03/01/2007 | Майдан-ІНФОРМ

Сьогодні на прес-конференції в УНІАН Донецький міський голова Олександр Лук’янченко, звинувачуючи БЮТ у популізмі в питанні тарифів, навів у приклад Ірпінь, збрехавши, що у цьому проБЮТівському місті найвищий в Україні тариф на гарячу воду.

В Ірпені дійсно тариф на гарячу воду чималий (це - єдиний тариф, який підвищився більш ніж у 2 рази), але все ж таки він не є найвищим не лише в Україні, але й навіть у Київській області, особливо, якщо взяти середнє значення - ціна підігріву 1 кубометру води в Ірпені коливається від 9,63 („Теплокомунсервіс”) до 15,70 грн. („Теплоенергопостач”). Найвищі ж в Україні тарифи на гарячу воду - у місті Жовті Води Дніпропетровської області (17,50 грн.), де правлять однопартійці О. Лук’янченка з Партії регіонів. І це лише за неповними даними, які є у розпорядженні „Майдану” (не виключено, що десь існують іще вищі тарифи).

При цьому схильний до малювання фашистських карикатур мер Донецька скромно промовчав про інший тариф, пов’язаний з подорожчанням газу - про теплопостачання. А воно у багатому Донецьку значно дорожче, ніж у бідному Ірпені.

Лук’янченко „забувся” згадати, що опалення 1 квадратного метра коштує в його місті 5,1 грн. плюс 2,55 грн. за 1 кв. м. становить абонплата. В Ірпені ж ці цифри становлять (наводимо дані по трьох найбільших підприємствах, які разом надають понад 90% місцевих послуг з опалення та підігріву води): „Ірпіньтепломережа” - 3,26 грн. + 1,15 грн., „Теплокомунсервіс” - 2,84 грн. + 1,06 грн. і „Теплоенергопостач” - 3,47 грн. + 0,91 грн. І це при тому, що в Київській області з 32 районних центрів та міст обласного і районного значення, централізоване гаряче водопостачання (хоч і з перебоями) здійснюється лише в 11, в т.ч. і в Ірпені. При цьому проБЮТівська Київська область виглядає в з точки зору розміру тарифів і надання послуг краще за Донецьку.

До того ж Олександру Лук’янченку вочевидь невідомо, що така ситуація в Ірпені стала наслідком багаторічного правління в місті його однопартійців (попередній міський голова Володимир Скаржинський був членом Партії регіонів та 8 років займав посаду мера, а перед цим ще 8 - посаду першого заступника), які довели комунальне господарство Ірпеня до зубожіння та залишили новій владі у спадок 5-мільйоний борг за газ. До того ж Партія регіонів доклала чимало зусиль, щоб нова влада в Ірпені якомога пізніше приступила до своїх обов’язків (лише 23 червня новообраний міський голова Мирослава Свистович отримала печатку, а 3 липня - право підпису на розпорядження бюджетними коштами): народні депутати від ПР (Валерія Матюха, Степан Цапюк) після виборів постійно тероризували прокуратури різних рівнів (від Генеральної до Ірпінської) своїми зверненнями щодо необхідності перегляду результатів виборів, особисто приїздили до Ірпеня зривати проголошення нового мер та рахувати бюлетені, і вже 13 грудня 20065 року представниця Партії регіонів у Територіальній виборчій комісії проголосувала за те, щоб скасувати вибори міського голови (це абсурдне рішення скасоване судом), солідаризуючись, до речі, в цьому з представницею Блоку Юлії Тимошенко.

І досі в Ірпені всіма комунальними теплопостачальними підприємствами керують чиновники, призначені старою владою, й лише нещодавно у виконкомі з’явилися нові начальник відділу економіки та відділу житлово-комунального господарства, які взялися наводити порядок у ЖКГ, і з часом розберуться також із тарифами, які, до речі, зараз, поглиблено вивчаються.

Та що поговоримо з мером Донецька, який за багато років правління у своєму місті в комфортних умовах (як конструктивна, так і деструктивна опозиція в Донецьку у порівнянні з Ірпенем практично відсутня) мав змогу вивчити ледь не кожну гайку. На відміну від нової ірпінської влади, який довелось діяти в умовах форс-мажору та тотального саботажу.

А взагалі О. Лук’янченко поповнив когорту чиновників та високопосадовців різних кольорів і різних регіонів, в яких останнім часом Ірпінь чомусь викликає нездорове хвилювання. Ця когорта постійно намагається згадати в негативному контексті саме Ірпінь, не зважаючи на те, що і поряд з Ірпенем, і за межами Київської області можна знайти чимало прикладів з будь-якого питання, де справи йдуть значно гірше, ніж в Ірпені. Це саме стосується і працівників правоохоронних органів, які не помічають злочинних дій влади як у інших районах Київської області, так і по Україні в цілому, але, як мухи на... мед, злітаються на кожен пчих Ірпінського мера, чіпляючись до кожної дрібниці і навіть не вибачаються, коли виявляється, що „наїзд” - безпідставний, а звинувачення не відповідають дійсності.

Причина цього навколоірпінського ажіотажу - проста. В Ірпені до влади прийшла людина, яка припинила земельний дерибан та поставила заслон перед забудовниками, які раніше не вважали за потрібне ділитися з містом своїми надприбутками, а також відправила у минуле систему хабарів та „відкатів”.

P.S. Різні тарифи у різних регіонах України є різними, і часто їх величина залежить від матеріально-технічного стану комунального господарства, протяжності теплотрас тощо. Оскільки перед підвищенням ціни на газ вищезазначені показники суттєво не змінились в жодному регіоні України, знаковим є наскільки зросли тарифи у порівнянні до старих після підвищення ціни на газ. Іншими словами, наскільки нахабно вирішили використати підвищення цієї ціни місцеві чиновники, щоб під цю марку здерти побільше грошей з населення. Так ось, секретар Донецької міської ради Микола Левченко хвалиться, що „После повышения цен на природный газ в 3 раза, тарифы на отопление в Донецке выросли только вдвое и точно также по другим вопросам”. В Ірпені ж тариф на опалення зріс в середньому лише в 1,6 рази, як і „по другим вопросам” (окрім гарячої води, де зростання також склало 2 рази, з чим зараз і розбираються нові начальники відділів економіки та ЖКГ спільно з депутатами від БЮТ): водопостачання підвищилось в 1,42 раза, водовідведення - в 1,26 раза, вартість послуг ЖЕКу взагалі ж досі не підняли.