Відповіді

• 2007.09.03 | Георгій

  Вічная Пам"ять

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.09.03 | брати

    Душа його з нами

    Ми не зрадили ту землю у дух за яку ВІн свідомо загинув. Справа жива. Ми в кінці кінців переможемо.

• 2007.09.03 | Pavlo Z.

  Пом'янімо!.. Епізод з його життя:

  8 грудня 1962 року. Василь Стус, шкільний вчитель української мови у Горлівці на Донеччині, разом з приятелем Василем Шиманським зайшли до місцевої робітничої їдальні, стали до черги. Василь Шиманський, який стояв першим, попросив: « Дайте мені, будь ласка, на перше — борщ, на друге — шніцель із картопляним пюре та компот » .
  
  Літературна українська, посилена західним акцентом, роздратувала якогось підігрітого спиртним шахтаря. Додавала хоробрости й належність до великого гурту, від якого всією їдальнею розходилися винні випари. «Ти що, падло, по-нашему гаваріть нє умєєшь? Що ти лєпєчєшь: «Дайте на пєршє», «Дайте на другє»... Ти шо, сука, по-человєчєскі гаваріть не умєєшь? ...А мнє плєвать, шо ані учітєля. Не убілі етіх бандєровцев в сорок пятом, так сєйчас добйом!».
  
  Василь Шиманський згадував: «Василь Стус розвертається (я не встиг поставити підніс з обідом), хапає того плюгавця і піднімає вверх (я казав, що Стус ніколи не кричав, він і зараз не крикнув), а лише з гнівом вимовив голосно: «Замовчи, негіднику, бо вишвирнемо тебе геть із їдальні!».
  
  Підбігли з черги більш помірковані шахтарі, втихомирили розпочату бійку, і ми пішли їсти свій обід».
  Вічна пам'ять Тобі, земляче!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.09.04 | Вільний радикал

    Re: Пом'янімо!.. Епізод з його життя:

    Ех... немає слів.

  • 2007.09.04 | Мірко

    А якщо спробувати точно те саме сьогодні?

• 2007.09.04 | Чучхе

  а колись майданівці ходили прибирати його могилу...

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.09.04 | Pavlo Z.

    Йдемо сьогодні?

    Я можу з 16-00.

• 2007.09.04 | xantim

  А в "Цей день в історії України" не вставили :( (-)