А кому не нужна правда, тов. Гинзбург?
06/15/2007 | Галя Койнаш
Назначения на разные должности при «Антикризисной коалиции» настолько поражали своей неуместностью, что за кажущейся нелепостью легко разглядеть вполне продуманные и зловещие замысли. Как показали события вокруг недавно открывшегося Музея советской оккупации, надо быть начеку и везде..
Одним из тех далеко не случайных шагов коалиции стало назначение на пост председателя Государственного комитета архивов Украины экс-народного депутата от Компартии Ольги Гинзбург. По отношению к таким должностям как-то непривычно звучат обвинения в конфликтах интересов, но основания, похоже, есть.
В телевыступлении на этой неделе Ольга Гинзбург заявила, что надо засекретить документы, касающихся коммунистических репрессий.
Она также обрушилась с критикой на Музей советской оккупации, созданный Киевским отделением Мемориала им. Василя Стуса. Цитирую:
«Кому это надо? Моему поколению это не надо. Какому поколению надо рассказывать о коммунистической оккупации?»
Не принято, конечно, спрашивать о возрасте. С другой стороны, когда кто-то выступает якобы от имени целого поколения, потребность в уточнении всё-таки испытываем.
Тем более, когда подозреваю, что даже если мы с Ольгой Петровной не ровесницы, то разница в возрасте вряд ли существенная.
Но это исключительно всё, что нас объединяет.
Расходимся уж точно относительно того, что нужно нашему поколению.
Ольга Петровна спрашивает, кому нужна память о прошлом.
Мне она нужна, тов. Гинзбург. Я представитель Вашего поколения, но я не Ваш человек, и не принимаю Вашего мира.
В моём мире были жертвы. И есть вопросы. На них я уже требую ответа.
Вы спрашиваете, какому поколению надо рассказывать о коммунистической оккупации. Употребляю слово «спрашивать» весьма условно. Ваши не хотят вопросов, да и никогда не хотели. Такие риторические вопросы сводятся, в конце концов, к одному – спрашивать нельзя.
Но те времена уже минули, тов. Гинзбург. Пора Вам это понять. Пора Вам всем понять то, что Вашим коллегам-палачам было недоступно. Уничтожать людей легко, да – это Ваши товарищи быстро усвоили.
Однако вопросов не удастся уничтожить. Придёт новое поколение, а потом ещё одно. Лишённые могил, прошлого, памяти о родителях, дедах, прадедах, они будут спрашивать, почему.
Всем поколениям надо знать правду, тов. Гинзбург.
Это их право. Это их – и наш – долг.
За нашу и их свободу.
Одним из тех далеко не случайных шагов коалиции стало назначение на пост председателя Государственного комитета архивов Украины экс-народного депутата от Компартии Ольги Гинзбург. По отношению к таким должностям как-то непривычно звучат обвинения в конфликтах интересов, но основания, похоже, есть.
В телевыступлении на этой неделе Ольга Гинзбург заявила, что надо засекретить документы, касающихся коммунистических репрессий.
Она также обрушилась с критикой на Музей советской оккупации, созданный Киевским отделением Мемориала им. Василя Стуса. Цитирую:
«Кому это надо? Моему поколению это не надо. Какому поколению надо рассказывать о коммунистической оккупации?»
Не принято, конечно, спрашивать о возрасте. С другой стороны, когда кто-то выступает якобы от имени целого поколения, потребность в уточнении всё-таки испытываем.
Тем более, когда подозреваю, что даже если мы с Ольгой Петровной не ровесницы, то разница в возрасте вряд ли существенная.
Но это исключительно всё, что нас объединяет.
Расходимся уж точно относительно того, что нужно нашему поколению.
Ольга Петровна спрашивает, кому нужна память о прошлом.
Мне она нужна, тов. Гинзбург. Я представитель Вашего поколения, но я не Ваш человек, и не принимаю Вашего мира.
В моём мире были жертвы. И есть вопросы. На них я уже требую ответа.
Вы спрашиваете, какому поколению надо рассказывать о коммунистической оккупации. Употребляю слово «спрашивать» весьма условно. Ваши не хотят вопросов, да и никогда не хотели. Такие риторические вопросы сводятся, в конце концов, к одному – спрашивать нельзя.
Но те времена уже минули, тов. Гинзбург. Пора Вам это понять. Пора Вам всем понять то, что Вашим коллегам-палачам было недоступно. Уничтожать людей легко, да – это Ваши товарищи быстро усвоили.
Однако вопросов не удастся уничтожить. Придёт новое поколение, а потом ещё одно. Лишённые могил, прошлого, памяти о родителях, дедах, прадедах, они будут спрашивать, почему.
Всем поколениям надо знать правду, тов. Гинзбург.
Это их право. Это их – и наш – долг.
За нашу и их свободу.
Відповіді
2007.06.15 | Д-р
Re: А кому не нужна правда, тов. Гинзбург?
Звичайно, правда не потрібна товаришці Гінзбург та її партійним соратникам. Адже, якщо всі люди знатимуть цю правду, комуністичні вожді не зможуть дурити їм голови балачками про те, як гарно жилося при Сталіні, Брежнєві та іже з ними. Я досить довго жив при комуністичній владі й добре знаю, що воно таке. І як не було важко після її краху (переважно завдяки діям тієї самої верхівки комуністичних лідерів, на зразок Кравчука та Кучми), я не хочу повернення тих часів. А для цього треба, щоб нові покоління теж знали правду, а отже, мали змогу свідомо обирати своє майбутнє. Спасибі й низький уклін організаторам Музею совєтської окупації. Хай Вам щастить у вашій благородній справі.2007.06.16 | Мірко
Може в списках кадрів знайшла своїх родичів?
2007.06.16 | Марія
Re: А кому не нужна правда, тов. Гинзбург?
Я молодше пані (чи товаришки, як вона захоче) Гінзбург, алн мені цей музей потрібний. Я хочу , щоб до нього хоч колись пішли мої діти, які навіть не уявляють, яке це лихо - комуністичний режим. І я, і мій чоловік неодмінно при першій же нагоді підемо до цього музею. А пані Гінзбург така ж злочинниця, як і її хазяї комуністи чи ідеологічні керівники з кризисної коаліції. І не може вона обіймати цю посаду, бо вона заангажована, обмежена людина. І не треба їй за нас розписуватися, ми самі знаємо, чого ми хочемо, ми за музей обома руками. Геть Гінзбург з цієї посади!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!2007.06.16 | Knyupa
Олєнькє Гинзбург
Дуже огидно жити в одній країні с таварісчем Олєнькой.Кремль повинен радіти що в нього є такі таварісчі! Скільки ж ця олєнька заробляє від вас панове чекісти? Знайте одне ми не бидло!!!!!2007.06.16 | Краб
А чого ви хотіли від комуністки?
Тільки знаєте, комуністи теж різні були. Одни своє життя за батьківщину, віддавали, інши - чуже.Були різні, а тепер всі однакові. Подивіться скільки "вчорашних" сидить сьогодні по владних кабінетах і робить звичну справу - п'є кров людську.
Вважаю що музей совецкой окупації - це вся Україна. Доречі, музей діючий.
2007.06.17 | OlalaZhm
Re: А чого ви хотіли від комуністки?
Мені також цей музей потрібен. І пані Гінзьбург - просто стара дурепа, якщо може розписуватися за цілі покоління.2007.06.24 | Юрій Зарицький
Re: А чого ви хотіли від комуністки?
Просто Гінзбур за сім чудес комунізму.Політична сатира з Польщі про чуда минулого режиму для Вашої розваги:
1.Кожний мав роботу.
2.Помимо того,що кожний мав роботу,ніхто не працював.
3.Навіть помимо того,що ніхто не працював,план був завжди перевиконаний понад 100%.
4.Навіть помимо того,що план був перевиконаний понад 100%,не можна було нічого купити.
5.Навіть помимо того,що не можна було нічого купити,всі мали все.
6.Навіть помимо того,що всі мали все,всі крали.
7.Навіть помимо того,що всі крали,ніколи нічого не бракувало.
Всім противникам музеїв тоталітаризму та прозахідної орієнтації пропоную відмовитись від використання західних марок автомобілів,від вживання західного одягу і взуття,не наслідувати ганебних прикладів своїх лідерів - Януковича(який не може довіряти лікувати своє дорогоцінне коліно,а виїзджає за границю),Цушка(який рятує своє дорогоцінне здорвя теж поза межами нашої держави - на Заході)і т. д.
То що захищають з такою впертістю,ненавистю,та злобою кримські комуністи,вітренківці?Думаю,що відробляють гроші східного сусіда.
2007.06.21 | Володимир
Re: А кому не нужна правда, тов. Гинзбург?
Погано те, що через замовчування правди про злочини комуняк та прорадянську подачу істоорії за п'ятнадцять років незалежності з'явився цілий легіон молодих вилупків, які щиро вважають, що при ізмі жилося зашибісь, кожен мав роботу, а у магазинах було валом ковбаси по 2.20. А коли розповідаєш їм, як було насправді,як доводилдося їздити до Москви за найнеобхіднішим, вони недовірливо вирячують очі. Отак-то, пане президенте. Не роздавили ворогів коли була (зовсім недавно) можливість, а тепер добкіни та кернеси в Харкові виділяють бабки на реконструкцію пам'ятника лєніну - як однокровцю і як керманичу їхніх дідів, які знищували Україну й Українців.