05/26/2007 | furs

Донецькі «міліціонери» прагнуть показати Україні як треба «вирішувати питання»
http://www.hw.net.ua/art.php?id=43609

Нинішня ситуація в Україні яскраво свідчить лише про одне – в Україні відсутня політична еліта, еліта справжня, а не бутафорська. Сьогодні ті, що називають себе елітою, ніяк не збагнуть простої істини - елітою можуть бути лише високоосвічені і моральні люди, незалежно від того яку посаду в державній ієрархії вони посідають.

На превеликий жаль, в Україні можна керувати урядом, залишаючись за стилем життя і мислення завгаром, бути начальником міліції, не піднявшись вище бригадира виноробів, обіймати посаду судді Конституційного суду, залишаючись «наперсточником», домогтися призначення на міністерські посади, залишаючись в душі рекетирами, завідуючим складами і базами.

Будучи за своєю суттю аморальними типами, такі особи готові на все задля утримання біля державної кормушки – вбивати, погрожувати, залякувати, публічно називати людей «козлами» і «баранами», громити державні приміщення. Особливо прикрим є те, що такий стиль «вирішення питань» на сьогодні став домінуючим у діяльності міліції. Але чи міг він бути іншим. Теж, напевно, ні, оскільки вже щонайменше років 6-8 досить важко усвідомити різницю між міліціонером і бандитом. «Орли» Кравченка, «бригада» Корнієнка, «загін» Білоконя, «пацани» Малишева і т.д. і т.п. – це ще міліція, чи вже бандити? А «братва» головного київського міліціонера Крикуна – це теж міліція, чи може кіллери, які знищили відомого Макса Курочкіна на догоду іншим таким же «курочкіним»?

Але особливо «зміцнилися» центральний апарат МВС і генпрокуратура такими «проффесіоналами» продовж останнього року – коли до цих структур прибув десант із Донбасу, де, як відомо, міліція, прокуратура та СБУ завжди були особливо «проффесійними», залишаючись на службі в Ахметова і К.

Серед прибувших до Києва таких «гросмейстерів» (міліціонерів-перевертнів) – Білозуб Ігор Дмитрович, колишній керівник УБОЗ УМВС у Донецькій області, член Донецького обласного відділення Партії регіонів, депутат Донецького обласної Ради, а зараз ще й заступник міністра МВС України. Саме І.Білозуб був і залишається головним виконавцем «ексклюзивних» доручень «хана Донбасу» Р.Ахметова.

Саме І.Білозуб спільно зі своїм подільником (теж міліціонером-ахметовцем) Кучером Юрієм свого часу вели негласне зняття інформації із приватних телефонів А.Кінаха та Ю.Тимошенко, регулярно доповідаючи про це таким же міліціонерам-перевертням Малишеву і Джарти, а ті інформували про все Ахметова (СБУ й досі не закрила кримінальну справу з цього приводу). Саме ця бригада займалася фальсифікацією «справи Александрова» і всіляко тиснула на Сербина і Солодуна.

Саме Білозуб постарався, щоб не була доведена причетність Р.Ахметова до вбивства А.Брагіна. Свою відданість Ахметову Білозуб демонстрував ще неодноразово, за що і був зарахований до «ордену денецьких».

І ось зараз, коли перед «донецькими» постала загроза відсторонення від влади в центральних органах України, Р.Ахметов знову звернувся до послуг цього «донецького гапона». Білозуб запевнив Ахметова у готовності вдатися до будь-яких провокацій в Києві, у тому числі із застосування зброї. На сьогодні всі «донецькі», що перебувають на керівних посадах в МВС та Генпрокуратурі, приведені за командою Ахметова у стан бойової готовності.

Цим людям треба кров. Цушко, в силу своїх незначних розумових можливостей, не знає як це зробити (хоча і не проти вислужитися перед Ахметовим). Білозуб не лише знає, але й уміє домагатися крові – це його стиль.

На превеликий жаль, сьогодні в Україні б‘ються за владу, а не за закони. Правда одні намагаються грати за правилами, а інші – по-денецькому. Невже наша гра в демократію завершиться перемогою кривавої диктатури, диктатури, замішаної на бандитизмі, рекетирстві, здирництві та вбивствах?