05/21/2007 | О.В. Підгорний

Про цю справу місцева та всеукраїнська преса пишуть, починаючи з кінця березня поточного року. Громадська організація „Доброчин” не дає спокійно спати чернігівським правоохоронцям і не дасть до повного завершення справи. Батьки загиблого тричі звертались до Генеральної Прокуратури, вимагаючи проведення незалежної від місцевих правоохоронців експертизи, а відповіді все не було і не було. Після приїзду столичного журналіста, що співпрацює з громадською організацією, будь-кому б стало зрозуміло, що і ця справа не зостанеться поза увагою громадськості.

І мабуть тоді прокурор Ріпкинського району А. М. Криворучко своїм листом від 5 травня вимагає від голови Любецької селищної ради вирішити питання щодо поховання вбитого, відповідно Закону „Про поховання та похоронну справу”, де передбачено поховання померлих одиноких громадян, від поховання яких відмовились рідні, знайдених невпізнаних трупів за рахунок коштів місцевих бюджетів. Та ще й повідомити про вжиті дії до 11 травня. Нагадаємо, що у вбитого є батьки, які ніколи не відмовлялись від поховання, а навпаки провели для цього всі необхідні процедури, замовили і місце на цвинтарі, і труна стоїть третій місяць у хаті, хрест біля домівки і вінки, чекаючи лише, коли ж прокуратура задовольнить їх прохання та проведе незалежну експертизу.

8 травня центр „Доброчин” проводить прес-конференцію в обласному центрі для місцевих ЗМІ, в якій приймали участь і батьки загиблого Юрія Шумана і заступник МВС області. Там мати загиблого ще раз підкреслила, що вимагає експертизи з Києва і міліція навіть пообіцяла посприяти в зверненні до прокурора області щодо проведення такої експертизи.

І того ж 8 травня прокурор Криворучко підписує повідомлення щодо проведеної додаткової перевірки по факту смерті цього громадянина. І про призначення додаткового судово-медичного дослідження трупа, проведення якої доручено Головному бюро судово-медичних експертиз МОЗ України. На жаль, в листі немає конкретних годин та хвилин, коли ж він з’явився на світ божий. Адже прес-конференція в Чернігові закінчилася по третій голині, а день був, скоріше за все, короткий, передсвятковий.

Важкі часи сьогодні переживає наша суверенна Україна. І свободи слова вдосталь і демократії, хоч ділись із сусідськими країнами. Громадянське суспільство вже не знає, як реагувати на сьогоднішню демократичну ситуацію у країні. Правовий „бєспрєдел” охопив країну. Комусь влади не вистачає, хтось не може з нею впоратись на своєму робочому місці – мабуть політична ситуація заважає, а може і чогось іншого не вистачає. І що страшне, що Наші владні особи, наділені певними повноваженнями, на різних щаблях не зважають на простого пересічного громадянина. І основний „бєспрєдєл” приходиться на сільську місцевість. Там, де сьогодні практично немає роботи і селянин виживає „..з города та з під корови”, там де можливість юридичного захисту практично зведена на нуль і твориться цинічна наруга над особистістю. Візьмемо аспект діяльності правоохоронних органів Чернігівщини. Ще у тому році голова Чернігівської облдержадміністрації дав оцінку діяльності правоохоронців, як таку, що не відповідає сьогоденню. Так то було у тому році. А що зараз? Які позитивні зміни відбулися у системі?

Сьогодні на вустах і широко обговорюються:
- неадекватна ситуація у Понорниці з маленькою 5 річною дівчинкою та побиттям місцевого жителя;
- по факту смерті громадянки Валькевич і бездіяльність правоохоронців у Щорсі – сама вмерла і сама закопалась;
- по факту смерті Юрія Шумана у селищі Любеч 04.03.07 р., який після спілкування з правоохоронцем, місцевим помічником дільничного „..ВПАВ на землю і ПОМЕР.”
- тіло якого до цього часу знаходиться у морзі ЧМЛ №1 м. Чернігова.
- Рідні Юрія не згодні з висновком місцевих судмедекспертів –„..смерть Юрія Шумана настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічної кардиопатії...” а для цього є у них певні причини – свідчення осіб-свідків, суперечливі заяви представників правоохоронних органів (прокуратури та міліції) стосовно смерті Юрія:
- Ріпкинська прокуратура –„ ..коли Шуман Ю.Ю. ще раз хотів вдарити, Копич О.О. зробив крок назад та відштовхнув Шумана Ю.Ю. руками в область тулубу. Після чого Шуман Ю.Ю. впав на землю і помер”. Слідчий прокуратури Ріпкинського району О.М. Доброріз. (Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. смт Ріпки. 14.03.2007 р.)
- УМВС України в Чернігівській обл. – „...Копич Олексій відмахнувся від руки Юрія Шумана, якою той намагався його вдарити, внаслідок чого останній не втримав рівновагу та впав обличчям у сніг і на декілька секунд знепритомнів. Разом зі співробітником міліції вони викликали карету швидкої допомоги і доставили Шумана до Любечської лікарні. Згодом вони дізнались, що останній в лікарні помер.” Витяг із відповіді УМВС України в Чернігівській обл.. 06.04.07 р. №14/125. Начальник Управління В.В. Нонік.

І кому вірити у даній ситуації – прокуратурі чи міліції? І де взявся співробітник міліції, котрий разом із помічником дільничного визивали „швидку”? На місці пригоди був всього один працівник міліції у цивільному – Копич Олексій, а можливо, бувшого міліціянта, звільненого з лав міліції та засудженого до 5 років позбавлення волі (ст.364 ч.3 КК України) з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах, строком на 3 роки порахували як співробітника?

Рідні подають заяви 16.03.07 р., 20.03.07 р. на ім’я прокурора Ріпкинського району, копія прокурору Чернігівської обл.., генеральному прокурору України про проведення у найкоротший термін перерозтину тіла їхнього сина, Шуман Ю.Ю., із залученням спеціалістів Центрального Бюро судово – медичних експертиз МОЗ України, м. Київ. Всі скарги та заяви, які були подані до Чернігівської обласної, Генеральної прокуратури України, приходять із відповідями Ріпкинської прокуратури за підписом молодшого радника юстиції, прокурора Ріпкинського району Криворучко А.М. Всі посадові особи направляють скарги до Ріпкинської прокуратури для надання відповідей. А вони всі однакові – смерть настала „внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічної кардиопатії”.

Нагадаємо події, що сталися чотири роки тому на території того ж РВ УМВС пгт. Ріпки. Тоді дільничний Сташко забиває до смерті жителя міста Славутич Івашова В.І., що цікаво, за висновком експертизи, смерть настала знову ж від сердечно-судинної недостатності. Правоохоронці завезли його до села Редьківка та закинули його до погреба, де його і знайшли мертвим. Але рідні спромоглись добитись правди. За вироком суду Сташко Валерій засуджений до 14 років позбавлення волі.

Минулого року в Ніжині загинув офіцер МНС Олег Довганюк, що стикнувся на природі з правоохоронцями. І хоча такого діагнозу експертиза не встановила, але там теж було дуже цікаве формулювання: він впав на землю з висоти власного зросту, отримавши пошкодження не сумісні з життям. І тільки особисте втручання міністра МНС не дало можливості чернігівській міліції приховати цей факт або подати його абсолютно інше тлумачення.
Скільки можна вже приховувати бездіяльність міліції в угоду цифрам статистики або своїй власній безвідповідальності? Чи можливо вже пора громадянам виходити на вулиці для захисту своїх прав?