05/30/2007 | Заява екологічних організацій

ЗАЯВА

Екологічних організацій м.Києва

щодо планів будівництва нового міста в заплаві р.Десна

у Броварському районі Київщини

Останніми днями розголосу в ЗМІ набула новина про те, що у Броварському районі на Київщині планується спорудження нового міста. Це питання є дуже важливим і неминуче привертає нашу увагу. Проект претендує стати наймасштабнішою містобудівною подією в історії Броварського району: місто планують розмістити на більш як 2 тисячах гектарів заплавних земель р.Десна в районі сел Рожни і Пухівка. Місто складатиметься з 2,5 тисяч котеджів 2-5 поверхів кожен, пристані, яхт-клубу, вертолітного аеродрому, аквапарку та інших споруд. Тобто це буде величезне котеджне місечко для заможних людей. Зі слів ініціаторів проекту (Броварська районна рада), його реалізація матиме кілька етапів, зокрема: розчистка русла р.Десна, поновлення судоходності річки і власне будівництво міста. Етап розчистки русла планується виконати протягом 5 років.

Наведені в пресі цитати Броварського районного голови М.Діденка свідчать, що район вже домовився з фірмами, що ведуть гідронамив на Десні про їх розподіл по всій довжині річки в районі. Оскільки «земснарядчики» є лише фірмами, що виконують на чиєсь замовлення роботи з гідронамиву, то варто припустити, що район домовився з самими замовниками гідронамиву, яким пропозиція району здається прийнятною і вигідною. Не ясно лише, в чому ця пропозиція полягає. З іншого боку, легко припустити і очевидний інтерес району, оскільки перспектива спорудження найбільшого котеджного містечка в околицях Києва є надприбутковою пропозицією, від якої важко відмовитись. На думку авторів статей, частина необхідних для будівництва інвестицій вже знайдена.

На даному етапі, будівництво міста зіштовхується з однією дуже суттєвою проблемою. Ініціатори будівництва вважають, що в майбутньому, при спорудження нової кільцьової дороги, її слід провести через перспективне місто, інакше до нього практично не можна буде добиратись наземним транспортом. Нині ж нова кільцьова дорога планується десятьма кілометрами південніше.

В умовах будівельного буму, що захопив Київ і найближчі столичні передмістя, не можна не усвідомлювати того, що ми маємо справу з черговим проектом, направленим на легке отримання швидкого і досить суттєвого прибутку. Як і в інших випадках, районна влада та інвестор не думають ні про екологічні наслідки реалізації проекту, ні про те, що територія, на якій заплановано буідництво, повинна бути збереженою в недоторканому вигляді. Прикладів бездумного споживацького ставлення місцевої влади до цінних природних територій можна назвати безліч. Достатньо згадати досвід злочинного знищення заплавних луків (понад 900 га) в Конча-Заспі на півдні від Києва.

Заплава р.Десни є унікальною природною зоною, адже Десна є чи не єдиною незарегульованою рівнинною річкою України. Крім того, її майже не торкнулась забудова. Заплава Десни є природним коридором для міграції птахів і одним з небагатьох притулків для занесених до Червоної книги України рослин та тварин. Якщо місто буде збудовано, воно повністю перекриє цей унікальний, сформований протягом сотень тисяч років екологічний коридор. Останніми роками науковці організовують дослідження заплави Десни і дедалі частіше пропонують оголосити більшу її частину природно-заповідними об’єктами. В Україні до земель природно-заповідного фонду належить біля 4,5 % території. Для Київщини ж цей показник ледь сягає 1%, а сама область посідає чи не останнє місце в країні по заповідності територій. Частина деснянської заплави зараз планується до включення у список особливо цінних водно-болотних угідь міжнародного значення, відповідно до Рамсарської конвенції, ратифікованої Україною. В таких умовах, знищення бодай найменшої частини деснянських луків і водно-болотних угідь на Десні, а тим більше 2 000 гектарів, припустити неможливо. Найкращим варіантом стане створення на більшій частині заплави Десни Національного природного парку.

Вважаємо, що проект спорудження нового міста на Десні є:

1. порушенням чинного законодавства України в галузі охорони довкілля, містобудування та земельних відносин;

2. бездумним нищенням цінних природних територій, що є надбанням та гордістю всього українського народу;

3. спробою створити «другу Конча-Заспу», давши зелене світло гідронамивникам і забудовникам, що жадають швидкого прибутку. Нашу позицію ми аргументуємо висновками досліджень науковців, що свідчать про велику природну цінність деснянської заплави, її важливе значення для сезонних міграцій тварин, та розумніням того, що всі ті незначні ділянки України, які збереглись у природному стані, повинні бути збережені для нащадків у повному обсязі.

Припускаємо, що проект нового міста на Десні може мати подвійний зміст, або взагалі бути гарно спланованою аферою. Розчистка русла Десни передбачає «складування» піску (а фактично – гідронамив) по її берегах. Таким чином, якщо місто не вдасться збудувати (скажімо, через неможливсть перенесення сюди нової кільцьової дороги), то все одно можна буде будувати котеджі на намитих ділянках вздовж берега. Це, хоч і цілком незаконно, та теж принесе неабиякий прибуток. З іншого боку, можливо, цей сценарій планується зумисно, з метою відвернути увагу громадськості від гідронамиву як такого. Однаково – обидва сценарії призведуть до забудови заплави. На користь цього свідчить і той факт, що Десна швидко замулюється. Після розчистки її протягом 5 років, щороку замуленість всеодно буде поновлюватись. В той же час, кожного наступного року ніхто не зможе виконувати той обсяг робіт по розчистці, що планується зараз на 5 років. Тому, очевидно, розчистка планується лише з метою гідронамиву на берегах річки.

Заявляємо, що ми, організації, що підписались під цією заявою, виступаємо з гострою критикою проекту будівництва нового міста в заплаві р.Десна, як і будь-якого іншого її руйнування, забудови чи реконструкції. Вважаємо, що заплава р.Десни є цінною природною територією і повинна бути в повному обсязі збережена для нащадків. Найкращим варіантом розвитку ситуації вважаємо створення Національного природного парку на більшій частині заплави р.Десна у Київській та Чернігівській областях.

Ця заява направляється до місцевої влади Київщини, секретаріатів міжнародних природоохоронних конвенцій, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Президенту України та оприлюднюється в пресі.


Голова Молодіжного відділення

Національного екологічного центру України

Василюк Олексій


Віце-Президент благодійного фонду

«Київська ландшафтна ініціатива»

Колінько Володимир


Директор Київського

еколого-культурного центру

Борейко Володимир


Командир Дружини охорони природи

«Зелене Майбутнє»

Богомаз Михайло


Головний координатор координаційної ради

громадянської кампанії «Форум порятунку Києва»

Черняховський Віталій


Заступник голови громадської спілки

«Вірний Вибір»

Андрос Олег


Спільнота «Захоплюючий Київ»,

головний координатор

Фінберг Арсеній


Голова Молодіжного осередку

«Союзу Гетьманців-Державників»

Алфьоров Олександр