Київ. 24.03.07. Наукова конференція з трудової історії (анонс)
03/09/2007 | Верник
Наукова конференція
«Історія трудового народу України: від повсякденного життя до суспільної боротьби»
Конференція присвячена дослідженням історії та сучасного стану робітничих спільнот, культури, національних особливостей, родинного життя, сексуальності, міграції, теорії, політики та організації трудового народу України.
Впродовж багатьох десятиліть в українській історіографії домінували дві ортодоксії: з одного боку, офіційна радянська історіографія, що викристалізувалася наприкінці 20-х років; з іншого боку, діаспорна ортодоксія, яка справила значний вплив на спрямованість сучасної української історичної науки.
Обидві ортодоксії мають як і власні сильні сторони, так і багато спільних рис, що стоять на заваді розвитку української історичної науки. Інтерпретації провідних особистостей та суспільних рухів, що були інкорпоровані в радянську історіографію, створювались в інтересах легітимації правлячого режиму, для якого був неприйнятний незалежний низовий протест. У той же час націоналістична ортодоксія, апелюючи до тих же самих особистостей та рухів, применшувала соціально-критичні складові їхніх ідей та підкреслювала лише національно-визвольний бік.
Ця проблема була тісно пов’язана з політичною ситуацією більшої частини 20-го сторіччя. Домінантні ідеологічні системи на Сході та Заході, хоч і протистояли одна одній, були, водночас, дуже схожими в своєму елітистському та консервативному ставленні до низових рухів за соціальну трансформацію. Обидві відкидали можливість альтернативи “реальному соціалізму” та західному капіталізму, і це сумнівне припущення ставало базовою засадою всього інтелектуального життя включаючи історичні та соціальні науки. Слід за розпадом Радянського Союзу багато українських істориків відкинули гамівну сорочку авторитарного режиму тільки для того, щоб з головою поринути в ортодоксію консервативних західних дослідників.
Конференція «Історія трудового народу України: від повсякденного життя до суспільної боротьби» має на меті привернути уваги та стати поштовхом до глибшого вивчення питань, яким у дискусіях та дебатах українських історичних та соціальних наук, на жаль, не приділялося належної уваги. Ці дослідження мають не тільки наукове значення, але й безпосередньо стосуються подолання тієї суспільної кризи, в якій наразі перебуває Україна. Ми маємо віднайти минуле українського трудового народу задля покращення його майбутнього.
Тематика конференції включає, але не обмежується наступними питаннями:
• Повсякденне життя та культура селянських і робітничих спільнот в Україні;
• Умови праці та боротьба за трудові права. Українські профспілкові та кооперативні рухи;
• Селянські рухи та повстання: від Коліївщини до Махновщини;
• Трансформація соціально-класової структури українського суспільства, від кінця ХІХ до початку ХХІ ст.;
• Радикальна інтелігенція та трудовий народ. Український внесок в революційні теорії;
• Історія та діяльність українських соціалістичних рухів і партій та відділень російських і міжнародних соціалістичних організацій в Україні;
• Хвилі трудової міграції з України. Суспільна боротьба діаспорних українців.
Конференція відбудеться в м. Києві 24 березня 2007 р. Просимо надсилати тези доповідей до 20 березня на електронну скриньку labhist.conference@gmail.com або на факс: +38 (044) 234-89-21.
Контактний телефон оргкомітету конференції: +38 (097) 396-44-99.
«Історія трудового народу України: від повсякденного життя до суспільної боротьби»
Конференція присвячена дослідженням історії та сучасного стану робітничих спільнот, культури, національних особливостей, родинного життя, сексуальності, міграції, теорії, політики та організації трудового народу України.
Впродовж багатьох десятиліть в українській історіографії домінували дві ортодоксії: з одного боку, офіційна радянська історіографія, що викристалізувалася наприкінці 20-х років; з іншого боку, діаспорна ортодоксія, яка справила значний вплив на спрямованість сучасної української історичної науки.
Обидві ортодоксії мають як і власні сильні сторони, так і багато спільних рис, що стоять на заваді розвитку української історичної науки. Інтерпретації провідних особистостей та суспільних рухів, що були інкорпоровані в радянську історіографію, створювались в інтересах легітимації правлячого режиму, для якого був неприйнятний незалежний низовий протест. У той же час націоналістична ортодоксія, апелюючи до тих же самих особистостей та рухів, применшувала соціально-критичні складові їхніх ідей та підкреслювала лише національно-визвольний бік.
Ця проблема була тісно пов’язана з політичною ситуацією більшої частини 20-го сторіччя. Домінантні ідеологічні системи на Сході та Заході, хоч і протистояли одна одній, були, водночас, дуже схожими в своєму елітистському та консервативному ставленні до низових рухів за соціальну трансформацію. Обидві відкидали можливість альтернативи “реальному соціалізму” та західному капіталізму, і це сумнівне припущення ставало базовою засадою всього інтелектуального життя включаючи історичні та соціальні науки. Слід за розпадом Радянського Союзу багато українських істориків відкинули гамівну сорочку авторитарного режиму тільки для того, щоб з головою поринути в ортодоксію консервативних західних дослідників.
Конференція «Історія трудового народу України: від повсякденного життя до суспільної боротьби» має на меті привернути уваги та стати поштовхом до глибшого вивчення питань, яким у дискусіях та дебатах українських історичних та соціальних наук, на жаль, не приділялося належної уваги. Ці дослідження мають не тільки наукове значення, але й безпосередньо стосуються подолання тієї суспільної кризи, в якій наразі перебуває Україна. Ми маємо віднайти минуле українського трудового народу задля покращення його майбутнього.
Тематика конференції включає, але не обмежується наступними питаннями:
• Повсякденне життя та культура селянських і робітничих спільнот в Україні;
• Умови праці та боротьба за трудові права. Українські профспілкові та кооперативні рухи;
• Селянські рухи та повстання: від Коліївщини до Махновщини;
• Трансформація соціально-класової структури українського суспільства, від кінця ХІХ до початку ХХІ ст.;
• Радикальна інтелігенція та трудовий народ. Український внесок в революційні теорії;
• Історія та діяльність українських соціалістичних рухів і партій та відділень російських і міжнародних соціалістичних організацій в Україні;
• Хвилі трудової міграції з України. Суспільна боротьба діаспорних українців.
Конференція відбудеться в м. Києві 24 березня 2007 р. Просимо надсилати тези доповідей до 20 березня на електронну скриньку labhist.conference@gmail.com або на факс: +38 (044) 234-89-21.
Контактний телефон оргкомітету конференції: +38 (097) 396-44-99.
Відповіді
2007.03.09 | настрадамус
Это П. Симрненко затеял по указанию из Кремля ?
2007.03.09 | Верник
Re: Это П. Симрненко затеял по указанию из Кремля ?
Ні, пан. Симоненко не має жодного відношення до цієї міжнародної конференції.2007.03.10 | igorg
Здорово! Надзвичайно актуально. Чи вийде це за межі наукових й
історичних дискусій та досліджень. До чого тут Петя Симоненко?Хоча інші Симоненки цілком доречні. Тримайте в курсі.
2007.03.10 | Верник
Re: Здорово! Надзвичайно актуально. Чи вийде це за межі наукових й
Щиро вдячні. Приєднуйтеся до участі в конференції.2007.03.10 | AxeHarry
Re: Київ. 24.03.07. Наукова конференція з трудової історії (анон
Верник пише:> Наукова конференція
>Bullshit skipped .... ставленні до низових рухів за соціальну трансформацію....Bullshit continued.
Вєрнікъ! то Ви є соціальним трансформатором!
Отримуєте 220, видаєте 110, а на решту - гудьба...
>надсилати тези доповідей до 20 березня на електронну скриньку >labshit.conference@gmail.com або на факс: +38 (044) 234-89-21.
Дивіцця обережно з номером факсу, а то Вам ше "для поглиблення знань" tekct "Капіталy" КарлиМарли по факсу передадуть....
2007.03.11 | Верник
Re: Київ. 24.03.07. Наукова конференція з трудової історії (анон
Звісно, такі як ти запрошені не будуть... тому не бачу жодних підстав до твоїх чергових дурниць неосвіченої людини...2007.03.11 | AxeHarry
Re: Київ. 24.03.07. Наукова конференція з трудової історії (анон
Ув Тов Вєрнікъ!У Вас сxоже шо манія величі. FYI : Розсилка запрошень не перетворить вашу вечірку 3x онаністів на sex party.
2007.03.11 | Верник
Re: Київ. 24.03.07. Наукова конференція з трудової історії (анон
А у вас, шановний, здається комплекс наповноцінності, який ви вже навіть і не приховуєте2007.03.11 | Горицвіт
Хто організатори? Яка наукова установа?
2007.03.11 | Верник
Re: Хто організатори? Яка наукова установа?
Організатором є наукова установа, яка і буде створена саме за наслідками конференції - "Українське наукове товариство з вивчення трудової історії".2007.03.11 | Горицвіт
в анонсі написано, що
це міжнародна наукова конференція. Як учасник багатьох міжн. наук. конф. я знаю стандарти. В анонсах ЗАВЖДИ пишеться установа, яка приймає конф, склад програмного комітету і оргкомітету.Можна так зрозуміти, що в даному випадку всі три боарди - це ви особисто.
2007.03.11 | Верник
Re: в анонсі написано, що
З англомовного прес-анонсу:The conference is organized by a group of left-wing Ukrainian scholars connected mainly to the "New Left" movement: Serhiy Denysiuk (National Aviation University), Volodymyr Ishchenko (National University of Kyiv-Mohyla Academy), Anton Finko (Kyiv Center for Political and Conflict Studies), Oleksandr Khomenko (Institute for Ukrainian Studies), Mykhaylo Kyrychenko (Kyiv National University), Vitaliy Kulyk (Center for Study of Civil Society), Oleh Vernyk (Kyiv National University), Pavlo Shydlovskiy (Kyiv National University).
2007.03.11 | Горицвіт
о, вже щось
Мабуть, ці люди відомі в своїй галузі. Але чого їх нема в українсьій версії? І чого "міжнародна"? В міжн. конф. програмний комітет міжнародний має бути.Не знаю, це більше виглядає ідеологічно-піарівською акцію, а не науковою. Мабуть так і планується. До речі, що ви викладаєте в університеті?
2007.03.12 | Верник
Re: о, вже щось
Я не проти з вами поспілкуватися з приводу багатьох речей, але ж я тут просто надав інформацію щодо конференції тим, хто зацікавлений прийняти в ній участь.Ми, дійсно, чекаємо на приїзд деяких іноземних вчених, які вивчають український аспект трудової історії.
2007.03.11 | igorg
Абсолютно не зрозумілий негатив. Хоча зрозуміла фобія
Згадаймо профспілковий рух у Польщі, Солідарність, Валенсу. Власне коли розпочиналися демократичні процеси й у нас, тоді також була активізація саме трудового руху. Не скажу профспілкового, бо профспілки були і залишаються очолюваними КПУ-ПРУ і повністю контрольованими адміністраціями. Практично на сьогодні профспілки виконують роль засланого козачка адміністрації. Ніби й є альтернатива для вільних профспілок, але здається їх також очолили.Дивно чому цей напрямок так глухо заблокований.
2007.03.11 | Горицвіт
Як і всі інші напрямки глухо заблоковані
igorg пише:> Дивно чому цей напрямок так глухо заблокований.
чи майже всі.
Так, це дивно, що жодних серйозних рухів нема по захисту трудящих. Кілька авантюристів і кілька історичних гуртків по прославлянню тов. сталіна і Великої Росії. А, і ще гуртки засудження Америки.
Інше питання, чи взагалі є місце в суспільстві для розвитку лівих течій. А чи є - для розвитку інших ідеологій? Це, може, вищий рівень, до якого Україна ще не доросла. Або це інструмент для виходу на той вищий рівень?
2007.03.12 | igorg
Думаю, що це є реальний механізм. Тому його так гарно
стережуть. Принаймні ніколи ніхто із тих, що має грошики ці грошики в цей напрямок не кинеНу не вороги ж вони собі. Це ж тоді у людей будуть гроші і вони самі себе й спонсоруватимуть. Нафіг тоді їм ті жирні коти, політики, депутати?
Цікаво, що стережуть і шляхи міжнародної профспілкової співпраці.
Потенційно Ленін був правий, називаючи профспілки школою комунізму (в найкращому сенсі). І тому ці профспілки й були наглухо очолені КПРС. Ось у Польщі проморгали
2007.03.12 | Раціо
Ага, Лєнін був правий, хоч прикидався лівим
> Ленін був правий, називаючи профспілки школою комунізму (в найкращому сенсі).І що ж таке "комунізм у найкращому сенсі"?