07/06/2007 | Мінор

Уряд рекламує свою опозиційність… до себе.

Віктор Уколов

Якщо ви не пасічник, то можете легко сплутати лінивого трутня і працелюбну бджолу. Трутень такий само смугастий, так само гуде, щоправда меду не носить, але завжди добре їсть. Таке маскування називається мімікрія і спостерігається не тільки в природі.

Хочете переконатись – включіть телевізор – у першому ж рекламному блоці ви побачите, як уряд Януковича хоче замаскуватись під опозицію.

Інакше важко пояснити, чому прем‘єр-міністр Янукович раптово дозволяє собі типово опозиційну риторику, рекламуючи свій кабінет, ніби він не при владі, а опозиційний і тіньовий.

«По всій Україні прості люди ледве можуть собі знайти роботу та змушені тяжко працювати, щоб нагодувати свої сім‘ї та звести кінці з кінцями», - перші слова рекламного ролику Партії регіонів можна легко переплутати з агітацією опонентів уряду.

І справді, ось уже майже рік, як урядова коаліція, що склалася з Партії Регіонів, комуністів та соціалістів, має всю повноту влади в країні. Уряд, спочатку його економічний блок, а згодом і майже весь силовий, безроздільно належить більшості у парламенті, виконує її завдання і, як переконував віце-прем‘єр Микола Азаров, досяг чималих успіхів в економічній сфері.

І раптом, після цілого року економічних «успіхів та перемог» ми чуємо: «По всій Україні прості люди ледве можуть собі знайти роботу!» Невже і на Донбасі також? У регіоні, який, за словами політиків Партії регіонів, «годував всю країну своїми податками».

Втім, у рекламному ролику піарники уряду ведуть свого далі: «За останній рік за керівництва Віктора Януковича та партії Регіонів – вони нарешті почали відчувати результати».

Проте, до переліку результатів «керівництва Віктора Януковича та партії Регіонів» рекламісти уряду не опускаються. І даремно. Чим «похвалитися» справді є:

• Підвищення ціни на імпортний газ у результаті відмови від прямих контрактів з Росією та Туркменістаном – посередник «РосУкрЕнерго» постачає блакитне паливо не по $90 а по $130 за тисячу кубів.

• Зростання тарифів на опалення, на гарячу і холодну воду, на світло та інші види комунальних послуг. Глобальне підвищення цін у комунальній сфері стало наслідком допуску на внутрішній ринок посередника РосУкрЕнерго і відмови уряду від регулювання цін.

• Зростання цін на бензин та дизельне паливо, особливо навесні, на фоні падіння вартості нафти в Європі. У наслідку, повзуча інфляція на всі товари, ціна яких залежить від вартості доставки, тобто має «бензинову складову».

• Підвищення вартості хлібу, чи не останнього продукту, ціна на який регулюється з боку уряду.

Однак, на телебаченні і радіо замість чесного звіту про свої «досягнення» протягом року, уряд раптово починає скаржитись на політиків від опозиції, які «ставлять» такий «прогрес під загрозу».

Слухаючи ролик далі, почуваєш себе, як Аліса у Задзеркаллі: чим далі - тим дивніше і дивніше - у наступних рядках рекламісти уряду нарікають, що політики від опозиції «відчайдушно хапаються за владу».

З політологічної точки зору такі слова пасують не уряду, а опозиції. Адже всім і так добре видно, що при владі уряд, а опозиція не має жодних важелів впливу. Відповідно, насправді саме уряд, а не опозиція, «відчайдушно хапається» за теперішній стан речей.

Втім, починаючи з цього моменту, рекламний ролик уряду вже повністю перейшов на шляхи опозиції і нам захоплено вішають локшину, перекладаючи з хворої голови на здорову: «Нестабільність знищує робочі місця, підвищує ціни, погіршує рівень життя».

Тим часом практика урядових партій у світі демонструє нам зовсім інший підхід до виборчої кампанії.

Розповідають, що знаменитий британський прем‘єр Маргарет Тетчер жодного разу не відступила від свого рішення про закриття збиткових вугільних шахт, не зважаючи на шалену критику з боку опозиції та профспілок. Пані Тетчер недарма називають «залізною леді» - завдяки своїй послідовній політиці вона перемагала кілька виборів поспіль, посідаючи крісло прем‘єра протягом багатьох років.

Теперішній уряд важко звинуватити в ідеологічній впертості чи послідовності – навпаки складно пригадати хоча б одну передвиборчу обіцянку, яку б Партія регіонів повністю виконала, а не розповідала народу про масу цілком об‘єктивних причин.

Водночас для виборців орієнтиром має бути не передвиборчий рекламний ролик, де на уряд намагаються натягнути вузький, приталений костюм опозиції – важливо дочекатися справжнього звіту урядових партій про роботу, яку вони зробили протягом року.

Скаржитись на владу, критикувати уряд, пропонувати свої , альтернативні шляхи розвитку України – справа опозиції, яка не отримала можливості показати ефективність своїх керівників.

Адже відсутність звіту уряду перед виборцями – це ще гірше, ніж чесний перелік його досягнень та його невдач. Відтак виникає враження окозамилення, намагання перевести стрілки уваги громадськості до другорядних речей.

Так ніби лінивий товстий трутень засів біля цукру і натужно гуде та сучить ніжками щоби замаскуватись під працелюбну бджолу.