11/06/2007 | Майдан-ІНФОРМ

В наметах Партії регіонів у Ірпені під час виборів роздавався гарний блакитний буклет, в якому було написано, що „незабаром у м. Ірпінь Київської області за адресою вул. Чехова, 27 буде зведений перший в Україні сучасний хірургічний комплекс із спеціалізованою науковою та клінічною базою”. Таким чином вже ніхто не приховує, яка політична сила стоїть за сумнівним наданням ТОВ „Київський науково-клінічний медичний центр” обраною ще за часів Кучми ірпінською владою 18,5 вкритих лісом гектарів землі.

Рішення про це землевідведення було скасоване Ірпінською міською радою нового скликання за ініціативою нового міського голови Мирослави Свистович, яка іще до виборів мала сумніви щодо дійсних намірів інвесторів, які не відзначалися не тільки прозорістю (через це очолюваний Катериною Ющенко фонд „Україна 3000” відмовився від підтримки цього проекту), але й правдивістю (не раз і не два „інвесторів” ловили на суперечливих твердженнях, в т.ч. й про те, що їх нібито підтримує дружина Президента, хоча К. Ющенко не підтримувала їх жодного дня) і, саме головне, стосунком до медицини. Сумніви щодо прагнення і можливості „інвесторів” збудувати саме те, що вони декларують, а не отримати 18,5 гектарів дорогої землі для подальшого використання під інші цілі з наступним узаконенням таких кроків (схем для цього є достатньо, особливо, якщо вони підкріплені грошима), посилилися після проведеного німецьким кореспондентом Майдану розслідування, яке виявило скандальні факти: один з німецьких інвесторів (найбільше розрекламований в Україні) є двічі засудженим (за приховування банкрутства, невиплату зарплати і незаконне зберігання зброї) і перебуває під судом третій раз (за шахрайство), не маючи грошей навіть для того, щоб збудувати бодай „туалет типу сортир” для намальованого у буклеті величезного комплексу.

А підштовхнуло нашого кореспондента до розслідування sms-повідомлення, яке (очевидно помилково) надійшло на телефон депутата Київської обласної ради Михайла Свистовича (чоловіка мера Ірпеня) від Олега Бондаря (нинішнього нелегітимного міського голови) та доручення віце-прем’єра (сподіваємося, що скоро вже колишнього) Дмитра Табачника про підтримку проекту.

Після цього „інвестори” погодились піти на безпрецедентні поступки місцевій територіальній громаді (а саме з їх відмови це зробити все і почалось): ТОВ „КНКМЦ” перереєструвалось з Києва до Ірпеня та запропонувало побудувати на території майбутнього центру невелику поліклініку для мешканців Ірпеня, але залишивши її у своїй власності. При цьому навідріз не погоджувалось з варіантом замість зведення у незручному для доїзду ірпінчан районі маленької поліклініки витратити значно менші кошти для закінчення будівництва вже спорудженої на 80% великої Ірпінської поліклініки, яка з головою покриє потреби мешканців регіону.

Подальше розслідування виявило факти відвертої брехні з боку засновників ТОВ „Київський науково-клінічний медичний центр”, яке має мізерний статутний фонд, ніколи не займалося медициною (очолює ТОВ колишній офіцер групи радянських військ у Німеччині Анатолій Бабушкін) і не укладало ніяких угод з федеральним та земельними міністерствами Німеччини, хоча про це писали всі замовні статті в українських ЗМІ.

Після того як стало зрозуміло, що шахрайство „головного інвестора” Дітера Тоболліка приховати неможливо, Анатолій Бабушкін спробував пояснити Мирославі Свистович, що Д. Тоболлік – чесна людина, а його підставила „русская мафія”, яка діє в Німеччині (і так три рази! – прим. Майдан-Інформ). Пізніше він змінив покази і став говорити в обурливому тоні, що вони подали до суду на Тоболліка за те, що він їх обманув. А Сергій Скуртов (цей проживаючий у селі Білогородка Києво-Cвятошинського району Київської області віце-президент відомої української фірми „Інком”, яка також не має до медицини жодного стосунку, одночасно є, як фізична особа, засновником і українського інвестора ТОВ „КНКМЦ”, і німецького інвестора IFC GmbH) стверджує в інтерв’ю журналу „Власть денег”, що вони відмовилися від співробітництва з E.T.E. GmbH, коли їм стало відомо про факти біографії Дітера Тоболліка, а також про те, що він не є ні власником, ні президентом цієї компанії. І каже, що нічого про це не знав, хоча з моменту їх співробітництва з Тоболліком пройшло як мінімум два роки. Дивно, що віце-президент фірми, яка спеціалізується на електронно-комунікативних технологіях, не спробував навіть скористатися інтернетом, щоб за цей тривалий період дізнатися щось про свого партнера, який знаходиться з фірмою Скуртова в одному приміщенні („Компанія Е.Т.Е.GmbH орендувала приміщення там само, де й зареєстрована моя фірма”, - так пояснив цей факт Сергій Скуртов журналу). Бо „Майдан” виявив та опрацював численні факти біографії „інвестора” вже через дві години як зацікавився цим питанням (цього цілком достатньо, щоб знайти в Інтернеті за допомогою пошукового серверу „Google” та повільно і вдумливо прочитати все написане про Тоболіка). Не кажучи вже про те, що у невеличкому передмісті Дрездена містечку Радебойль, де знаходяться обидві фірми важко не знати правду про місцеву „зірку шахрайства” Дітера Тоболліка, адже про нього широко писала місцева й регіональна німецька преса. Та й сам факт спроб виправдання Анатолієм Бабушкіним „жертви російської мафії” Дітера Тоболліка перед Мирославою Свистович свідчить про те, що засновники КНКМЦ таки знали біографію партнера.

Кінець кінцем ТОВ КНКМЦ пішло іншим шляхом, підключившись фінансово до війни невдахи виборів-2006 О. Бондаря проти М. Свистович, яка скінчилася висловленням їй недовіри з боку депутатів міської ради та брутальною фальсифікацією нових виборів на виконання нелегітимної постанови розпущеної Верховної Ради. І тепер прямим текстом вимагає від Олега Бондаря розплатитися за боргами. А ще – знову міняє покази. Дітер Тоболлік вже знову не є негативним персонажем. Так у брехливій замовній статті „Ирпень как медицинская Мекка” в „Газете по-киевски”, говориться про відхід німецького інвестора внаслідок „недалекоглядної політики Ірпінського міського голови Мирослави Свистович”. І ні про біографію, ні про суд вже не згадується.

В якості найпотужнішої артилерії до підтримки проекту підключився поки що віце-прем’єр України Дмитро Табачник, який вперто заперечує комерційну суть проекту, називаючи його соціальним та інноваційним, хоча навіть автори проекти не приховують, що мають намір заробляти гроші. 3 липня 2007 року він скликав широку нараду, викликавши до себе Олега Бондаря, який посів місце мера, представників ТОВ „КНКМЦ”, Київської обласної державної адміністрації та Київської обласної ради. На нараді Олег Бондар, який, до речі, з братом Ігорем мають спільний бізнес з братом віце-прем’єра Михайлом Табачником, відрапортував, що є палким шанувальником проекту КНКМЦ, і що серед депутатів вже немає непримиренних противників. А далі почали лунати слова про поступки на користь санаторію „Ірпінь” (після того як для потреб ТОВ „КНМКЦ” місцева влада вилучила 3,5 га у цього заснованого М. Амосовим санаторію, де проходять реабілітацію хворі після операцій на серці, цей медичний заклад потребує закриття, бо йому не вистачає землі до необхідної норми), а після наради навіть про те, що можна виділити і трохи менше землі, і в іншому місці. Але все ж таки виділити.

Одночасно депутатів та населення продовжують обробляти замовними статтями, які суперечать одна одній. Журналісти, окрім журналу „Власть денег”, який дійсно об’єктивно і всебічно підійшов до дослідження теми, навіть не беруться перевіряти найпростіші факти, пишучи їх з чужого голосу. Чого лише вартий пасаж у „Газете по-киевски” про те, що Ірпеню потрібна запропонована „інвесторами” поліклініка, бо його мешканці їздять за допомогою до сусідньої Бучі, але після її від’єднання від Ірпеня, допомоги там отримати дедалі важче. Насправді за поліклінічними послугами ірпінці ні до якої Бучі не їздять, бо в Ірпені є своя поліклініка і будується величезна нова. А в Бучі розташована Ірпінська міська лікарня, тому будівництво ще однієї поліклініки в Ірпені аж ніяк не вплине на поїздки ірпінчан до Бучі за медичною допомогою. До речі, ця лікарня знаходиться у підпорядкуванні Ірпеня, так що можливі ускладнення в отриманні медичної допомоги можна пояснити хіба що поганим керівництвом цим закладом з боку Ірпінського відділу охорони здоров’я, але аж ніяк не від’єднанням Бучі.

Плутаються у показах „інвестори” і щодо суми інвестиції. Починали з 20-30 млн., але чим більше виникало питань до „інвесторів”, тим більше коштів обіцяли вони вкласти. Останнім часом все більше звучало 80 млн. євро, але ось у журналі „Власть денег” прозвучала цифра 180 млн. Правда, потім у „Газете по-киевски” знову фігурують 80 млн.

В інтерв’ю журналу „Вдасть денег” Сергій Скуратов чесно зізнається, що таких грошей в нього немає, і що для інвестиції він має намір взяти кредит. Причому під ім’я корпорації „Інком”. І тут же зізнається, що з президентом „Інкому” такої домовленості немає.

Висновок експерта, до якого звернувся журнал, був невтішним для інвесторів:

«Украинские банки при предоставлении займа ориентируются на залог, равный по оценочной стоимости кредиту. Даже украинские заводы-гиганты кредитуются в размере EUR20-40 млн. Получить EUR180 млн. инвесторам, даже имея большие обороты, будет весьма сложно. Я бы назвал весьма сомнительной перспективу кредита даже в объеме в десять раз меньшем. Разве что материнская компания выступит имущественно-финансовым поручителем перед украинскими банками. Но это будет все равно весьма сомнительная сделка», - считает Антон Ермоленко, руководитель финансовой компании «Экспресс». У фирмы ІFС GmbН, выступающей инвестором проекта, по словам Сергея Скуртова, денежный оборот составляет около EUR100 тыс. в месяц. И поскольку корпорация «ИНКОМ» пока не принимает участия в проекте, получение кредита, по мнению «ВД», выглядит достаточно спорным.

На це Сергій Скуртов каже, що вони вже знайшли тих, хто готовий фінансувати проект. Це, за його словами, українські та грецькі кампанії. Однак ні назв, ні документів. Що нагадує анекдот часів перебудови про бізнес: „Спочатку укладемо угоду, а потім шукатимемо гроші” або „Домовились двоє про бартер – вагон спирту на вагон бензину. Один пішов шукати вагон спирту, а інший – вагон бензину”.

В „сухому залишку” маємо таке:

На тлі того, що потужні міжнародні корпорації вкладають в українську економіку значно менші інвестиції, ніж 1% їхніх активів, люди, які не мають жодного стосунку до медицини, оголошують намір ризикнути не лише всіма своїми відносно невеликими коштами, але й взяти кредит для розвитку невідомої їм сфери діяльності. При цьому головний „інвестор” виявляється шахраєм з величезними боргами, а інший німецький інвестор є однією й тією ж особою, що й український інвестор. Земля під проект виділяється у авральний і напівтаємний спосіб в той час, коли існує заборона Господарського суду на будь-які операції з цими землями, інвестори відверто брешуть (наприклад, про підтримку з боку німецьких федеральних та земельних міністерств охорони здоров’я), тиснуть на місцеву владу за допомогою замовних статей, залучають собі в підтримку людину сумнівної репутації Дмитра Табачника, ставлять свого мера, який скеровує усі зусилля на те, щоб „укатати” депутатів Ірпінської міської ради, в основному від БЮТ. Депутати, щоб не втратити обличчя (адже нещодавно самі різко виступали проти цього сумнівного проекту, а на сьогодні нічого нового, щоб могло змінити їхню думку, вони не дізналися) поки що сумніваються, але співробітництво Ірпінського БЮТу і Партії регіонів вже не викликає ні в кого сумнівів, бо на сьогодні саме пов’язані з ПР структури отримала в Ірпені найбільші преференції, хоча абсолютну більшість в раді має Блок Юлії Тимошенко.

Завданням також тісно пов’язаного з Партією регіонів „нашоукраїнського” нелегітимного мера Ірпеня є якнайшвидше вмовити депутатів проголосувати за підтримку будівництва нібито онкоцентру з 18,5 га землі, адже Дмитру Табачнику недовго лишилося обіймати посаду віце-прем’єр-міністра.

І наостанок для ілюстрації, з якими серйозними проблемами стикаються справжні подібні проекти („Дитяча лікарня майбутнього” та ін.), не зважаючи на серйозну підтримку як з боку держави, так і з боку інших впливових людей, бюджетне фінансування тощо:

Метастази бюрократизму не здолає навіть чудо-ніж

Гамма-центр побудують у Феофанії. Із золотою табличкою

Після цього у наміри та здатність далеких від медицини людей реалізувати прорекламований Партією регіонів і підтримуваний Дмитром Табачником проект віриться іще менше.