Президент представив свої антикорупційні ініціативи
08/31/2007 | Майдан-ІНФОРМ
Президент представив свої антикорупційні ініціативи
Президент України Віктор Ющенко представив антикорупційні ініціативи, які, на переконання Глави держави, повинні бути взяті на озброєння з урахуванням реалій сьогоднішнього дня. На цьому він наголосив сьогодні під час координаційної наради правоохоронних органів держави.
Також Президент дав доручення учасникам наради протягом найближчих 30 днів запропонувати проект плану дій щодо боротьби із корупцією на IV квартал цього року і на 2008 рік у цілому.
АНТИКОРУПЦІЙНІ ІНІЦІАТИВИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІКТОРА ЮЩЕНКА
Президент України переконаний, що сьогодні боротьба з корупцією має швидше хаотичний, вибірковий, а інколи декларативний характер. Уряд та законодавча гілка влади не забезпечують захищеність населення від корупційних проявів. Причина – у відсутності системи протидії корупції.
Близько року тому Глава держави підписав Указ, яким затвердив Концепцію подолання корупції в Україні під назвою «На шляху до доброчесності». На виконання цього Указу Кабінет міністрів лише через рік затвердив заходи щодо реалізації зазначеної Концепції. Також кроки Президента у боротьбі з корупцією не були підтримані Верховною Радою: до парламенту були внесені три законопроекти, що не були прийняті.
В Україні на антикорупційну тематику прийнято понад 70 нормативних документів, зокрема 12 законів, з яких 2 не набрали чинності, та 12 постанов Уряду (з них одна втратила чинність). Однак аналіз виконання цих документів свідчить, що всі вони не дозволили досягнути кінцевої мети – подолання корупції.
Аналіз виконання антикорупційного законодавства свідчить про подальше поширення корупції в суспільстві. Упродовж першого півріччя 2007 року судами за матеріалами правоохоронних органів притягнуто 2721 службовця, що на 14,6% більше, ніж минулого року (переважно це чиновники місцевого рівня та посадові особи органів місцевого самоврядування з числа голів і секретарів сільських рад).
Ситуація ускладнюється тим, що корупціонерами стають не лише рядові чиновники та їхні безпосередні керівники, а й працівники правоохоронних органів. Упродовж цього року за скоєння корупційних діянь до адміністративної та кримінальної відповідальності притягнуто майже 400 працівників ОВС, більше 300 податківців та 40 митників.
За даними загальнонаціонального соціологічного опитування, 67% українців вважають, що упродовж останнього року вони були в тій чи іншій формі безпосередньо втягнуті в корупційні дії через неможливість вільної реалізації права на освіту, медичне обслуговування, зайняття підприємницькою діяльністю, захист у судах та правоохоронних органах.
Зважаючи на такі загрозливі тенденції та усвідомлюючи свою відповідальність перед власним народом за наявність у суспільстві корупції Президентом України висунуто ряд наступних антикорупційних ініціатив:
ПЕРША ІНІЦІАТИВА
Скасувати недоторканість депутатів і суддів.
Забезпечити умови, за яких політики, найвищі посадові особи в державі, а також судді, винні в корупційних правопорушеннях, також будуть притягуватися до відповідальності.
В державі не повинно бути касти абсолютно недоторканних осіб, яких неможливо покарати за вчинені ними корупційні правопорушення.
ДРУГА ІНІЦІАТИВА
Запровадити щорічне декларування доходів та видатків осіб, які займають посади в органах державної влади, державних службовців, працівників правоохоронних, податкових та митних органів, суддів та членів сімей цих посадовців.
Декларування видатків – необхідний елемент публічності влади, який забезпечує прозорість, чесність та відповідність заявленим морально-етичним принципам, сприятиме недопущенню проявів корупції та зловживання службовим становищем, конфлікту службових та особистих інтересів.
У разі неподання або подання недостовірних відомостей зазначені особи не можуть бути призначені (обрані) на відповідні посади, а випадково призначені підлягатимуть негайному звільненню.
ТРЕТЯ ІНІЦІАТИВА
Відокремити бізнес від влади.
У випадку призначення (обрання) на державну посаду особи, яка займалася бізнесом, підприємницькою діяльністю, вона публічно передає управління бізнесом іншій особі.
ЧЕТВЕРТА ІНІЦІАТИВА
Створити єдиний антикорупційний державний орган, до компетенції якого має бути віднесено вироблення єдиної антикорупційної політики в державі та реалізація комплексу заходів протидії корупції.
П'ЯТА ІНІЦІАТИВА
Розв'язання проблеми доброчесності в органах виконавчої влади, виборних органах та органах судової влади.
Головним напрямом повинно бути вдосконалення інституту державної служби, а також адміністративних процедур у цих органах.
Необхідно прийняти у новій редакції Закон України «Про державну службу» та інші нормативно-правові акти, необхідні для вдосконалення системи державної служби в Україні, зокрема Кодекс поведінки державних службовців, який повинен базуватись на положеннях Модельного кодексу Ради Європи, інших міжнародно-правових актів у цій сфері.
Законодавчо слід закріпити більш високі вимоги до порядку підбору кандидатів на посади державних службовців і власне до кандидатів.
Прийняти Кодекс адміністративних процедур, яким зокрема визначити чіткий порядок і умови надання державою адміністративних послуг громадянам, процедури управлінської діяльності, за яких буде зменшено обсяг безпосередніх контактів фізичних і юридичних осіб з державними службовцями, встановити порядок врегулювання конфлікту державних та приватних інтересів.
Провести судову реформу.
ШОСТА ІНІЦІАТИВА
Законодавчо врегулювати процедуру оприлюднення в засобах масової інформації даних про факти притягнення до відповідальності посадових осіб підприємств, установ, організацій, державних службовців, суддів, політичних діячів, які визнані в судовому порядку винними у вчиненні корупційних правопорушень, з тим щоб вони зазнавали громадського осуду за ці дії.
СЬОМА ІНІЦІАТИВА
Створити єдиний державний реєстр осіб, які були притягнуті до адміністративної чи кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення.
Використання інформації такого реєстру дасть змогу під час проведення спеціальної перевірки кандидатів на відповідні посади та осіб, які займають відповідні посади, виявляти осіб, які раніше притягалися до кримінальної чи адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, тобто скомпрометували себе.
Інформація ж про юридичних осіб, причетних до корупції, яка також повинна міститися у реєстрі, допоможе запобігти їх участі у виконанні закупівель за державні кошти.
ВОСЬМА ІНІЦІАТИВА
Привести чинне антикорупційне законодавство України у відповідність зі світовими стандартами попередження та боротьби з корупцією.
Необхідно чітко визначити перелік осіб, на яких поширюється антикорупційне законодавство.
До відповідальності за корупційні правопорушення мають обов'язково притягуватися і посадові особи суб'єктів господарювання всіх форм власності, а за надання матеріальних та нематеріальних благ особам, уповноваженим на виконання функцій держави, – будь-які фізичні й юридичні особи.
Юридичні особи насамперед повинні притягуватися до відповідальності за підкуп чиновників і суддів з метою ухилитися від сплати податків чи здійснити рейдерську атаку.
За вчинення корупційних правопорушень, які не є злочинами, треба встановити більш суворі адміністративні санкції у вигляді зокрема значних штрафів і позбавлення певних прав.
ДЕВ'ЯТА ІНІЦІАТИВА
Надати широкі права громадськості щодо участі у заходах протидії корупції.
Створити ефективний механізм доступу громадян, неурядових організацій та ЗМІ до інформації про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Це забезпечить прозорість у питаннях прийняття тих чи інших державних рішень, за які платять із своїх кишень платники податків.
Для цього потрібно комплексно врегулювати питання щодо можливості віднесення лише дуже обмеженого обсягу інформації, пов'язаної з діяльністю державних органів, до категорії інформації з обмеженим доступом. Будь-яка інша інформація з цих питань має бути відкритою і доступною, що дасть змогу унеможливити випадки необґрунтованого втаємничення прийнятих управлінських рішень.
ДЕСЯТА ІНІЦІАТИВА
Формування у населення негативного ставлення до корупції. З цією метою ввести антикорупційне виховання в навчальні програми шкіл та інших учбових закладів.
Популяризація прикладів успішної реалізації антикорупційних програм в інших країнах.
Боротьба в засобах масової інформації з міфом приреченості України на корупцію.
Стимулювання діяльності громадських організацій та засобів масової інформації, які моніторять практику і методологію корупції в Україні і розповсюджують отриману ними інформацію.
**********************************************
Меморандум Майдану - тут: http://maidan.org.ua/wiki/index.php/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83
Про кампанію "Право на Правду", присвячену саме доступу громадян до інформації про діяльність влади (див."Дев'яту ініціативу"), читайте у новинах сайту та у статтях. Наприклад:
http://maidan.org.ua/static/mai/1186405257.html
http://maidan.org.ua/static/mai/1185537355.html
Президент України Віктор Ющенко представив антикорупційні ініціативи, які, на переконання Глави держави, повинні бути взяті на озброєння з урахуванням реалій сьогоднішнього дня. На цьому він наголосив сьогодні під час координаційної наради правоохоронних органів держави.
Також Президент дав доручення учасникам наради протягом найближчих 30 днів запропонувати проект плану дій щодо боротьби із корупцією на IV квартал цього року і на 2008 рік у цілому.
АНТИКОРУПЦІЙНІ ІНІЦІАТИВИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІКТОРА ЮЩЕНКА
Президент України переконаний, що сьогодні боротьба з корупцією має швидше хаотичний, вибірковий, а інколи декларативний характер. Уряд та законодавча гілка влади не забезпечують захищеність населення від корупційних проявів. Причина – у відсутності системи протидії корупції.
Близько року тому Глава держави підписав Указ, яким затвердив Концепцію подолання корупції в Україні під назвою «На шляху до доброчесності». На виконання цього Указу Кабінет міністрів лише через рік затвердив заходи щодо реалізації зазначеної Концепції. Також кроки Президента у боротьбі з корупцією не були підтримані Верховною Радою: до парламенту були внесені три законопроекти, що не були прийняті.
В Україні на антикорупційну тематику прийнято понад 70 нормативних документів, зокрема 12 законів, з яких 2 не набрали чинності, та 12 постанов Уряду (з них одна втратила чинність). Однак аналіз виконання цих документів свідчить, що всі вони не дозволили досягнути кінцевої мети – подолання корупції.
Аналіз виконання антикорупційного законодавства свідчить про подальше поширення корупції в суспільстві. Упродовж першого півріччя 2007 року судами за матеріалами правоохоронних органів притягнуто 2721 службовця, що на 14,6% більше, ніж минулого року (переважно це чиновники місцевого рівня та посадові особи органів місцевого самоврядування з числа голів і секретарів сільських рад).
Ситуація ускладнюється тим, що корупціонерами стають не лише рядові чиновники та їхні безпосередні керівники, а й працівники правоохоронних органів. Упродовж цього року за скоєння корупційних діянь до адміністративної та кримінальної відповідальності притягнуто майже 400 працівників ОВС, більше 300 податківців та 40 митників.
За даними загальнонаціонального соціологічного опитування, 67% українців вважають, що упродовж останнього року вони були в тій чи іншій формі безпосередньо втягнуті в корупційні дії через неможливість вільної реалізації права на освіту, медичне обслуговування, зайняття підприємницькою діяльністю, захист у судах та правоохоронних органах.
Зважаючи на такі загрозливі тенденції та усвідомлюючи свою відповідальність перед власним народом за наявність у суспільстві корупції Президентом України висунуто ряд наступних антикорупційних ініціатив:
ПЕРША ІНІЦІАТИВА
Скасувати недоторканість депутатів і суддів.
Забезпечити умови, за яких політики, найвищі посадові особи в державі, а також судді, винні в корупційних правопорушеннях, також будуть притягуватися до відповідальності.
В державі не повинно бути касти абсолютно недоторканних осіб, яких неможливо покарати за вчинені ними корупційні правопорушення.
ДРУГА ІНІЦІАТИВА
Запровадити щорічне декларування доходів та видатків осіб, які займають посади в органах державної влади, державних службовців, працівників правоохоронних, податкових та митних органів, суддів та членів сімей цих посадовців.
Декларування видатків – необхідний елемент публічності влади, який забезпечує прозорість, чесність та відповідність заявленим морально-етичним принципам, сприятиме недопущенню проявів корупції та зловживання службовим становищем, конфлікту службових та особистих інтересів.
У разі неподання або подання недостовірних відомостей зазначені особи не можуть бути призначені (обрані) на відповідні посади, а випадково призначені підлягатимуть негайному звільненню.
ТРЕТЯ ІНІЦІАТИВА
Відокремити бізнес від влади.
У випадку призначення (обрання) на державну посаду особи, яка займалася бізнесом, підприємницькою діяльністю, вона публічно передає управління бізнесом іншій особі.
ЧЕТВЕРТА ІНІЦІАТИВА
Створити єдиний антикорупційний державний орган, до компетенції якого має бути віднесено вироблення єдиної антикорупційної політики в державі та реалізація комплексу заходів протидії корупції.
П'ЯТА ІНІЦІАТИВА
Розв'язання проблеми доброчесності в органах виконавчої влади, виборних органах та органах судової влади.
Головним напрямом повинно бути вдосконалення інституту державної служби, а також адміністративних процедур у цих органах.
Необхідно прийняти у новій редакції Закон України «Про державну службу» та інші нормативно-правові акти, необхідні для вдосконалення системи державної служби в Україні, зокрема Кодекс поведінки державних службовців, який повинен базуватись на положеннях Модельного кодексу Ради Європи, інших міжнародно-правових актів у цій сфері.
Законодавчо слід закріпити більш високі вимоги до порядку підбору кандидатів на посади державних службовців і власне до кандидатів.
Прийняти Кодекс адміністративних процедур, яким зокрема визначити чіткий порядок і умови надання державою адміністративних послуг громадянам, процедури управлінської діяльності, за яких буде зменшено обсяг безпосередніх контактів фізичних і юридичних осіб з державними службовцями, встановити порядок врегулювання конфлікту державних та приватних інтересів.
Провести судову реформу.
ШОСТА ІНІЦІАТИВА
Законодавчо врегулювати процедуру оприлюднення в засобах масової інформації даних про факти притягнення до відповідальності посадових осіб підприємств, установ, організацій, державних службовців, суддів, політичних діячів, які визнані в судовому порядку винними у вчиненні корупційних правопорушень, з тим щоб вони зазнавали громадського осуду за ці дії.
СЬОМА ІНІЦІАТИВА
Створити єдиний державний реєстр осіб, які були притягнуті до адміністративної чи кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення.
Використання інформації такого реєстру дасть змогу під час проведення спеціальної перевірки кандидатів на відповідні посади та осіб, які займають відповідні посади, виявляти осіб, які раніше притягалися до кримінальної чи адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, тобто скомпрометували себе.
Інформація ж про юридичних осіб, причетних до корупції, яка також повинна міститися у реєстрі, допоможе запобігти їх участі у виконанні закупівель за державні кошти.
ВОСЬМА ІНІЦІАТИВА
Привести чинне антикорупційне законодавство України у відповідність зі світовими стандартами попередження та боротьби з корупцією.
Необхідно чітко визначити перелік осіб, на яких поширюється антикорупційне законодавство.
До відповідальності за корупційні правопорушення мають обов'язково притягуватися і посадові особи суб'єктів господарювання всіх форм власності, а за надання матеріальних та нематеріальних благ особам, уповноваженим на виконання функцій держави, – будь-які фізичні й юридичні особи.
Юридичні особи насамперед повинні притягуватися до відповідальності за підкуп чиновників і суддів з метою ухилитися від сплати податків чи здійснити рейдерську атаку.
За вчинення корупційних правопорушень, які не є злочинами, треба встановити більш суворі адміністративні санкції у вигляді зокрема значних штрафів і позбавлення певних прав.
ДЕВ'ЯТА ІНІЦІАТИВА
Надати широкі права громадськості щодо участі у заходах протидії корупції.
Створити ефективний механізм доступу громадян, неурядових організацій та ЗМІ до інформації про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Це забезпечить прозорість у питаннях прийняття тих чи інших державних рішень, за які платять із своїх кишень платники податків.
Для цього потрібно комплексно врегулювати питання щодо можливості віднесення лише дуже обмеженого обсягу інформації, пов'язаної з діяльністю державних органів, до категорії інформації з обмеженим доступом. Будь-яка інша інформація з цих питань має бути відкритою і доступною, що дасть змогу унеможливити випадки необґрунтованого втаємничення прийнятих управлінських рішень.
ДЕСЯТА ІНІЦІАТИВА
Формування у населення негативного ставлення до корупції. З цією метою ввести антикорупційне виховання в навчальні програми шкіл та інших учбових закладів.
Популяризація прикладів успішної реалізації антикорупційних програм в інших країнах.
Боротьба в засобах масової інформації з міфом приреченості України на корупцію.
Стимулювання діяльності громадських організацій та засобів масової інформації, які моніторять практику і методологію корупції в Україні і розповсюджують отриману ними інформацію.
**********************************************
Меморандум Майдану - тут: http://maidan.org.ua/wiki/index.php/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83
Про кампанію "Право на Правду", присвячену саме доступу громадян до інформації про діяльність влади (див."Дев'яту ініціативу"), читайте у новинах сайту та у статтях. Наприклад:
http://maidan.org.ua/static/mai/1186405257.html
http://maidan.org.ua/static/mai/1185537355.html
Відповіді
2007.08.31 | 3люка
Re: Президент представив свої антикорупційні ініціативи
Декларування доходів членів сім*ї мало, треба ще і близьких родичів.2007.08.31 | Раціо
Ти диви, який ініціативний
Може хто забув, як Ющенко обіцяв, що чиновники декларуватимуть доходи "до п'ятого коліна"? Натомість, уже за президенства Ющенка було прибрано вимогу декларувати доходи найближчих родичів, та й сам він щось не показує прикладу. Зате ініціативний, шо ховайся, живчик просто.2007.08.31 | samopal
Угу. Уже нікто нікуда ні ідьот, а проявляє ініціативи на місці.
2007.08.31 | Pavlo Z.
Навіть коментувати не хочеться. Благі побажання без механізму ЯК
Поясню на прикладі, як це могло б виглядати (тезово, народилося в ході дискусії по темі, відкритій Ghost'ом http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1187991077&first=&last=)"Програма наведення порядку на дорогах":
Одночасно:
- значно підвищуються штрафи за порушення ПДР
- зарплатня даішників установлюється не менше 1000 баксів
- створюються поза межами ДАІ (наприклад у Департаменті внутр. безпеки МВС та облуправлінь міліції) підрозділи прихованого спостереження («підсадні качки»), які їздять у цивільному, на звичайних авто і вичисляють а) порушників у потоці машин б)даішників, що беруть хабарі
- за перший же хабар – звільнення з ДАІ, розжалування у рядові і кримінальна відповідальність як за будь який хабар.
- Нижня планка хабара в КК не встановлюється. Хоч гривню прийняв – відповідай за хабар!
Боятися, що всіх даішників за тиждень виженуть з роботи не варто – є купа безробітної молоді, яка зрозуміє прості слова: «Будеш мати класну зарплату, але до першого хабара – все залежить лише від тебе!»
2007.08.31 | Михайло Свистович
Re: Навіть коментувати не хочеться. Благі побажання без механізму ЯК
Я б ще пробачив йому відсутність механізму, але підозрюю, що існує ще й відсутність бажання. Бо чогось робить він протилежне тому, що декларує.2007.09.01 | BROTHER
Там на горі такі гроші та можливості, що майже всі люди
, маючи такі можливості, пи..ять так, "що Данія здригнеться". І єдиний спосіб уберегти (не на 100 відсотків, правда) владу від розкрадання (привласнення) або зловживаннь на ѓрунті власності є якнайбільше усунення недосяжної центральної влади від розподілу тишком-нишком тієї самої власності.А поки що, за наших з вами умов, ми хоча б зуміли зберегти конкуренцію між володарями, що теж є результат непоганий, враховуючи, що нам з вам дехто готував "єдіноначаліє" і демократичний централізм. От тоді б хтось пи..ив, так пи...ив би, а зара вони хоч стежать один за одним.
Але... ніхто з них, я згоден, що і наш президент теж, насправді не з якою корупцією не буде боротися. Особливо ті з них, хто ближче до їдла. Єдине, за що вони боротимуться, це за те, щоб конкурент не міг вкрасти більше, ніж вони самі можуть. Це краще, ніж у сусідів, але все одно погано, бо "тирят" так, аж хрускіт стоїть!
Ось побачите, вони знову зроблять (частково вже зробили) панство і батраків.
2007.08.31 | BROTHER
Два основні напрямки боротьби з хабарниством або корупцією
(а може бути ще кілька напрямків)1. Боротьба з корупцією взагалі.
Це те, що робить, а скоріше за все лише демонструє, Ющенко. Тобто дуже загальні питання: закони; комітети; бази даних; контроль тощо.
2. Боротьба з конкретними видами корупції та її наслідками.
Те, чого ніхто не робить, бо розуміють, що це дуже складна справа, до якої треба підходити творчо, кожен випадок або різновид потребуватиме власного рішення. А всім відома думка: якщо не можешь перемогти - приєднуйся. Тому рано чи пізно всі антикорупціонери стають завзятими корупціонерами, бо система або вб'є, або підкорить, або випхає з себе.
2007.09.01 | BIO
Два основні напрямки початку СПРАВЖНЬОЇ боротьби з Системою
1. Зведення Люстраційного Рєєстру на ВСІХ номенклатурників.2. Майнова ревізія тих самих до 5го коліна.
Задля початку процесу ДЕКЛАСУВАННЯ номенклатурно-мафійного
гєгемона шляхом єкспропріації влади та інших засобів експлуатації
суспільства - неоминуча вимога для ДІЙСНО бажаючих щось змінити
на краще ще до омріяного злодюжками 2057.
2007.09.01 | BROTHER
А це вже цікаво
BIO пише:> 1. Зведення Люстраційного Рєєстру на ВСІХ номенклатурників.
> 2. Майнова ревізія тих самих до 5го коліна.
>
> Задля початку процесу ДЕКЛАСУВАННЯ номенклатурно-мафійного
> гєгемона шляхом єкспропріації влади та інших засобів експлуатації
> суспільства - неоминуча вимога для ДІЙСНО бажаючих щось змінити
> на краще ще до омріяного злодюжками 2057.
Тобто має статися якнайменше ще одна революція (або ревізія)? А тоді, хто це має робити?
Переважна більшість теперішніх богатіїв, як і більшість світових багатіїв, заробили свій так званий "перший мільон" незаконно. А наші і продовжують заробляти на той самий спосіб, ще й не просто незаконно, а вбиваючи непотріб, який зветься "конкурентами". Це було ще на так погано, але... після того, як червоні відібрали майно у колишніх эксплуататорів, все, що було зроблене після, було зроблене гуртом. Потім, надуруючи народ на грошових реформах і ваучерній приватизаціі, промисловість захопили нові эксплуататори. Тепер вони вже захопили и захоплюють сільськогопсодарські землі.
А ми та наші предки, як укаливали на пана, потім на КПРС, так і продовживатимемо укаливать тепер вже на нових панів. Та ще й закордонних пришлють нам у країну.
2007.09.01 | BIO
Хто це має робити? (/)
Вам незручно подивитися у власне люстерко ?Тоді вдивиться ще у історичне...
ПЕРВОНАЧАЛЬНОЕ ОГРАБЛЕНИЕ
Как получилось, что профессиональные революционеры вдруг стали собственниками? Возникла ли экономическая система реального социализма этаким неудержимым потоком объективно назревших перемен или иначе?
Приход ее, с точки зрения Маркса, назрел до предела, и старая, насквозь прогнившая система частной собственности должна была рухнуть под бурным напором рвущихся наружу прогрессивных сил. Вот какими бьющими, как набат, словами описывал Маркс проводимый им скачок:
"Монополия капитала становится оковами того способа производства, который вырос при ней и под ней. Централизация средств производства и обобществление труда достигают такого пункта, когда они становятся несовместимыми с их капиталистической оболочкой. Она взрывается. Бьет час капиталистической частной собственности. Экспроприаторов экспроприируют"[7].
Экспроприация прежних собственников действительно произошла. Но почему-то выглядела она не как прорыв назревшей исторической необходимости, а как торопливый разбойный набег.
Посмотрим, как проходила после Октября 1917 года национализация. Пользоваться мы намеренно будем не красочными описаниями потерпевших, а советским изданием - "Экономической историей СССР"[8].
20 ноября 1917 года Государственный банк в Петрограде был внезапно занят вооруженным отрядом красных солдат и матросов. Возглавил отряд не какой-либо лихой командир, а замнаркома финансов. У кого отвоевывал находившийся уже две недели у власти замнаркома Государственный банк своей страны? Если не считать невнятных слов о саботаже, ответа на этот вопрос в советской литературе не дается. Да его и трудно дать: речь-то шла не о капиталистической частной, а о советской государственной собственности, и кого в данном случае замнаркома экспроприировал, он сам бы не смог сказать. Драматическая вооруженная акция объяснима только с точки зрения психологии рождавшегося класса номенклатуры: надежно распоряжаешься только там, где установил военную оккупацию. Эта идея не покидает номенклатуру и в наши дни.
Следующая неделя ушла на подготовку новой операции. Не кто-нибудь, сам Ленин был назначен руководителем "Специальной Правительственной Комиссии по овладению банками". Орган с таким своеобразным названием был создан не главарями мафии или треста организованной преступности, а Временным правительством страны (оно тогда еще так называлось), только что проведшим выборы в Учредительное собрание.
Выборы, как скоро выяснилось, были для ленинцев только маскировкой, у власти они собирались оставаться не временно, а до скончания мира, соответственно и была произведена подготовленная акция по овладению частными банками. В гангстерском стиле - ночью (в ночь на 27 ноября 1917 года) все эти банки были по приказу Ленина заняты вооруженными отрядами. А на следующий день опубликован декрет: банковское дело в стране объявлялось государственной монополией, и все частные банки, как было деликатно сказано, "сливались" с Госбанком.
После этой грандиозной экспроприации денежных средств перед ленинским правительством встал вопрос: как быть с ценными бумагами, находившимися у населения? Поступили просто: в январе 1918 года аннулировали все акции, а в феврале - все государственные займы и царского, и Временного правительства. Так рождавшаяся номенклатура поспешила наложить свою уже тяжелевшую ручонку на сбережения граждан.
Был, впрочем, сделан демократический жест в сторону мелких держателей займов: все, кто имел облигации на сумму не свыше 10 000 рублей, получали - нет, конечно, не деньги, а на ту же сумму облигации "займа РСФСР". Скромный дар, так как последовавшая катастрофическая инфляция привела к полному обесценению облигаций.
Таким радикальным приемом ликвидировав внутреннюю задолженность государства, Советское правительство разделалось по той же схеме и с задолженностью внешней. Оно просто отказалось выплачивать по российским займам за границей, мотивируя это гордыми принципиальным соображениями: займы-де были взяты царским режимом и вдобавок для империалистических целей. Скоро выяснилось, что дело не в принципах, а в деньгах: на Генуэзской конференции 1922 года Советское правительство согласилось признать царские займы, но при условии, что ему будет выплачена Западом еще большая сумма под видом возмещения ущерба, причиненного России интервенцией. Поскольку предоставлять Советскому государству замаскированную таким образом помощь Запад не собирался, дело ограничивалось экспроприацией иностранных
держателей русских займов.
А как было произведено огосударствление промышленности?
Все государственные предприятия перешли в руки Советского государства автоматически, так что проблему составляла лишь национализация частных предприятий. И тут вначале был использован жупела-саботажа. Под предлогом опасности саботажа уже в ноябре - декабре 1917 года ленинское правительство конфисковало ряд крупных частных предприятий (Путиловский, Невский, Сестрорецкий заводы, группу заводов Донбасса и Урала).
В январе 1918 года был издан декрет о национализации торгового флота. Попытки владельцев продать свои предприятия иностранцам были пресечены в корне: всякая продажа предприятий была запрещена.
Теперь можно было наносить завершающий удар. 28 июня 1918 года вышел ленинский декрет о безвозмездном переходе всей крупной промышленности и частных железных дорог в руки Советского государства. Операция эта была проведена почти столь же стремительно, как овладение банками и сбережениями населения, и была завершена к октябрю 1918 года.
И все же у частных владельцев остались еще мелкие и часть средних предприятий. Терпеть такое было невозможно. Декретом от 20 ноября 1920 года Советское государство отобрало у владельцев все предприятия с числом более десяти, а там, где имелся механизированный двигатель, более пяти работников. Не национализированными остались фактически лишь кустарные мастерские.
Может быть, быстрый темп национализации и свидетельствовал о прорыве распиравшей общество исторической необходимости?
Непохоже. Едва успела эта необходимость так полно проявиться к концу 1920 года, как с весны 1921 года пришлось ее заталкивать назад. В связи с переходом к нэпу мелкие предприятия были реприватизированы, и вскоре в некоторых отраслях легкой и пищевой промышленности частные предприятия стали давать до одной трети всей продукции [9]. Конечно, потом постепенно снова все национализировали, а нэпманов - кого расстреляли, кого уморили в лагерях. Но все же нэп - свидетельство, что не необходимость безудержно рвалась наружу, а ленинцы так зарвались, что пришлось отступать. В сельском хозяйстве они были вынуждены даже начинать с отступления - как иначе охарактеризовать ленинский Декрет о земле, открыто осуществлявший не большевистскую, а эсэровскую земельную программу? Разумеется, класс номенклатуры добрался потом и до крестьян, проведя коллективизацию. Но и эта массовая экспроприация была проведена по заранее расписанному Политбюро календарному плану.
Экономическая система реального социализма не выросла органически, она была искусственно воздвигнута. Осуществлено это было посредством конспиративно спланированных и внезапно проводившихся операций, в ряде случаев с применением вооруженных сил. После того, как дело было совершено, номенклатуре пришлось при помощи той же вооруженной полицейской силы, судов, прокуратур, драконовских наказаний удерживать от развала сооруженную ею экономическую систему. Еще Ленин сокрушался, что в гуще населения стихийно рождаются капиталистические отношения - "ежедневно, ежечасно и в массовом масштабе". И хотя эту анахроническую поросль стремительно затаптывают сапогом карательных органов номенклатуры, она оказывается на редкость живучей: от подпольных миллионеров-одиночек в стиле Корейко из "Золотого теленка" до создания подпольных частных предприятий.
Нет, не как прорыв созревшей исторической необходимости выглядит создание экономической системы реального социализма, а как насилие над историей, как натужное старание повернуть его течение в сторону, позволившее номенклатуре стать эксплуататорским классом.
http://rosnom.narod.ru/T74.htm
ПС Але цікавіше: заперечить хтось необхідність ЄКСПРОПРІАЦІЇ
НОМЕНКЛАТУРИ більш менш аргументовано?
2007.09.05 | Lewko
Re: Хто це має робити? (/)
Гадаю, встановлення політичного режиму безумовного пошанування приватної власності (і, відтак, особистих свобод і гідности) у скорому часі призвело би до самочинної експропріації посткомуністичного прошарку скоробагатьків. Ну не можуть вони функціонувати без в шахрайств, рейдерства і при наявности реальної конкуренції людей та ідей.Питання, як такий режим мав би встановитися, залишається відкритим.
2007.09.05 | Lewko
"Перший мільйон"
BROTHER пише:> Переважна більшість теперішніх богатіїв, як і більшість світових багатіїв, заробили свій так званий "перший мільон" незаконно.
Такі і поповняють ряди бидлоеліти. Уникнути цього суспільство може, лише якщо в ньому є люди, які "перший мільйон" можуть просто отримати в спадок (чи у подарунок від родича). Внаслідок поширення соціалістичних (зрівняльних) ідей на Заході у ХХ ст. тепер це радше рідкість і там.
Втім, "незаконність" того першого мільйона у нас і в цивілізованих суспільствах -- це різні речі. Там -- це переважно морально неоднозначні дії, у нас це переважно відвертий кримінал, у ліпшому випадку -- шахрайство.
> А ми та наші предки, як укаливали на пана, потім на КПРС, так і продовживатимемо укаливать тепер вже на нових панів. Та ще й закордонних пришлють нам у країну.
Це останнє було б ще не найгіршим. Багаті люди із Заходу принаймі виховані в дусі більшої пошани до законности, особистої свободи та трудової моралі.
2007.09.01 | alx_1904
т.е. ющ, юля, янык, луцик.....- на свалку? как же без оранжевых
вождей?или люстрация для избранных - только для не оранжевых?
2007.09.01 | Pavlo Z.
Re: Два основні напрямки початку СПРАВЖНЬОЇ боротьби з Системою
BIO пише:> 1. Зведення Люстраційного Рєєстру на ВСІХ номенклатурників.
Поясніть, б.л., що маєте на увазі?
2007.09.02 | Михайло Свистович
Re: Два основні напрямки боротьби з хабарниством або корупцією
BROTHER пише:>
> рано чи пізно всі антикорупціонери стають завзятими корупціонерами
не всі
2007.09.02 | BROTHER
Всі або майже всі = всі
Михайло Свистович пише:> BROTHER пише:
> >
> > рано чи пізно всі антикорупціонери стають завзятими корупціонерами
>
> не всі
************************************************************
Кравчук брав, Кучма брав, Ющенко бере. А до них совки брали всі. Більшовик Сталін може й не брав, але той брав людські душі, що ще й гірше. Хрущов - один з тих, кого система випхала, бо він хоч і занадто простий був, але ідейний.
Я ж кажу, що є рівнесенько три варіанти:
1. Крадеш, як всі.
2. Не крадеш: а) система тебе вбиває; б) система тебе виштовхує з себе.
Оті 2а і 2б - то ваші, Михайло, "не всі". І таких дуже не багато, бо всім хочеться жити і жити заможно - МАЙЖЕ всім, Михайло, щоб Вам було простіше погодитися. Але с точки зору математики кількість некрадіїв у системі така незначна, що їхнім впливом на владу можна зневажити.
Тому єдиний ефективний спосіб запобігти розкраданню народного майна і корупції у владі - це відокремити недосяжну центральну владу від їдла, звести, де тільки є можливість у владі, людський фактор до мінімума.
Але за сучасних умов в Україні та політичних процесів поза нашим кордоном, послаблення ролі і впливу центра на процеси пов'язані з росподілом майна і грошей в країні може мати ще гірші наслідкі, ніж корумпована, але проукраїнська влада. Хоча, як на мене, то це (корумпована але проукраїнська влада) тупик, бо найстрашніна реальність є такою, що ступінь корумпованості влади обернено пропорційна її ефективності. Іншими словами (приклад: Чорнобиль або розвал СРСР) настає момент, коли закорумпована система не працює, або працює дуже і дуже погано, часто навпаки сподіванням і законам.
Подивіться ще на такий приклад: 9/11. Дуже і дуже корумпонава, захоплена этнічними земляцтвами система безпеки аэропортів, покладена на нездорову конкуренцію і навіть протистояння між спецслужбами США, народили трагедію. Тобто система безпеки в американських аеропортах була чисто формальною та ще й такою, яка впускала в себе в основному тільки своїх за національною ознакою. Робітники безпеки на аеровокзалах навіть часто майже не говорили англійською, не були громадянами США, а задля працевлаштування на тій службі достаньо було МАТИ БЛАТ (як ми говорили у совку) і дати хабар. Я гадаю, ті, хто мандрували Америкою до 9/11, ще пам'ятають, як воно було.
Ось через це, я і вважаю, що приваблюючий жовто-блакитний колір корумпованої влади для нас з вами такий же ворожий, як і прикрашений російським триколором. Одна надія, що хоч якась конкуренція між ними призведе до поліпшення ситуаціі в майбутньому, або посприяє з часом появі у владі більшого числа тих сам "не всіх", що не крадуть, або крадуть небагато.
P.S. Михайло, наведіть, будь ласка, приклади тих, хто простояв би при українській владі більш-меньш значний час і при цьому не крав би. Тільки бажано відомі прізвища, бо незначна влада і краде небагато, що для маштабів країни, де верхи крадуть усе, не суттєве.
2007.09.01 | alx_1904
А что ему мешало воплотить их в 2005? Ничего, т.е. он ЗА коррупц
ию2007.09.02 | rais
Все знов повертається до створення НБР
НБР має бути ключевим чинником реалізації програми боротьби з корупцією. НБР, яке багато років торпедується всіма кучмістами. Національне бюро розслідування - аналог ФБР, на базі відповідних об'єднаних слідчих підрозділів та спеців Наливайченко.2007.09.02 | BROTHER
А чому Ви гадаєте, що воно працюватиме, як треба?
2007.09.02 | BROTHER
Чому українська корупція погана для закордону?
Тому що за таких обставин західний та східний (іноземні) капітали продиратимуться на наш ринок довше, за більшу ціну і під загрозою випхатись back у будь який час. На бажання і реакцію іракців, наприклад, Заходу наплювати - там імперіалізм веде війну. За нашу з вами країну війну вони не готові і не мають бажання поки що починати, от на нас звідусіль (ще з Півдня не сильно, а Північ, Схід та Захід - сильно) тиснуть вимогами різними.Але треба собі точно уявляти і розуміти, що хоч і спільні подекуди у нас з закордоном етапні цілі, але остаточна ціль закордонних вимог і забаганок (будь то російських чи інших) до наших з вами цілей має дуже далеке відношення.
Це я до того, що антикорупційна ініціатива має під собою і європейсько-американські корені, а не тільки наші рідні. Подивіться, що нам частіше за все закидує той чи інший закордон? А наші політичні лідери, залежні від своїх закордонних опекунів, вже підмащують наше українське мастило до страви. Ну, а ми потім цю страву їмо, як вітчизняну. Ну скажіть, будь ласка, чого це Кучмі або Ющенку, або Януковичу чи Тимошенко з Лазаренком, або Симоненку з Морозом, Суркисам та Медведчукам різним та ін. власноруч рубити гілку, на якій вони сидять? Ото ж і боротьба з корупцією в них така, що гілку під конкурентом має рубити, а свою власну гілку ростити, розмножувати і пестити, як у парнику.