12/01/2007 | Tatarchuk

В контексті заяв Єханурова (2007) та Тимошенко (2005) що ПДВ - стандарт Європи.

24-11-2006 11:18
Європа відмовляється від ПДВ


ПДВ в Україні є єдиним податком, тіньові операції з яким не тільки призводять до ухиляння від оподаткування й позбавляють бюджет нових надходжень, а ще й “доять” бюджет, позбавляють його навіть того, що вже зібрано, через фіктивні відшкодування.

Згідно з Шостою директивою Європейської комісії (директива про ПДВ), в ЄС діє “Зворотній механізм нарахування зобов’язань щодо ПДВ”, який також називають “переміщенням податку”. Зворотній механізм полягає у тому, що ПДВ стягується на місці споживання товару замість місця виробництва. Метою цього є боротьба з шахрайствами, коли продавець зникає, не заплативши ПДВ, а покупець-експортер отримує з бюджету відшкодування. При новому механізмі сума ПДВ на рахунки продавця взагалі не попадає, а залишається у покупця, тому зникнення продавця ніяк не впливає на збирання ПДВ.

Нині цей механізм уже діє в ЄС для широкого кола послуг (консультаційні, рекламні, ліцензійні, фінансові, кадрові, агентські тощо), де переважають численні дрібні фірми, які обслуговують великі “солідні”, тому концентрувати сплату ПДВ в останніх надійніше.

Успішний досвід запровадження зворотнього механізму дав імпульс ініціативам щодо подальшого витіснення старого механізму ПДВ. Великобританія запропонувала розповсюдити новий механізм сплати ПДВ не тільки на послуги, а й на товари, де шахрайства з ПДВ найбільш поширені (телефони, комп’ютерні комплектуючі, цифрові камери, ноутбуки, ігрові автомати, апаратура супутникової навігації тощо). Німеччина та Австрія пішли ще далі, запропонувавши розповсюдити зворотній механізм на всю економіку своїх країн. Це означає, що при всіх операціях між зареєстрованими платниками ПДВ продавець буде сплачувати, а покупець відповідно отримувати тільки основну суму без ПДВ. Де ланцюг поставок виходить на населення або на малі фірми та інші установи — неплатники ПДВ, там цей податок буде сплачуватись покупцем, а продавець повністю передаватиме його до бюджету.

В Україні за часів прем’єрства Юлії Тимошенко готувався більш прогресивний крок — “ПДВ односторонньої дії” (коли податок стягується тільки при продажах від платників неплатникам і звітність стосується лише цих операцій), який повністю відповідає європейському досвіду реформування ПДВ.

Крім спрощення звітності, головна перевага запропонованого механізму — у забезпеченні безперервних щоденних надходжень ПДВ замість чинних щомісячних. Податкове зобов’язання тепер однозначно визначається щодо кожної операції (або воно є, або немає), а не за результатами за період. Це також і додатковий фактор проти зловживань, оскільки звужується інтервал між операцією і сплатою за неї до бюджету. Приміром, у ЄС періодичність звітності сягає 4 місяців, коли злочинні угруповання встигають “прокрутити” до 40 оборудок.

Сьогодні відмітка у чеку “ПДВ 20 грн.” після покупки у магазині аж ніяк не означає, що ця сума дійде до бюджету. Сам магазин внесе тільки частку її, і то лише в кінці місяця, а решта розверстається між постачальниками магазину і всім ланцюгом виробників. Суть нового механізму в тому, щоб відмітка у чеку буквально означала, що всі 20 гривень надійдуть до казначейства у повному обсязі одразу після інкасації. Тільки тоді народ буде впевнений, що сплачує в державний бюджет, а не тіньовим ділкам.

Зважаючи на нинішні масштаби корупції навколо ПДВ, новий закон про податок односторонньої дії доцільно прийняти одночасно із законом про бюджет, а також з тим законом, куди винесено податкові статті закону про бюджет. Це дозволить Україні скасувати операцію відшкодування ПДВ вже з 2007 року і при цьому знизити його ставку до 18% без втрат доходів бюджету.

Микола СИВУЛЬСЬКИЙ, народний депутат України (фракція БЮТ),

Володимир РЯБОШЛИК, заступник міністра економіки у відставці
http://www.svoboda.com.ua/?Lev=archive&Id=2855