11/02/2007 | TrollSeeker

http://www.pravda.com.ua/news/2007/11/2/66253.htm

Ілюзія єдності

Побутує думка, що для виконання своїх передвиборних обіцянок партіям і політичним блокам - переможцям дочасних виборів до Верховної Ради, необхідні фантастичні суми грошей.

Це не зовсім так, оскільки перед виборами давалися також обіцянки, реалізація яких взагалі не потребує грошей. У даному випадку йдеться про створення на базі блоку "Наша Україна – Народна Самооборона" єдиної партії.

Нагадаємо, що перед виборами, а саме - у липні лідери десятьох партій, зокрема від "Нашої України" В'ячеслав Кириленко, партії "Вперед, Україно!" – Юрій Луценко, "Народного Руху України" – Борис Тарасюк, УРП "Собор" – Анатолій Матвієнко, Української народної партії – Юрій Костенко, Християнсько-демократичного союзу - Володимир Стретович, "Пори" – Владислав Каськів, Партії захисників Вітчизни – Юрій Кармазін, Конгресу Українських Націоналістів – Євген Гірник, "Європейської партії України" – Микола Катеринчук у присутності президента Віктора Ющенка підписали "Декларацію про об'єднання демократичних сил".

Один із головних пунктів цього документу звучить так: "Підписуючи Декларацію об'єднання демократичних сил, наші політичні сили закладають фундамент єдності у демократичному таборі та беруть на себе зобов'язання забезпечити утворення єдиної демократичної політичної партії – виразника і поборника національних пріоритетів розвитку та європейських соціально-економічних і політичних стандартів в Україні".

Як кажуть, чітко і зрозуміло. Варто також нагадати, що окремі підписанти цього, як тоді казали, "історичного" документу наполягали на тому, щоб об'єднання відбулося ще напередодні виборів. Однак тодішні політичні реалії не дали можливості це зробити.

Правда, ще перед виборами Конгрес Українських Націоналістів фактично анулював підпис Євгена Гірника під Декларацією та ухвалив рішення зберегти "недоторканність" партії, тобто відмовився від самоліквідації в ім'я об'єднання. Таким чином, КУН не брав участі у виборах, зате тепер не має жодних зобов'язань перед виборцями щодо утворення "єдиної демократичної партії".

Про те, що настав час виконувати обіцянки, нещодавно нагадав глава секретаріату президента Віктор Балога. При цьому керівник президентської канцелярії слушно нагадав, що у виборах до Верховної Ради може брати участь партія, зареєстрована в Міністерстві юстиції не пізніше, ніж за 365 днів до дня голосування, а тому процес об'єднання слід розпочати негайно, якщо новоутворена демократична партія хоче одержати парламентське представництво.

"Надто багато надій і відповідальності покладає на неї суспільство. Тому варто невідкладно розпочати практичні кроки з реалізації задекларованої обіцянки. Ціна питання – майбутнє демократії в Україні", – заявив Балога.

На перший погляд, заклик Балоги мав би бути радісно підхоплений усіма суб'єктами "НУНС", адже,

по-перше, обіцянки справді треба виконувати;

по-друге, об'єднання партій, які добровільно перед виборами об'єдналися в один блок виглядає логічним і закономірним кроком у партійному будівництві;

по-третє, більшість виборців "НУНС" лише вітатимуть такий вчинок;

по-четверте, єдину партію на базі "НУНС" хоче бачити глава держави, без підтримки якого, будьмо відверті, більшість із нинішніх пропрезидентських сил не потрапили б до парламенту.

Але, як виявилося, не все так просто. Свідомо залишаємо на боці моральний аспект питання про передвиборні обіцянки. Якби мораль не була таким дефіцитом у середовищі вітчизняного політикуму, вже сьогодні єдина партія на основі "НУНС" була б створена.

Першим бунт на кораблі підняв голова УНП Юрій Костенко. Не відкидаючи апріорі ідею створення єдиної партії, він однак виставив дві умови.

Зокрема лідер УНП вважає, що Верховна Рада має ухвалити відповідний закон, який передбачає механізми об'єднання партій, оскільки існуюче законодавство говорить лише про їх ліквідацію, або приєднання до інших.

Крім того, слід визначитися з ідеологією майбутньої партії, яка, на думку Костенка має бути "правою", тобто націонал-демократичною чи націоналістичною. А щоб у нікого не викликало сумнівів, що УНП не зійде із обраного курсу, то Костенко прямо заявив, що в одній партії з "лівим Луценком" він не буде.

Позиція інших суб'єктів "НУНС" менш категорична, але злагоди немає і тут. Так, лідер УРП "Собор" Анатолій Матвієнко, не зважаючи на те, що представництво його партії у парламенті мінімальне, час від часу дає зрозуміти, що роль "меншого брата" в "НУНС" не для нього.

Скажімо, він категорично не погоджується з окремими положеннями коаліційної угоди, що на тлі хиткої переваги, яку БЮТ разом "НУНС" мають перед Партією регіонів, виглядає відвертим шантажем.

А тому бравурні запевнення "нашоукраїнця" В'ячеслава Кириленка, що "всі дев'ять політичних партій блоку "Наша Україна Народна самооборона" готові до створення у найближчому майбутньому об'єднаної націонал-демократичної партії", це скоріше намагання видати бажане за дійсне.

Загалом існує кілька варіантів розвитку подій, пов'язаних із створенням єдиної партії із числа нинішніх партій, що входять до "НУНС".

Буде використано досвід утворення передвиборного блоку "Наша Україна Народна Самооборона". Тоді справу об'єднання вирішив президент Ющенко, який особисто прибув на церемонію підписання декларації й дав усім зрозуміти, "хто в домі господар".

"Єдина партія" буде створена, але без бунтівників на зразок УНП. Очевидно, що це не розв'яже питання єдності пропрезидентських сил, але створить ілюзію, що така єдність існує.

Процес створення єдиної партії може затягнутися на невизначений час, що, очевидно підірве авторитет "НУНС" й спонукатиме пропрезидентські сили шукати за новими формами консолідації для участі у наступних виборчих кампаніях.

Але яким би не був сценарій модернізації політичного проекту "НУНС", вже сьогодні можна зробити кілька висновків.

Передусім доведеться констатувати, що він так і не став надійною, у значенні могутньою, опорою для президента.

Хто у цьому винен: Ющенко чи партії? Це не має принципового значення, адже з таким політичним "ресурсом" Ющенко практично не зможе перемогти на майбутніх президентських виборах Юлію Тимошенко чи Віктора Януковича.

"Епопея" із створенням на основі "НУНС" єдиної партії – яскрава ілюстрація того, як не слід розбудовувати "партію влади".

Чимало оглядачів кажуть, що "НУНС" йде шляхом НДП і СДПУ(о), які змогли проіснувати у великій політиці деякий час виключно тому, що головним принципом партійного будівництва визначили для себе посади у владі, а не реалізацію конкретної моделі державотворення.

Розумні вчаться на помилках інших. А як називаються ті, хто їх повторює?

Богдан Червак