Ні-ні, навіть і не благайте! Відкритий лист світовій спільноті
01/13/2009 | Микола Гудкович
Останні події чітко показали, що Росія не здатна впоратися сама.
Йдеться не про звичайну взаємозалежність країн між собою — навіть «ізольована» Північна Корея від когось та залежить.
Йдеться не про росіян, які є людьми дуже різними, і здебільшого такими, що зі своїми справами пораються, як не завдяки державі, то всупереч.
Мова йде про найвпливовіших представників влади Росії та про їхню неспроможність керувати країною.
Знов-таки, зрозумійте мене правильно — справа не в тому, що вони не є ідеальними чи хоча б досконалими, бо хто таким є, крім Бога?
І справа не в тому, що вони є не дуже хорошими господарниками — бо і цього керівникові не треба.
Проблема екзистенційна, і полягає вона в тому, що можновладці Росії просто не здатні підтримувати будь-який порядок, крім цвинтарного, на території, за яку вони відповідають.
Це означає, що одна сьома частина суходолу може перетворитися на суцільний вир безладу, а безлад — хвороба інфекційна, і то дуже.
Отже, постає питання встановлення протекторату. Це не означає втрату державності або хоча б незалежності — ні, це значить зовнішній кризовий менеджмент і загальне керівництво насамперед в економічній та фінансовій царинах. Встановлення протекторату над Росією — запобіжний захід, спрямований на збереження її незалежності, мови, культури, а над усе — гідного рівня життя людей, які мешкають на її території.
І отут, шановна міжнародна спільното, в тебе може з'явитися хибна думка, що Україна — найкращий кандидат на роль голови наглядової ради такого протекторату. Мовляв, ви ж братьскі народи, сусіди, і все таке інше.
Так от: ми відмовляємося. Рішення остаточне і оскарженню не підлягає. В нас є власна невеличка (хоч і не мала) держава, і в ній нам ще працювати і працювати, щоби зробити її такою, якою ми воліли б її бачити. В нас є купа власних проблем, і нам потрібен час, енергія та натхнення, щоби розібратися з ними.
Ми готові надавати вам консультаційні послуги і працювати експертами, але протекторат встановлюйте самі.
Або — якщо не хочете встановлювати протекторат — сидіть і мерзніть в очікуванні літа і чергових «примушень до миру». Але пам'ятайте — є такі зими, що не закінчуються. І ще — час хутко спливає.
Йдеться не про звичайну взаємозалежність країн між собою — навіть «ізольована» Північна Корея від когось та залежить.
Йдеться не про росіян, які є людьми дуже різними, і здебільшого такими, що зі своїми справами пораються, як не завдяки державі, то всупереч.
Мова йде про найвпливовіших представників влади Росії та про їхню неспроможність керувати країною.
Знов-таки, зрозумійте мене правильно — справа не в тому, що вони не є ідеальними чи хоча б досконалими, бо хто таким є, крім Бога?
І справа не в тому, що вони є не дуже хорошими господарниками — бо і цього керівникові не треба.
Проблема екзистенційна, і полягає вона в тому, що можновладці Росії просто не здатні підтримувати будь-який порядок, крім цвинтарного, на території, за яку вони відповідають.
Це означає, що одна сьома частина суходолу може перетворитися на суцільний вир безладу, а безлад — хвороба інфекційна, і то дуже.
Отже, постає питання встановлення протекторату. Це не означає втрату державності або хоча б незалежності — ні, це значить зовнішній кризовий менеджмент і загальне керівництво насамперед в економічній та фінансовій царинах. Встановлення протекторату над Росією — запобіжний захід, спрямований на збереження її незалежності, мови, культури, а над усе — гідного рівня життя людей, які мешкають на її території.
І отут, шановна міжнародна спільното, в тебе може з'явитися хибна думка, що Україна — найкращий кандидат на роль голови наглядової ради такого протекторату. Мовляв, ви ж братьскі народи, сусіди, і все таке інше.
Так от: ми відмовляємося. Рішення остаточне і оскарженню не підлягає. В нас є власна невеличка (хоч і не мала) держава, і в ній нам ще працювати і працювати, щоби зробити її такою, якою ми воліли б її бачити. В нас є купа власних проблем, і нам потрібен час, енергія та натхнення, щоби розібратися з ними.
Ми готові надавати вам консультаційні послуги і працювати експертами, але протекторат встановлюйте самі.
Або — якщо не хочете встановлювати протекторат — сидіть і мерзніть в очікуванні літа і чергових «примушень до миру». Але пам'ятайте — є такі зими, що не закінчуються. І ще — час хутко спливає.