Ксенофобські та расистські прояви в Україні: (неповна) підбірка
05/14/2007 | :
Ксенофобські та расистські прояви в Україні: (неповна) підбірка
Випадки ксенофобських та расистських проявів, зафіксовані представниками громадських організацій та мас-медіа (2006-2007 рр.):
Ввідні зауваження:
1. Даний перелік у жодному разі не є вичерпним, і відбиває, за наявною інформацією, лише невелику частку реальної картини.
2. Оскільки для єврейських організацій України проводився більш детальний моніторинг антисемітських інцидентів – такі випадки висвітлені більш повно, ніж інші ксенофобські прояви.
3. Слід мати на увазі, що деякі випадки, розцінені ЗМІ як такі, що стосуються ксенофобії, були інакше розцінені співробітниками МВС.
4. Крім кількох винятків, до переліку не внесено випадки відкритих проявів расизму та ксенофобії у Криму – на нашу думку, вона має розглядатися окремо - через, зокрема, специфіку ситуації повернених кримських татар.
5. Деякі організації, які дотримуються вимог конфіденційності й суворої приватності (як-от УВКБ ООН в Україні), не оприлюднювали окремих випадків – але повідомляли про зростання випадків насильства щодо їхніх клієнтів протягом останніх двох з половиною років.
6. До переліку також внесено випадки нападів на представників молодіжних субкультур, вчинені способом, який вказує на можливу причетність до них неонацистських угруповань і підпадає під розуміння "ксенофобії".
7. Перелік складено наприкінці квітня – на початку травня 2007 р.
5 травня 2007 р. – у Києві представники крайньо правих угруповань спробували провести зірвати проведення т.зв. "Маршу Свободи" – акції, присвяченої необхідності змін у наркополітиці та поширення толерантності. Своїх прихильникам представники неонацистів заявили, що заявку на контр-акцію подала українська Консервативна Партія (УКП), організована керівництвом МАУП. Водночас, за іншою інформацією подібної заявки ніхто не подавав. Близько 150 опонентів Маршу, переважно націоналістів, наци-скінхедів та футбольних хуліганів провели контр-акцію, однак зірвати сам Марш не змогли, в т.ч. – завдяки діям міліції. За різноманітні провокації чи насильницькі дії затримано, за різними даними, від 7 до 12 людей.
28 квітня 2007 р. – у Києві неонацисти висловили намір провести марш зі смолоскипами, присвячений пам’яті вояків Дивізії СС "Галичина". Організаторами виступило угруповання УНТП. Представники про-російських організацій заявили про намір перешкодити маршеві. Суд заборонив проведення акції, а міліція затримала понад сімдесят людей, яких підозрювала у намірі взяти в акції участь. Більшість затриманих звільнили через чотири години, - крім тих, у кого виявили холодну зброю. Організаторам подібного маршу в м.Чернівці – представникам угруповання „Патріот України” – її проведення заборонив суд.
27 квітня 2007 р. – у Хмельницькому пошкоджено пам’ятник на місці колективного поховання вісьмох тисяч євреїв, убитих нацистами протягом Другої Світової війни. Зокрема, від пам’ятника відломано і розбито меморіальну дошку.
23 квітня 2007 р. – у Голосіївському районі Києва група невідомих напала на громадянина Республіки Корея, і завдала йому важких тілесних ушкоджень. За інформацією посольства Республіки Корея в Україні, по тому потерпілий перебуває у лікарні у стані коми; лікарі твердять, що він не має шансів на повернення до нормального життя. На запити журналістів вранці 24 квітня прес-служба ГУВС м. Києва повідомляла, що жодних інцидентів, які стосуються іноземців, у м. Києві попереднього вечора та ночі не сталося.
22 квітня 2007 р. – у м.Київ, на Подолі, розмальовано свастикою тимчасову вірменську каплицю на Подолі, її замок пошкоджено. Міліція називає причиною конфлікт між місцевими мешканцями, які не бажають будівництва храму на місці скверу, і вірменською громадою. 2005 року подібним чином пошкодили вірменський собор у м.Львів.
20 квітня 2007 р. – у Симферополі троє неонацистів пошкодили вісім будинків, що їх будують кримські татари. Одного з нападників спіймали та передали міліції, яка висловила сумнів, що напали саме неонацисти. За тим самим повідомленням, пізніше у тому самому місті вчинили напад на студентів з Індії. За словами повідомлення, це – "третій такий інцидент за останні три місяці" в Симферополі.
Середина квітня 2007 р. – у м.Тернопіль на кількох вихідців з арабських країн напала група неонацистів, завдавши їм тілесних ушкоджень.
14 квітня 2007 р. – у Києві, на Борщагівці, на підлітка-громадянина України, сина українки і вихідця з однієї з країн Африки, напала група молодих людей, завдавши йому численні поранення холодною зброєю. Потерпілого у тяжкому стані доправлено до лікарні.
14 квітня 2007 р. – у м.Київ від 50 до 100 людей взяли участь в організованому об’єднанням "Патріот України" т.зв. "Маршеві проти нелегальних мігрантів". Протягом маршу використовувалися ксенофобські та расистські гасла. Марш було дозволено міською владою, міліція підтримувала лад.
14 квітня 2007 р. – у центрі Києва сталася бійка між чотирма молодими алжирцями і молодими місцевими мешканцями. Міліція заявила про побутовий характер інциденту.
12 квітня 2007 р. – у м.Чернівці, на старому єврейському цвинтарі, невідомі здійснили акт вандалізму. Зі свого місця скинуто близько сімдесяти надгробків, три з них розбито.
2 квітня 2007 р. – у м.Київ двоє молодих людей напали на громадянина Ірану і жорстоко побили його. Нападників затримано.
31 березня 2007 р. – на вулиці Дніпровського району м.Київ невідомий завдав ножові поранення громадянину Бангладеш Абу Бакару. Потерпілий помер у лікарні.
21 березня 2007 р. – у м.Київ, під час проведення прес-конференції організаторів т.зв. "Маршу проти расизму", у Сандея Аделаджу, вихідця з Нігерії, "журналіст" крайньо правих переконань, причетний до неонацистських кіл, кинув зв’язкою бананів, супроводжуючи це расистськими висловлюваннями. Особу, яка це скоїла, затримано і присуджено до кількох діб адміністративного ув’язнення.
20 березня 2007 р. – стало відомо про акт вандалізму в м.Калуш (Івано-Франківська обл.). На тамтешньому єврейському цвинтарі було намальовано свастику та пошкоджено меморіал жертвам Голокосту.
18 березня 2007 р. – у м.Харків організація "Патріот України" провела ходу зі смолоскипами до гуртожитків, де проживають іноземні студенти. Формально організатори заходу вимагали рівних умов проживання іноземних та українських студентів. Під час заходу використовувалися ксенофобські та расистські гасла. Захід був дозволений владою і відбувався за присутності співробітників міліції.
17 березня 2007 р. – у м.Київ, біля ст.метро "Лук’янівська", невідомий неспровоковано завдав шість ножових поранень гр-ну України Олександру Алаверанову, сину іранця та українки. О.Алаверанов, попри лікування, у квітні помер у лікарні. За його свідченнями та словами свідків, які наводять ЗМІ, нападник виглядав як скінхед-неонацист. На думку потерпілого, він став жертвою нападу через свою виразну "азійську" зовнішність. Водночас, міліція твердить, що затримала підозрюваного, і ним виявився місцевий чоловік, залежний від вживання наркотиків. Зовнішність затриманого не збігається зі змалюваннями, наданими свідками.
14 березня (за іншими даними – 14 квітня) 2007 р. – у центрі Києва група молодих людей напала на радника посольства Арабської Республіки Єгипет в Україні Халеда Надера і завдала йому ушкоджень. Посольство підтвердило цю інформацію, як і те, що українському МЗС було заявлено формальний протест. МЗС і МВС заперечили наявність будь-якої інформації про це. Міжнародні інформагенції ідентифікували нападників як "неонацистів".
10 березня 2007 р. – у Львові та Харкові відбулися закриті концерти неонацистських музичних гуртів з України та Росії. На львівський концерт було також запрошено словацький гурт, який не потрапив до України.
10 березня 2007 р. – у Житомирі на молодого ортодоксального єврея-хасида вчинено напад групою наци-скінхедів. Потерпілий приїхав до Житомира у складі делегації ізраїльських студентів.
9 березня 2007 р. – у м.Симферополь восьмеро молодих людей напали на п’ятьох студентів-медиків з Індії (чотирьох хлопців і дівчину). Один зі студентів, який вже був раніше жертвою расистських нападів, мав при собі скальпель і застосував його для самооборони. Одного з нападників поранено.
7 березня 2007 р. – стало відомо про акти вандалізму в м.Бердичів (Житомирська обл.) і м.Александрія (Кіровоградська обл.). В останній на пам’ятнику жертвам Голокосту намалювали свастику.
7 березня 2007 р. – група з 14 молодих людей, які назвали себе "скінхедами", напали на бразильського футболіста у центрі Києва. Використавши газовий балончик, вони побили його ногами.
3 березня 2007 р. – у Києві група молодих людей напала на громадянина Китаю, який втік від нападників до найближчого "МакДональдсу". Переслідуючи його, вони завдали травм і йому, і охоронцеві та менеджерові закладу. Кілька нападників затримано.
3 березня 2007 р. – у Києві кілька десятків представників націоналістичних та неонацистських угруповань провели акцію протесту проти існування ринку біля ст. метро «Шулявська» і роботи там іноземців. Використовувалися расистські та антисемітські гасла.
Лютий 2007 р. – з джерел, які заслуговують на довіру, надходила неповна інформація про щонайменше три напади на іноземних громадян у м.Київ, два – на вихідців з країн Африки (зокрема, про побиття одного з них на Печерську), і ще один – на вихідця з Куби.
18 лютого 2007 р. – у м.Львів кілька десятків неонацистів зі Львова та Києва напали на відвідувачів рок-концерту у клубі "Лялька", де виступали антифашистські рок-гурти. Завдяки опору антифашистів, серйозних жертв вдалося уникнути. Кримінальну справу не відкривали.
Ніч на 18 лютого 2007 р. – у трьох з чотирьох районів м.Одеса осквернено кілька сотень могил на єврейському цвинтарі, два пам’ятника жертвам Голокосту і меморіальну дошку єврейського письменника. На них було намальовано свастики та написи "С праздником Холокоста!" На початку березня міліція повідомила про затримання трьох підозрюваних у скоєнні цього злочину, яких звинуватили за статтею 297 КК "вандалізм". Водночас, на думку спостерігачів, для проведення такого масштабного заходу потрібні були кілька груп загальною кількістю в кілька десятків людей.
17 лютого 2007 р. – у м.Київ розбито і пошкоджено понад сорок надгробків на Лук’янівському військовому цвинтарі й розбито табличку на пам’ятнику "Менора" у Бабиному Яру. 20 лютого затримано двох підозрюваних, які, за інформацією ЗМІ, зізналися, що скоїли злочин з антисемітських мотивів. Оскільки на військовому цвинтарі над могилами відсутні хрести – вони вирішили, що воно є єврейським.
16 лютого 2007 р. – у Києві, за повідомленням газети "Комерсант-Україна", убито громадянина Грузії Моріса Югашвілі. Згідно з повідомленням ЗМІ, брат загиблого заявив, що на пана Югашвілі напали невідомі, схожі на скінхедів. Водночас, міліція заявила, що загибель стала результатом побутової сварки.
Бл. 3 лютого 2007 р. – у м.Симферополь невідомі напали на студентку-медика з Індії, яка внаслідок побиття втратила свідомість. Інцидент згадано у статті кримської преси як лише один із численних нападів на студентів-іноземців.
21 січня 2007 р. – у м.Київ відбулася т.зв. "акція протесту футбольних фанатів" під назвою "Захистимо наш футбол". Кількасот учасників акції висунули низку вимог, яка стосувалася полегшення доступу до вболівання у дні матчів, зміни поведінки правоохоронних органів стосовно вболівальників і под. Однак поміж вимогами були також пункти, в яких організатори вимагали максимально обмежити кількість легіонерів в українських футбольних клубах та "заборонити натуралізацію і заявки до всіх збірних команд гравців неукраїнського походження". Організаторами акції виступили ВО "Свобода", "Патріот України", УНА-УНСО та УНТП. Учасники акції, поміж іншими, несли расистські гасла та використовували нацистський салют.
15 січня 2007 р. – у м.Маріуполь, на будівлі колишньої синагоги, виявлено антисемітські написи.
12 січня 2007 р. – у Києві, на Хрещатику, ввечері група молодих людей кількістю близько 20 осіб напала на трьох громадян Ірану, щонайменше один з яких був студентом музичного училища ім. Глієра, і, вигукуючи націоналістичні та расистські гасла, завдали їм тілесних ушкоджень. Щонайменше один з потерпілих потрапив до лікарні.
9 січня 2007 р. - у м.Харків, на будівлі колишньої синагоги, невідомі розбили меморіальну дошку пам’яті жертв Голокосту і намалювали дві свастики.
2 січня 2007 р. – у Харкові, на фасаді благодійного фонду єврейської громади "Єврейський культурний центр Бейт Дан", намальовано свастику.
28 грудня 2006 р. – у Києві, поблизу гуртожитку НАУ, розташованого на вул.Ніжинській, студент третього курсу НАУ Ламін Жаржу з Гамбії отримав смертельне ножове поранення. Міліція відкидає версію расистського вбивства, тоді як однокурсники жертви повідомили про постійне залякування з боку груп молодих людей і недостатнє патрулювання студмістечка.
Ніч на 27 грудня 2006 р. – невідомі підпалили будівлю греко-католицької церкви у с.Безрадичи Києвської обл. Пізніше було поширено інформацію про причетність до підпалу членів Євразійського союзу молоді.
20 грудня 2006 р. – у м.Донецьк напередодні офіційного відкриття осквернено пам’ятник єврейським жертвам фашизму.
16 грудня 2006 р. – на Подолі, у Києві, поблизу синагоги близько десятьох молодиків, вигукуючи антисемітські вислови, напала на трьох релігійних юдеїв у характерному одязі. Двом вдалося втекти, одного було побито. Також було атаковано і перехожого, який намагався зупинити побиття.
2 грудня 2006 р. – у Києві, на Софійській площі, представники т.зв. УДПНИ ("Украинского Движения Против Нелегальной Иммиграции") провели мітинг, на якому виступали за звільнення свого товариша, затриманого за підозрою у причетності до вбивства у м.Києві громадянина Нігерії 25 жовтня, та проти присутності в Україні мігрантів з інших країн. На день раніше представники тієї самої організації роздавали біля агенції новин УНІАН, де відбувалася прес-конференція представників нігерійської громади, листівки, які провокували расову ненависть.
Друга половина листопада – з гідного довіри джерела надійшла інформація про побиття групою молодих людей у м.Київ вихідця з однієї з африканських країн. Побиття супроводжувалося вигукуванням расистських гасел. Потерпілого забрано до лікарні.
18 листопада 2006 р. – у м.Харків ввечері відбувся неонацистський марш зі смолоскипами під ксенофобськими та расистськими гаслами, організований угрупованням "Патріот України". Перед маршем місто було заклеєне листівками та плакатами ксенофобського та погрозливого змісту.
Жовтень 2006 р. – у м.Глухів (Полтавська обл.) невідомі зруйнували 18 пам’ятників на місцевому єврейському цвинтарі.
31 жовтня 2006 р. – у центрі Полтави, близько 19:00, група невідомих побила студентку з Ірану. Постраждалу було доправлено до лікарні.
25 жовтня 2006 р. – у Києві, біля ст.метро "Позняки", внаслідок завдання ножових поранень загинув громадянин Нігерії Кунуон Міеві Годі. Нападники, за словами свідків, вигукували расистські гасла. Одного із затриманих прокуратура м. Києва звинувачує за ст.115 "Навмисне вбивство", ще двох затриманих – за ст.161, яку вперше застосовано в Україні у справі про вбивство. На момент написання довідки, суд ще не розпочався.
19 жовтня 2006 р. – у м.Київ, у МАУП, виступив з лекцією Девід Дюк – колишній один з лідерів американського "Ку-Клукс-Клану". Як у лекції, так й у творах Дюка висловлюються антисемітські, і подекуди – расистські погляди. МАУП – видавець його творів російською - надала Д.Дюку титул «почесного доктора» цього закладу. За наявними даними, візити Д.Дюка до України є регулярними. Вимоги деяких громадських організацій заборонити Д.Дюкові в’їзд до України залишилися без результатів.
22 вересня 2006 р. – у Житомирі невідомі кинули каменем у вікна єврейської освітньої установи.
18 вересня 2006 р. – у центрі м.Одеса група невідомих побила юнака-єврея.
Ніч на 18 вересня 2006 р. – у м.Чернівці невідомі розбили кілька вікон у місцевій синагозі.
14 вересня 2006 р. – в м.Одеса після футбольного матчу між місцевою та тель-авівською футбольною командами було побито ізраїльських болільників.
14 серпня 2006 р. – у м.Київ, бл.17:00, група невідомих за допомогою бейсбольних біт розгромила "Східний бар", розташований неподалік від ст.метро "Політехнічний інститут". Власник бару, виходець з Ірану, повідомляє, що при цьому нападники вигукували расистські гасла.
Кінець липня 2006 р. – у м.Житомир камінням розбито вікна у приміщенні єврейського благодійного центру.
15 липня 2006 р. – у м.Київ осквернено і пошкоджено пам’ятний знак жертвам Голокосту в Бабиному Яру.
Червень 2006 р. – осквернення пам’ятника жертвам Голокосту в м.Севастополь.
23 червня 2006 р. – у м.Кировоград закидано камінням місцеву синагогу. За словами представників єврейської громади міста, це стало п’ятим подібним випадком від початку 2006 р.
5 червня 2006 р. – стало відомо про осквернення єврейських могил у Житомирі. Тими ж днями стіни житомирської синагоги розмальовано свастиками.
Середина травня 2006 р. – у м.Дніпропетровськ місцеву синагогу розмальовано свастикою. Підозрюваного затримано.
9 травня 2006 р. – у м.Бердичів, на єврейському цвинтарі, розбито десятки надгробків.
6 травня 2006 р. – у м.Київ неонацисти разом з крайно правими націоналістами зірвали, за пасивного сприяння міліції, "Марш Свободи", учасники якого виступали за декриміналізацію легких наркотиків та зміни в галузі державної наркополітики. Опоненти "Маршу Свободи" використовували, поміж іншими, антисемітські та расистські гасла. Увечері того ж дня, за повідомленнями, сталося кілька нападів на представників деяких молодіжних субкультур.
Близько 1 травня 2006 р. – за інформацією ЗМІ, у Києві протягом перших днів травня сталися сутички між наци-скінхедами і "антифа". Відомо про двох поранених з боку "антифа"; про інший повідомлень немає.
1 травня 2006 р. - у м.Київ відбувся т.зв. "Марш проти нелегальної міграції". Офіційно заявлений до проведення УНА-УНСО, він, крім членів цієї організації, зібрав неонацистів з угруповання "УНТП", крайньо правих футбольних хуліганів, представників організації "УДПНИ" і партії ВО "Свобода". Під час маршу та мітингу по ньому використовувався нацистський салют, лунали расистські гасла, заклики "очистити" Україну від "чужорідного елементу".
Ніч на 1 травня 2006 р. – у м.Симферополь невідомі закидали камінням місцеву синагогу. Також пошкоджено камери зовнішнього спостереження.
Ніч на 20 квітня 2006 р. – у м.Одеса намальовано свастику та антисемітське гасло на меморіалі Голокосту.
20 квітня 2006 р. – у м.Дніпропетровськ на молодого юдея Хама Гоброва, який виходив із синагоги, напала група молодих людей. Х.Гобров отримав ножове поранення і важку травму голови. За кілька днів до цього на центральній площі Дніпропетровська на чотирьох єврейських підлітків напала група неонацистів.
14 квітня 2006 р. – у м.Харків організація "Патріот України" провела у центрі міста т.зв. "Марш проти нелегальних мігрантів". Під час маршу використовувалися ксенофобські гасла.
1 квітня 2006 р. – у Гостомелі, що під Києвом, відбувся закритий («лише для своїх») концерт нацистських команд з України та Росії. Близько двох сотень слухачів.
23 березня 2006 р. – у м.Севастополь осквернено пам’ятний знак жертвам Голокосту. На знакові намальовано неонацистські та антисемітські гасла, в т.ч. характерні для субкультури наци-скінхедів.
22 березня 2006 р. – у м.Київ кілька молодих людей зупинили біля синагоги молодого юдея і почали погрожувати йому, висловлюючи антисемітські заяви. Одного з них затримано.
5 березня 2006 р. – у метро Києва троє молодих людей напали на студента юдейського релігійного закладу Азарію Менакера. А.Менакер вже раніше зазнавав антисемітських нападів, тож мав при собі пневматичну зброю, яку застосував. Одного з нападників поранено.
3 лютого 2006 р. – у м.Київ до Центральної синагоги прийшов чоловік, озброєний холодною зброєю, який вимагав зустрічі з головним рабином. Затриманий міліцією, він не приховував своїх антисемітських переконань.
До цієї хронології включено також кілька найбільш гучних расистських та ксенофобських інцидентів 2005 р.:
19 листопада 2005 р. – у м.Київ близько півсотні неонацистів, озброєних холодною зброєю і важкими предметами, напали на відвідувачів рок-концерту, на якому виступала антифашистський литовський гурт "Торо Браво". Багатьох людей забрано до лікарні, деяких – у важкому стані. Кілька людей отримали тяжкі тілесні ушкодження, у т.ч. – каліцтво на решту життя. Попри попередження про можливий напад, співробітники органів внутрішніх справ прибули на місце подій запізно. Наступного дня – 20 листопада – за повідомленнями ЗМІ, було скоєно напад на музикантів з "Торо Браво" та організатора концерту.
11 вересня 2005 р. – у Києві, на території Національного комплексу "Експоцентр України" кілька підлітків напали на двох громадян Ізраїлю, батька-раввина Міхаеля Меніса та його сина Мордехая. Міліція затримала нападників; двом із них висунули звинувачення у "хуліганстві".
28 серпня 2005 р. – у м.Київ на двох студентів юдейського навчального закладу напала група наци-скінхедів, які жорстоко побили своїх жертв, вигукуючи антисемітські висловлювання. Один з жертв, Мордехай Моложенов, внаслідок нападу опинився у стані коми. Трьох затриманих підозрюваних звинуватили у "хуліганстві".
26 лютого 2005 р. – у м.Київ група наци-скінхедів напала на Роберта Сіммонса, співробітника посольства США афро американського походження, якого було побито. Його білого супутника не чіпали. Посольство США заявило офіційний протест.
Укладач - Максим Буткевич, Ініціатива "Без кордонів".
Використано, поміж іншими, матеріали В’ячеслава Лихачова (зокрема, звіти для єврейських моніторингових організацій); Української асоціації "Міжнародна Амністія"; повідомлення ЗМІ, дані з Інтернет-блогів, повідомлення джерел в етнічних громадах Києва.
Випадки ксенофобських та расистських проявів, зафіксовані представниками громадських організацій та мас-медіа (2006-2007 рр.):
Ввідні зауваження:
1. Даний перелік у жодному разі не є вичерпним, і відбиває, за наявною інформацією, лише невелику частку реальної картини.
2. Оскільки для єврейських організацій України проводився більш детальний моніторинг антисемітських інцидентів – такі випадки висвітлені більш повно, ніж інші ксенофобські прояви.
3. Слід мати на увазі, що деякі випадки, розцінені ЗМІ як такі, що стосуються ксенофобії, були інакше розцінені співробітниками МВС.
4. Крім кількох винятків, до переліку не внесено випадки відкритих проявів расизму та ксенофобії у Криму – на нашу думку, вона має розглядатися окремо - через, зокрема, специфіку ситуації повернених кримських татар.
5. Деякі організації, які дотримуються вимог конфіденційності й суворої приватності (як-от УВКБ ООН в Україні), не оприлюднювали окремих випадків – але повідомляли про зростання випадків насильства щодо їхніх клієнтів протягом останніх двох з половиною років.
6. До переліку також внесено випадки нападів на представників молодіжних субкультур, вчинені способом, який вказує на можливу причетність до них неонацистських угруповань і підпадає під розуміння "ксенофобії".
7. Перелік складено наприкінці квітня – на початку травня 2007 р.
5 травня 2007 р. – у Києві представники крайньо правих угруповань спробували провести зірвати проведення т.зв. "Маршу Свободи" – акції, присвяченої необхідності змін у наркополітиці та поширення толерантності. Своїх прихильникам представники неонацистів заявили, що заявку на контр-акцію подала українська Консервативна Партія (УКП), організована керівництвом МАУП. Водночас, за іншою інформацією подібної заявки ніхто не подавав. Близько 150 опонентів Маршу, переважно націоналістів, наци-скінхедів та футбольних хуліганів провели контр-акцію, однак зірвати сам Марш не змогли, в т.ч. – завдяки діям міліції. За різноманітні провокації чи насильницькі дії затримано, за різними даними, від 7 до 12 людей.
28 квітня 2007 р. – у Києві неонацисти висловили намір провести марш зі смолоскипами, присвячений пам’яті вояків Дивізії СС "Галичина". Організаторами виступило угруповання УНТП. Представники про-російських організацій заявили про намір перешкодити маршеві. Суд заборонив проведення акції, а міліція затримала понад сімдесят людей, яких підозрювала у намірі взяти в акції участь. Більшість затриманих звільнили через чотири години, - крім тих, у кого виявили холодну зброю. Організаторам подібного маршу в м.Чернівці – представникам угруповання „Патріот України” – її проведення заборонив суд.
27 квітня 2007 р. – у Хмельницькому пошкоджено пам’ятник на місці колективного поховання вісьмох тисяч євреїв, убитих нацистами протягом Другої Світової війни. Зокрема, від пам’ятника відломано і розбито меморіальну дошку.
23 квітня 2007 р. – у Голосіївському районі Києва група невідомих напала на громадянина Республіки Корея, і завдала йому важких тілесних ушкоджень. За інформацією посольства Республіки Корея в Україні, по тому потерпілий перебуває у лікарні у стані коми; лікарі твердять, що він не має шансів на повернення до нормального життя. На запити журналістів вранці 24 квітня прес-служба ГУВС м. Києва повідомляла, що жодних інцидентів, які стосуються іноземців, у м. Києві попереднього вечора та ночі не сталося.
22 квітня 2007 р. – у м.Київ, на Подолі, розмальовано свастикою тимчасову вірменську каплицю на Подолі, її замок пошкоджено. Міліція називає причиною конфлікт між місцевими мешканцями, які не бажають будівництва храму на місці скверу, і вірменською громадою. 2005 року подібним чином пошкодили вірменський собор у м.Львів.
20 квітня 2007 р. – у Симферополі троє неонацистів пошкодили вісім будинків, що їх будують кримські татари. Одного з нападників спіймали та передали міліції, яка висловила сумнів, що напали саме неонацисти. За тим самим повідомленням, пізніше у тому самому місті вчинили напад на студентів з Індії. За словами повідомлення, це – "третій такий інцидент за останні три місяці" в Симферополі.
Середина квітня 2007 р. – у м.Тернопіль на кількох вихідців з арабських країн напала група неонацистів, завдавши їм тілесних ушкоджень.
14 квітня 2007 р. – у Києві, на Борщагівці, на підлітка-громадянина України, сина українки і вихідця з однієї з країн Африки, напала група молодих людей, завдавши йому численні поранення холодною зброєю. Потерпілого у тяжкому стані доправлено до лікарні.
14 квітня 2007 р. – у м.Київ від 50 до 100 людей взяли участь в організованому об’єднанням "Патріот України" т.зв. "Маршеві проти нелегальних мігрантів". Протягом маршу використовувалися ксенофобські та расистські гасла. Марш було дозволено міською владою, міліція підтримувала лад.
14 квітня 2007 р. – у центрі Києва сталася бійка між чотирма молодими алжирцями і молодими місцевими мешканцями. Міліція заявила про побутовий характер інциденту.
12 квітня 2007 р. – у м.Чернівці, на старому єврейському цвинтарі, невідомі здійснили акт вандалізму. Зі свого місця скинуто близько сімдесяти надгробків, три з них розбито.
2 квітня 2007 р. – у м.Київ двоє молодих людей напали на громадянина Ірану і жорстоко побили його. Нападників затримано.
31 березня 2007 р. – на вулиці Дніпровського району м.Київ невідомий завдав ножові поранення громадянину Бангладеш Абу Бакару. Потерпілий помер у лікарні.
21 березня 2007 р. – у м.Київ, під час проведення прес-конференції організаторів т.зв. "Маршу проти расизму", у Сандея Аделаджу, вихідця з Нігерії, "журналіст" крайньо правих переконань, причетний до неонацистських кіл, кинув зв’язкою бананів, супроводжуючи це расистськими висловлюваннями. Особу, яка це скоїла, затримано і присуджено до кількох діб адміністративного ув’язнення.
20 березня 2007 р. – стало відомо про акт вандалізму в м.Калуш (Івано-Франківська обл.). На тамтешньому єврейському цвинтарі було намальовано свастику та пошкоджено меморіал жертвам Голокосту.
18 березня 2007 р. – у м.Харків організація "Патріот України" провела ходу зі смолоскипами до гуртожитків, де проживають іноземні студенти. Формально організатори заходу вимагали рівних умов проживання іноземних та українських студентів. Під час заходу використовувалися ксенофобські та расистські гасла. Захід був дозволений владою і відбувався за присутності співробітників міліції.
17 березня 2007 р. – у м.Київ, біля ст.метро "Лук’янівська", невідомий неспровоковано завдав шість ножових поранень гр-ну України Олександру Алаверанову, сину іранця та українки. О.Алаверанов, попри лікування, у квітні помер у лікарні. За його свідченнями та словами свідків, які наводять ЗМІ, нападник виглядав як скінхед-неонацист. На думку потерпілого, він став жертвою нападу через свою виразну "азійську" зовнішність. Водночас, міліція твердить, що затримала підозрюваного, і ним виявився місцевий чоловік, залежний від вживання наркотиків. Зовнішність затриманого не збігається зі змалюваннями, наданими свідками.
14 березня (за іншими даними – 14 квітня) 2007 р. – у центрі Києва група молодих людей напала на радника посольства Арабської Республіки Єгипет в Україні Халеда Надера і завдала йому ушкоджень. Посольство підтвердило цю інформацію, як і те, що українському МЗС було заявлено формальний протест. МЗС і МВС заперечили наявність будь-якої інформації про це. Міжнародні інформагенції ідентифікували нападників як "неонацистів".
10 березня 2007 р. – у Львові та Харкові відбулися закриті концерти неонацистських музичних гуртів з України та Росії. На львівський концерт було також запрошено словацький гурт, який не потрапив до України.
10 березня 2007 р. – у Житомирі на молодого ортодоксального єврея-хасида вчинено напад групою наци-скінхедів. Потерпілий приїхав до Житомира у складі делегації ізраїльських студентів.
9 березня 2007 р. – у м.Симферополь восьмеро молодих людей напали на п’ятьох студентів-медиків з Індії (чотирьох хлопців і дівчину). Один зі студентів, який вже був раніше жертвою расистських нападів, мав при собі скальпель і застосував його для самооборони. Одного з нападників поранено.
7 березня 2007 р. – стало відомо про акти вандалізму в м.Бердичів (Житомирська обл.) і м.Александрія (Кіровоградська обл.). В останній на пам’ятнику жертвам Голокосту намалювали свастику.
7 березня 2007 р. – група з 14 молодих людей, які назвали себе "скінхедами", напали на бразильського футболіста у центрі Києва. Використавши газовий балончик, вони побили його ногами.
3 березня 2007 р. – у Києві група молодих людей напала на громадянина Китаю, який втік від нападників до найближчого "МакДональдсу". Переслідуючи його, вони завдали травм і йому, і охоронцеві та менеджерові закладу. Кілька нападників затримано.
3 березня 2007 р. – у Києві кілька десятків представників націоналістичних та неонацистських угруповань провели акцію протесту проти існування ринку біля ст. метро «Шулявська» і роботи там іноземців. Використовувалися расистські та антисемітські гасла.
Лютий 2007 р. – з джерел, які заслуговують на довіру, надходила неповна інформація про щонайменше три напади на іноземних громадян у м.Київ, два – на вихідців з країн Африки (зокрема, про побиття одного з них на Печерську), і ще один – на вихідця з Куби.
18 лютого 2007 р. – у м.Львів кілька десятків неонацистів зі Львова та Києва напали на відвідувачів рок-концерту у клубі "Лялька", де виступали антифашистські рок-гурти. Завдяки опору антифашистів, серйозних жертв вдалося уникнути. Кримінальну справу не відкривали.
Ніч на 18 лютого 2007 р. – у трьох з чотирьох районів м.Одеса осквернено кілька сотень могил на єврейському цвинтарі, два пам’ятника жертвам Голокосту і меморіальну дошку єврейського письменника. На них було намальовано свастики та написи "С праздником Холокоста!" На початку березня міліція повідомила про затримання трьох підозрюваних у скоєнні цього злочину, яких звинуватили за статтею 297 КК "вандалізм". Водночас, на думку спостерігачів, для проведення такого масштабного заходу потрібні були кілька груп загальною кількістю в кілька десятків людей.
17 лютого 2007 р. – у м.Київ розбито і пошкоджено понад сорок надгробків на Лук’янівському військовому цвинтарі й розбито табличку на пам’ятнику "Менора" у Бабиному Яру. 20 лютого затримано двох підозрюваних, які, за інформацією ЗМІ, зізналися, що скоїли злочин з антисемітських мотивів. Оскільки на військовому цвинтарі над могилами відсутні хрести – вони вирішили, що воно є єврейським.
16 лютого 2007 р. – у Києві, за повідомленням газети "Комерсант-Україна", убито громадянина Грузії Моріса Югашвілі. Згідно з повідомленням ЗМІ, брат загиблого заявив, що на пана Югашвілі напали невідомі, схожі на скінхедів. Водночас, міліція заявила, що загибель стала результатом побутової сварки.
Бл. 3 лютого 2007 р. – у м.Симферополь невідомі напали на студентку-медика з Індії, яка внаслідок побиття втратила свідомість. Інцидент згадано у статті кримської преси як лише один із численних нападів на студентів-іноземців.
21 січня 2007 р. – у м.Київ відбулася т.зв. "акція протесту футбольних фанатів" під назвою "Захистимо наш футбол". Кількасот учасників акції висунули низку вимог, яка стосувалася полегшення доступу до вболівання у дні матчів, зміни поведінки правоохоронних органів стосовно вболівальників і под. Однак поміж вимогами були також пункти, в яких організатори вимагали максимально обмежити кількість легіонерів в українських футбольних клубах та "заборонити натуралізацію і заявки до всіх збірних команд гравців неукраїнського походження". Організаторами акції виступили ВО "Свобода", "Патріот України", УНА-УНСО та УНТП. Учасники акції, поміж іншими, несли расистські гасла та використовували нацистський салют.
15 січня 2007 р. – у м.Маріуполь, на будівлі колишньої синагоги, виявлено антисемітські написи.
12 січня 2007 р. – у Києві, на Хрещатику, ввечері група молодих людей кількістю близько 20 осіб напала на трьох громадян Ірану, щонайменше один з яких був студентом музичного училища ім. Глієра, і, вигукуючи націоналістичні та расистські гасла, завдали їм тілесних ушкоджень. Щонайменше один з потерпілих потрапив до лікарні.
9 січня 2007 р. - у м.Харків, на будівлі колишньої синагоги, невідомі розбили меморіальну дошку пам’яті жертв Голокосту і намалювали дві свастики.
2 січня 2007 р. – у Харкові, на фасаді благодійного фонду єврейської громади "Єврейський культурний центр Бейт Дан", намальовано свастику.
28 грудня 2006 р. – у Києві, поблизу гуртожитку НАУ, розташованого на вул.Ніжинській, студент третього курсу НАУ Ламін Жаржу з Гамбії отримав смертельне ножове поранення. Міліція відкидає версію расистського вбивства, тоді як однокурсники жертви повідомили про постійне залякування з боку груп молодих людей і недостатнє патрулювання студмістечка.
Ніч на 27 грудня 2006 р. – невідомі підпалили будівлю греко-католицької церкви у с.Безрадичи Києвської обл. Пізніше було поширено інформацію про причетність до підпалу членів Євразійського союзу молоді.
20 грудня 2006 р. – у м.Донецьк напередодні офіційного відкриття осквернено пам’ятник єврейським жертвам фашизму.
16 грудня 2006 р. – на Подолі, у Києві, поблизу синагоги близько десятьох молодиків, вигукуючи антисемітські вислови, напала на трьох релігійних юдеїв у характерному одязі. Двом вдалося втекти, одного було побито. Також було атаковано і перехожого, який намагався зупинити побиття.
2 грудня 2006 р. – у Києві, на Софійській площі, представники т.зв. УДПНИ ("Украинского Движения Против Нелегальной Иммиграции") провели мітинг, на якому виступали за звільнення свого товариша, затриманого за підозрою у причетності до вбивства у м.Києві громадянина Нігерії 25 жовтня, та проти присутності в Україні мігрантів з інших країн. На день раніше представники тієї самої організації роздавали біля агенції новин УНІАН, де відбувалася прес-конференція представників нігерійської громади, листівки, які провокували расову ненависть.
Друга половина листопада – з гідного довіри джерела надійшла інформація про побиття групою молодих людей у м.Київ вихідця з однієї з африканських країн. Побиття супроводжувалося вигукуванням расистських гасел. Потерпілого забрано до лікарні.
18 листопада 2006 р. – у м.Харків ввечері відбувся неонацистський марш зі смолоскипами під ксенофобськими та расистськими гаслами, організований угрупованням "Патріот України". Перед маршем місто було заклеєне листівками та плакатами ксенофобського та погрозливого змісту.
Жовтень 2006 р. – у м.Глухів (Полтавська обл.) невідомі зруйнували 18 пам’ятників на місцевому єврейському цвинтарі.
31 жовтня 2006 р. – у центрі Полтави, близько 19:00, група невідомих побила студентку з Ірану. Постраждалу було доправлено до лікарні.
25 жовтня 2006 р. – у Києві, біля ст.метро "Позняки", внаслідок завдання ножових поранень загинув громадянин Нігерії Кунуон Міеві Годі. Нападники, за словами свідків, вигукували расистські гасла. Одного із затриманих прокуратура м. Києва звинувачує за ст.115 "Навмисне вбивство", ще двох затриманих – за ст.161, яку вперше застосовано в Україні у справі про вбивство. На момент написання довідки, суд ще не розпочався.
19 жовтня 2006 р. – у м.Київ, у МАУП, виступив з лекцією Девід Дюк – колишній один з лідерів американського "Ку-Клукс-Клану". Як у лекції, так й у творах Дюка висловлюються антисемітські, і подекуди – расистські погляди. МАУП – видавець його творів російською - надала Д.Дюку титул «почесного доктора» цього закладу. За наявними даними, візити Д.Дюка до України є регулярними. Вимоги деяких громадських організацій заборонити Д.Дюкові в’їзд до України залишилися без результатів.
22 вересня 2006 р. – у Житомирі невідомі кинули каменем у вікна єврейської освітньої установи.
18 вересня 2006 р. – у центрі м.Одеса група невідомих побила юнака-єврея.
Ніч на 18 вересня 2006 р. – у м.Чернівці невідомі розбили кілька вікон у місцевій синагозі.
14 вересня 2006 р. – в м.Одеса після футбольного матчу між місцевою та тель-авівською футбольною командами було побито ізраїльських болільників.
14 серпня 2006 р. – у м.Київ, бл.17:00, група невідомих за допомогою бейсбольних біт розгромила "Східний бар", розташований неподалік від ст.метро "Політехнічний інститут". Власник бару, виходець з Ірану, повідомляє, що при цьому нападники вигукували расистські гасла.
Кінець липня 2006 р. – у м.Житомир камінням розбито вікна у приміщенні єврейського благодійного центру.
15 липня 2006 р. – у м.Київ осквернено і пошкоджено пам’ятний знак жертвам Голокосту в Бабиному Яру.
Червень 2006 р. – осквернення пам’ятника жертвам Голокосту в м.Севастополь.
23 червня 2006 р. – у м.Кировоград закидано камінням місцеву синагогу. За словами представників єврейської громади міста, це стало п’ятим подібним випадком від початку 2006 р.
5 червня 2006 р. – стало відомо про осквернення єврейських могил у Житомирі. Тими ж днями стіни житомирської синагоги розмальовано свастиками.
Середина травня 2006 р. – у м.Дніпропетровськ місцеву синагогу розмальовано свастикою. Підозрюваного затримано.
9 травня 2006 р. – у м.Бердичів, на єврейському цвинтарі, розбито десятки надгробків.
6 травня 2006 р. – у м.Київ неонацисти разом з крайно правими націоналістами зірвали, за пасивного сприяння міліції, "Марш Свободи", учасники якого виступали за декриміналізацію легких наркотиків та зміни в галузі державної наркополітики. Опоненти "Маршу Свободи" використовували, поміж іншими, антисемітські та расистські гасла. Увечері того ж дня, за повідомленнями, сталося кілька нападів на представників деяких молодіжних субкультур.
Близько 1 травня 2006 р. – за інформацією ЗМІ, у Києві протягом перших днів травня сталися сутички між наци-скінхедами і "антифа". Відомо про двох поранених з боку "антифа"; про інший повідомлень немає.
1 травня 2006 р. - у м.Київ відбувся т.зв. "Марш проти нелегальної міграції". Офіційно заявлений до проведення УНА-УНСО, він, крім членів цієї організації, зібрав неонацистів з угруповання "УНТП", крайньо правих футбольних хуліганів, представників організації "УДПНИ" і партії ВО "Свобода". Під час маршу та мітингу по ньому використовувався нацистський салют, лунали расистські гасла, заклики "очистити" Україну від "чужорідного елементу".
Ніч на 1 травня 2006 р. – у м.Симферополь невідомі закидали камінням місцеву синагогу. Також пошкоджено камери зовнішнього спостереження.
Ніч на 20 квітня 2006 р. – у м.Одеса намальовано свастику та антисемітське гасло на меморіалі Голокосту.
20 квітня 2006 р. – у м.Дніпропетровськ на молодого юдея Хама Гоброва, який виходив із синагоги, напала група молодих людей. Х.Гобров отримав ножове поранення і важку травму голови. За кілька днів до цього на центральній площі Дніпропетровська на чотирьох єврейських підлітків напала група неонацистів.
14 квітня 2006 р. – у м.Харків організація "Патріот України" провела у центрі міста т.зв. "Марш проти нелегальних мігрантів". Під час маршу використовувалися ксенофобські гасла.
1 квітня 2006 р. – у Гостомелі, що під Києвом, відбувся закритий («лише для своїх») концерт нацистських команд з України та Росії. Близько двох сотень слухачів.
23 березня 2006 р. – у м.Севастополь осквернено пам’ятний знак жертвам Голокосту. На знакові намальовано неонацистські та антисемітські гасла, в т.ч. характерні для субкультури наци-скінхедів.
22 березня 2006 р. – у м.Київ кілька молодих людей зупинили біля синагоги молодого юдея і почали погрожувати йому, висловлюючи антисемітські заяви. Одного з них затримано.
5 березня 2006 р. – у метро Києва троє молодих людей напали на студента юдейського релігійного закладу Азарію Менакера. А.Менакер вже раніше зазнавав антисемітських нападів, тож мав при собі пневматичну зброю, яку застосував. Одного з нападників поранено.
3 лютого 2006 р. – у м.Київ до Центральної синагоги прийшов чоловік, озброєний холодною зброєю, який вимагав зустрічі з головним рабином. Затриманий міліцією, він не приховував своїх антисемітських переконань.
До цієї хронології включено також кілька найбільш гучних расистських та ксенофобських інцидентів 2005 р.:
19 листопада 2005 р. – у м.Київ близько півсотні неонацистів, озброєних холодною зброєю і важкими предметами, напали на відвідувачів рок-концерту, на якому виступала антифашистський литовський гурт "Торо Браво". Багатьох людей забрано до лікарні, деяких – у важкому стані. Кілька людей отримали тяжкі тілесні ушкодження, у т.ч. – каліцтво на решту життя. Попри попередження про можливий напад, співробітники органів внутрішніх справ прибули на місце подій запізно. Наступного дня – 20 листопада – за повідомленнями ЗМІ, було скоєно напад на музикантів з "Торо Браво" та організатора концерту.
11 вересня 2005 р. – у Києві, на території Національного комплексу "Експоцентр України" кілька підлітків напали на двох громадян Ізраїлю, батька-раввина Міхаеля Меніса та його сина Мордехая. Міліція затримала нападників; двом із них висунули звинувачення у "хуліганстві".
28 серпня 2005 р. – у м.Київ на двох студентів юдейського навчального закладу напала група наци-скінхедів, які жорстоко побили своїх жертв, вигукуючи антисемітські висловлювання. Один з жертв, Мордехай Моложенов, внаслідок нападу опинився у стані коми. Трьох затриманих підозрюваних звинуватили у "хуліганстві".
26 лютого 2005 р. – у м.Київ група наци-скінхедів напала на Роберта Сіммонса, співробітника посольства США афро американського походження, якого було побито. Його білого супутника не чіпали. Посольство США заявило офіційний протест.
Укладач - Максим Буткевич, Ініціатива "Без кордонів".
Використано, поміж іншими, матеріали В’ячеслава Лихачова (зокрема, звіти для єврейських моніторингових організацій); Української асоціації "Міжнародна Амністія"; повідомлення ЗМІ, дані з Інтернет-блогів, повідомлення джерел в етнічних громадах Києва.
Відповіді
2007.05.15 | Hakenkreuz
Re: Ксенофобські та расистські прояви в Україні: (неповна) підбірка
А я повністю підтримую те що Українські праві сили протестували проти легалізації такзваних "легких наркотиків". Зараз у молодих людей без шкідливих звичок народжуються не зовсім здорові діти. А що вродиться у мами з татом "драпокурів"? Хочеш-нехочеш а про здоров'я нації піднімають питання власне як правило тільки праві радикальні сили. І дуже дивно що дана акція розцінена Вашим сайтом "Майдан" як ксенофобська. Не той уже "Майдан", зовсім не той...2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Ти записався в УНТП, кісо?
Решта на http://samuel-smith.livejournal.com/28391.html#cutid1Хто не зовсім здорові, і хто "за здоров*я нації" - вирішуйте самі
2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Вибірка по нацистам з організації "Патріот України"
28 квітня 2007 р. – у Києві неонацисти висловили намір провести марш зі смолоскипами, присвячений пам’яті вояків Дивізії СС "Галичина". Організаторами виступило угруповання УНТП. Представники про-російських організацій заявили про намір перешкодити маршеві. Суд заборонив проведення акції, а міліція затримала понад сімдесят людей, яких підозрювала у намірі взяти в акції участь. Більшість затриманих звільнили через чотири години, - крім тих, у кого виявили холодну зброю. Організаторам подібного маршу в м.Чернівці – представникам угруповання „Патріот України” – її проведення заборонив суд.14 квітня 2007 р. – у м.Київ від 50 до 100 людей взяли участь в організованому об’єднанням "Патріот України" т.зв. "Маршеві проти нелегальних мігрантів". Протягом маршу використовувалися ксенофобські та расистські гасла. Марш було дозволено міською владою, міліція підтримувала лад.
18 березня 2007 р. – у м.Харків організація "Патріот України" провела ходу зі смолоскипами до гуртожитків, де проживають іноземні студенти. Формально організатори заходу вимагали рівних умов проживання іноземних та українських студентів. Під час заходу використовувалися ксенофобські та расистські гасла. Захід був дозволений владою і відбувався за присутності співробітників міліції.
21 січня 2007 р. – у м.Київ відбулася т.зв. "акція протесту футбольних фанатів" під назвою "Захистимо наш футбол". Кількасот учасників акції висунули низку вимог, яка стосувалася полегшення доступу до вболівання у дні матчів, зміни поведінки правоохоронних органів стосовно вболівальників і под. Однак поміж вимогами були також пункти, в яких організатори вимагали максимально обмежити кількість легіонерів в українських футбольних клубах та "заборонити натуралізацію і заявки до всіх збірних команд гравців неукраїнського походження". Організаторами акції виступили ВО "Свобода", "Патріот України", УНА-УНСО та УНТП. Учасники акції, поміж іншими, несли расистські гасла та використовували нацистський салют.
18 листопада 2006 р. – у м.Харків ввечері відбувся неонацистський марш зі смолоскипами під ксенофобськими та расистськими гаслами, організований угрупованням "Патріот України". Перед маршем місто було заклеєне листівками та плакатами ксенофобського та погрозливого змісту.
14 квітня 2006 р. – у м.Харків організація "Патріот України" провела у центрі міста т.зв. "Марш проти нелегальних мігрантів". Під час маршу використовувалися ксенофобські гасла.
Як відомо, неонацистська організація "Патріот України" входить до т.зв. "Української громади Києва", чим дискридетує цю *громаду* та усі акції, що відбуваються за участі її представників.
2007.05.17 | Бевзик
тов. sharp, нах@й, це прямо і трохи на право
В зв`язку з поширенням впливу на трудящі маси спекулятивних махінацій на тему фашизму й анти-фашизму, КМГО "Патріот України" офіційно заявляє: "Нам пох@й на творчі доробки тов. Б. Муссоліні." Задля попередження упередженого ставлення до нашої позиції певного кола осіб, мусимо також додати, що таким самим є наше ставлення і до ретро-націоналізму.КМГО "Патріот України" оголошує про створення "Соціал-націоналістичного пох@й-фашистського комітету".
С.-Н. пох@й-фашистський комітет буде займатися плідною дослідницькою роботою в цій галузі з метою доведення, що так зв. "фашизм" тов. Б. Муссоліні - це викривлення інтегрального націоналізму і відхід від метафізичних першооснов цивілізації.
До тов. Б. Муссоліні будуть застосовані (посмертно) заходи виправного і дисциплінарного характеру, аби унеможливити появу подібних викривлень в подальшому.
Єдина правильна форма інтегрального націоналізму - це соціал-націоналізм!
Фашізьм нє пряйдьоть!
http://spoloh-pu.livejournal.com/8185.html
2007.05.18 | привид Романа ShaRP'а
Спасибо, но мне, в отличие от некоторых, туда не нужно.
2007.05.15 | Abbot
А слабо выборочку по нарушениям прав украинцев в Украине?
2007.05.15 | Бевзик
Re: А слабо выборочку по нарушениям прав украинцев в Украине?
+232007.05.15 | Правозахисник Рабінович
Такі звіти - щоб наляканих мінорів дресирувати(-)
2007.05.15 | Прокурор Руденко
По нарушениям прав украинцев в Украине?А за это не платят:)
Максим Буткевич состалял? Это мальчик с "плюсов", славно трудившийся там на Медведчука и прочих?"26 лютого 2005 р. – у м.Київ група наци-скінхедів напала на Роберта Сіммонса, співробітника посольства США афро американського походження, якого було побито. Його білого супутника не чіпали. Посольство США заявило офіційний протест."
Полное вранье! Симмонс, сотрудник посольства США в Узбекстане, заехал в Киев на день погулять. Со случайными друзьями на Андреевском напился до поросьячего визга. То ли все потерял (деньги, документы), то ли стащили собутыльники. Поутряне рассказал в посольстве, что его избили, ограбили. В милицию не обращался. Сразу же уехал из Украины. МВД просило его вернуться дать показания. Не приехал
2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
І де ж на "плюсах" Медведчук?
2007.05.15 | толя дейнека
дульки
якщо не помиляюся, єдина роль українців в цьому процесі - платити за укладання таких списків, бо до цього зобов'язують міжнародні угоди.2007.05.15 | Правозахисник Рабінович
Українці повинні платити і просити прощення(-)
2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Є різні типи людей.
Одні вірують в етнічний націоналізм і переймаються своїм етносом. Не знаю, як вони це роблять, особисто мені наукових не-волюнтаристських методик визначення етнічності не відомо.Інші вважають, що люди рівні незалежно від етносу, а фашизм, нацизм та порушення прав людини - це дуже погано. І переймаються складанням звітів про ксенофобію.
Так сталося, що я українець, але замість того, щоб з цієї причини брататися з такими, як Abbot®, Бевзик®, Sean®, Daddy®, Киянка®, Via®, igorg® - краще запишуся в комуножидомоскалоармяноузбекогрузиноантифа, і допоможу чимось Буткевичу.
Бо НМД пропаганда важливості етнічності, вже не кажучи про расизм - це дикунство й дурість. А брататися з дикунами й дурнями я не хочу. Краще з розумним втратити, ніж з дурним знайти.
2007.05.16 | Abbot
Дикунство - це ігнорувати реалії.
Реалії - існування націй.Реалії - те, що люди різні, але рівноправні.
Реалії - це те, що расизм злочин, але констатування самого факту відмінностей між людьми НЕ Є РАСИЗМОМ.
Реалії - це те, що націоналізм може залишитись останнім форпостом у боротьбі людей за право бути собою проти всесвітньої Матриці...
2007.05.16 | привид Романа ShaRP'а
Разоблаченные агенты всемирной матрицы горько рыдают
Abbot пише:> Реалії - існування націй.
Но не обязательно этнических, уже не говоря о "строго" этнических.
> Реалії - те, що люди різні, але рівноправні.
> Реалії - це те, що расизм злочин, але констатування самого факту відмінностей між людьми НЕ Є РАСИЗМОМ.
Констатация - нет. Заявления "мы разные и поэтому должны жить только раздельно" - являются.
В большинстве случаев пропаганда "клонов апартеида" следует сразу за констатацией различия.
> Реалії - це те, що націоналізм може залишитись останнім форпостом у боротьбі людей за право бути собою проти всесвітньої Матриці...
Быть собой - это быть таким, каким нравишься себе, а не таким, каким нравишься кому-то. И уж подавно для того, чтобы быть собой, не обязательно быть ни националистом, ни патриотом
Если ваш национализм исключает свободный выбор человеком культуры, языка общения и т.д. и т.п. - значит это фашизм или нацизм.
А все эти отмазки насчет "сохранения уникальности" - оставьте убогим.
2007.05.16 | патриот
Re: А слабо выборочку по нарушениям прав украинцев в Украине?
правильно об чем речь тут Украинцев спасать надо!2007.05.15 | один_козак
Не вистачає повідомлень про розпалювання ксенофобії
зі сцени синього ерзац-майдану. Зокрема гуінпленом Колєсніченком.Стоячи під написом "Єдність", він закликав своїх овець не підходити й не спілкуватися зі співгромадянами, що мають "помаранчеву" і помаранчеву символіку, називаючи останніх лайливими словами, а також словом "провокатори".
2007.05.15 | Правозахисник Рабінович
Не чіпай Колесніченка! Він
голова групи "Україна-Ізраїль"!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!2007.05.15 | толя дейнека
так так
не можна обійти мовчанкою, що всі виступи помаранчевих політиків сповнені політкоректності і навіть доброзичливості до своїх політичних супротивників.Більше того, ця доброзичливість природно засвоєна їхніми прибічниками і вони, маленькі помаранчеві українці, теж не допускають жодної образи голубцям і по доброму співчувають співгромадянам, що помилково додержуються хибних поглядів.
а хоч майданОргУа почитати!
2007.05.15 | один_козак
Вибачте, але критика політиків
або нестриманість у суперечці з опонентом - це не те саме, що проповідувати ненависть.2007.05.15 | Оk
А хто ж за це пану Буткевичу заплатить ?
2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Пан Буткевич робить все власним коштом
2007.05.16 | Оk
"ВСЕ" це що саме ?
2007.05.15 | толя дейнека
не Вибачаю
я навіть не буду робити підборку висловлювань.згадаю лише кампанію "НІХТО", яка дивним чином була розгорнута на МайданіОргУа напереддень сумнівних указів президента. Ця кеампанія є класичним зразком пропаганди ненависті, розколу суспільства.
2007.05.15 | один_козак
Ну, то я на вас навіть не ображаюся. Тільки дивуюсь.
Я зрозумів би вас, якби ви тут згадали статтю Коробової про "нетаких" та ще даякі подібні виступи. Власне, сам не сказав про це зразу тільки за браком часу. Але якщо в це же ряд ви ставите кампанію "НІХТО", то дискутувати не бачу сенсу.2007.05.16 | толя дейнека
типова хунвейбинівська кампанія
очевидно спланована як тло для сумнівних правових дій на самому верху. Хунвейбіни - виконуйте. Пропаганда ненависті, заклики до приниження співгромадян і не менш важливо - законних органів державної влади.проводити такі акції в розділеній політиками країні, та ще й з яскравим поділом географічно, - це божевілля, що межує зі злочином. Все одно що влаштовувати стрілянину в в літаку на висоті 10000 метрів чи починати кидатися камінням всередені акваріума.
це - політика політиканів, а не державних мужів.
2007.05.16 | Tatarchuk
Re: типова хунвейбинівська кампанія
Коли ви вважаєте всерйоз Васю кисю частиною суспільства (до того ж частиною від якої вам не хочеться позбавлятися) то дійсно в ваших очах ми маємо виглядати як хунвейбіни. Але це не є проблема хунвейбінов, як ви мабуть знаєте2007.05.15 | Чучхе
я тут не полінувався подзвонити в посольство Республіки Корея
поговорив з радником Ку Джі Ганом, якого перепитав про оце:> 23 квітня 2007 р. – у Голосіївському районі Києва група невідомих напала на громадянина Республіки Корея, і завдала йому важких тілесних ушкоджень. За інформацією посольства Республіки Корея в Україні, по тому потерпілий перебуває у лікарні у стані коми; лікарі твердять, що він не має шансів на повернення до нормального життя. На запити журналістів вранці 24 квітня прес-служба ГУВС м. Києва повідомляла, що жодних інцидентів, які стосуються іноземців, у м. Києві попереднього вечора та ночі не сталося.
Мене запевнили, що нічого подібного і близько не було, посольство ніяких коментарів не давало і їх громадян ніхто не бив. Навпаки. пан Ку сказав, що Україна на його погляд держава максимально толерантна на відміну від Росії, де зарізали вже до десятка громадян обох Корей.
Думаю, що інші повідомлення - така ж туфта
2007.05.15 | толя дейнека
тисну руку. справжній журналіст.
2007.05.15 | Бевзик
Re: я тут не полінувався подзвонити в посольство Республіки Корея
що й треба було довести2007.05.15 | Abbot
Браво!
2007.05.15 | Оk
Австрія нагороджує українських "ксєнафобів"
Товариство Альберта Швайцера нагородило орденом Олега Тягнибока7 травня, у Києві, в рамках гуманітарної акції "Ліки для українських дітей" відбулось нагородження голови Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока орденом Товариства Альберта Швайцера.
Крістіан Гессль, представник Австрії в Україні:
"Олег Тягнибок, народний депутат 3 та 4 скликань, голова Всеукраїнського об'єднання "Свобода" тривалий час організовує допомоги дітям, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. За участь у таких благодійних проектах минулого року він був нагороджений відзнакою французького уряду "За гуманітарну діяльність".
Оцінюючи внесок Олега Тягнибока у гуманітарні програми, австрійське Товариство Альберта Швайцера ухвалило нагородити його орденом нашого товариства".
Олег Тягнибок, голова Всеукраїнського об'єднання "Свобода":
"Дуже приємно отримати нагороду від такої престижної міжнародної організації як Товариство Альберта Швайцера, яка визнана ООН та ЮНЕСКО. Зазначу, що не зупинятимусь на досягнутому. ВО "Свобода" і надалі допомагатиме дітям, у нас запланована низка акцій для адресної допомоги дітям, які вже сьогодні потребують нашої опіки".
Довідка
Австрійське Товариство Альберта Швайцера створене у жовтні 1984 року як християнсько-гуманітарна неполітична організація. Визнана ООН і ЮНЕСКО як неурядова організація. Має свої представництва у Люксембурзі, Швеції, Малазії, Індії, Непалі та здійснює гуманітарну діяльність у всьому світі. Серед нагороджених орденом: Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, професор Конрад Лоренц, голова міжнародного Жовтого Хреста Гюнтер Зігварт, президент австрійської філії ЮНІСЕФ Елізабет Гардег та інші.
__________________________________
З огляду на те, що Анно Доміні (відому також під іменем "Кашмар Ксєнафоба") не було запрошено на церемонію нагородження, що багатократно збільшує ксєнафобський характер акції, пропоную блазням терміново включити її в "Неповний перелік" та готувати відповідну петицію та повеселити австрійців, бо ж Сердючка вже поїхала
2007.05.15 | один_козак
Re:
2007.05.16 | Буткевич
Туфта? Обережніше.
Відповідь - нижче, у відповіді Татарчукові.2007.06.05 | Чучхе
Абсолютна туфта. Сьогодні ще раз перепитував у посольських
взагалі у мене тут такий статус, що якби відбувся інцидент з корейцями - я б знав2007.06.24 | Буткевич
Re: Абсолютна туфта.
Не заходив на гілку від часу останнього свого коментаря.Але в посольських теж перепитав. Вони - ще раз - підтвердили.
Я говорив з людиною, чиє ім"я навів раніше. Ви - певно, з кимось іншим (шкода, що, на відміну від мене, не вказали, з ким).
Хтось з них або не знає, або каже неправду. Втім, посольство це підтвердило ще і "Міжнародній Амністії" (НЕ мені, в окремій розмові).
Занадто легко сказати "абсолютна туфта".
2007.05.15 | catko
повний брєд сів кейбл. і комусь це вигідно розкручувати?
зі старту:> Ксенофобські та расистські прояви в Україні: (неповна) підбірка
> 5 травня 2007 р. – у Києві представники крайньо правих угруповань спробували провести зірвати проведення т.зв. "Маршу Свободи" – акції, присвяченої необхідності змін у наркополітиці та поширення толерантності.
де тут расизм і ксенофобія? там що - тільки чорні растамани києвом бігали?
> 28 квітня 2007 р. – у Києві неонацисти висловили намір провести марш зі смолоскипами, присвячений пам’яті вояків Дивізії СС "Галичина".
а тут де тут расизм і ксенофобія?
ну і так далі, ще й назбирали всі випадки побутового хуліганства за рік. брєд повний.
2007.05.15 | Оk
А Ви як думаєте ? Кому ?
2007.05.15 | Чучхе
Зараз, наприклад, починається розкрутка програми натуралізації
корейських міґрантів з Центральної Азії в Україну. Серед виконавців з України лише троє партійних. Угадайте партії.підказка: один з УРП "Собор", другий з "Батьківщини", ну і я репрезентую УНП. Всі типа "праві ксенофоби". Жоден професійний "борець з фашизмом" щось на таку серйозну серйозну роботу не пристає.
2007.05.15 | Sych
А нашо це вам треба?
2007.05.15 | Чучхе
мені особисто чи Україні ?
мені це нафіг не треба - я там великої платні не отримую і мене це навіть відриває від роботиУкраїні - грубо кажучи, демографічну проблему краще вирішувати за рахунок корейців, ніж негрів та арабів
А ще більш грубо кажучи - ці люди все рівно уже тут живуть і вже роками, їм просто тре зробити "лагілайз" - справа зараз не йде про громадянство, але про якийсь статус з видом на мешкання, бо вони просто випадають з правового поля (або майже випадають)
2007.05.15 | Sych
Нормальна економіка вирішить демографічну проблему.
Так її вирішувати як ви пропонуєте називається "через жопу". То дого ж, не забувайте про 5-7 мільонів заробітчан.2007.05.15 | Оk
Re: Нормальна економіка вирішить демографічну проблему.
Sych пише:> То дого ж, не забувайте про 5-7 мільонів заробітчан.
90% з котрих повертатись не планують ?
2007.05.15 | Чучхе
ну й дурні, якщо не планують
у мене є знайомий, який 15 років тому продав квартиру в Києві (тоді вона коштувала всього близько 20 тисяч доларів) і поїхав на ПМЖ в Нову Зеландію, де за ці роки важкою працею заробив собі 200 тисяч і купив там хату. Що мене вразило в його сповіді про Нову Зеландію, це фраза: а щоб я залишився в Києві, то тепер би й моя стара квартира 200 тисяч коштувала...2007.05.15 | Оk
Re: ну й дурні, якщо не планують
Чучхе пише:> у мене є знайомий, який 15 років тому продав квартиру в Києві (тоді вона коштувала всього близько 20 тисяч доларів) і поїхав на ПМЖ в Нову Зеландію, де за ці роки важкою працею заробив собі 200 тисяч і купив там хату. Що мене вразило в його сповіді про Нову Зеландію, це фраза: а щоб я залишився в Києві, то тепер би й моя стара квартира 200 тисяч коштувала...
Ну, якщо б це було метою, і Ви знали наперед...
А люди, принаймні ті, з ким доводилось спілкуватись, за 3-5 років влаштовуються, орбживаються, старшають врешті і втрачають бажання знову кудись зриватись.
Буквально на тому тижні мала декілька таких випадкових зустрічей в Відні, люди навчаються, аби мати легальний дозвіл на проживання (після того як отримали овіту в УКраїні), але своє життя будують вже там.
2007.05.15 | Чучхе
Re: Нормальна економіка вирішить демографічну проблему.
не вирішить. це доказано практикою країн з дуже розвинутою економікою. всім їм доводиться проводити політику залучення мігрантів. і нас це чекає теж. тому тре формувати нормальну міграційну політику, а не ховати по-страусячому голову в пісок і робити вигляд, що нічого не відбувається.до речі, серед іноземців, що отримали українське громадянство, відсоток корейців невеликий, переважна більшість з них це наша діаспора з колишнього СНД (і ще придністровці, які отримують українське громадянство за спрощеним принципом) і це, як на мене, справедливо. Але я не займаюсь діаспорою, мої інтереси лежать в корейській царині.
іще аргумент на користь легалайза - провіряючи наших мігрантів, ми не тільки їх легалізуємо, а й проводимо селекцію усіляких злочинців, осіб, якиїх розшукують в інших країнах тощо а також детінізуємо той бізнес в якому нашці корейці задіяні.
2007.05.15 | Sych
По перше, в Україні нема проблеми з чисельністю населення.
Навіть зараз. Навіть 30 млн для України буде достатньо (подивіться на Канаду з з її ресурсами та такою ж чисельністю населення; це при чому там ДІЙСНО ПОТРІБНІ люди).По-друге, в дійсно нормальних країнах (Норвегія напр.) є нормальний прирост населення без усякої іміграції.
По-третє, вся проблема "країн з дуже розвинутою еконімікою" - це разгул ліберастії що призводить до високого рівня абортів та підтримання стилю життя а ля "краще куплю сібе втарую машину" замість дитини.
У вашому випадку припускаю, що вами рухають просто кланові(расові) інтереси - бо бачив вже ваші висловлювання стосовно "хоч би всі білі повиздихували". Підіть на БП - там ваш корєш з америки теж закликає винищити всіх білих щоб більше не було расової дискримінації
2007.05.15 | Sean
Я не здивую си, якщо на Луб'янці
кабінети тих, хто відповідає за штампування "хайликів" та за продукування таких от меседжів щодо України знаходяться один навпроти одного.2007.05.15 | толя дейнека
ага. І ще в них є іконка "Майдан" для публікації на МайданОргУа
2007.05.16 | Sean
А ще у них є переліки учасників хворуму
котрі переконані, що вміщення певного матеріялу на Майдані завжди автоматично свідчить про повну згоду новинаря, чи то новинарів, чи то адмінгрупи чи то всіх укупі з матеріялом, а не про, скажімо, намір спровокувати дискусію на хворумі.2007.05.16 | толя дейнека
згідно здорового глузду
публікація матеріалу з іконкою Майдан означає, що принаймні один член адмін-групи поділяє викладене. Більше того, він певний, що при виникнені питання про доцільність розміщення матеріалу, він не залишиться сам.в кожного з адмін-групи є альтернатива - поставити статтю від власного імені-ніку, або сховатися за "редакційним поглядом", помітивши статтю іконкою Майдану. В другому випадку навіть відверта брехня, не те що цинічні перекручення, якось легше сходять з рук.
це розумієть ся, коли читач спостерігає іконку Майдан коло матеріалу. ні?
2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Ви здивуєтеся
Але Максим Буткевич живе в Україні і не має кабінета на Луб*янці.Єдиний "кабінет", який забезпечила йому Росія - це затримання у Пітері під час акцій проти G8 за фотоз*йомку арештів учасників протесту.
Тоді разом зі ще двома незаконно затриманними Максим оголосив голодування, а сайт "Майдан" це висвітлював.
2007.05.15 | толя дейнека
так якого дідька він бреше, як Троцький?
і затримання не дає жодних гарантій, що він не є агентом-провокатором. часто буває навпаки.2007.05.16 | Sean
Нє, не здивую си
привид Романа ShaRP'а пише:> Але Максим Буткевич живе в Україні і не має кабінета на Луб*янці.
> Єдиний "кабінет", який забезпечила йому Росія - це затримання у Пітері під час акцій проти G8 за фотоз*йомку арештів учасників протесту.
>
> Тоді разом зі ще двома незаконно затриманними Максим оголосив голодування, а сайт "Майдан" це висвітлював.
Те що він сам не має кабінета на Луб'янці (у що я охоче вірю), ще не значить, що такого кабінету не існує взагалі.
2007.05.16 | Реба
Буткевич ловкий мальчик, знает, за какой протест платят
Я , однако, удивляюся, почему Буткевич и подобные не лезут, например, в Туркменистан, на оккупированные Израилем территории, где на днях были протесты против стены апертеида?..В Питере были сотни иностранных журналистов, а задержали почему-то одного Буткевича. Который назвался журналистом. На самом деле, Буткевич вместе с еще парочкой грантоедов, как и планировалось, в указаном месте на Невском и в указанное время - точно по прибытии туда съемочных групп Рейтерз и других - развернули какой-то дебильный плакат против дяди Путина. Ну, русские менты - к их радости - и забрали. Картинка пошла в эфиры. Деньги были отработаны.
2007.05.16 | Михайло Свистович
Брехати не гарно, Буткевич не протестує за гроші
Не судіть усіх по собі.Реба пише:
>
> В Питере были сотни иностранных журналистов, а задержали почему-то одного Буткевича
Брехати не гарно. Далеко не одного.
2007.05.16 | привид Романа ShaRP'а
Гнусная ложь
У Буткевича не могло быть в руках никакого плаката, потому что был фотоаппарат.А за других он отвечать не обязан.
2007.05.15 | Sych
Стопудова. По таким критеріям сама ксенофобська та расистська
країна - це Штати, бо там вбивають та ріжуть майже виключно чорних та латінос.catko пише:
>
> ну і так далі, ще й назбирали всі випадки побутового хуліганства за рік. брєд повний.
2007.05.15 | Оk
Поповнення переліку
Випадок з китайським студентом в метро.Азієць стояв біля протилежних від входу дверей, а над ним нависав п’яний громадянин нашої країни й намагався переманити підданого Піднебесної в православну віру.
— Слишь, чурка, — ”місіонер” не вибирав слів. — А чо ви всє на одно ліцо?
Китаєць не розумів цієї фразеології, але відчуваючи агресію всім тільцем втиснувся у скляні двері із написом ”Не притулятись”.
— Панімаєш, у нас Хрістос бил. Он умєр на крєстє. За меня умєр і за тєбя. У мєня єсть батюшка знакомий в Лаврє. Так он тєбя крєстіт. Хочешь?
Із цього монологу китаєць майже нічого не зрозумів. І вже на станції ”Дніпро”, де вихід праворуч, воїн Христовий виштовхнув студента на платформу. Ще один пасажир вийшов разом із ними.
— Чуєш, мужик, відстань від хлопця, — він став між чоловіками, як між двома світами, і наказав китайцеві сідати в наступний потяг. Поїзд не забарився, і жертва забігла до вагона. ”Місіонер” спробував застрибнути за юнаком, але на заваді став хоробрий захисник. В очах ”місіонера” читався вселенський сум:
— Што ж ти надєлал? Ти же христианскую душу заґубіл! Я ж єво почті убєділ!
2007.05.15 | Капiтаан Немо
Re: Поповнення переліку
Оk пише:> Випадок з китайським студентом в метро.
> Із цього монологу китаєць майже нічого не зрозумів. І вже на станції ”Дніпро”, де вихід праворуч, воїн Христовий виштовхнув студента на платформу. Ще один пасажир вийшов разом із ними.
> — Чуєш, мужик, відстань від хлопця, — він став між чоловіками, як між двома світами, і наказав китайцеві сідати в наступний потяг. Поїзд не забарився, і студент забіг до вагона. ”Місіонер” спробував застрибнути за юнаком, але на заваді став хоробрий захисник.
Цікаво, чи не був цей "ще один пасажир" нашим спільним знайомим, жителем м. Ірпінь Києво-Святошинського району ?
2007.05.16 | Михайло Свистович
Re: Поповнення переліку
Капiтаан Немо пише:>
> Цікаво, чи не був цей "ще один пасажир" нашим спільним знайомим, жителем м. Ірпінь Києво-Святошинського району ?
В Києво-Святошинському районі немає м. Ірпеня
2007.05.16 | Оk
Re: Поповнення переліку
Капiтаан Немо пише:> Оk пише:
> > Ще один пасажир вийшов разом із ними.
> > — Чуєш, мужик, відстань від хлопця, — він став між чоловіками, як між двома світами, і наказав китайцеві сідати в наступний потяг. Поїзд не забарився, і студент забіг до вагона. ”Місіонер” спробував застрибнути за юнаком, але на заваді став хоробрий захисник.
>
> Цікаво, чи не був цей "ще один пасажир" нашим спільним знайомим, жителем м. Ірпінь Києво-Святошинського району ?
Це не зафіксовано, навіть студент міг бути не китайським, а корейським, з тих ким Чучхе опікується
А от чи написав він заяву в своє посольство про те, як став жертвою ксєнафобії невідомо, слід було б з"ясувати
2007.05.16 | Майстер
Хто в кого сплагіатив?
Сьогодні цю історію про "місіонера" прочитав у "Газеті по-українськи" за підписом Андрія Бондаря. Підозрюю, що А.Бондар та Ок - різні люди, оскільки, судячи з публікацій, постів на форумах та звичаю підписувати деякі звернення в сенсі цієї теми, їхні політичні позиції діаметрально протилежні. Отже - плагіат. Аж цікаво.2007.05.17 | Оk
Чи це не звинувачення ?
Майстер пише:> Сьогодні цю історію про "місіонера" прочитав у "Газеті по-українськи" за підписом Андрія Бондаря. Підозрюю, що А.Бондар та Ок - різні люди, оскільки, судячи з публікацій, постів на форумах та звичаю підписувати деякі звернення в сенсі цієї теми, їхні політичні позиції діаметрально протилежні. Отже - плагіат.
Хiба повiдомлення про хвакт можна вважати плагiатом ?
Відколи ?
Тим більше, що я жодним чином не претендувала на авторство
У нас же тут гілка з вапіющіми хвактами, чи шо у нас тут ?
І навіщо ж Ви, дядю, мене образить намагаєтесь ?
От від кого, від кого, а від Вас не чекала
Зокрема з огляду на погляди
> Аж цікаво.
Що саме ?
2007.05.17 | Оk
І ще свіженький подаруночок з Відня
Протидiя расизмуМаю попередити, що я лише автор фотки, але не напису !
2007.05.20 | Майстер
Люблю дюдюктиви
Погодьтеся, це цікаво - прочитати "сторі" увечері на форумі, а вранці в газеті. Простір для вільного польоту думки - ого-го! Множина варіантів та версій.Перша версія - ви їхали з Бондарем в одному вагоні метра. Але ж він на лівий берег Дніпра їздити не повинен. Що його туди вело? В одному вагоні з вами?
Друга версія - ви працюєте в редакції ГПУ.
Третя версія - ви дочка Андруховича.
Четверта версія - переказане вами й Бондарем (до речі - під різними кутами, хоч і однаковими словами) - це звичайна міська легенда. Про масові явища легенд не складають, отже чіпляння до китайця - поодинокий факт, що став легендою, і ще раз отже - ксенохвобія в Києві таке статистично рідкісне явище, що панич Буткевич може взяти собі псевдо Плохіш.
2007.05.15 | Чучхе
а скільки негрів вбивають в Африці - жах !
2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Це роблять щирі люди зі щирих правозахисних переконань
Вони ж і "розкручують".Звичайно, що "праві" цим не задоволені.
2007.05.16 | catko
ніякий це не правозахист а тупе відробляння подачок
так би мовити антифашисти відробляють шекелі а привиди рублі.2007.05.16 | Englishman
у вас добрі вчителі
КДБ теж культивувала думку про те, що радянські правозахисники відробляли шекелі з долярами. Різниця тільки в тому, що ви замінили одну валюту на іншу.2007.05.16 | catko
ні. я просто реально тут (в україні) живу
і мене чесно кажучи обурює коли тут людей кожен день тисячами абсолютно безкарно калічать і ніхто тнавіть не писне про це (бо вони українці тому так положено) але про араба якого десь там колись побили - ставлять на вуха всю європейську спільноту і перетворюють мою державу в розсадник ксенофобії. і при цьому чомусь ніхто не згадує наприклад про майже 50 тисяч китайців які спокійно торгують в києві і ніхто їх навіть нафіг ніколи не послав а те що з факельним походом проти них йти - то напевне і по пяні нікому б голову не прийшло. але от раптом той самий факельний похід на історичну тему, до речі спокійно практикований в більшості європейських країн по будь-якому приводу (бо так тіпа урочисто) - зразу опускає тіпа україну на рівень мусоліні. от тому і питаю - а кому вигідно робити з україни фашистів а от з франції де машини щодня палять а арабів за це садять - не робити. і з росії не робити і закривати очі на єсм до речі.не менш мене обурює коли українців за кордоном щодня теж калічать але це ніхто фашизмом і ксенофобією не називає.
мало того - в списку шинд... тобто буткевича я не знайшов кричущого випадку ксенофобії коли побили студента в луганську за вимоги навчати його українською мовою. що за вибірковість?
так що не треба тут ля-ля про кгб - саме кгб і опускає україну таким чином щоб віддалити її від сот, єс, нато і взагалі.
2007.05.16 | Englishman
отож. на дисидентів "трудові колективи" теж дуже обурювалися,
бо бачте, дисиденти не правильні проблеми моніторили.catko пише:
> і мене чесно кажучи обурює коли тут людей кожен день тисячами абсолютно безкарно калічать і ніхто тнавіть не писне про це (бо вони українці тому так положено)
що значить "не писне"? Є загальнокримінальні сводки, які втім можуть не давати картини по мотивації злочинів. Мотивація є важливою хоча б з тієї причини, що дозволяє більш ефективно боротися зі злочинністю.
>але про араба якого десь там колись побили - ставлять на вуха всю європейську спільноту і перетворюють мою державу в розсадник ксенофобії. і при цьому чомусь ніхто не згадує наприклад про майже 50 тисяч китайців які спокійно торгують в києві і ніхто їх навіть нафіг ніколи не послав а те що з факельним походом проти них йти - то напевне і по пяні нікому б голову не прийшло.
Нічого не зрозумів.
>але от раптом той самий факельний похід на історичну тему, до речі спокійно практикований в більшості європейських країн по будь-якому приводу (бо так тіпа урочисто) - зразу опускає тіпа україну на рівень мусоліні. от тому і питаю - а кому вигідно робити з україни фашистів а от з франції де машини щодня палять а арабів за це садять - не робити.
ви просто не в курсі. Моніторинг расизму у європейських країнах- цілком буденна річ, і ніхто там з цього приводу не ламає комедію у стилі "кому вигідно з нас робити фашистів". Просто приймають інформацію до відому і роблять висновки.
>і з росії не робити і закривати очі на єсм до речі.
знову ніц не зрозумів. Хто що не робить з Росії?
> не менш мене обурює коли українців за кордоном щодня теж калічать але це ніхто фашизмом і ксенофобією не називає.
Ну так моніторте, хто вам не дає? Збирайте факти переслідування українців за національною ознакою, публікуйте їх- ціни вам не буде!
> мало того - в списку шинд... тобто буткевича я не знайшов кричущого випадку ксенофобії коли побили студента в луганську за вимоги навчати його українською мовою. що за вибірковість?
Чому б вам просто не зробити цю справу за нього?
> так що не треба тут ля-ля про кгб - саме кгб і опускає україну таким чином щоб віддалити її від сот, єс, нато і взагалі.
Не смішиться. Справа не у ЄС і НАТО (там таких історій вистачає, і ніякої різниці для перспектив членства такі доповоді не зроблять), справа у нашому відношенні до подібних фактів. Звичайно, можна на це реагувати в агресивно-захисному стилі, але до європейських цінностей (мова навіть не про членство) така стратегія поведінки нас точно не наблизить.
2007.05.22 | Оk
В Європі з цим звісно значно краще, а виглядає це так:
24.05.2007 | 13:44 Портал ОБОЗ.ua UA-ПорталВ Европе нарастает волна расизма и нетерпимости
Европейская комиссия против расизма и нетерпимости (ECRI) обеспокоена распространением расизма в Европе, который особенно ощущается и даже входит в политическую практику в странах, столкнувшихся с экономическим кризисом, говорится в докладе ECRI, обнародованном в четверг.
Авторы доклада, выдержки из которого публикует агентство France Presse, указывают на «опасные проявления расизма и нетерпимости» в странах – членах Совета Европы. Комиссия «обеспокоена усилением атмосферы враждебности по отношению к людям, которые являются мусульманами или воспринимаются как мусульмане», а также «проявлениями антисемитизма, который все больше распространяется во многих европейских государствах».
Кроме того, ECRI сожалеет, что расизм «против черных» до сих пор в значительной мере присутствует в Европе и «недостаточно осознан», также комиссия отмечает «нарушения прав человека, от которых страдают цыгане».
2007.05.15 | Мартинюк
Ого - курці коноплі стали не то новою нацією, не то новою расою!
Маніпуляція це і підтасовування понятть.З огляду на те що перший ключевий елемент списку - конфлікт навколо "Маршу свободи", то виглядає що автор списку претендує на те, аби проголосити користувачів маріхуани та легких наркотиів не то новою нацією, не то навіть новою расою!
Невже в Україні нарешті появилася "вища раса" та "вибрана нація"?
Отож, яко ретроградний споживач "Хортиці" та "Житомирської на бруньках" починаю страждати від комплексу меншовартості ...
Якщо автор даного тексту претендує на такі глобальні теми, то не хай принаймні спробує хоч трохи дружити з логікою.
Потім мені зовсім не зрозуміло чому неоднократні закопуванння памятного знаку УПА у Харкові, підпали хат у шевченківському заповіднику на Черкащині не увійшли ( схоже принципово) в даний список?
2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Ні, просто проти "Маршу Свободи" вийшли нацисти та фашисти
Тому, як і вищезгаданий нацистський "марш СС Галичина" - це було нацистською акцією, отже проявом расизму та ксенофобії.2007.05.15 | Мартинюк
Просто буденна операція російського посольства
Хіба Росія з ФСБешниками вже стали фашистами?Тим більше проплачені для участі в акції студентики також не є фашистами. Як і гривнолюбиві організатори дійства.
Це все політичний постмодерн - імітування відомих форм з майстерно прихованою насмішкою над цим всім.
2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Via® платить російське посольство? Не знав.
2007.05.15 | Капiтаан Немо
А давайте проведемо свій "Марш Свободи"
А давайте проведемо свій "Марш Свободи" !!!За свободу України від наркоманії, наркотиків, підарасів усіх мастей , сіоністів та від чорножопих.
2007.05.16 | Михайло Свистович
Re: А давайте проведемо свій "Марш Свободи"
Капiтаан Немо пише:> А давайте проведемо свій "Марш Свободи" !!!
> За свободу України від наркоманії, наркотиків, підарасів усіх мастей , сіоністів та від чорножопих.
То проведіть
2007.05.20 | Капітаан Немо
а ви .... прийдете ?
2007.05.21 | Михайло Свистович
прийду
2007.05.20 | Майстер
Свобода не марширує
2007.05.15 | DADDY
Re: Ні, просто проти "Маршу Свободи" вийшли нацисти та фашисти
Угу-угу(с).А в так званому "Марші свободи" взяли участь наркомани та 3,14-дораси.
Більшість "невинно" загиблих мирних громадян, походженням з сонячної Африки, були тривіальними драг-ділерами і загинули саме від рук "мирних" споживачів свого товару, тобто учасників "Маршу свободи".
Церкву УГКЦ у Безрадичах спалили неонацисти - вихідці з Бандершадту?
Пам"ятний знак героям УПА зруйновано було "галичанами" Дупою та Гепою.
Запам"ятайте, привиди, цифрові тролі та решта лайнодописувачів,в нашій країні рано чи пізно запанує справжній національний дух, який є несумісним в тому числі і з "легалайзом" наркоманії та одностатевих відносин.
2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Не дождетесь, пан полицай.
DADDY пише:> Запам"ятайте, привиди, цифрові тролі та решта лайнодописувачів,в нашій країні рано чи пізно запанує справжній національний дух, який є несумісним в тому числі і з "легалайзом" наркоманії та одностатевих відносин.
Нет. В нашей стране все будет совсем по-другому. И легалайз будет, и однополые браки будут. И вы или будете терпеть их спокойно, или будете кататься в автозаке, а потом сидеть в клетке, как обезьяна, не умеющая жить в человеческом обществе.
Я верю, что люди в нашей стране не настолько дураки, чтобы загонять самих себя в концлагерь под присмотром капо-нациков.
2007.05.22 | Чучхе
нє дождьотєсь
прийдуть сюди нормальні люди із сходу і таких біложопих нациків як Шарп виженуть до Євроспільноти2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Кстати, интересный вопрос.
Что вы будете делать, когда вас посадят в одну клетку с маупой Вахнием? Пожмете лапу мужественному маупе?2007.05.16 | Abbot
Тому, кто первым требует загнать кого-то в клетку...
...в этой клетке самое место.И озабоченность "полицаями" в каждой третьей мессаге выдает потомка НКВДистов:)))
2007.05.15 | 123
Хіба Свистович нищив коноплю в Африці?
DADDY пише:> Угу-угу(с).
> А в так званому "Марші свободи" взяли участь наркомани та 3,14-дораси.
>
> Більшість "невинно" загиблих мирних громадян, походженням з сонячної Африки, були тривіальними драг-ділерами і загинули саме від рук "мирних" споживачів свого товару, тобто учасників "Маршу свободи".
Звідки Ви взяли, що Африка має якийсь стосунок до коноплі - неясно.
2007.05.15 | igorg
Чи то плакти чи то сміятися чи просто знизати плечима
Молодці! Назбирали, годиться щоб відзвітувати грантодавцям, фондам і т.д. й отримати наступні. Класно. Я не хочу казати, що такого нема. Звісно є. Є в кожній країні. І якщо судити по списку то у нас таки просто чудова країна для іноземців, нацменшин і т.д. Ну принаймні не найгірша. Ну принаймні варто порівняти з іншими.Не варто? Звісно не варто. Не буде яскравих фактів не буде уваги і грошей
Чомусь від всього цього дуже сумно. Ну чому я не єврей? І навіть не гей чи наркоман. Кому потрібен звичайний українець?! Українців не моніторять і не рахують. Нас багато і ми живучі і не багаті.
А покажіть в якій країні власних дітей ущільнюють до 6-8 чоловік в кімнатці гуртожитка (на Ніжинській зайдіть в гуртожиток де живуть українські студенти), а чужим створюють гарні умови. За гроші ясна річ. Бо ясно, що вони не в змозі зняти у Києві житло, а наші звісно у змозі. Хтось туди панове в ті кімнатки студентські заходив? Зробив репортаж? Запитав, як живеться?
Хто бачив останній раз ортодоксального українця? Він має виглядати так як виглядає ортодоксальний єврей
Як прекрасно. Бо тоді нічого й моніторити. А головне з того моніторингу нічого крім проблем не буде
Чомусь мені гірко, що моїх дітей від "легальних наркотиків" захищають "фашисти і ксенофоби" за невтручання міліції. Спасибі міліції й за те. Оригінальне розуміння свободи. Важко знайти більш вишуканий спосіб з неї познущатися.
Хтось моніторить українських заробітчан по всіх землях і під усіма прапорами? Ну хоча б у Росії, де українці й українцями не звуться. Чомусь в Канаді звуться, а в Росії ні.
То може хоч в Криму. Чи там лише татарів за людей не вважають. А українців?
Ну хоч з повідомлень на Майдані помоніторте...
Додайте від мене до того списка руйнування памятника національним героям у лютому 2007 у Кривому Розі та переслідування тих хто встановив памятник жертвам голодоморів у Тернах (тофаріщ Розумнюк подав папір про самовільне захоплення 0.5м2 замлі під памятник жертвам голодоморів).
А може й не треба. Бо зиску жодного, а сусідство якесь неприємне в тому списку.
2007.05.15 | привид Романа ShaRP'а
Плакать. Рыдать однозначно.
igorg пише:> Молодці! Назбирали, годиться щоб відзвітувати грантодавцям, фондам і т.д. й отримати наступні.
Человек, который это собирал, не получает никаких грантов. Он рано встает, поздно ложится, много работает и постоянно недосыпает. Таковы будни репортера.
> Класно. Я не хочу казати, що такого нема. Звісно є. Є в кожній країні. І якщо судити по списку то у нас таки просто чудова країна для іноземців, нацменшин і т.д. Ну принаймні не найгірша. Ну принаймні варто порівняти з іншими.
Есть такая профессия - пожарный инспектор. Его задача - следить, чтобы пожар не возник. Потому что потом, когда начнется такое, как в России, будет уже поздно.
> А покажіть в якій країні власних дітей ущільнюють до 6-8 чоловік в кімнатці гуртожитка (на Ніжинській зайдіть в гуртожиток де живуть українські студенти), а чужим створюють гарні умови. За гроші ясна річ. Бо ясно, що вони не в змозі зняти у Києві житло, а наші звісно у змозі. Хтось туди панове в ті кімнатки студентські заходив? Зробив репортаж? Запитав, як живеться?
А что вы сделали, чтобы так не жилось? И что делается, чтобы так не жилось? Почему дегенераты-нацики наезжают на заграничных студентов - которые платят деньги, а не на министров-директоров, от которых зависят площади общежитий?
Дегенераты думают, что если затравить иностранцев - будет лучше жить другим? Истинно дегенератская мысль.
> Чомусь мені гірко, що моїх дітей від "легальних наркотиків" захищають "фашисти і ксенофоби" за невтручання міліції.
От трамадола, водки, сигарет ваших детей не защищает почти никто. И в это "почти" входят и те, кто за легализацию легких наркотиков.
> Хтось моніторить українських заробітчан по всіх землях і під усіма прапорами? Ну хоча б у Росії, де українці й українцями не звуться. Чомусь в Канаді звуться, а в Росії ні.
> Ну хоч з повідомлень на Майдані помоніторте...
Я думаю, что этот вопрос надо задать тем, кто называет себя националистами, и МИДу. Вот возьмите и задайте.
2007.05.15 | Koala
Щось я не зрозумів.
> 28 квітня 2007 р. – у Києві неонацисти висловили намір провести марш зі смолоскипами, присвячений пам’яті вояків Дивізії СС "Галичина". Організаторами виступило угруповання УНТП. Представники про-російських організацій заявили про намір перешкодити маршеві. Суд заборонив проведення акції, а міліція затримала понад сімдесят людей, яких підозрювала у намірі взяти в акції участь. Більшість затриманих звільнили через чотири години, - крім тих, у кого виявили холодну зброю. Організаторам подібного маршу в м.Чернівці – представникам угруповання „Патріот України” – її проведення заборонив суд.Яку акцію заборонив суд? Марш чи перешкоджання маршу? Кого затримувала міліція - тих, хто проводив марш, чи тих, хто їм перешкоджав? Де саме тут вияви ксенофобії - в наміру провести марш пам'яті загиблих вояків СС Галичина чи в наміру перешкодити такому маршу? Чи були ознаки ксенофобії в діях суду чи міліції? Якось не зрозуміло...
2007.05.16 | tkachenko.k
Дивовижно
Дивовижно, крім Шарпа дії нацюків не засудив ні один з дописувачів, типу напади фашистів на людей - це так і треба (от вони, мовляв, справжні патріоти!, чи яка в цьому логіка?).Крім фашистів я в усьому за мирні демократичні методи. А з фашистами треба чинити так: жодного права на свободу слова, - опублікував ксенофобський пасквіль - закрили видання, - афтора в тюрму за розпалювання; жодного права на свободу зібрань - скупчились де небудь 5 голомозиків - в бобік - і в холодну; жодного права на свободу політ. діяльності - організації типу Патріотів заборонити раз і назавжди, в майбутньому не реєструвати без лишніх пояснень; привітався за допомогою сіх хайля - в тюрму, перевиховуйся! причепив свастику на дупу - туду ж, перевиховуйся; і т. д. і т. п.
Ну і просто, давати їм час від часу добрих ...здюлін силами простих і чесних громадян.
(Вони проти демократії та мирних засобів боротьби, отже ні те ні інше на них не поширюється.)
І все саме так як я описав і буде, так шчо Толяну від мене привіт, мої вітаннячка з невідворотньою і близькою перемогою підоро-сіонізми! (це коли "справжні патріоти" сидітимуть по тюрмах)
2007.05.16 | Sych
"Дивлюсь в книгу - бачу фігу?"
2007.05.16 | толя дейнека
вітаннячко скрутіть в трубочку і засуньте собі в отвір
не певен, що ваша природня недолугість дасть вам зрозуміти питання і безпосередні наслідки. Але гарантую, якщо ваша маячня наблизиться до реальності, вам самому буде невпереливки. Здається, Вітренчиха і Кауров всіх, хто говорить не російською і мав нещастя голосувати за Ющенка, інакше як фашистами не називає.Те що половина, при чому сам підла половина, лепутатів буде називати своїх опонентів не інакше як фашистами - теж гарантовано.
2007.05.16 | catko
перед тим як дивуватись спробуйте дати чітке
ознначення що є фашист і що є нацюк.трохи поможу: якщо пяний бугай бє морду негру чи єврею - то він фашист. а якщо українцю - то чемний православний. так?
або ще. якщо чувак на російську відповідає українською то він є нацюк. а якщо відповідає російською на українську то він є чемний толерант. так?
2007.06.24 | Нестор
Дивовижно інше
tkachenko.k пише:> Дивовижно, крім Шарпа дії нацюків не засудив ні один з дописувачів, типу напади фашистів на людей - це так і треба
Ну навіщо ж говорити не правду. Таких людей багато. І я серед них. Мене дивує інше як виправдання одного фашизму може грунтуватися на боротьбі з іншим фашизмом.
> А з фашистами треба чинити так: жодного права на свободу слова, - опублікував ксенофобський пасквіль - закрили видання,
Та ну? І чого ж це всілякі вітрянківські, русскоабщінниє та єврейські видання не закривають? Чи цей фашизм олрайт?
> - афтора в тюрму за розпалювання; жодного права на свободу зібрань - скупчились де небудь 5 голомозиків - в бобік - і в холодну
Та ну? Тут недавно декількох фашисті в з Росії чемно попросили за двері на деякий час, то вони такий хай підняли, що відразу ж і впустили.
> жодного права на свободу політ. діяльності - організації типу Патріотів заборонити раз і назавжди, в майбутньому не реєструвати без лишніх пояснень
То як же бути з Євразійскім саюзам маладьожі? Чи тут ваш запал згасає відразу?
> привітався за допомогою сіх хайля - в тюрму, перевиховуйся! причепив свастику на дупу - туду ж, перевиховуйся; і т. д. і т. п.
Ой як гарно. Я підтримую обома руками. Тільки я за рівність всіх фашистів. Крикнув - слава вєлікаму сталіну - відразу ж в тюрму. Начепив зірку чи майку СССР - туди ж. Класно буде.
Так що моя вам порада: лицемірні і брехливі заклики до добра не доведуть, навіть якщо зміст їхній є правильним.
2007.05.16 | Tatarchuk
Уважно прочитав
Всі випадки і роблю висновки1. Моніторинг порушень на расовому та етнічному ґрунті в Україні потрібен, гостро і вкрай
2. Але не такими методами.
3. Позаяк практики "нетаких методів" немає - немає й методології вимірювання та навіть фіксації таких виявів.
4. Знову ж позаяк практики немає - слід
- або вдовольнитися наявним (доброволець зробив як міг, маючи при тому власні комплекси та не маючи в кого перевірити перекручення),
- або робити альтернативні наявному розвідки (бо критика харашо, а хто зробить краще?)
Помічені помилки.
По-перше, автор некоректно користується ЗМІ. Окрім фіксування випадків (та перевірки їх) на шпальтах чи сайтах треба фіксувати наявність у тих самих ЗМІ заклики до ксенофобії, расової та етнічної ненавісті. Повірте, тих випакдів буде значно більше ніж фактів хуліганства та злочинів на расовому ґрунті.
* і на відміну від заворушень, такі ЗМІ мають конкретних ініціаторів
По-друге, автор плутає маніфестації як такі, маніфестації намірів та власне злочини. Точніше - він їх ставить в один ряд у хронологічному порядку, чим прирівнює.
Втім є велика різниця між 1) існуванням ксенофобських організацій (= та регулярними маніфестаціями), 2) акціями цих организацій із погрозами конкретній чи абстрактній спільноті, 3) акціям вищезгаданого типу із втіленням тих погроз. І це - далеко не повний перелік "рангів" загрози.
В-треттє, автор не є вільним від чітких маніпуляцій. Вибірковість з якою набрано факти не може бути від контенту наявної преси. Наприклад - маніфестації проросійських рухів в Криму, Одесщині та ін. мали б попасти до тих самих "просто маніфестацій" (як, наприклад, ультра проти лігалайзу - так і євразійці проти НАТО).
Деякі частності.
: пише:
> 4. Крім кількох винятків, до переліку не внесено випадки відкритих проявів расизму та ксенофобії у Криму – на нашу думку, вона має розглядатися окремо - через, зокрема, специфіку ситуації повернених кримських татар.
Будь-які вияви ксенофобії визвані чимось, а не на голому ґрунті. І завжди повязані "із спеціфікою" етнічного, культурного, політичного тощо процесів.
Тому відокремлювати навмисно за надуманою ознакою регіон, який дає найбільшу статистику проросійського націзму та фашізму, та нульову - по проявленням українського, є свідомо закладати асиметрію в наявний стан із ксенофобією та расизмом в Україні.
Якщо автор є щирим - запрошую його взяти до уваги та використати зауваження, бажано - у вигляді опусу із переліком "замєчєниє апечяткі".
Якщо автор не визнаватиме наявних маніпулятивних технік в тексті - відношення до його праці прирівнюватиметься відношенню до добросовісної маніпуляції.
2007.05.16 | Буткевич
Дякую. Відповідь (також і за іншими пунктами).
Дякую, п.Татарчук, дуже слушні й цікаві зауваження. Дозвольте по пунктах.1.Моніторинг, безумовно, потрібен. Працюємо над цим.
2. Даний моніторинг не претендує на вичерпність, про що і було відразу сказано. В іншому методи - ті, які були доступні. Використання "маніпулятивних технік" автор не визнає, бо не мав такого наміру.
3. Сподіваюся, що наступниймоніторинг буде вже складено більш фахово, групою людей, зі своєю мережею і фінансуванням (так!бо без цього тривалий проект подібного плану навряд чи пропрацює).
Далі.
По-перше, автор шукає у ЗМІ повідомлення про публічні вияви ксенофобії, чи то напади, чи публічні акції із расистськими чи ксенофобськими закликами, чи публічні антисемітські лекції. Цей перелік не ставив за мету визначити _законність_ такх дій - а лише просто зафіксувати публічні прояви.
По-друге, висловлювання у ЗМІ - дуже важлива тема, але моніторингом "мови ворожнечі" (а йдеться саме про це) треба займатися окремо. Це - масштабна і серйозна робота, і намагатися охопити все і відразу було просто неможливо.
Щодо Криму. Ну, передусім, євразійці проти НАТО - це політакції проти політ-військового блоку; наці проти Маршу Свободи (перепрошую, але щодо Маршу я не вживатиму слово "лігалайз", бо це і є маніпуляцією. Жоден з документів чи вимог Маршу не говорить про легалізацію. І я все ж таки трохи розбираюся, аби розуміти відмінність декриміналізації від легалізації.) - це нетерпимість проти способу життя й інших субкультур, вияви якої супроводжуються расистськими гаслами.
Далі: я не міг, не маючи ані мінімально достовірних джерел, ані регулярного доступу до більш-менш повної інформації, писати про Крим і про кримських татар. І, на мою думку, це той випадок, коли краще чесно сказати "не знаю", аніж намагатися зробити вигляд. Тема Криму має, так само, як і "мови ворожнечі", робитися окремо; і я був би дуже радий, якби хтось це зробив.
Якщо дозволите, кілька слів щодо інших повідомлень у цьому обговоренні - теж наведу у цій відповіді.
Перше: Зроблено на волонтерській основі, не на грант, і не з розрахунку на грант.
Друге, п.Чучхе: Проект натуралізації корейців - гарна справа, і давно потрібна. Цікаво було б дізнатися більше.
Щодо радника посольства Республіки Корея (ми ж говоримо про ту саму Корею, чи не так?), і звинувачень у брехні: Донг Сок-Квон, перший секретар та консул, Посольство Республіки Корея. Як є бажання - зв"яжіться з ним (бо він був першим - хоча і не єдиним - хто повідомив про цей інцидент). Можете сказати, звідки дізналися про випадок - вони дали згоду на поширення інформації про нього.
Щодо блакитних, помаранчевих та інших майданів: шановні, хочете займатися моніторингом неприємних вам висловлювань політиків - займайтеся. Але не плутайте одне з іншим. Те саме - щодо "порушень прав українців"; хочете - робіть.
Дякую всім, хто влаштував мене на роботу до розвідок та віртуально забагтив купою грантів. Здивований п.Шоном; неприємно.
Деякі дописи, перепрошую, коментувати не буду. Прокуророві Руденку раджу слідкувати за мовою; я таки не дєвочка, але щодо Медведчука і прочіх - або докази дають в студію, або слова забирають назад.
2007.05.16 | Koala
А можна без пересмикувань?
Буткевич пише:> Щодо Криму. Ну, передусім, євразійці проти НАТО - це політакції проти політ-військового блоку; наці проти Маршу Свободи (перепрошую, але щодо Маршу я не вживатиму слово "лігалайз", бо це і є маніпуляцією. Жоден з документів чи вимог Маршу не говорить про легалізацію. І я все ж таки трохи розбираюся, аби розуміти відмінність декриміналізації від легалізації.) - це нетерпимість проти способу життя й інших субкультур, вияви якої супроводжуються расистськими гаслами.
Виявляється, американський спосіб життя, проти якого активно виступають антинатовці (почитайте заяви Вітренко) - це не спосіб життя, американська культура (з макдональдсами і кока-колою) - це не культура, і расистських гасел антинатівці не вигукують ("піндоси" - це так, природній звук, типу "кахи-кахи"). Ви мені відкрили очі. Іду адєвать святую Фофудью.
2007.05.16 | Englishman
дякую за добру справу
2007.05.16 | Пані
Поради на майбутнє
Справа, безперечно, потрібна і нагальна, але... треба визначиться чітко з об`єктом моніторингу і його на початку максимально чітко описати.Це зняло б купу зауважень (частина з яких цілком справедливі) і допомогло зробити саме дослідження більш чітким і ефективним.
Причому я пропоную зробити це у відкритому режимі прямо тут (дискусія про об`єкт вже й ведеться власне).
Далі, коли з об`єктом визначилися, то треба визначитися з методами моніторингу. Їх, насправді, немало, і обирати для волонтерського дослідження треба такі, які можна здійснити з найменшими ресурсозатратами.
А тоді з`явиться і рамка моніторингу. І можна буде закликати людей долучатися до цієї справи, повідомляти і перевіряти факти.
2007.05.16 | Koala
Підтримую.
2007.05.17 | Буткевич
Re: Поради на майбутнє
Дякую! Дуже слушно.З об'єктом визначилися досить чітко, але все ж не ідеально. І щодо змалювання його - зауваження вірне, безумовно.
Методи є різними, і з тих, які використовувалися цього разу, більшість - аж ніяк не відповідними завданню реального моніторингу. Саме тому, власне, це зведення докупи відомих фактів і не назване "моніторингом" - бо не є ним у повному розумінні.
Сподіваюся, незабаром буде якісніший кінцевий продукт, на який можна буде посилатися. В т.ч. внаслідок того, про що написав igorg (там, де "без іронії").
Повідомляти факти можна вже зараз. Втім, як і перевіряти - хоча багато хто недооцінює складнощі, які виникають у процесі перевірки. От сьогодні, за повідомленнями, знову групою молоді жорстоко побито ліванця на вищезгаданій вул. Ніжинській у Києві; потерпілий - у лікарні. Іноземні студенти сприймають це як ксенофобський напад; так це чи ні - встановити нелегко. Хоча, як завжди, треба намагтися.
2007.05.17 | Прокурор Руденко
Re: Дякую. Відповідь (також і за іншими пунктами).
Буткевич правильно вимагає ставитися до нього як до "нє дєвочкі". Хто скаже, що він дєвочка, хай першим кине камінь в прокурора. Пане Буткевичу, хіба не ви каялися в етері в кінці листопада 2004 р. разом з усім плюсівським кодлом на чолі із Роднянським за те, що брехали, зводили наклепи, розпалювали ворожнечу? Ви забули? Може подивимося відеозапис?2007.05.18 | Anneken
Re: Дякую. Відповідь (також і за іншими пунктами).
мені покажіть відео, дуже цікаво2007.06.24 | Буткевич
Як Вам, каміння на груди не тисне?
> Пане Буткевичу, хіба не ви каялися в етері в кінці листопада 2004 р. разом з усім плюсівським кодлом на чолі із Роднянським за те, що брехали, зводили наклепи, розпалювали ворожнечу? Ви забули? Може подивимося відеозапис?Пане прокуроре, якби це був не форум - то за такий базар (перепрошую, лексику) і залетіти було б недовго. У судовому порядку. Тут, звичайно, Інтернет, але ше раз: звертаєтеся до когось із прямим запитанням - слідкуйте за мовою.
Щодо питання: Відеозапис - у студію. У вас, у конторі, збій у базі даних: на листопад 2004 року я вже давно не працював на "плюсах", і перебував далеко за межами України (так само давно). Попри це, у мене багато причин поважати багатьох моїх колег, яких Ви назвали "кодлом". Щодо Вас поки я бачу причини лише для зворотнього.
2007.06.30 | Глядач
Re: Як Вам, каміння на груди не тисне?
Буткевічу, то хіба не ваш писок стирчав в етері з-за плеча Роднянського із каяттям???????????????????????? А чому не вступилися за 8 колег, які дійсно пішли з плюсів на протест,коли їх ГерасиМУк поливала брудом???????????????????2007.05.17 | Держкомстат
Re: Дякую. Відповідь (також і за іншими пунктами).
Пане Буткевичу! Будемо вдячні за наступні відповіді:1. Де і коли зареєстрована "Ініціатива "Без кордонів"? Де міститься офіс? Контактні телефони? Вебсайт?
2. Який статут і програма організації? Скільки членів нараховує? В якиї містах і селях її осередки?
3. Хто фінансує організацію?
2007.06.24 | Буткевич
Прошу. Ваша черга.
Держкомстат пише:> Пане Буткевичу! Будемо вдячні за наступні відповіді:
> 1. Де і коли зареєстрована "Ініціатива "Без кордонів"? Де міститься офіс? Контактні телефони? Вебсайт?
1. Ініціатива "Без кордонів" є ініціативною групою громадян, які разом протестували проти вислання українською владою 11 узбецьких шукачів притулку до Узбекистану, де їх, по закритих судових процесах, ув"язнили. Також опікувалася іншщими питаннями, пов"язаними із правами біженців, свободою пересування та ксенофобією - у співпраці з правозахисними організаціями. Як ініціативна група громадян, не реєструвалася. Можливість переходу до більш "формалізованих" форм роботи розглядалася і розглядається, але поки потреби у цьому немає.
Офіс відсутній. Контактні телефони можна знайти у прес-релізах (а їх - у Мережі, є Ґуґл, наприклад). Веб-сайт діяв до кінця минулого року; зараз, через переведення на інший хостинґ, тимчасово не працює. На цей час для спілкування всіх бажаючих використовується LJ-community "uzbek2006".
> 2. Який статут і програма організації? Скільки членів нараховує? В якиї містах і селях її осередки?
Діє у Києві. Відповіді на інші питання випливають з вищенаведеного. Фіксованого членства не має, метод ухвалення рішень - збори і консенсус.
> 3. Хто фінансує організацію?
Її члени. Скидаються, за потреби, на тканину для транспаранта або конверти для надіслання запитів до органів влади
Буду вдячний отримати таку саму відповідь щодо юзера "Держкомстат".
2007.06.30 | Почтальйон Печкінд
Ось тут замітка про вашого хлочика!
ПАНЕ БУТКЕВИЧУ, ГОНОРАР ОТРИМАЛИ?25-30 мая в киевском «Президент-Отеле» собрались около 100 молодых евреев из более чем 20 стран Европы и СНГ, а также приглашенные специалисты и еврейские меценаты с целью обсуждения влияния масс-медиа на рост антисемитских и антиизраиль c ких настроений в обществе.
Каким образом в самом крупном частном ВУЗе Украины (МАУП), принявшей европейские ценности демократии и равенства, процветает антиеврейская и антиизраильская пропаганда, поведали как специалисты (Анатолий Подольский, директор Центра изучения Холокоста, и Вячеслав Лихачёв, эксперт по антисемитизму Евроазиатского еврейского конгресса), так и представители украинских масс-медиа (Кирилл Булкин, журналист, ведущий радио «Свобода», и МАКСИМ БУТКЕВИЧ, журналист информационной службы телеканала «1+1»).
Торжественное открытие форума посетили г-н Шахар Ариэли, заместитель главы миссии Израиля в Украине, г-н Максим Сергиенко, атташе департамента культурного и гуманитарного сотрудничества МИД Украины, г-н Иосиф Зисельс, Председатель Генсовета Евроазиатского еврейского конгресса и Ваада Украины, г-н Давид Бенеш, первый секретарь посольства государства Израиль в Украине, г-н Хаим Капельников, глава представительства «Сохнут-Украина», главный раввин Моше-Реувен Асман, г-н Стэнли Левин, заместитель директора комитета “Джойнт” в Центральной и Западной Украине, г-н Олег Ростовцев, глава пресс-службы главного раввината Украины, представители Еврейского фонда Украины и многие другие.
2007.05.22 | Тхір
деталь, яка все перекреслює
усе правильно, але...а де імперські марші? де різні цікаві мітинги з заявами вітрянок та іже з ними? де акти вандалізму над монументами УПА, УНР тощо?
добірка чудова, показова і дуже потрібна, дякую Вам за неї - але тут повністю проігноровано антиукраїнські та "антизахідні" випади. справа тут не тільки в "уявних спільнотах". з Вашої добірки (а її ой як використовуватимуть з різними цілями) випливає, що та частина українського суспільства, яка ідетифікує себе як етнічних українців регулярно народжує ксенофобські групи, котрі активно утискають різноманітні культурні й етнічні меншини. і це правильний висновок! так і є. але він геть не засвідчує того, що на ксенофобію хворе ВСЕ СУСПІЛЬСТВО. додати сюди російські, татарські, єврейські акції, акції інших груп і меншин - і ми побачимо саме цей єдиноправильний, і так усім відомий висновок. лікуватися треба всім, а не тільки "укр-нацикам". бо утискають усіх, у тому числі й українців.
інакше це буде використано для так само ксенофобських маніпуляцій.
2007.05.16 | Оk
Убивство меломана
В Чернигове электрик расстрелял соседа-меломана16.05.2007
Если отношения между соседями не заладились с самого начала – это всерьез и чаще всего навсегда.
А яблоком раздора может стать чье-то обычное упрямство. Так вышло и в Чернигове. На ул. Рокоссовского жил одинокий 29-летний Борух Н. . Чтобы разогнать скуку, черниговский холостяк частенько включал музыкальный центр на "полную катушку", а если другие жильцы стучали в дверь, попросту игнорировал. Конечно же, на улице его потом встречали и высказывали, что о нем думают. Но Борух любил музыку, она была ему необходима.
– Больше всего оглушительные децибелы раздражали семью электрика, проживавшую на той же площадке, – рассказал "Газете..." Сергей Брыль, начальник ЦОС УВД Черниговской области. – 42-летний мужчина не мог после работы даже толком отдохнуть – во всех комнатах звучала музыка.
Попытки договориться лишь обострили конфликт. В очередной раз вернувшись домой, монтер уже не стал звонить в дверь и скандалить, а просто вытащил из тайника самодельный пистолет, который, вероятно, купил с рук загодя. Мужчина открыл электрощиток и одним движением вырубил свет в квартире у соседа, а вместе с тем и музыку. Сам же притаился на темной лестничной клетке.
Когда холостяк, недоумевая, отчего электричество пропало только у него, выглянул на площадку, монтер выстрелил ему в лицо. Раздался хлопок, жертва рухнула, а стрелок, перепуганный собственными действиями, бросился из парадного на улицу. Всю ночь он бродил на берегу Десны, а утром, когда узнал, что сосед умер, молча собрал вещи и пришел в милицию с повинной. Теперь отцу пятилетнего ребенка придется провести за решеткой как минимум 10 лет. Если психиатры, конечно, не признают его невменяемым.
2007.05.16 | igorg
Ш все ж було б цікаво вказати й джерела інформації не скопом,
а біля кожного повідомлення.А ще мені дуже цікаво хто ж це організовує Марш свободи залежних від наркотиків. Це протидія можливим акціям проти наркотиків чи за звільнення від наркотиків? Захоплення бренду?
У нас на молодь, що проводила акцію проти тютюнопаління та реклами алкоголю чинили серйозний тиск, погрожували і телефонували у навчальні заклади (з боку влади). То не так важко здогадатися хто ж сприяє Маршам наркоманів і для чого.
Не там фашизм шукаєте, панове. Не так він починається і зовсім не такими речами займається. Це все мімікрія.
2007.05.16 | Englishman
Re: Ш все ж було б цікаво вказати й джерела інформації не скопом,
igorg пише:> У нас на молодь, що проводила акцію проти тютюнопаління та реклами алкоголю чинили серйозний тиск, погрожували і телефонували у навчальні заклади (з боку влади). То не так важко здогадатися хто ж сприяє Маршам наркоманів і для чого.
мені важко здогадатися, хто сприяє "маршам наркоманів". До речі, що це за марші такі, не поясните?
2007.05.18 | igorg
Бачите, у нас це дійство по ТБ показували
крупним планом. Це варто таки побачити2007.05.17 | binloud
Re: Ш все ж було б цікаво вказати й джерела інформації не скопом
"Не там фашизм шукаєте, панове. Не так він починається і зовсім не такими речами займається. Це все мімікрія."так, є тут доля правди. це все західно-європейські штучки, перенесені абсолютно бездумно на український грунт. І вірю, що за це навіть і не платять. Це щось на зразок політичного піратства. От модно зараз і Німеччині боротись з фашизму і бачити їх у всьому, бо раз обпеклися,а тепер дують і на воду. А в Україні квалітативно інші передумови для протестів. Протести мають бути обовязково, але мають виникати з місцевим
підтекстом, а не перенесеним з заходу. Це якесь альтернативне розширення панк Європейського Союзу.Треба дивитися в корінь: що викликає ксенофобію і боротися з цим, а не константувати якісь події,в яких ксенофобія є лиш
елементом, наслідком незадоволення станом соціальної захищенності, почуттями страти ідентичності і т.п.Чому ніхто не питає куди ми йдемо взагалі? А такі негативні артефакти як ксенофобія притаманні любій системі, зокрема, капіталізму, де людина, що не є центром навіть самої себе, виприскує негативні почуття де завгодно: лізе в брудну політику, щоб хоч якось самовиразитись, або копіює тих, хто десь закордоном щось вже зробив, а тут вдома можна бути першим і особливим, або просто можна лаятися на ФОРУМІ і вже себе показав. Приємно. але це в ідеалі мало би бути по іншому. Як? Уявіть лиш, що репресивної системи немає. Немає ворога і наша енергія циркулює позитивно. Хто ж тоді буде кидатися на інакше думаючих чи вдягнутих?
2007.05.18 | igorg
Ця тема уже випливала на гілці "убили негра" здається і
я вже писав про абсолютну відсутність міграційної політики, статистики, моніторингу таких явищ. Хто приїздить, залишається, чим займається. Ми ж з величезною охотою приймаємо останній набрід.2007.05.16 | igorg
А ось тут ті хто піклується (без іронії)
ксенофобія - одна з тем про порушення прав людиниhttp://www.irf.kiev.ua/ua/programs/law/open/?doc:int=5618
2007.05.17 | Лікар Тимощук
У цих борців є градусники чи лічильники Гейгера-Фельдмана
що вони одразу заміряють, які виступи ксенофобські, які крайньо праві, які антисемітські???????????????ЧИ ГРАДУСНИКОМ СЛУЖИТЬ ШЕКЕЛЬ І ДОЛЯР?
"під час проведення прес-конференції організаторів т.зв. "Маршу проти расизму", у Сандея Аделаджу, вихідця з Нігерії, "журналіст" крайньо правих переконань, причетний до неонацистських кіл, кинув зв’язкою бананів"
2007.05.18 | Оk
Школа ненависті (/) доповнено
Галичофобія: міфи й фактиЗа останні кілька років, приблизно від часу акції «Україна проти Кучми», тобто 2001 року, в українських і російських засобах масової інформації набула повторного розмаху антигалицька пропаганнда. Перша її фаза припала на 1989—1994 рр., коли саме Галичина була епіцентром руху за національне відродження і державотворення. В обох випадках це була агресивна реакція москвофільської і малоросійської частин українського суспільства на ідейно-політичні «поштовхи» з Галичини. В обох випадках це було звернення до старих російських стереотипів і міфів, в яких галичани і Галичина малювалися як щось абсолютно чуже Україні, вороже, деструктивне, «буржуазно-націоналістичне» тощо І тоді, і тепер насправді Галичина фігурувала як символ-замінник цілого українського національного руху, бо саме його завжди найбільше боялася і боїться Москва у своїх імперських амбіціях і претензіях. Демонізувати Галичину — завжди означало й означає намагання виставити український рух якимось маргінальним, патологічним, загрозливим.
Сьогоднішній сплеск антигалицької компанії у засобах масової інформації насамперед пояснюється двома факторами. По- перше, зовнішня пропаганда Партії регіонів, на жаль, щоб бути ефективною, побудована на реанімації старих радянських міфів антиукраїнського змісту, з підняттям на прапор гасел типу «Геть фашистських прислужників» та «Ні буржуазному націоналізмові» (хоч і одне, і друге гасло є повною нісенітницею з погляду історичної правди і національної логіки). По-друге, в останні роки (після приходу до влади в Росії В.Путіна) розгорнулося геополітичне стратегічне змагання за Україну, в якому саме національне послаблення нашої держави займає чи не найважливішу позицію. Якщо Партія регіонів використовує антигалицьку (читай: антиукраїнську) пропаґанду переважно ситуативно, бо передусім сподівається на розбурхування емоцій і симпатій до себе з боку російських і зрусифіковоних мешканців Східної і Південної України, в свідомості яких збереглося ще багато антиукраїнських стереотипів, то Москва «розкручує» антигалицький маховик зі стратегічною метою — регіонально розколоти Україну, послабити її внутрішнім конфліктом.
Треба визнати, що антигалицькі суспільні стереотипи мають в Україні й глибше коріння. Насамперед це пояснюється довготривалим перебуванням нації під нівеляційним пресом Російської імперії — добре відлагодженої системи з «перемолюванням» народів — і витвореним цим специфічним феноменом українського малоросійства («креольства» за М. Рябчуком). У значної частини українського соціуму, домінуючої частини, яка визначально впливає на формування сучасної державної політики, модерної культури і соціальних цiнностей і перебуває під затяжним ментально-ідейним і культурним впливом Росії, сформувалося стійке несприйняття органічно соціальних традицій, які виражає Галичина. Цим пояснюється існування латентних (прихованих) установок проти галичан і всього галицького: відсіювання галицьких політиків, блокування господарсько-ділових зв’язків з регіоном, тенденційна дезінформація, коли у центральних ЗМІ (не кажучи вже про східно- і південноукраїнські медіа) про Галичину подається переважно негативна або, у кращому випадку, нейтральна інформація, але ніколи — позитивної. Так плекається загальне уявлення про край «майже цілковитого занепаду», «відставання», «безнадійної провінційності» і т.ін. З одного боку, це об’єктивне явище, бо різниця між креольською (постімперською, національно ущербною) свідомістю і галицькою (націоцентричною, громадянською) свідомістю є надто великою, щоб цього прихованого протистояння не було. Та з іншого боку, це несе в собі загрозливі імпульси до розколу нації.
У пресі, науковій літературі, на телебаченні за останні роки з’явилося так багато антигалицьких матеріалв, що сам огляд їх потребує, мабуть, спеціальної монографії. Тому ми спробуємо проаналізувати лише основні, найбільш усталені агітаційні стереотипи, які деформують образ і сутність Галичини в інформаційно-політичному і культурному просторі України. Вони переважно закорінені в традиціях російської державно-імперської ідеології, тому вимагають історико- наукового аналізу. Заразом спробуємo розглянути Галичину і як самобутній культурно-ментальний феномен. Отже, головними стереотипами негативної оцінки і сприйняття Галичини та галичан є наступні:
1) Галичина у цивілізаційному, ментальному плані є чужою, загрозливою для східнослов’янської (читай: російської) цивілізації і культури, а в її контексті — для України;
2) Галичина є одвічним середовищем Унії, надто відкрита до Заходу, надто середньоєвропейська, і тому вона розкладово впливає на східнослов’янську, православну цивілізацію;
3) Галичина і галичани занадто зіпсованi впливом польської культури, мови і тому залишаються фатально чужими для решти України;
4) Галичина у XIX ст. стала осередком, своєрідною «лабораторією» творення модерної української нації, «заразила» націоналізмом решту України і через це розірвала «священну» єдність російського й українського народів;
5) В останній чверті XIX — на початку ХХ ст. в Галичині був викорінений москвофільський рух — ідеологія і політика «істинних поборників братерської єдности слов’янських народів», і цим було завдано непоправного удару по монолітності східнослов’янського союзу;
6) Галицькі письменники і культурні діячі негативно вплинули на нову українську культуру, «забруднили» українську мову чужими їй галицькими діалектами, принесли в її річище «неорганічні» естетичні складові;
7) У міжвоєнну добу і під час Другої світової війни в Галичині сформувався дуже «агресивний буржуазно-націоналістичний рух» ОУН — УПА, який співпрацював з німецькими окупантами, нещадно боровся з СРСР і цим заслужив собі гіркої слави «зрадників» і «братовбивців»;
8) Галичина, будучи отруєною вищезгаданими «отрутами» — середньоєвропейства (австро-венгерства), уніятства, польскості, націоналізму і категоричного антимосковства — й у радянський період психологічно не скорилася Москві, зберегла свої традиції і самобутність й не була русифікована передусім ментально, вона зміцнилася як така собі «Хорватія у Карпатах» — одвічний бастіон і ворог православно-східнослов’янського світу (дарма, що тоді цей світ виступав у вигляді атеїстично-комуністичного СРСР).
У такій же послідовності ми пояснимо причини та ідеологічні засади антигалицьких стереотипів.
1. Справді, у ментальному і цивілізаційному планах Галичина є загрозою для «східнослов’янської цивілізації», але лише в тому сенсі, що такої цивілізації не існує. Штучна візія такої цивілізації була витворена в імперській ідеології російських слов’янофілів ХIХ ст. (І. Кірєєвський, А. Хом’яков, К. Аксаков, Н. Данілєвський та ін.), які намагалися обґрунтувати право Росії володіти Середньою Європою (від Польщі до Балкан), розвивали ідеологему «Москви — Третього Риму» з її претензіями «єдиного центра православ’я» і правом воювати за Константинополь (Стамбул), тобто правом вести агресивну зовнішню політику. Що для цього треба було цілковито асимілювати два інші великі слов’янські народи імперії-українців і білорусів, — самозрозуміле питання. Тому ні до кого іншого, як до цих двох народів (хоч нібито й «братів») імперська доктрина не плекала такої зневаги й відрази. Адже вони «заважали» внутрішній єдності імперії. Насправді «східнослов’янська цивілізація», тобто Київська Русь — ненадовго об’єднана варягами (норманами, які тоді в Європі згуртували своїми завоюваннями кілька держав) супердержава — втратила єдність в XII ст., коли від центрального Київського князівства почергово відійшли три великі геополітичні центри: Полоцьке князівство, Новгородська земля і Володимиро-Суздальське князівство. В усіх трьох головних вимірах — геополітичному, націологічному і ментально-цивілізаційному — це був закономірний акт. Балтійське геополітичне коло «відтягнуло» Полоцьк і Новгород, Велика східноєвропейська рівнина стала основою для майбутнього Московського князівства, а Причорномор’я сформувало майбутній простір України. В етнологічному плані білоруси (тоді ще полочани і дреговичі) були симбіозом балтійських і слов’янських етносів, новгородці — сумішшю балтійців, венедів — словенів, протофінів, московити — слов’ян і різних фінно-угорських народів, а українці — симбіозом слов’ян і скіфо-сарматів. У ментально-цивілізаційному вимірі на Полоцьк і Новгород особливо впливала культура Балтійського макрореґіону і Скандинавії, на Московію — світ тюркських кочівників, на Україну — культурні віяння із Середземномор’я (Візантія) і Середньої Європи (Балкани, Угорщина, Польща).
Особливо поглибилось розходження між Московією й Україною та Білоруссю у ХIV—ХVII ст., коли дві останні входили до складу Великого князівства Литовського і Речі Посполитої. Тоді Україна і Білорусь зазнали потужного впливу католицизму, ідей Ренесансу і культури Бароко. Сформувалася етика шляхти — специфічний моральний кодекс і аристократично-лицарський дух Заходу, розвинулася міська культура (Маґдебурське право). Усього цього Московія не пережила. Хоча близькість трьох східнослов’янських мов і збереглася, але це пояснювалося великою роллю церковнослов’янської духовної, культурної і мовно-писемної традиції, а не якоюсь містичною близькістю цих народів. Збереження близькості мов з великою культурною традицією — це типове явище у світовій історії. Наприклад, вельми близькими між собою є романські мови (італійська, іспанська, португальська, французька і румунська), арабська мова є спільною для дуже відмінних народів на просторі від Мароко до Перської затоки і т.ін. Проблемою і Білорусі, і Україні стало тільки те, що після приєднання їх до Росії у XVIII ст. усі ці суспільно-культурні і духовні традиції були нещадно знищені Москвою і їм насильно була нав’язана російська мова і культура. Галичина в цьому просторі (поряд із Закарпаттям і Буковиною) залишалась єдиним острівцем (передусім, завдяки приєднанню регіону до Австрійської імперії у 1772 р.), вільним від примусових російських «впливів». Тому і впадає в вічі її цивілізаційна та ментальна відмінність від решти гігантського зрусифікованого простору. Однак, ця природна відмінність органічно середньоєвропейської соціальної структури і культури, відмінність духовного феномену Середньої Європи — світу між Балтикою і Балканами, між Альпами і Чорним морем. Коріння цього світу перебувають в глибинах народної душі і тому різні «інакшості» білорусів і українців постійно проростали і проростатимуть, як тільки російський прес послаблюється.
2. Другий міф —«прокляте» уніатство Галичини. Оцінка і сприйняття Унії в Росії, дійсно, мають якийсь містичний, забобонно-фанатичний характер. Це пояснюється тим, що Москва занадто щиро, до самозасліплення засвоїла повчання утікачів-греків про свою виняткову «місію» в порятунку православного світу від «латинників» і «невірних». Така геополітична роль добре підігравала ідеологемі «Третього Риму», тобто стратегії творення визначального імперського політичного євразійського центру в Москві. Тому Унія завжди розумілася в Росії як найпідступніший і найефективніший удар по єдності і міцності православного світу. Тож все, пов’язане з Унією, буквально демонізувалося, кваліфікувалося як «святотатство», містичний «злочин» проти духовних основ православ’я. При цьому ігнорувалося, що Унія майже для всіх народів Середньої Європи була явищем органічним, таким, що виходило з їх ментальних і світоглядних засад, засад відкритості до Заходу і Сходу. Ще у XII ст. в Київській Русі серед князівсько-боярської еліти існувала концепція діалогу з Римською Церквою. Ідеологія Унії майже не переривалася в українському церковному середовищі протягом ХIII-ХVII ст. Прийняття Унії у Бересті у 1596 р. — це був якісний стратегічний крок української церкви до подолання викликів Історії: церква засвоїла західну теолого-навчальну школу, яка була тоді набагато якіснішою за православну, відкрилася до передових світових ідей, синтезувала ренесансні віяння культури (з чого зродився феномен українського Бароко) і водночас зберегла свій візантійський обряд, звичаї, літургіку, мову, стала визначальним фактором українського націотворення.
Унійна церква не стала, як цього сподівалася польська політична верхівка, «містком» для переходу українців і білорусів в католицтво, а, навпаки, зцементувала, зробила мобільнішим українсько-білоруський соціум. Унійна церква перетворилася справді на національну церкву. Навіть той факт, що після Хмельниччини, коли вона була суттєво розгромлена козаками, ця церква відновилася структурно і поступово завоювала домінуючі позиції на всій Правобережній Україні, говорить про особливу організаційну динаміку і здорові напрямні її розвитку. Вже у XVIII ст. і Польща, і Росія бачили саме в Унійній церкві головну загрозу своєму пануванню на Україні і тому послідовно нищили її. Протягом XIX ст. і особливо у міжвоєнну добу XX ст. Греко-Католицька церква була не тільки надійним бастіоном української духовності та національної ідеї, а й розрослася у вельми дієву, значущу релігійну структуру, яка за рівнем освіти священнослужителів, за рівнем розвитку теологічної думки, якісної обрядовості в сенсі живої євангелізації суспільства стояла в одному ряді з найсильнішими національними церквами Середньої Європи. І це в той час, коли на території решти України саме Російська православна церква була головним знаряддям та ідеологом масової денаціоналізації українства. Тож «поганим», «розкладовим» вплив Унії на Україну міг бути лише в тому сенсі, що давав живий приклад динамічної національної церкви як джерела зростання духовності нації.
3. Третій міф — польська «зіпсутість» Галичини. Галичина настільки ж «зіпсута» Польщею, наскільки Словаччина «зіпсута» Угорщиною, яка панувала над слов’янською нацією понад 1000 років, наскільки Чехія «зіпсута» Німеччиною, Словенія і Хорватія — Австрією, Болгарія — Туреччиною, Ірландія — Англією тощо. В усіх цих випадках багатосотлітні підкорення народів промовляють лише про те, як довго могли вони опиратись тискові домінуючих націй і врешті здобути не тільки незалежність, а й створити самобутню культуру, загартувати свій національний характер, зберегти високий рівень духовності і соціальної мобільності. Те, що підкорені народи перейняли від завойовників якісь ментальні, соціяльно- поведінкові, культурні і мовні риси, але при цьому зберегли глибинні національні властивості і традиції, говорить про складність і багатогранність їхньої етнічної структури, а не про її «ущербність» чи «загальмованість». Адже сьогодні колишні підневільні нації нічим не поступаються за соціально-політичною мобільністю та творчим потенціалом колись пануючим націям. Іншими словами, Галичина увібрала польських соціальних і культурних впливів стільки, що це не завадило їй зберегти всю свою глибинну українську сутнiсть, вона змогла вистояти супроти надзвичайно сильного асиміляційного тиску поляків і загартувати свій національний характер. За великим рахунком, усі народи розвиваються у постійному широкому діалогові між собою, тому часто чужі культурні впливи відіграють позитивну, збуджувальну, збагачувальну функцію. Скільки культурного багатства у свій час Англія взяла від своїх завойовників — франко- норманів, Франція — від культурних віянь з Італії, Іспанія — від арабів тощо. Лише засліплено- ксенофобський світогляд окремих верств може сприймати духовно-суспільні взаємодії народів за «хворобу», «втрату» і т.ін., не бачачи в цьому великої стимулюючої функції міжнародного буття. Міфологема про польську «заразу» (згадаймо хоча б твори великого імперського російського письменника М. Достоєвського, де всі герої-поляки зображені просто демонічними ворогами «православного світу», якимись жалюгідними «хлюпіками») здобула таку вагу і популярність в російській імперсько-шовіністичний пропаганді тому, що Польща, з її надзвичайно розвинутою культурою, з завзятим духом католицизму, i з її блискучою і войовничою аристократією і шляхтою була головною перешкодою для панування Росії над Середньою Європою. Тобто справа не в «поганості» поляків, а в імперських претензіях Росії.
4. Звинувачення Галичини в поширенні націоналізму по усій Україні є нелогічним тому, що перші й головні імпульси до національного розвитку Галичина якраз отримала від Наддніпрянської України. І.Котляревський, поети-романтики, М. Максимович, Т. Шевченко, П. Куліш, О. Кониський, І. Нечуй-Левицький, М. Драгоманов, М. Грушевський — ось головні вчителі і натхненники галицького національного відродження ХIХст. У XX ст. до них долучилися Д. Донцов, В. Липинський, Є. Маланюк, Ю. Липа, О. Ольжич та іншi. Галичина стала осередком національного руху тільки тому, що тут було більше свободи в умовах австрійської конституційної монархії і не було такого нищівного імперського тиску з боку Росії, нібито «найбільшого слов’янського брата» українців. В усіх аспектах галичани здійснили ту націотворчу програму, яку виконав кожен народ Європи, який був понищений чужими завоюваннями і пригнічений. І чехи, і словаки, і литовці, й естонці, латвійці, болгари, румуни і т.д. у свій час реалізували такі ж форми і методи національної мобілізації і культурного відродження, щоб стати повноцiнними націями. Ніякого специфічного «вовчого» націоналізму в Галичині не було, її націоналізм був настільки войовничим, наскільки агресивним був репресивний тиск завойовників.
5. Закономірно, що ідейний і моральний розгром москвофільського руху в Галичині кладеться на карб галичанам як їхній «найбільший злочин» супроти священної єдності слов’янських народів-братів. Власне, в цьому проглядається не так туга за тим вельми примітивним і ретроградним суспільно-політичним рухом як свідомість того, що Галичина набула в історії якогось «імунітету» до панславістських і, зокрема, русофільських ідеологій і впливів. Самі ж москвофіли, які сформувалися в середині XIX ст. під впливом слов’янофільських ідей і на російські державні кошти (лідери — Д. Зубрицький, А. Петрушевич, Б. Дідицький, І. Наумович та ін.), були явищем сумним і безрадісним. Люди вкрай провінційні, без світогляду, вони заперечували факт існування української нації та мови, обґрунтовували холуйство перед Росією і водночас підлабузництво перед Віднем. Розбудувавши за царські гроші потужну соціально-культурну систему, вони майже не залишили жодного сліду в науці та літературі. Не дивно, що найбільший галицький інтелект — Іван Франко — уже у своїх ранніх художніх сатирах змалював москвофілів як карикатуру на здоровий глузд і цивілізаційну працю. Вони програли історичне змагання галицьким націонал- демократам (народовцям) і соціалістам, тому що цілковито не відповідали політичним, культурним і національним запитам галицького суспільства, а не тому, що їх «розгромила австрійська влада», як змальовується ця ганебна поразка звичайних пристосуванців у російській імперській міфології. Адже в Росії та в інших європейських державах, наприклад, соціалісти-революціонери перебували під ще більшим державним терором влади, але ж, однак, здобулися і на масовість, і навіть на перемоги. Тож і ця версія демонізації Галичини виглядає звичайним історіографічним ляпсусом, коли придивитися до неї уважніше.
6. Спроба представити Галичину як явище «культурно ненормальне» на загальному полі української та «слов’янської» духовності є настільки вульгарною фальсифікацією, що важко визначити, чого в ній більше: елементарного незнання історії української культури чи засліпленої ненависті? Часто ця міфологема будується на виявленні цілком природної регіональної галицької ментальності та діалектних особливостей мови, що й відображає часто галицька література, наприклад. Але відмінності й у мові, й у психології між галичанами і жителями інших реґіонів України є настільки мізерними, якщо для порівняння зіставити регіональні відмінності таких країн, як Іспанія, Італія чи Німеччина, що подібні міфологеми сприймаються тільки як звичайне зло. У кожній великій за територією країні діалектно-культурні відмінності є явищем звичайним і закономірним. Це, власне, не стільки проблема, скільки духовне багатство певної країни. Інакші ментальність, мистецькі архетипи, мовна образність — це нові грані бачення й переосмислення світу, а не якась «загроза» чи «патологічне відхилення». Уявімо, якою однотипною була б, наприклад, іспанська література, якби вона не відображала лицарський дух кастильців, замріяність галісійців, посилену емоційність андалузійців, середземноморську радість і життєвий оптимізм валенсійців чи витончено-химерний творчий дух каталонців! Існування галицької традиції в українському письменстві з її романтикою гір, раціоналістичною наполегливістю в розбудові мистецьких мостів до Заходу, з її глибинним, майже містичним традиціоналізмом, чарівною поетикою провінційного життя, філософською увагою до деталей, з її прекрасним відчуттям пограниччя культур і народів — хіба це «ущербність», «мінус» для цілої української культури?
«Галиция как дырка от бублика», так назвав колись своє есе в «Новом литературном обозрении» (2000, №45) відомий російський письменник і критик, походженням з України, Ігор Клєх. (Див. http// magazines.russ.ru/2000/45/main 17 — p.r.html). Назва символічна і показова для людини, сповненої імперської зверхності до краю, в якому довелося жити і формуватися. Вона водночас передає усю кардинальність небажання бачити і сприймати Галичину, яка є справді суттєвою перешкодою для поширення російського імперського мислення. Цікаво, що І. Клєх доповнює галицькі «гріхи» ще й темою єврейства, мовляв, Галичина історично була переповнена євреями, всі визначні єврейські таланти цього краю (Бруно Шульц, Захер- Мазох, Ґеорґ Тракль, Йозеф Рот та ін.) виражали якусь духовну «мутність», моральний «бруд», інтелектуальну штучну химерність. Ця зверхність чомусь видається за «перевагу» носія «чистої імперської культури», а не якоїсь там «австро-венгерской» каламутності.
7. Міжвоєнна і воєнна історія Галичини — це «найчорніший» період її розвитку в російській інтерпретації. Не випадково у радянський час 99% галицької історії та культури цієї доби було просто заборонено. Пояснюється це тим, що після війни за незалежність і державність Західноукраїнської Народної Республіки почалося дивовижне піднесення у всіх сферах галицького суспільства. Динаміка політичних партій, зростання національної свідомості мас, бурхливий розвиток журналістики, науки, культури, визначна роль УГКЦ, функціонування якісних ідеологій — ось його основні складові. І головне, галицьке суспільство було особливо мобілізоване, «наелектризоване» націоналізмом — діяльністю підпільної ОУН. Десятки тисяч молодих людей — пристрасних, вольовитих, дієвих — влилися до підпільного революційного руху, а потім — до УПА, пройняті фанатичним героїзмом, культом свободи і національної гідності. Спочатку боротьба проти польської влади, потім — проти радянської влади і німецької окупації надзвичайно загартувала ціле покоління. Замість традиційного типу політично активного українця — приземленого і дрібничкового, дещо малороса, прийшло покоління романтиків революції, людей залізних характером і жертовних, пройнятих мрією по величне, прекрасне і доленосне для цілої Європи воскресіння України. Вони знали, за що умирали: за відродження Припонтійської цивілізації, за якісно нову геополітичну долю Східної Європи, за нові історичні можливості для української нації, століттями «запертої в льох» позаісторичного небуття. Те, що націоналістичний рух в СРСР був так суперкатегорично і аж фантазійно очорнюваний і оббріхуваний, має своє логічне пояснення. Москва завжди розуміла, що моральної перемоги над ним вона так і не здобула (відомий факт: регулярні частини Червоної Армії майже не воювали проти УПА, бо їх «розкладала» ідейна і моральна позиція українського підпілля, з УПА воювали, в основному, спеціальні війська НКВС). Вольовий націоналізм ОУН — це був той камінь, який — навіть розтрощений і розпорошений — з водою проникав у ґрунт і там знову тверднув. Тому в радянській міфології спеціально була поширена абсурдна і цілковито неісторична міфологема про «колаборацію і запроданство ОУН німецькому фашизму». Сьогодні вже видруковано в Україні достатньо наукової літератури, щоб повністю заперечити і розвіяти цей міф. Тут назвемо лише одне видання: «Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів.» Т. 1—4/ Зібрав і впорядкував В. Косик. — Львів, 1997—1998 рр. З цих документів чітко видно, що німецька окупаційна влада на західноукраїнських землях головним своїм ворогом і небезпекою вважала ОУН С. Бандери і нещадно боролася з нею. Цинізм радянської антиукраїнської пропагандистської міфотворчості виявляється ще й при іншому узагальненні: фактично УПА була найбільшою і найдієвішою партизанською армією в усій тогочасній Європі, яка цілком самостійно, без будь-якої зовнішньої підтримки, боролася проти нацистської Німеччини (у піковий час — 1944 р. — її чисельність сягала 100 тис.). Всі інші масові партизанські рухи опору, в тому числі й найбільші — у Франції та Югославії — отримували матеріальну і військову підтримку ззовні, українців не підтримував ніхто — ні Захід, ні Схід, зрозуміло. У неймовірно важких умовах, протидіючи у кілька разів чисельно більшій тоталітарно-репресивній силі, український націоналістичний рух протримався ще майже 10 років після закінчення війни у 1945-му. Цим він «законсервував» моральний та психологічний опір радянській системі та ідеології в Галичині. Чи могло таке відбутися без широкої народної підтримки, без справді органічного злиття ОУН—УПА із західноукраїнським суспільством у захисті та утвердженні його національних інтересів та ідеалів?
8. І останні «злочини» Галичини і галичан: вони так ніколи і не «вписалися» в радянську систему цінностей, суспільно-ідейних орієнтацій та ментальних стереотипів. Це був, поряд з країнами Балтії, Грузією і Вірменією, один з найбільших «островів» нерадянськості й незрусифікованості на гігантському просторі СРСР (країни Середньої Азії та Північного Кавказу мали свою специфіку, і це треба аналізувати окремо). СРСР, його політична і соціальна структура, ідеологія, геополітичне значення були для Москви ідеальною формою і засобом русифікації інших народів. Тому будь-який опір цьому процесу сприймався на російських «верхах» як «абсолютне зло», щось цілком вороже і для майбутньої історії непотрібне. Негативні стереотипи були запущені й у масову свідомість радянського суспільства. Згадаймо, скільки зневаги, нетолерантності й глибинної підозри було вкладено у поняття «чурки», «западенцы», «прибалты». Це справді був внутрішній цивілізаційний конфлікт в СРСР. Бо ця держава з її офіційною ідеологією деспотизму, зневаги до законності, агресивності щодо Заходу (Європи), плекання отарних інстинктів у масах, і водночас з великою самозакоханістю («Мы — самая передовая страна в мире!» — типове гасло радянської пропаганди), замкнутістю від зовнішніх впливів, безгосподарністю, з орієнтацією на примітивність побуту тощо. виражала всі основні засади і ментальні архетипи євразійської цивілізації, а не східнослов’янсько-православної цивілізації. Євразійство — це зовнішня європейська культура і суспільні форми, і внутрішня схильність народу до громадянської пасивності, безвідповідальності й сліпої покори. До речі, всі визначні ідеологи сьогоднішньої путінської Росії визнають за доцільну саме цю форму цивілізаційного розвитку імперії: європейська культура, технології та соціальні структурні форми як засоби розвитку при одночасному збереженні головних умов російського «порядку» (читай — деспотії), традицій (читай — політичної покірності мас) і духовних субстанцій (читай — плекання ксенофобії і самозакоханості, неймовірної зверхності та амбіційності щодо інших, «малих» народів).
Закінчення.
Початок у №79, 84
Отже, ми з'ясували, що антигалицька пропаганда є складовою великої ідеолого-інформаційної програми російського імперіалізму. Вона будується майже цiлком на історичних, національних та теоретико-політологічних фальсифікаціях, перекручуваннях і замовчуваннях. Насправді вся «злочинність» Галичини полягає тільки в тому, що в цьому регіоні українцям вдалося здобути більш- менш якісні історичні можливості для розбудови своєї органічної духовності, культури і національності. Тут випадок з Галичиною можна порівняти до ситуації в Римській імперії у I — II ст. н.е. Тоді на всьому велетенському просторі від Атлантики до Месопотамії залишилося лише два народи, які вберегли свою повноцінну національну ідентичність від імперської асиміляції, — це греки і юдеї. Римлянам вдалося асимілювати за якихось 100 — 200 років після завоювання великі народи з войовничим світоглядом і розвиненою самобутньою культурою — іберів, кельтів, даків та ін.; їм вдалося розчинити і морально покорити народи, які мали тисячолітні державницькі традиції й самобутню духовність та релігію, — єгиптян, карфагенян, сирійців-арамеїв та ін. Однак вони нічого не могли зробити з національною ідентичністю греків і юдеїв (тому завжди усіляко зневажливо обзивали їх: саме слово «грек» має специфічно-латинське зневажливе значення, воно поширилось замість традиційного етноніму «еллін»). Ні політичні переманювання, ні терор, ні культурне синтезування не діяли. А все тому, що обидва підкорені народи, на відміну від ін ших, пройшли повний цикл націоґенезу. Їхня національна непорушність будувалася не тільки на високій культурі, державницьких традиціях, релігійності, а передусім і, головне, — на містичній переконаності творити свою окрему національну місію, на високому почутті власної гідності, на пристрасному бажанні розмовляти своєю духовною мовою з Вічністю, з Богом. Бо висока культура «перекривається» ще вищою, державницькі традиції забуваються в умовах неволі або їх затьмарюють досконаліші державні форми інших, релігійна свідомість має властивість запозичувати, збагачуватися релігійними уявленнями і церковно- культовими формами інших народів, тому найміцнішим каменем в бутті народів завжди залишається національне вольове зусилля. Котрий народ виробляв собі таку свідомість, — той отримував вічність. Іноді це міг бути й народ із примітивною культурою і соціальною структурою.
Історія України, як випливає з наведених фактів, підказує одну аксіоматичну формулу: «послаблення Галичини завжди веде до послаблення всієї України» і навпаки. Було б добре, якби цю формулу збагнули сучасні політики, які прагнуть реалізувати національно- державні інтереси України. Безумовно, сьогодні Галичині можна дорікати за те, що вона у 1990-і роки не стала П'ємонтом для України, що вона не є авангардом розвитку української культури, що вона замало політично активна й неорганізована, як інші середньоєвропейські нації, що вона задуже провінційна в ментальному плані, задуже інертна у соціальному плані, задуже пасивна і «м'яка» при виробленні актуальних інтелектуально- аналітичних концепцій та ідеологій. І все ж, саме Галичина наразі залишається найнадійнішим бастіоном українства, найпродуктивнішим «генератором» національної енергетики, найефективнішим гігантським «сенсором», що найтонше відчуває загрози й руйнування щодо національного організму. Це відбувається тому, що галицька українська ідентичність сягнула тієї національної глибини, коли на рівні інтуїції, інстинкту люди відчувають потребу і якість національної дії. І в цьому сенсі галичан сьогодні не змінить ніхто. Усі ж намагання дискредитувати Галичину в момент розсипляться, коли до них застосувати принципи і критерії національних інтересів українства. Тоді виявиться, що будь-які форми галичофобії є лише прикриттям для малоросійських і антиукраїнських сил у їхніх деструктивних тактиках і стратегіях.
Продовження читайте в наступному номері http://www.day.kiev.ua/181619/
2007.05.18 | igorg
Дякую, класний матеріал, як на мене то вартий постановки в статт
Я вже мав неодноразову практику цього роду. Як тільки наводиш опонентові аргументи, що йому не подобаються, як відразу починає обзивати Галичанином. Я б звісно й не проти, але на жаль не належу2007.05.18 | Оk
Не на цьому мабуть сайті, тут права обраних пильнують
igorg пише:> Я вже мав неодноразову практику цього роду. Як тільки наводиш опонентові аргументи, що йому не подобаються, як відразу починає обзивати Галичанином. Я б звісно й не проти, але на жаль не належу
Але ж кого це має турбувати ?
Ваша справа пильнувати інтереси інших, розпалювання воржнечі серед своїх лише вітається !
Говорити предменто і безвідносно до етнічного походження про дії, позицію або факти, які стосуються представника обраних - взагалі нікак німагі ! Це негайно розцінюється як бажання попити крові, а єта ніхарашо !
Говорити про можливі причини негативного ставлення також ніззя - "палюбі міня такой какая я єсть", - інакше заплюю як скєнафоба !
2007.06.04 | Оk
доповнено
2007.05.18 | Abbot
Прекрасный материал. Для Романа Шарпа:)
...Только я бы вынес его в отдельную ветку, к теме этой он отношения не имеет.2007.05.18 | Оk
Re: Прекрасный материал.
Abbot пише:> ...Только я бы вынес его в отдельную ветку, к теме этой он отношения не имеет.
Обгрунтуйте
Як на мене, тут йдеться про системну ксенафобію щодо співгромадян за регіональною ознакою, яка традиційно толерується.
Це не проблема, ксєнафобія - це щось інше ?
Що саме ?
Це http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1179413991&first=1179495525&last=1179476088е що ?
2007.05.18 | Abbot
Re: Прекрасный материал.
Як на мене, ця гілка створена для обговорення статистики щодо насильства та злочинів, скоєних з ксенофобських мотивів. При цьому йшлося про злочини щодо іноземців.В той же час, тема, про яку ми спілкуємось зараз, стосується не ксенофобії, а швидше питань соціології, політології та піару....
2007.05.18 | Оk
Re: Прекрасный материал.
Abbot пише:> Як на мене, ця гілка створена для обговорення статистики щодо насильства та злочинів, скоєних з ксенофобських мотивів.
Поясніть
> При цьому йшлося про злочини щодо іноземців.
Злочини щодо співгромадян менш важливі ?
А якщо іноземці і українці стають жертвами тих самих чинників - безкультур"я, забобон, психічних розладів, провокацій, в чому різниця ?
А якщо порушуються права співгромадян, котрі утворюють певну групу, що ідентифікується іншими як відмінна від решта, де різниця ?
> В той же час, тема, про яку ми спілкуємось зараз, стосується не ксенофобії, а швидше питань соціології, політології та піару...
А тема боротьби з антисемітизмом це не соціологія з політологією і не піар з бізнесом ?
2007.05.18 | Оk
Поясність в чому різнця ?
Abbot пише:> Як на мене, ця гілка створена для обговорення статистики щодо насильства та злочинів, скоєних з ксенофобських мотивів. При цьому йшлося про злочини щодо іноземців.
Свіжий приклад:
На Андріївському узвозі в Києві вбили юнака
25-річного Гліба Ігнатьєва минулої неділі на Андріївському узвозі вдарили по голові — чим саме, наразі не встановили.
— Хтось просто так, нізащо, вбив людину, — крізь сльози говорить мати Гліба Людмила Станіславівна. Хлопець був її єдиним сином.
У суботу ввечері Гліб гуляв на Андріївському із друзями.
— Він мені подзвонив і сказав, що його вдарили чимось по голові. Я помчала на Контрактову, Гліб уже починав непритомніти, — каже мати.
Жінка не могла подумати, що рана у сина настільки серйозна, адже він розмовляв і крові було небагато. Тому не поспішала розпитати його про подробиці нападу. Тепер установити їх украй складно.
Гліб помер у машині ”швидкої”.
Богдана ЄВСЄЄВА
http://www.gpu.ua/print.php?&id=163100
Якщо б його звали Моше Рабіновіч чи Абдулла Мохамед, він був громадянином Уганди, Бангладеш чи Зімбабве що б це міняло ?
2007.05.18 | привид Романа ShaRP'а
Нед, енто нидляминя (+)
В обох випадках це була агресивна реакція москвофільської і малоросійської частин українського суспільства на ідейно-політичні «поштовхи» з Галичини.Дальше я аффтара читать не стал, только пробежал глазами по пунктам мифов, и в ходе пробежки не попалось ничего нового.
Мифы аффтар выбрал довольно верно, и распространение их имеет место быть, но оформление их в работу аффтар сделал отвратительное, в обычном стиле националпараноидального дискурса. А я националпараноидальным дискурсом брезгую.
2007.05.18 | Оk
Ксенофобські висловлювання Олійника
Питання: Як Ви вважаєте: основною причиною кризи є незрілість і частково безвідповідальність еліт чи плутанина з Конституцією?Борис Олiйник: У нас майже немає держави, будемо відверті. Ви бачите, що робиться. Ми живемо в окупаційному режимі. Я маю на увазі не зовнішню загрозу. Нас окупували ті, хто в серці нічого немає, вони не знають, як держава називається. Ми дійшли до того, про що писав 1918 року Грушевський: біда України в тому, що нею правлять ті, кому вона непотрібна. Це як сарана, що відпрацьовує квадрат і летить на інший.
http://www.unian.net/news/print.php?id=196092
2007.05.18 | Оk
Ксєнафобія людей "з вусами і чубами"
18.05.2007Лідера київського відділення "Російського блоку" Олексія Александрова побили люди "з вусами і чубами". Про це повідомив сам потерпілий.
За його словами, інцидент стався у підземному переході на Майдані Незалежності. Александров був там разом зі знайомим, коли до них підійшла група з 6 осіб і вчинила напад.
"Група людей, які виглядали специфічно, з вусами і чубами, погрожуючи вбивством, спробували затягнути нас в перехід. Коли вони зрозуміли, що ми з товаришем чинитимемо опір, влаштували бійку. В результаті мені розбили голову, є підозра на струс мозку", - розповів потерпілий.
За словами Александрова, міліція вже затримала трьох нападників, інші сховалися.
Активіст "Російського блоку" повв'язує напад на себе з іншим інцидентом, який стався 4 листопада 2006 року. Тоді Александров також постраждав в результаті нападу націоналістів на учасників "Російського маршу".
"Російський блок" є політичною партією, створеною в 2002 році. Він виступає за інтеграцію України з Росією і Білоруссю і надання російській мові статусу державного, пише Lenta.ru.
2007.05.19 | рав Кахане
Для Буткевича: впишіть це у свій звті
Марш ЖивыхН. Шварц, Еврейский мир на сайте Седьмой канал
16-05-2007
Ни одна страна не понесла наказания за преступления, совершенные над евреями. Ни те страны, которым положено испепеление, как Германия, Польша, Англия, Украина, Эстония, Литва, Латвия, Голландия, Норвегия и прочие.
Нельзя давать этим нелюдям заработать еврейские деньги на живых евреях и на мертвых, погубленных большей частью поляками.
В книге "Сорок лет" рав Меир Кахане, Ашем имком эт дамо, обращается к нам с призывом: "То, что верно для отдельного еврея, то верно для всего еврейского народа, Святого народа, избранного народа".
Польша, член НАТО, в 2006г. переименовала, с согласия и при поддержкe Яд ва-Шем, Освенцим из "лагеря смерти" в "бывший нацистский немецкий концлагерь Освенцим". Те, кто выдавали, истребляли евреев и обслуживали нацистов, прячутся теперь за их спины и возражают против названия "польские концлагеря". Когда еврей вооружен, он опасен. Только кулак в лицо мира заставит его остановиться прежде, чем он поднимет руку на еврея. Только ревущие F -15 на бреющем полете над странами, где убивали евреев.
http://www.sem40.ru/anti/holokost/19026/
2007.05.20 | Englishman
може йому ще Папуа Нову Гвінею моніторити?
Яке відношення мають коментарі громадянина Ізраїля Шварцмана до ситуації в Україні?2007.05.20 | толя дейнека
звичайно, можна вважати що Нехама Шварц права маразматичка
але коли її писанину із прямим закликом до "испопеления" низки країн, серед яких є і моя батьківщина, без жодних редакційних коментарів розміщають в себе один за другим жидівські ресурси, це вже не діло одної правої маразматички.Інглішиане, ви справді настільки дегенерат, що цього не розумієте?
2007.05.20 | Englishman
Re: звичайно, можна вважати що Нехама Шварц права маразматичка
толя дейнека пише:> але коли її писанину із прямим закликом до "испопеления" низки країн, серед яких є і моя батьківщина, без жодних редакційних коментарів розміщають в себе один за другим жидівські ресурси, це вже не діло одної правої маразматички.
> Інглішиане, ви справді настільки дегенерат, що цього не розумієте?
чого не розуміє Інглішиан (це хто, до речі)? Що від людини, яка робить моніторинг ситуації в УКРАЇНІ, вимагають коментарів стосовно параноїдальної статті, розміщеної на іноземних ресурсах? Вимагати цього від неї може дійсно дегенерат, приблизно вашого штибу.
2007.05.20 | толя дейнека
які ми раптом формалісти
розумієте, Інглішмане, я от в нашій країні, нікуди не виїзжаючи, в україні читаю цю статтю. не десь в затурканому щоденнику на узбіччі, а на кількох популярних ресурсах. В тому числі на Обкомі, з перекладом слів, які авторка лишила на ідіші неперекладеними. В статті написано, що Україну, разом з Польщею, Литвою, Німеччиною і іншими треба спопелити.в одного лише сєм40 денна відвідуваність понад 10000 унікальних хостів, згідно рамблера. Чому я маю заплющувати очі на цей кричущий випадок ксенофобії і людоненависництва В НАШІЙ КРАЇНІ і ЩОДО НАШОЇ КРАЇНИ? це ж скаженілий кримінал, і в нас і будь-де. Здається, ця падлюка живе в америці.
2007.05.20 | Englishman
Re: які ми раптом формалісти
толя дейнека пише:> розумієте, Інглішмане, я от в нашій країні, нікуди не виїзжаючи, в україні читаю цю статтю. не десь в затурканому щоденнику на узбіччі, а на кількох популярних ресурсах. В тому числі на Обкомі, з перекладом слів, які авторка лишила на ідіші неперекладеними.
Чому б вам тоді не надіслати лінк на статтю в Обкомі Буткевичу? Я цілком розділяю вашу думку з приводу того, що публікація подібних людоненависницьких листів є недопустимим в Україні.
>В статті написано, що Україну, разом з Польщею, Литвою, Німеччиною і іншими треба спопелити.
так, це ганьба того ж порядку, що і заклики знищити Ізраїль, розповсюджувані від імені одного з "найпрестижніших приватних закладів України". Відрадно бачити ваше принципове несприйняття обидвох "оскаженілих" кримінальних неподобств.
2007.05.20 | привид Романа ShaRP'а
Дав лінк (нижче)
Englishman пише:> Чому б вам тоді не надіслати лінк на статтю в Обкомі Буткевичу? Я цілком розділяю вашу думку з приводу того, що публікація подібних людоненависницьких листів є недопустимим в Україні.
Можете самі зацінити "подачу" Обкома, в якому форматі він "опублікуваав цей людиноненависницький лист".
2007.05.20 | Englishman
Дякую
дейнека, виявляється, таки є трошки більшим дегенератом, ніж циніком.2007.05.21 | толя дейнека
схоже, якщо вас притиснути, можна вичавити одне порядне слово
правда в оточенні сотні різних оговорок. але все ж таки..Englishman пише:
> Чому б вам тоді не надіслати лінк на статтю в Обкомі Буткевичу? Я цілком розділяю вашу думку з приводу того, що публікація подібних людоненависницьких листів є недопустимим в Україні.
Обком написав правильно, хоч і сумбурно. Але їх можна вибачити, зважаючи на справедливе обурення. Краще було б написати просто про статтю, і не чіпляти до всього Табачнєга. Я відмітив, що Обком переклав кілька слів, що для багатьох читачів лишалися незрозумілими.
> так, це ганьба того ж порядку, що і заклики знищити Ізраїль, розповсюджувані від імені одного з "найпрестижніших приватних закладів України". Відрадно бачити ваше принципове несприйняття обидвох "оскаженілих" кримінальних неподобств.
Мається на увазі Ахмадинеджад, на захист перекручення слів якого став МАУП? Наскільки я помню, він сказав приблизно таке "Якщо європейці вважають, що вони вбили 6 млн євреїв, чому через це має страдати народ Палестини? хай європа виділить від себе землю Ізраїлю". Вам судити, наскільки це тотожнє "знищити". Думаю всеж таки - ні. Смішно, але формально цей заклик не дуже відрізняється від планів і дій сіоністів і співчуваючих. Ті теж хтіли їхати то в Уганду, то в Ель-Кудс, а під шумок в США з ФРН. Приїхали, поїхали.
Деякі арабські країни, цілком лояльні союзники США, не визнають Ізраїль і на виданих в них картах Ізраїль справді відсутній географічно. І ніхто з цього скандалу не робить, ставляться з розумінням і прагматично.
Зрештою МАУП і Іран ні на кого не нападав і не збираються. Ізраїль нападав, а по суті тільки цим і займається. Так що деякі вразливі старі маразматички за допомогою ЗМІ виховують молодь на знищення нас через зпопелення винищувачами.
2007.05.21 | Правозахисник Рабінович
Re: які ми раптом формалісти
Ось на таких "інглішманів" і розрахований наступний брєд. Інглішмани починають каятися і скавчати на Московію:40 лет назад СССР хотел бомбить Израиль
В издательстве Йельского университета (США) через пару недель выйдет книга израильских историков Гидона Ремеза и Изабеллы Гинор под названием «МиГ-25 над Димоной: советская ядерная игра». Димона - израильский научный центр, где разрабатывалось ядерное оружие. Исследование приурочено к 40-й годовщине шестидневной войны 1967 года (5 - 10 июня) между Израилем и группой арабских государств - Египтом, Сирией, Иорданией, Ираком и Алжиром.
Отрывки из произведения израильских историков на днях появились в Интернете и уже наделали много сенсационного шума. Сегодня мы публикуем наиболее любопытные факты, умозаключения и выводы, содержащиеся в книге, и мнения иностранных и российских политиков, ученых, а также военных, которые были причастны к тем давним событиям.
Что утверждают авторы?
СССР сознательно провоцировал нападение еврейского государства на арабских соседей. Шестидневная война была лишь прелюдией к агрессии СССР.
2007.05.20 | привид Романа ShaRP'а
Пропагандіст Особой Ценності Дейнека - ві ето імєлі в віду? (л)
http://obkom.net.ua/articles/2007-05/17.1653.shtml2007.05.20 | привид Романа ShaRP'а
Це нацисти та/або нацики булькають
У певних кіл, багато представників яких ми спостерігаємо в камєнтах до цього запису, будь-що на захист іноземців викликає кипуче слиновиділення.Ось можете почитати, що хвилює дегенератів-расистів з "Патріоту України":
http://patriotukr.org.ua/
2007.05.22 | Правозахисник Рабінович
Вова спортив повітря
22.05.07, КИЕВ, АЕН (Соб. корр.) - Факты нападения на журналистов, освещающих проблему антисемитизма в Украине, стали предметом обсуждения в ходе встречи украинских журналистов со специальным докладчиком ООН по вопросам защиты права на свободу слова Амбеи ЛигабоВ частности, Амбеи Лигабо провел беседу с журналистом Владимиром Кацманом, который в апреле 2006 года он был зверски избит в подъезде собственного дома за публикации против расизма, ксенофобии и антисемитизма, а затем получал письма с угрозами жизни.
В ближайшее время Амбеи Лигабо представит на очередную сессию Совета ООН по правам человека доклад о положении дел со свободой слова в Украине, которая на данный момент находится в тройке стран-лидеров по уровню антисемитизма в мире.
2007.05.22 | Оk
А навіщо про львівський фашизм потерли ?
Галичиною блукає примара фашизму. Її побачили львівські комуністи, соціалісти та регіонали й учора розповіли про це журналістам.Для висвітлення теми із Криму до Львова навіть приїхав відомий голова ГО “Руський Рух України”, керівник партії “Руський блок”, депутат Верховної Ради автономної республіки Олександр Свістунов.
“Фашизм”, як виявилося, у трактуванні російської общини Львова та представників непопулярних у місті партій – це “антисовєтщина”, вандалізм і, звісно, бандерівщина. Заговорити про фашизм у Львові їх змусили рішення міської ради про створення комісії зі складання списку імперських символів, а також акт вандалізму на пагорбі Слави, де невідомі збили бронзову гірлянду. Стосовно останнього, як повідомив лідер львівських комуністів Олександр Калинюк, уже порушили кримінальну справу.
Одним лише знищенням гірлянди закиди лівиці не обмежилися. Вони нагадали про регулярне трощення вікон у Російському культурному центрі, знищення бюсту Алєксандра Пушкіна та перейменування вулиць Львова, позбавляючи їх імен радянських героїв, натомість називаючи їх іменами “всяких” націоналістів.
“Останні події підтверджують те, що Львів сьогодні не є П’ємонтом відродження України, а П’ємонтом відродження фашизму, – розповів чільник львівських комуністів. – Львів – лабораторія не демократії, а інтегрального націоналізму у формі бандерівщини”.
Боротися з бандерівщиною ініціатори прес-конференції будуть радикально. Вони вимагають у міської ради дати оцінку ініціативі “Свободи” щодо знищення імперських символів, а якщо цього не станеться, російська громада та ліві політики ініціюватимуть розпуск органу міського самоврядування.
“У законі передбачено – якщо орган самоврядування порушує законодавство, його можна розпустити голосуванням у Верховній Раді. Міська рада порушує Закон “Про увіковічення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”, – наголосив Олександр Калинюк. Порушення, за його словами, полягають у тому, що цього дня не вивісили державних прапорів, натомість міська рада рішенням про створення тимчасової депутатської комісії для визначення пам’ятників і символів тоталітарного режиму ініціювала акти вандалізму. Нагадаємо, ініціатором створення комісії стала фракція “Свободи”.
“Такі партії, як ВО “Свобода” – партії фашистського толку, – наголосив пан Калинюк. Однак самі свободівці не засоромилися перед критичними репліками російської общини та лівих партій. Представники об’єднання, які були на акті викриття фашизму, зазначили: ініціатива “Свободи” – цілком легальна і керується рішеннями Парламентської асамблеї ради Європи, згідно з якими радянські символи є тоталітарними. В тому числі й червона зірка.
Богдан Юрочко
2007.05.22 | толя дейнека
огласітє весь список, пожалуста
> находится в тройке стран-лидеров по уровню антисемитизма в миребо я прямо гублюся в здогадках.
може, він виглядає так:
1. Україна
2. Україна
3. Україна
4. Україна
5. Україна
6. Україна
7. Україна
8. Україна
9. Україна
10. Україна
...
2007.05.23 | До гадалки не ходити
І так буде далі, поки повії правлять, а раби - німі
Наоми Бен Ами награждена премией «Женщина третьего тысячелетия»"Еврейские новости"
19 мая 2007 года экс-посол Государства Израиль в Украине, в настоящее время глава «Натив», госпожа Наоми Бен Ами в рамках Международной общественной организации «Женщина третьего тысячелетия» была награждена Всеукраинской премией «Женщина третьего тысячелетия».
Госпожа Наоми Бен Ами удостоена этой высокой награды за вклад во взаимопонимание между народами Украины и Израиля.
22.05.2007 16-51
2007.05.23 | Додік Докс
Від Вов є таки користь - це реклама цікавої літератур
Новый киоск антисемитской литературы под эгидой МАУП открылся на троллейбусной остановке "Бабий яр", отныне можно свободно купить брошюру под заголовком: "Великая ложь ХХ века: миф о геноциде евреев во время Второй мировой войны"Здесь же можно приобрести книги с не менее "говорящими" заголовками: "Маца Сиона", "Сионские протоколы: источники и документы", "Еврейский синдром", "Еврейский вопрос глазами американца"
Эдуард Докс,АЕН
2007.06.30 | Озон
Вова спортив повітря і за це же отримав звання
"заслуженого журналіста" від Ющенка - на день конституції2007.06.24 | Нестор
А чому така неповна підбірка? Не за все заплатили?
В центрі Львова був по звірячому вбитий російськомовними фашистами відомий український композитор Білозір за те що слухав українську музику.Чому не включили шановний? Га? Чи биття вікон та марші протесту є значно більшими злочинами порівняно з цією малозначущою подією?
2007.06.24 | Буткевич
Там, на самому початку, є роки. У дужках. Цифрами.
Щодо "заплатили" - теж все викладено у відповідях вище.Не вмієте розпізнавати цифри і читати - то цьому вчать у школі, зверніться до найближчої.
2007.06.24 | Нестор
Хочете сказати що за 6-7 роки не було жодних проявів ксенофобії?
щодо українців? Ну-ну.Буткевич пише:
> Щодо "заплатили" - теж все викладено у відповідях вище.
Одже ви абсолютно безкоштовно виділили та попритягували за вуха лише ті випадки ксенофобії за які багаті дяді платять гранти? Тобто ксенофобію всіх інших фашистів ви замовчуєте з ідеологічних міркувань? З почуття солідарності з ними чи як?
Інакшого пояснення такої однобокості бути не може.
> Не вмієте розпізнавати цифри і читати - то цьому вчать у школі, зверніться до найближчої.
Працювати з цифрами я вмію набагато краще ніж ви, що зафіксовано відповідними дипломами. Шкода що в школі нема окремого предмету, який би навчав совісті. Вам би сильно згодилося.
2007.06.30 | Буткевич
Бачите, що хочете. І не бачите, чого - ні. Ваші проблеми (-)
2007.06.25 | binloud
Re: А чому така неповна підбірка? Не за все заплатили?
так, тут Ви маєте рацію. Те, що спрацьовує в Європі і за що платять активістам там, не може бути перенесено тупо в Україну, яка сама вже ж жертвою ксенофобії в російсько-імперіалістичному оточені.Хоч Буткевич і намагається плагіювати західний стиль аля активіста за права людини, але треба не забувати, що українці теж люди.В старій Європі свої уяви, а у нас мають бути свої, адаптовані речі. Досить бути попугаями зі Сходу!2007.06.24 | igorg
Жванецького у Гордона варто було послухати
2007.07.01 | Вінницька Правозахисна Група
Re: Ксенофобські та расистські прояви в Україні: (неповна) підбірка
А ось лише декілька публікацій з веб-сайту газети "20хвилин", виходить на подільські області...В аттачменті скріншоти з сайту, ось кілька лінків.
http://20minut.ua/news/64583
http://20minut.ua/news/62836
http://20minut.ua/news/61594
Фактично ксенфобію розпалюють мєнти...