10/23/2007 | Георгій Кобзар

Більше року триває судовий розгляд адміністративної справи за позовом журналіста Юрія Чумака до Президента України. Останнім часом слухання постійно переносяться через те, що на судові засідання не з’являється ані відповідач (що цілком зрозуміло, з огляду на його зайнятість), ані представник відповідача.

18 жовтня 2007р судова колегія Чугуївського міського суду на чолі з суддею О.І. Слурденко знову перенесла розгляд справи, тому що до суду не з’явився представник Президента. Позивач просив розглядати справу, на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено: «У разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.» Втім, суд вирішив по-іншому. Судді поспіхом визнали обов’язковою особисту участь у судовому розгляді справи «представника Адміністрації Президената» і, посилалаючись на п. 4 ч. 1 ст. 128, відклали розгляд справи, перенісши його на 8 листопада.

Однак, позивач наголошував, що з позовом він звертався саме до Президента, і до суду не було надано ніяких документів, які б підтверджували, що Президент надіслав свого представника для захисту його інтересів. Тому незрозумілим є бажання суду бачити в якості обов’язкової особи, яка бере участь у справі, представника Адміністрації Президента. Крім того, в Україні взагалі немає такого органу, як «Адміністація Президента», тому буде важко знайти його представника.

Раніше функції представника інтересів Президента України під час розгляду справ судами України і судами іноземних держав або міжнародними судовими органами та установами здійснював Мін’юст України, відповідно до покладених на нього завдань (на підставі Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року № 1396).

Тому, справді, протягом року на судові засідання по справі «Чумак проти Президента» з’являвся начальник Чугуївського міськрайонного управління юстиції.

Втім, 26 лютого 2007 р. Президент видав Указ «Питання Секретаріату Президента України», яким позбавив Мін’юст від виконання цього «почесного обов’язку»: «Визнати таким, що втратив чинність, підпункт 42 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України… у частині представництва Міністерством юстиції України інтересів Президента України, утворених ним для здійснення своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб під час розгляду справ судами України».

У цьогорічному Указі Президент звелів «1. Покласти на Секретаріат Президента України представництво у судах України інтересів Президента України та створених ним для виконання своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб. 2. Утворити у Секретаріаті Президента України Службу з представництва у судах України інтересів Президента України та створених ним консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб.»

Залишаючи поза увагою сам факт того, що Президент вносить зміни до Положення про Мін’юст – орган, який, після внесених змін до Конституції, гаранту прямо не підпорядковується (на відміну від 1997 року, коли Кабмін та всі міністерства фактично були на ручному управлінні в руках у голови держави), зауважу лише те, що така практика УКАЗування немає нічого спільного з принципом верховенства права.

Зрозуміло, що в цій ситуації Мін’юст не став опиратися та вчинив за принципом «баба з возу – кобилі легше».

Тому, на виконання вищевказаного Указу, Головне управління юстиції Харківської області ще в березні поточного року надіслало матеріали справи для подальшої передачі їх до Секретаріату Президента України.

Однак, з невідомих причин, вочевидь, ніхто у президентській канцелярії так і не зацікавився представництвом інтересів свого патрона у Чугуївському суді, навіть не зважаючи на офіційний лист судді О.І. Слурденка № 14056 від 01.10.07, в якому той звертався до Секретаріату з проханням «забезпечити явку свого представника в судове засідання по справі або надати суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника з одночасним викладенням своєї позиції щодо поданого позову».

Таким чином виходить, що Мін’юст вже не представляє інтереси Президента в судах, а Секретаріат, як видно, ще не представляє. І робити останньому це буде доволі складно, з огляду на припис ч. 3 ст. 56 КАСУ: «Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону». Відповідного закону прийнято не було, Указ Президента, яким боком до нього не придивляйся – нормативний акт, який, втім, не є законом. Чи буде Президент власноруч укладати договори на його представництво в судах, що розглядатимуть адміністративні позови до нього? – питання риторичне.

Отже, судове слухання у даному випадку переноситимуть безкінечно?! А як же бути, перепрошую, з нормою ч. 1 ст. 122 КАСУ, яка визначає, що «адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі»?

Щоправда, один із суддів – членів «трійки», яка зараз розглядає позов Чумака до Президента, у кулуарах пообіцяв, що 8 листопада 2007 р. слухання справи відбудеться «за любої погоди», навіть, якщо представник Президента знову не об’явиться. Подивимось…

Подробиці дивись тут:
http://www.khpg.org/index.php?id=1193064794