05/15/2009 | Центр з інформаційних проблем територій

Виступаючи на 9-му Санкт-Петербурзькому міжнародному економічному форумі, голова Верховної Ради України, потенційний кандидат в Президенти Володимир Литвин заявив про необхідність ефективнішої співпраці в рамках СНД і перетворення цієї організації в ефективно діючий економічний союз.

Протягом декількох останній місяців Володимир Литвин дуже часто навідується до Росії і робить заяви щодо позитивних перспектив українсько-російської співпраці (варто згадати принаймні його заяву про корисність перебування в Криму російського Чорноморського флоту). З точки зору передвиборчої ситуації в Україні - його поведінки цілком зрозуміла. На президентських виборах в Україні Росія завжди робила ставку на певного кандидата і істотно допомагала цьому кандидату. Незалежно від того, чи стане цей кандидат Президентом, а якщо стане, чи буде він проводити проросійську політику (історичний досвід показує, що навіть ті лідери України, яких приводила до влади Росія, в певний час, відповідно до політичних реальностей і своїх інтересів, відверталися від неї і намагалися проводити незалежну політику), демонстрація Росії значного впливу на Україну дуже потрібна для переконання російського народу в потужності російської влади і російської держави, підігрівання імперських амбіцій та намагання продемонструвати зміцнення свої геополітичної позиції.

Раніше фаворитом Росії вважався Віктор Янукович, певний час симпатії кремля схилялися до Юлії Тимошенко, проте зараз і в Москві бачать, що ці лідери втрачають своїх позиції, їх шанси не лише перемогти у президентській гонці, а навіть вийти у 2 тур, стають дедалі менші. Тому, однозначна підтримка когось з них для Росії дуже ризикована, адже якщо проросійський кандидат навіть не вийде у 2 тур, для престижу російської влади це був би дуже великий удар. В цих умовах Москва придивляється до нових претендентів на президентське крісло в Україні, рейтинг яких, хоча б повільно, але зростає. Найочевидніших з кандидатів, яких може підтримати Росія (оскільки Арсеній Яценюк не має ні потреби на підтримку Росії і не може на неї розраховувати) є Володимир Литвин. Це дуже важливо і для самого Литвина, адже його традиційного електорату явно недостатньо для хорошого результату на президентських виборах. Тому треба опановувати значно ширші електоральні поля - Тимошенко і Януковича. Помірковано-конструктивне позитивне ставлення до Росії дає змогу розраховувати на розуміння обох цих електоральних частин.

Щодо самих перспектив СНД, то їх Володимир Литвин, як історик, очевидно дуже добре розуміє. Співдружність Незалежних Держав виконало своє призначення, за майже 18 років існування жодної ефективної діяльності, яка б вказувала на його перспективність, не проявило. Не лише суб'єктивні, пов'язані з особливостями позицій влад в тих чи інших країнах, але й цілком об'єктивні суперечності, пов'язані передовсім з конкуренцією в економічній сфері і політичному впливі між основними країнами СНД значно більші, ніж спільні інтереси. Тим більше, зважаючи на чисто сировинне місце російської економіки в міжнародному розподілі праці, дедалі більше відставання Росії від провідних держав світу не дає підстав говорити, що об'єднання навколо Російської Федерації було б позитивним для інших пострадянських країн. Ситуація може змінитися лише після того, коли Росія перейде з авторитарно-азійської на демократично-європейську модель розвитку, не буде протиставляти себе євроатлантичній спільноті, а прямуватиме до того, щоб самій стати її членом. Лише тоді, зміцнення стосунків між пострадянськими державами могли б зміцнити Росію, а з нею і Ѓвропу, у боротьбі проти експансії Китаю, який реально претендує на сибірські ресурси. Проте, ця перспектива досить віддалена.


--
Інформаційна служба
Центр з інформаційних проблем територій НАН України
Львів, вул. Джохара Дудаєва 15, к.32
тел./факс: +38 (032) 2611887