05/01/2007 | Йосиф Сірка

Отак можна б було схарактеризувати поведінку „малих” коаліціантів, колишніх братів у бортьбі з „інтернаціональним капіталом”, поборників гасел: Пролетарі всіх країн єднайтеся! та Нехай живе диктатура пролетаріята! Коли ж приглянутись до тої жалюгідної „демонстрації” прихильників КПУ на чолі з Симоненком, які зібралися з нагоди 1-го травня у Києві, то складається враження, що вже більшість обдурених рядових членів КПУ не вірять своєму „вождю”, коли він своєю брехнею виголошує промови, щоб в чергове заводити людей в оману!

Складається враження, що П.Симоненко не тільки сам не збагнув, що СРСР вже давно і безповоротно розпався, але хоче переконати в тому, що СРСР ще живе і тих, хто ще часом його слухає. А до людей все ж таки вже дійшло і далі доходить, що Симоненкові йдеться не про пролетаріят, не про трудящих, а про збереження „теплого” місця у ВР України, де він мріє відновити „диктатуру пролетаріяту” і запровадити „демократичний цетралізм”, звичайно, під керівництвом першого секретаря КП!

Колишнє гасло „Пролетарі всіх країн єднайтесь!” комуністи та соціалісти чомусь залишили у своїх шуфладах та на складах. Можна лише припустити справжню причину цього – КПУ об”єдналася не з іншими пролетарями, але з „ворогом пролетаріята” – партією оліґархів і то не в інтересах пролетаріята, але в інтересах партійної верхівки, яка з-поза стін ВР не бачить трудовий люд, бо він потрібний лише тоді, коли потрібен його голос, щоб подолати квоту до ВР України.

Друге гасло КП – Нехай живе диктатура пролетаріята – Симоненко цілковито зрадив. Справа в тому, що „вождь” комуністів України, цілковито забув про свої партійні „принципи” і відверто заговорив про демократію, але хоч у дусі все ще має на увазі ті „добрі старі часи”, коли все вирішували постанови партійних з”їздів, рішення обласних, районних, міських, сільких, заводських, вузівських, шкільних партійних комітетів! Тому не диво, що „пролетарі” Симоненка вийшли в Києві з такими гаслами, як „За Радянський Союз!” Сучасну демократію голова комуністів України використовує, щоб атакувати здобутки справжнього трудового українського народу і паплюжити всенародно обраного президента. Симоненко, покликаючись на свої 3% народу України, закликає до скинення президента, якого обрали понад 52% всієї людності України! Він вживає слово демократію, а думає – диктатуру КП, говорить про Конституцію, а має на увазі статут своєї партії і тому не чекає на рішення КС, а вже сам заявляє про неконстутиційність Указу президента, але ні він, ні ніхто інший, крім КС, не має права кричати про антиконституційність, якщо така ще не встановлена КС.

„Вождь” комуністів України кричить про несправедливість, щоб знов запровадити своїх слухачів в оману! Вистачить глянути у книгу Меморіялу, щоб переконатись, які страхіття зазнала Україна і всі національні меншини в ній за понад 70 років панування „демократичного централізму”! Скільки мільйонів життів голодом, холодом та розстрілами знищила КП, якої спадкоємцем є партія Симоненка. Дивуєшся, що десятки тисяч, що пережили партійний терор досі не вимагають відшкодування від правонаступниці на чолі з Симоненком. Нащадки нацизму сьогодні вже в Німеччині заборонені, а злочини КП проти людства, зокрема проти України і її людності, ще чекають на справедливий суд.

У світовій практиці демократичних країн найдемократичнішим шляхом до зміни влади є демократичні, загальнонародні вибори. В Канаді може голова уряду оголосити вибори, якщо його змусить опозиція, або, коли сам хоч підтвердження виборцями своєї політики. Днями президент Ірляндії розпустив парламент і виписав нові вибори, а в Україні, до законного права президента, замість надати слово тим, хто повинен визначити характер політичного шляху, заговорили про демократію, яка б зберегла корупцію і недопустила до слова виборця. Отож, виходить логіка – коли давали міністерські портфелі та „теплі” місця в системі влади, коли дають - бери! А от, коли заговорили про позачергові виборни, тобто, можуть забрати „теплі” місця, іншими словами – коли беруть – кричи! Не треба бути віщуном, щоб тут побачити, хто втрачає „теплі” місця, з проведенням дострокових виборів!

Комуністичні гасла, які закликають до відновлення тюрми народів, повинні б вважатися кримінальними, оскільки вони закликають до знищення незалежності України, закликають до запровадження нелюдських законів, до знищення етнічного існування українців і інших нацменших, яким дивом вдалося пережити „нову спільноту – радянський народ”, а щоб освіжити пам”ять, то пригадайте кінець 80-х , початок 90-х років, коли на полицях продовольчих крамниць важко було знайти хоч щось їстивне, а в лікарні привозили з-за кордону одноразові шприци.

Комуністичні реваншисти користають з демократії в Україні, але справедливим і демократичним було б притягнення різного сорту Симоненків до кримінальної відповідальності, оскільки слід не тільки користатися демократією, але й відповідати за її порушення, за злочини, які будуть ще довго нагадувати українському народові, що найбільшим його руйнівником були більшовики, спадкоємці яких зараз ховаються за 3 відсотками виборців у ВР України! Саме отаких симоненків мав на увазі український поет, лауреат літературної премії В.Стуса Мойсей Фішбейн, коли сказав: „Вони не українці. Вони україноподібне чортовиння. Вони виплодки народовбивць.” (Виступ на Вечорі-реквіємі „Народ мій є!”, присвяченому Дню пам”яті жертв голодоморів та політичних репресій. Київ, Національна опера, 25 листопада 2006 р.). Шкода, що існує свобода слова, а бракує закону про відповідальність за злочини!

Торонто, 1.5.2007 р.