги, задротувати, каструвати та загнати в стійло особливо видатних «радєтєлєй за народ», тобто владних гопників та олігархічних ахтунгів всіх мастей.
Дана ідея виникла в ході роздумів над романом-утопією Дж.Лондона «Залізна П'ята» (до речі, дуже рекомендую освіжити в пам'яті. Вдумливо та конструктивно екстраполюючи сюжет та події роману на сучасні українські умови).
Отже, суть.
Наші брати зі Сходу (особливо шахтарі) останнім часом нерідко оголошують різноманітні страйки та інші громадянські акції в боротьбі за свої права (здебільшого економічні).
Інколи вони чогось добиваються, інколи ні.
То ось собі подумалось, що якби вдалось синхронізуватись з ними, і реально підтримати їх певними (далі опишу більш детально) акціями на Заході та в Центрі України, то можна було би вбити відразу кількох зайців. Зі старту бачу як мінімум чотири:
1. Грамотно «розпіаривши» серед населення Сходу та Півдня України реальну підтримку їхньої боротьби такими ж людьми Заходу та Центру можна сподіватись на щирий відгук та сердечну вдячність перших. Котрі до того ж за досить короткий час побачили б на ділі, що їм конкретно допомагають, не кидають на самоті, що Україна у нас - єдина, що «разом нас багато...» і т.д.. І що їхні права та свободи реальними діями підтримують такі ж нормальні та активні люди Заходу та Центру України, котрим також ввірвався терпець і також поперек горла встали ахтунги та гопники всіх мастей.
2. Вчергове надати можливість ідеологічно та патріотично «просунутим» Заходу та Центру на ділі довести свою «просунутість», турботу за весь народ та готовність до спільних дій.
3. (Опціонально) Подумати в кожному конкретному випадку і спробувати добитися певних речей також і від регіональної плутократії Заходу та Центру України. Тобто можна подумати над тим, щоби поряд з основними вимогами братів зі Сходу/Півдня висунути ще й додаткові місцеві вимоги.
4. Ну і в кінцевому рахунку можна було б сподіватись на ефект зворотньої підтримки. Наприклад, коли до тупих ахтунгів не дійдуть всі попередження і Захід/Центр вимушено почне мутити щось «глобальне» (і аж геть не пасивне, а навіть дуже активне, то на хвилі загального ентузіазму та спільно досягнутих перемог можна розраховувати, що Схід/Південь у відповідь активно підтримає цю ініціативу .
А тепер щодо, власне, методики підтримки.
Що, якщо спробувати організувати підтримку братів зі Сходу та Півдня не прямими активними діями (другий, чотирнадцятий, чи двадцять сьомий Майдан, перекриття доріг, скандування на вулицях, погроми автомобілів та вітрин, спалення портретів ахтунгів, показування факів, сокири/вила/молотки, пікети, намети, мінети і т.д.), а пасивними?
Тобто організувати людей тупо не виходити на роботу, а залишатись сидіти вдома. На знак протесту. Можливо, навіть відмазуючись різними причинами перед своїм керівництвом на роботі. Чи то взявши лікарняні, чи навіть колективно відпросившись у керівництва, якщо воно співчуває. Одним словом квінтесенція мирного спротиву. Набагато крутіше Майдану-2004! Ні ходити, ні робити нічого не потрібно. Погодьтеся, що вмовити наших пересічних громадян сидіти по домівках набагато легше, ніж закликати кудись йти і щось робити .
Тому слід загітувати, домовитись і зорганізувати всіх 3-4-5-6-7-скільки_потрібно днів не виходити на робочі місця і навіть при можливості не появлятися на вулицях міст та сіл. І все!
(Згідно роману Дж.Лондона сім таких днів, протягом яких були повністю паралізовані США та Німеччина, змусили олігархічні клани обох країн припинити міждержавні воєнні дії).
Таким чином, при належній координації та організованості можна паралізувати цілі корпорації та сектори економіки! Вибірково. А при необхідності й повністю. І хай тоді урядово-парламентсько-любодрузівська кодла задумається хто й кому має бігати за пивом: Народ їм, чи навпаки. А їх шістки в особі різномастних корнілових най ся повсирають від люті.
В даному випадку також важливим буде те, що до людей не зможуть придертися ні силові структури, ні суди, ні хто інший. А що - ну сидить людина собі вдома. Захворіла може... чи з сімейних причин... Не бунтує ж і не хуліганить. Максимум – звільнення з роботи. Та й то навряд чи… хоча потрібно подумати про це і завчасу розробити варіанти реагування на такий розвиток подій.
Здається шикарно було б для початку зкоординуватись шахтарям Донбасу та Львівсько-Волинського вугільного басейнів. Все ж таки брати по професії... Але ні в якому разі не зациклюватись виключно на шахтарях. Коню зрозуміло, що необхідна якомога масовіша підтримка. Підтримка підприємців, працівників виробничої, бюджетної сфери та ін.. Хоча почати тренуватись можна й з галузевих акцій, типу:
• акції освітян Сходу та Півдня підтримують освітяни Заходу та Центру
• акції селян Сходу та Півдня підтримують селяни Заходу та Центру
• акції підприємців Сходу та Півдня підтримують підприємці Заходу та Центру
• акції транспортників Сходу та Півдня підтримують транспортники Заходу та Центру
• і т.д.
(транспортники це було б ва-а-ще! Повний параліч влади!
Думається, що грамотно сплановані та реалізовані 1-2 таких акції здатні принести доволі значний позитивний ефект. І послужити хорошим тренінгом до можливих наступних акцій. Наприклад до масштабної «революції» (за наслідками), при якій народ навіть не виходить з домівок і т.ч. демонструє повний ігнор (до батьків в село, може, з'їздить, в сім'ї лишній раз побуде, чи з коханою людиною...). Що така держава (не плутати з Країною), йому і наХ не потрібна!
(Колись наш комбат в армії любив говорити «Что, сынок, ты, вижу, Х на меня положил? Ладно. Тогда я тоже на тебя положу. И посмотрим чей тяжелее». Ось можна якраз і продемонструвати ахтунгам з гопниками, а заодно й самому впевнитись, «чей Х тяжелее».
Звичайно, потрібна «репетиція». Аби подивитись що воно з того вийде на практиці. (Ех... От коли б ще профспілки наші нормальні були...). До речі, час такий, що можна було б прикинути і обкатати цю методику не лише межи шахтарями Сходу та Заходу, а й на нашій столиці.
Але слід не забувати, що перед такими синхронними акціями потрібно обов'язково продумати стратегію та кінцеву мету! В котру б гарно ці акції вписувались. Щоби не повторяти помилок «помаранчевого серпентарію», котрому з неба впала влада, а його чільні представники так і не спромоглись щось з нею далі зробити. І в результаті максимально тупо надали ахтунгам прекрасну можливість все забрати взад.
Звичайно, на даному шляху є маса ризиків. Один з найбільших - це гарантовані спроби ахтунгів з босотою та підконтрольними їм службами підкупити регіональних координаторів акції, трудові колективи окремих підприємств, корпорацій та й цілі галузі шляхом серйозних уступок та задоволення їх потреб. Наприклад, задовольнять вимоги транспортників, металургів, шахтарів так, що вони вже й близько не думатимуть про підтримку інших регіонів та працівників інших галузей. А всіх інших тим часом "прижмуть к ногтю". Інший ризик – «знешкодження» координаторів акції. Хоча тут престраховкою можуть бути, як тут вже на ВФ кілька разів писали люди, горизонтальні структури типу ГК Пори (Чорної). Щоби в випадку чогось ахтунгам було невідомо кого конкретно потрібно «брати за зябра».
Тобто треба, звичайно, й надалі гарненько мізкувати...
Ага, ну і наостанок ще одне – не знаю як хто, але я особисто поки-що був би проти використання в ролі координаторів таких акцій до дідька набридлі пики сучасних політбл…, кгхм, «політбомонду». Ну нема в мене до них довіри, хоч ти плач! Набагато краще, щоби перевірені та загартовані активісти цим зайнялись, котрим прищеплено гарантований імунітет до влади та бабла.
А взагалі-то, по ідеї, кінцева мета має бути наступна - в ідеалі слід добитися того, щоби народу було глибоко пох хто там зараз при владі (ну, хіба щоб не був з явними рогами та хвостом, або шістьма статевими органами, бо соромно буде таких показувати на тусовках культурних та вихованих людей). «Тому що»™ вибудувані таким чином в процесі пропонованих акцій горизонтальні структури всеукраїнського масштабу повинні надалі тримати в стійлі як всі владні інституції в цілому, так і кожного «радєтєля за народ» зокрема.
Що ви на це скажете, шановні? Не дуже утопічно виглядає? Як на мене, то досить елегантно може вийти... Мені здається це краще, ніж з невідомою метою вештатись маршем сюди-туди весною/влітку/восени/взимку під проводом кого б то не було.
Одним словом аргументовано покритикуйте, будь-ласка.
З повагою,
/Олег
Відразу скажу, що тема цього допису аж ніяк не корелює з широковідомою (колись) працею Вохи Лєніна про рабкрін
Появилась скромна ідея як спробувати об'єднати Схід та Захід України на основі реальної та зрозумілої статті №5 Конституції України, згідно котрої "Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.".
Ну а заодно раз і назавжди взяти за роги, задротувати, каструвати та загнати в стійло особливо видатних «радєтєлєй за народ», тобто владних гопників та олігархічних ахтунгів всіх мастей.
Дана ідея виникла в ході роздумів над романом-утопією Дж.Лондона «Залізна П'ята» (до речі, дуже рекомендую освіжити в пам'яті. Вдумливо та конструктивно екстраполюючи сюжет та події роману на сучасні українські умови).
Отже, суть.
Наші брати зі Сходу (особливо шахтарі) останнім часом нерідко оголошують різноманітні страйки та інші громадянські акції в боротьбі за свої права (здебільшого економічні).
Інколи вони чогось добиваються, інколи ні.
То ось собі подумалось, що якби вдалось синхронізуватись з ними, і реально підтримати їх певними (далі опишу більш детально) акціями на Заході та в Центрі України, то можна було би вбити відразу кількох зайців. Зі старту бачу як мінімум чотири:
1. Грамотно «розпіаривши» серед населення Сходу та Півдня України реальну підтримку їхньої боротьби такими ж людьми Заходу та Центру можна сподіватись на щирий відгук та сердечну вдячність перших. Котрі до того ж за досить короткий час побачили б на ділі, що їм конкретно допомагають, не кидають на самоті, що Україна у нас - єдина, що «разом нас багато...» і т.д.. І що їхні права та свободи реальними діями підтримують такі ж нормальні та активні люди Заходу та Центру України, котрим також ввірвався терпець і також поперек горла встали ахтунги та гопники всіх мастей.
2. Вчергове надати можливість ідеологічно та патріотично «просунутим» Заходу та Центру на ділі довести свою «просунутість», турботу за весь народ та готовність до спільних дій.
3. (Опціонально) Подумати в кожному конкретному випадку і спробувати добитися певних речей також і від регіональної плутократії Заходу та Центру України. Тобто можна подумати над тим, щоби поряд з основними вимогами братів зі Сходу/Півдня висунути ще й додаткові місцеві вимоги.
4. Ну і в кінцевому рахунку можна було б сподіватись на ефект зворотньої підтримки. Наприклад, коли до тупих ахтунгів не дійдуть всі попередження і Захід/Центр вимушено почне мутити щось «глобальне» (і аж геть не пасивне, а навіть дуже активне
, то на хвилі загального ентузіазму та спільно досягнутих перемог можна розраховувати, що Схід/Південь у відповідь активно підтримає цю ініціативу .А тепер щодо, власне, методики підтримки.
Що, якщо спробувати організувати підтримку братів зі Сходу та Півдня не прямими активними діями (другий, чотирнадцятий, чи двадцять сьомий Майдан, перекриття доріг, скандування на вулицях, погроми автомобілів та вітрин, спалення портретів ахтунгів, показування факів, сокири/вила/молотки, пікети, намети, мінети і т.д.), а пасивними?
Тобто організувати людей тупо не виходити на роботу, а залишатись сидіти вдома. На знак протесту. Можливо, навіть відмазуючись різними причинами перед своїм керівництвом на роботі. Чи то взявши лікарняні, чи навіть колективно відпросившись у керівництва, якщо воно співчуває
. Одним словом квінтесенція мирного спротиву. Набагато крутіше Майдану-2004! Ні ходити, ні робити нічого не потрібно. Погодьтеся, що вмовити наших пересічних громадян сидіти по домівках набагато легше, ніж закликати кудись йти і щось робити .Тому слід загітувати, домовитись і зорганізувати всіх 3-4-5-6-7-скільки_потрібно днів не виходити на робочі місця і навіть при можливості не появлятися на вулицях міст та сіл. І все!
(Згідно роману Дж.Лондона сім таких днів, протягом яких були повністю паралізовані США та Німеччина, змусили олігархічні клани обох країн припинити міждержавні воєнні дії).
Таким чином, при належній координації та організованості можна паралізувати цілі корпорації та сектори економіки! Вибірково. А при необхідності й повністю. І хай тоді урядово-парламентсько-любодрузівська кодла задумається хто й кому має бігати за пивом: Народ їм, чи навпаки. А їх шістки в особі різномастних корнілових най ся повсирають від люті
.В даному випадку також важливим буде те, що до людей не зможуть придертися ні силові структури, ні суди, ні хто інший. А що - ну сидить людина собі вдома. Захворіла може... чи з сімейних причин... Не бунтує ж і не хуліганить. Максимум – звільнення з роботи. Та й то навряд чи… хоча потрібно подумати про це і завчасу розробити варіанти реагування на такий розвиток подій.
Здається шикарно було б для початку зкоординуватись шахтарям Донбасу та Львівсько-Волинського вугільного басейнів. Все ж таки брати по професії... Але ні в якому разі не зациклюватись виключно на шахтарях. Коню зрозуміло, що необхідна якомога масовіша підтримка. Підтримка підприємців, працівників виробничої, бюджетної сфери та ін.. Хоча почати тренуватись можна й з галузевих акцій, типу:
• акції освітян Сходу та Півдня підтримують освітяни Заходу та Центру
• акції селян Сходу та Півдня підтримують селяни Заходу та Центру
• акції підприємців Сходу та Півдня підтримують підприємці Заходу та Центру
• акції транспортників Сходу та Півдня підтримують транспортники Заходу та Центру
• і т.д.
(транспортники це було б ва-а-ще! Повний параліч влади!
Думається, що грамотно сплановані та реалізовані 1-2 таких акції здатні принести доволі значний позитивний ефект. І послужити хорошим тренінгом до можливих наступних акцій. Наприклад до масштабної «революції» (за наслідками), при якій народ навіть не виходить з домівок і т.ч. демонструє повний ігнор (до батьків в село, може, з'їздить, в сім'ї лишній раз побуде, чи з коханою людиною...). Що така держава (не плутати з Країною), йому і наХ не потрібна!
(Колись наш комбат в армії любив говорити «Что, сынок, ты, вижу, Х на меня положил? Ладно. Тогда я тоже на тебя положу. И посмотрим чей тяжелее». Ось можна якраз і продемонструвати ахтунгам з гопниками, а заодно й самому впевнитись, «чей Х тяжелее»
.Звичайно, потрібна «репетиція». Аби подивитись що воно з того вийде на практиці. (Ех... От коли б ще профспілки наші нормальні були...). До речі, час такий, що можна було б прикинути і обкатати цю методику не лише межи шахтарями Сходу та Заходу, а й на нашій столиці
.Але слід не забувати, що перед такими синхронними акціями потрібно обов'язково продумати стратегію та кінцеву мету! В котру б гарно ці акції вписувались. Щоби не повторяти помилок «помаранчевого серпентарію», котрому з неба впала влада, а його чільні представники так і не спромоглись щось з нею далі зробити. І в результаті максимально тупо надали ахтунгам прекрасну можливість все забрати взад.
Звичайно, на даному шляху є маса ризиків. Один з найбільших - це гарантовані спроби ахтунгів з босотою та підконтрольними їм службами підкупити регіональних координаторів акції, трудові колективи окремих підприємств, корпорацій та й цілі галузі шляхом серйозних уступок та задоволення їх потреб. Наприклад, задовольнять вимоги транспортників, металургів, шахтарів так, що вони вже й близько не думатимуть про підтримку інших регіонів та працівників інших галузей. А всіх інших тим часом "прижмуть к ногтю". Інший ризик – «знешкодження» координаторів акції. Хоча тут престраховкою можуть бути, як тут вже на ВФ кілька разів писали люди, горизонтальні структури типу ГК Пори (Чорної). Щоби в випадку чогось ахтунгам було невідомо кого конкретно потрібно «брати за зябра».
Тобто треба, звичайно, й надалі гарненько мізкувати...
Ага, ну і наостанок ще одне – не знаю як хто, але я особисто поки-що був би проти використання в ролі координаторів таких акцій до дідька набридлі пики сучасних політбл…, кгхм, «політбомонду». Ну нема в мене до них довіри, хоч ти плач! Набагато краще, щоби перевірені та загартовані активісти цим зайнялись, котрим прищеплено гарантований імунітет до влади та бабла.
А взагалі-то, по ідеї, кінцева мета має бути наступна - в ідеалі слід добитися того, щоби народу було глибоко пох хто там зараз при владі (ну, хіба щоб не був з явними рогами та хвостом, або шістьма статевими органами, бо соромно буде таких показувати на тусовках культурних та вихованих людей). «Тому що»™ вибудувані таким чином в процесі пропонованих акцій горизонтальні структури всеукраїнського масштабу повинні надалі тримати в стійлі як всі владні інституції в цілому, так і кожного «радєтєля за народ» зокрема.
Що ви на це скажете, шановні? Не дуже утопічно виглядає? Як на мене, то досить елегантно може вийти... Мені здається це краще, ніж з невідомою метою вештатись маршем сюди-туди весною/влітку/восени/взимку під проводом кого б то не було.
Одним словом аргументовано покритикуйте, будь-ласка.
З повагою,
/Олег
Відповіді
2007.02.05 | Сергей ГРУЗДОВ
Об'єднати позицію
Доречно запропоновано: скореговані акції як інструмент. Спротив тенденції "Разделяй и властвуй", позитивний імпульс до посилення особистого цивільного достоїнства громадян.2007.02.05 | Дядя Вова
НМД мова - единственная причина раскола. Остальное следствия.
> Наші брати зі Сходу (особливо шахтарі) останнім часом нерідко оголошують різноманітні страйки та інші громадянські акції в боротьбі за свої права (здебільшого економічні). Інколи вони чогось добиваються, інколи ні.Так было ДО Майдана. Теперь шахтёры терпят, сцепив зубы, лишь бы им не пришла «помощь» из Киева и запада Украины.
Вывод. НМД начинать нужно с заигрываний с востоком вокруг мовного (упашного, голодоморовского, бандеровского и смежных) вопросов. Когда восток прекратит бояться «Киев и запад», то Янукович не продержится и месяца.
P.S. Повторяю ещё раз: НМД.
2007.02.05 | zmej_gorynych
Re: НМД мова - единственная причина раскола. Остальное следствия.
Дядя Вова пише:> > Наші брати зі Сходу (особливо шахтарі) останнім часом нерідко оголошують різноманітні страйки та інші громадянські акції в боротьбі за свої права (здебільшого економічні). Інколи вони чогось добиваються, інколи ні.
> Так было ДО Майдана. Теперь шахтёры терпят, сцепив зубы, лишь бы им не пришла «помощь» из Киева и запада Украины.
>
Так терплять, що аж страйкують? Я десь бачив кілька посилань саме на страйки.
А чого _зараз_ не хочуть допомоги з Києва? То ж зараз тут саме їх регіональна братва рулить парадом
> Вывод. НМД начинать нужно с заигрываний с востоком вокруг мовного (упашного, голодоморовского, бандеровского и смежных) вопросов.
Не-а. Це й справді дуже так комусь хочеться. Щоби відтягнути подовше час розплати. Щоби люди не помічали жахливих злиднів навколо себе. Або звинувачували в них УПА та бандерівців, котрих вже нема півстоліття, упокій Господи, їх душу.
І до цього часу, слід визнати, провладній наволочі це вдавалося. Але, з Божою поміччю, надалі не вдасться.
Нічо-нічо. Відкриємо помалу очі й нашим братам. Отоді побачимо хто провладним курвам видасться милосерднішим - "бандерівці" з Заходу, чи шахтарі Сходу
> Когда восток прекратит бояться «Киев и запад», то Янукович не продержится и месяца.
>
Чудово! І я так кажу!
А відносно "боязні" (я дуже сумніваюсь, що шахтарі когось бояться) - то моя пропозиція якраз і полягала в тому, щоби Захід/Центр ПЕРШИМ протягнув руку солідарності та реальної підтримки. Ділом. І не одноразово, а декілька разів реально та щиро підтримав Схід у його економічних та соціальних вимогах.
Від Сходу потрібно буде просто взаємно проявити дружелюбність та розсудливість. І побачити свою пряму вигоду саме в дружелюбності та солідарності.
> P.S. Повторяю ещё раз: НМД.
За винятком першого пасажу Ви праві. І це також IMHO
2007.02.05 | Свiдомий
Re: НМД мова - единственная причина раскола. Остальное следствия
Дядя Вова пише:> > Наші брати зі Сходу (особливо шахтарі) останнім часом нерідко оголошують різноманітні страйки та інші громадянські акції в боротьбі за свої права (здебільшого економічні). Інколи вони чогось добиваються, інколи ні.
> Так было ДО Майдана. Теперь шахтёры терпят, сцепив зубы, лишь бы им не пришла «помощь» из Киева и запада Украины.
>
> Вывод. НМД начинать нужно с заигрываний с востоком вокруг мовного (упашного, голодоморовского, бандеровского и смежных) вопросов. Когда восток прекратит бояться «Киев и запад», то Янукович не продержится и месяца.
>
> P.S. Повторяю ещё раз: НМД.
Тут вихiд простий - легiтимiзувати iснуюче, навiть без необхiдностi внесення змiн в Конституцiю. А саме - прийняти закон про мови, де кiльком мовам надається певний мiсцевий офiцiйний статус в мiсцях їх поширення (росiйськiй, кримськотатарськiй, гагаузькiй, єврейськiй тощо). Узаконити право пiдприємств вести внутрiшню документацiю мiсцевою офiцiйною мовою, право громадян звертатися нею до органiв мiсцевої влади, право отримувати нею освiту (з обов'язковим вивченням державної мови також). Все це вже й так робиться де-факто - просто треба визнати свого роду унiкальну iдентичнiсть Схiдної України (двомовне суспiльство, що сформувалося пiд впливом двох культур). Це дасть їм можливiсть вiдчути, що з ними рахуються на державному рiвнi i не вважають їх "меншовартiсними" чи "меншими патрiотами", бо вони спiлкуються росiйською. Визнання державою, в свою чергу, викличе в українцiв Сходу повагу до цiєї держави i вiдчуття того, що всi ми - єдине цiле. Тодi всi полiтикани, якi на нас наживаються, отримають повний ахтунг.
2007.02.05 | zmej_gorynych
Re: НМД мова - единственная причина раскола. Остальное следствия
Свiдомий пише:[dd]
> ...Визнання державою, в свою чергу, викличе в українцiв Сходу повагу до цiєї держави i вiдчуття того, що всi ми - єдине цiле. Тодi всi полiтикани, якi на нас наживаються, отримають повний ахтунг.
Ви не дуже уважно прочитали мій перший допис в цій гілці. Переплутали причини й наслідки. Повагу до ЦІЄЇ держави не може викликати нічого. ЦЯ держава апріорі нічого не визнає. Бо це приведе до її смерті її ж руками. Нам потрібно зруйнувати ЦЮ державу. І ось це руйнування має відбутися шляхом об'єднання Сходу/Півдня/Центру/Заходу.
2007.02.05 | Харцизяка
Голова - основна причина розколу.
Дядя Вова пише:> Так было ДО Майдана. Теперь шахтёры терпят, сцепив зубы, лишь бы им не пришла «помощь» из Киева и запада Украины.
Не згоден. Пам*ятаю як очевидець шахтарські страйки ще з кінця 80-х. Знаю про нинішній стан на досить модерній Южнодонбаській №1 та ш/у Донбас. Не все так однозначно.
> Вывод. НМД начинать нужно с заигрываний с востоком вокруг мовного (упашного, голодоморовского, бандеровского и смежных) вопросов. Когда восток прекратит бояться «Киев и запад», то Янукович не продержится и месяца.
>
> P.S. Повторяю ещё раз: НМД.
Моє нмд, що будь-яке єднання є смерть для нинішньої т.зв. "еліти". Бо розкол - грунт і сила володарів крісел. На іншій тематиці шанси їхньої перемоги - нуль. Тому напрям дій "еліти" з різних боків - підтримка чи поглиблення розколу. Розкол виховують, принаймні тут в Донбасі, через медія. Паралельно лицемірно лунають заяви про єднання. Але достатньо переглянути місцеві ТБ-канали і пресу і спробувати з*ясувати власників.
Тому першим кроком для об*єднання вбачаю усвідомлення факту вигідності розколу нінішній "еліті". Вона не може існувати поза межами розкольних ситуацій, хіба в умовах тоталітаризму. Тому наступною метою, після перемоги за умов розколу - встановлення тоталітаризму. Або подальша генерація поділу.
Короче, розкол - в головах.
2007.02.05 | zmej_gorynych
Re: Голова - основна причина розколу.
Харцизяка пише:> Дядя Вова пише:
> > Так было ДО Майдана. Теперь шахтёры терпят, сцепив зубы, лишь бы им не пришла «помощь» из Киева и запада Украины.
>
> Не згоден. Пам*ятаю як очевидець шахтарські страйки ще з кінця 80-х. Знаю про нинішній стан на досить модерній Южнодонбаській №1 та ш/у Донбас. Не все так однозначно.
>
> > Вывод. НМД начинать нужно с заигрываний с востоком вокруг мовного (упашного, голодоморовского, бандеровского и смежных) вопросов. Когда восток прекратит бояться «Киев и запад», то Янукович не продержится и месяца.
> >
> > P.S. Повторяю ещё раз: НМД.
> Моє нмд, що будь-яке єднання є смерть для нинішньої т.зв. "еліти".
100% !!!
Підтримую. Будь-яке єднання, на будь-якій основі є смертю для держави цих ахтунгів.
> Бо розкол - грунт і сила володарів крісел. На іншій тематиці шанси їхньої перемоги - нуль. Тому напрям дій "еліти" з різних боків - підтримка чи поглиблення розколу. Розкол виховують, принаймні тут в Донбасі, через медія. Паралельно лицемірно лунають заяви про єднання. Але достатньо переглянути місцеві ТБ-канали і пресу і спробувати з*ясувати власників.
>
О! Саме те. З'ясувати власників і попробувати довбанути по їх доходах.
> Тому першим кроком для об*єднання вбачаю усвідомлення факту вигідності розколу нінішній "еліті". Вона не може існувати поза межами розкольних ситуацій, хіба в умовах тоталітаризму.
Як ви думаєте, чи багато народу Східної України усвідомить "факт вигідності розколу нінішній "еліті""? А якщо й усвідомить, то чи в мізках цих людей буде це достатньо значимим фактом, ради котрого варто валити нинішню "політеліту"?
Особисто я сумніваюсь.
Тому оптимальним першим кроком і надалі продовжую вважати ініціативу масової підтримки Заходом та Центром перших же масових виступів народу Східної та/або Південної України по будь-яким економічним питанням. Ось хоч би навіть з питань ЖКГ.
> Тому наступною метою, після перемоги за умов розколу - встановлення тоталітаризму. Або подальша генерація поділу.
>
Ну та хто ж перечить...
> Короче, розкол - в головах.
Ну.
2007.02.05 | Харцизяка
Re: Голова - основна причина розколу.
zmej_gorynych пише:...
> Харцизяка пише:
...
> > Тому першим кроком для об*єднання вбачаю усвідомлення факту вигідності розколу нінішній "еліті". Вона не може існувати поза межами розкольних ситуацій, хіба в умовах тоталітаризму.
>
> Як ви думаєте, чи багато народу Східної України усвідомить "факт вигідності розколу нінішній "еліті""? А якщо й усвідомить, то чи в мізках цих людей буде це достатньо значимим фактом, ради котрого варто валити нинішню "політеліту"?
> Особисто я сумніваюсь.
В приватних розмовах майже всіх досить легко переконати, що "всі вони бандити."
Наступним кроком повстає проблема пошуку достойних, але лінощі і стереотипи + ЗМІ підводять до відомого "вибору" - тоді вже "наш бандит краще".
Тобто совєтська ідеологія виховала громадян, що самі себе обмежують у виборі. Вони бояться вибору, бо бояться відповідальності. А страх відповідальності громадян продукує безвідповідальних політиків... І далі по колу.
Наразі проблема в тому, що навіть найдостойніші з "еліти" так само в тому колі. Навіть, якщо вони при владі, через безлад в голові і поголовну безвідповідальність, вони не здатні на конструктив. Бо безвідповідальний, поділений розколом виборець, що годен добровільно обирати бандита - викохує сам собі такого узурпатора.
Як приклад. Цікаво, чи пам*ятає хтось, щоб громада Алчевська в торішніх подіях чи опісля них вимагала відповідальності місцевих керманичів? Чи взяли публічно ті особи відповідальність за події?
Та повернімося до об*єднання. Об*єднують спільна дія, виховання у повазі до самого себе і співгромадян, почуття рівності і відповідальності... Імператив спільної дії має бути об*єднавчим. Можна розпочати із заклику, наприклад, не купувати первоцвіти, чи ялинки.
Далі - більше. Наприклад, "ні - платі за жульйо, так - своєчасній оплаті за чесні тарифи.", ні - хабарям за освіту, так - іспитам по-чесному", "владу - до звіту" ... Тобто гасло/мотив має включати не тільки протестне заперечення, а й відповідальний конструктив.
Все вище написане - імхотека.
2007.02.05 | zmej_gorynych
Re: Голова - основна причина розколу.
Харцизяка пише:> zmej_gorynych пише:
> ...
> > Харцизяка пише:
> ...
> > > Тому першим кроком для об*єднання вбачаю усвідомлення факту вигідності розколу нінішній "еліті". Вона не може існувати поза межами розкольних ситуацій, хіба в умовах тоталітаризму.
> >
> > Як ви думаєте, чи багато народу Східної України усвідомить "факт вигідності розколу нінішній "еліті""? А якщо й усвідомить, то чи в мізках цих людей буде це достатньо значимим фактом, ради котрого варто валити нинішню "політеліту"?
> > Особисто я сумніваюсь.
>
> В приватних розмовах майже всіх досить легко переконати, що "всі вони бандити."
>
Розумію. Це не дуже важко.
> Наступним кроком повстає проблема пошуку достойних, але лінощі і стереотипи + ЗМІ підводять до відомого "вибору" - тоді вже "наш бандит краще".
>
Ось! Ось тут, на мою думку, Ви 100% праві.
Мені здається, що ситуація саме така, як Ви описали, виникла і закріпилась з тих причин, що тамошні люди ніколи не мали перед собою прикладу якоїсь _своєї_ спільної перемоги. І вважають її неможливою. Тому й зневіра.
> Тобто совєтська ідеологія виховала громадян, що самі себе обмежують у виборі. Вони бояться вибору, бо бояться відповідальності. А страх відповідальності громадян продукує безвідповідальних політиків... І далі по колу.
>
> Наразі проблема в тому, що навіть найдостойніші з "еліти" так само в тому колі. Навіть, якщо вони при владі, через безлад в голові і поголовну безвідповідальність, вони не здатні на конструктив. Бо безвідповідальний, поділений розколом виборець, що годен добровільно обирати бандита - викохує сам собі такого узурпатора.
>
> Як приклад. Цікаво, чи пам*ятає хтось, щоб громада Алчевська в торішніх подіях чи опісля них вимагала відповідальності місцевих керманичів? Чи взяли публічно ті особи відповідальність за події?
>
> Та повернімося до об*єднання. Об*єднують спільна дія, виховання у повазі до самого себе і співгромадян, почуття рівності і відповідальності... Імператив спільної дії має бути об*єднавчим. Можна розпочати із заклику, наприклад, не купувати первоцвіти, чи ялинки.
>
> Далі - більше. Наприклад, "ні - платі за жульйо, так - своєчасній оплаті за чесні тарифи.", ні - хабарям за освіту, так - іспитам по-чесному", "владу - до звіту" ... Тобто гасло/мотив має включати не тільки протестне заперечення, а й відповідальний конструктив.
>
+ дати відчути смак _своєї_ перемоги.
Тоді і наступить песдетс ахтунгам.
> Все вище написане - імхотека.
Правильно все пишете, чого там...
З повагою,
/олег
2007.02.05 | Abbot
Нет и еще раз нет. Скорее, "война в головах" (с)Skinhate
Где-то к началу 2003 года противоречия между Западом и Востоком почти сгладились. И "мова" не была проблемой, только дебильная Витренко пыталась набирать очки, педалируя эту тему. И если бы не начали раскачивать лодку некоторые ее пассажиры (имен не называю, все и так ясно), ситуация бы не изменилась настолько резко.Виновниками усугубления раскола являются:
до 2004 года - Янукович и компания
с 2005 до лета 2006 - Ющенко
с лета 2006 - Тимошенко.
Ибо политикам не нужна единая страна. Им (на данный момент ПРУ и БЮТу) нужна двухпартийная система и "двухпартийная Украина".
А теперь угадайте с трех раз дадут они Вам понизить "градус зомбированности" в обществе - или нет?
Именно поэтому в более ранних темах я и говорил о том, что Украина может выйти из штопора только "отцепив" Донецк и Луганск. Предложенные меры по консолидации народа активно сработают с Днепром, Харьковом, Одессой, Николаевым - но не с этими двумя областями.
2007.02.05 | Свiдомий
Да вы, батенька, сепаратист!
Потрiбно змiстити прiоритети. З мовних та подiбних їм вiдмiнностей - до об'єднуючих факторiв: наприклад, того, як так звана "елiта" наживається за рахунок простих громадян як на Заходi, так i на Сходi країни. Це сприятиме пiдвищенню рiвня суспiльної свiдомостi, i, як наслiдок, народ чiтко усвiдомить усе безглуздя чвар на мовному грунтi.2007.02.05 | Abbot
Re: Да вы, батенька, сепаратист!
Я не сепаратист:) Сепаратист предложил бы отделить Западную Украину, а я предлагаю ампутировать пораженный гангреной орган:)2007.02.05 | Нестор
Ідея не погана. Лише момент треба правильно вибрати
Бо 95 % усіх виступів шахтарів - це організоване адміністрацією та власниками шахт вибивання бабла з центрального уряду.Якщо таку "святу справу" підтримають західноукраїнські вчителі, то охреніє навіть Ахмєтов
2007.02.05 | Євген
НМД план не практичний. Яку мотивацію матимуть
вчителі для підтримки шахтарів?2007.02.05 | zmej_gorynych
Re: НМД план не практичний. Яку мотивацію матимуть
Євген пише:> вчителі для підтримки шахтарів?
Дожились
Вчителі, котрі мали би належати до інтелектуальної та моральної еліти, нести "розумне, добре, вічне", вже мусять мати мотивацію для того, щоби валити ахтунгів, котрі їх не ставлять ні в що...
O tempora, o more!
Але Ви на жаль праві, задавши це запитання.
Ну, то я схематично та досить умовно запропонував би приблизно так:
1. Одні шахтарі (Захід) підтримують інших шахтарів (Схід)
2. Вчителі (Сходу та Заходу) починають підтримувати шахтарів (Сходу та Заходу) в своїх регіонах (там же багато сімей, мабуть, де мама - вчителька, а батько - на шахті). Ну і багато хто навзаєм знайомі.
3. Вчителі сусідніх регіонів (Схід та Захід) починають підтримувати вчителів-сусідів.
4. А потім пішло-поїхало
А хто каже, що роботи пропагандистам, координаторам та активістам буде мало? Я не говорив такого.