Западло
06/06/2009 | Олександр Северин
"Боритеся – поборете". Очевидно, що, відігравши перший тайм принципового матчу проти "ширканутої хунти", себто проти верховнорадянських змовників з їхніми недобрими і жлобськими намірами, ми досягли певних успіхів.
Змовники почали виправдовуватися, нервувати і збиватися на фальцет, причому від деяких їхніх публікацій та виступів залишається асоціація не так з дубовою впевненістю Мусоліні, як з тремтячими пальцями гекачепіста Янаєва у передчутті неминучого гаплика.
Навряд чи вони вже встигли насмерть перелякатися перших проявів громадянського спротиву - тут у них ще все попереду, навіть в разі тимчасової перемоги та ефемерної стабілізації хунти і відповідного режиму. Радше за все, опинившись під навальною інформаційною атакою захисників Конституції (дуже різних і поки не надто організованих, від чого атака трохи нагадує відому атаку британської Легкої бригади під час Кримської війни, але менше з тим), вони ще більш перелякалися один одного. Ну, для аналогії - коли два урки йдуть на дуже сумнівне дєло, обидва знають, що дєло тягне на такі-то і такі-то не надто перспективні для їхнього подальшого комфорту статті і при тому обидва все більше підозрюють, що компаньон - сука, тоді посилюється мандраж. Шось таке.
Хунтистів (поки що формально не оформлений але кількоразово вже ad hoc апробований Блок Януковича-Тимошенко, скорочено БлЯТ) почали не лише критикувати за злобні наміри, за кричуще нехтування правом і народовладдям, але і стібати (подібно до того, як стібали 2004-го року нещасного Януковича) – за поцуплені в сірків очі, за комічну необізнаність кнопкодавів та неузгодженість їхніх виправдань, за інтелектуальну вбогість і неспроможність явлених псевдоконституційних намірів і за експериментально-дослідницьку наругу підступних летючотарілкових інопланетян над вітчизняною німбоносною, вибачаюсь, берегинею1 (хоча з іншого боку, що вже тут зловтішатися). А ці люди, як і всі совєтскіє люді, не виносять критики і позбавлені не лише художнього смаку, але і почуття гумору, тому й відбиваються вони та їхні пахолки переважно неоковирним і примітивним агітпропом, впадаючи у гріх гасломовности і починаючи хворіти на вірусну трясцю, поширювану, зокрема, повітряно-крапельним шляхом.
Це – приємно, бо вивести супротивника з психологічної рівноваги – вже є кроком до перемоги та і саме по собі окремою забавкою для українця – згадайте козацькі чи шляхетські герці перед битвою. Але вищенаписане – це все приємне, що я маю наразі повідомити, бо справжня битва ще і не почалася.
З мандражем чи без нього, з трясцею, діареєю тощо чи без них, але наміри не змінилися і навряд чи зміняться. А що після заявленого у них не те, що зовсім немає шляху назад, але той шлях пролягає про лайну, в якому потонуть залишки блакитносердечних рейтингів, то шлях уперед, хоч і вкритий лайном, але трохи іншої консистенції і такий, що в їхнії мріях веде до легендарної стабільности та спокійного всевладдя, напевно що видається більш привабливим.
І тут я б хотів застерегти від легковаження загрозою і від потрапляння на гачок нібито поступок. Власне у цьому і полягає сенс цього опусу.
У п'ятницю ввечорі з'явилися повідомлення, що у Тимошенко, мовляв, аж ніяк не прагнуть продовження депутатських, цього скликання, повноважень до надцятого року (як це, зокрема, прописано в явленому Дзеркалом Тижня тексті нібито конституційної розробки хунтистів) і, більш того, вважали б це – уявіть собі – узурпацією влади.
І згадалася мені стара байка про те, як Соломон, чомусь традиційно званий царем, забезпечив "покращення життя вже сьогодні" якійсь стражденній родині, спочатку запропонувавши взяти до хати козу, а потім, коли мученики, ридаючи над козячим співіснуванням, прийшли удруге, порадивши ту козу з хати вивести, від чого, зрештою, і сталося у бідаків зазначене "покращення уже сьогодні". Чи не є це кількарічне продовження повноважень чинних нардепуків тією самою козою для нас? Козою, після виведення якої, залишиться концентрований кізяк, в якому, можливо, буде компонентом пролонгація повноважень на менший термін? Чи не є це баластом, що має бути вчасно скиненим з аеростату під назвою "конституційний переворот" для забезпечення його (аеростату) подальшої летючости? І чи не є завчасне оприлюднення цього козячого баласту елементом камуфляжу….Ок, годі припущень.
Мій висновок – у запереченні спроб змінити Конституцію поза волею народу і на шкоду громадянським правам треба бути послідовним, впертим і не давати підманути себе ніби-то поступками.
Про юридичний бік питання, про протиправність позбавлення депутатами громадян права обирати главу держави прямим голосуванням вже писано-переписано2. Про згубність для [залишків] української демократії двотурових виборів до ВРУ – також. Тож тут не повторюватимуся, а краще розповім про западло.
Не знаю, може десь інакше, але у моєму рідному териконовому краю це слівце мало споріднених два сенсових навантаження:
1.Щось погане, підступне і підле – таке, що погана підступна і підла людина робить навмисно іншій людині ("він зробив мені таке западло!");
2. Висловлення вкрай негативної, обумовленої западлістістю іншої сторони, морально-етичної оцінки ("моральній комісії" - прохання не збуджуватися) якогось варіанту поведінки тощо ("мені за один стіл з ним сідати западло").
Так от, навіть якби [анти]конституційні потуги змовників були досконалими у юридичному сенсі (як щодо форми та процедури, так і щодо змісту), все рівно з їхнього боку це було б западло у сенсі першому. Спроба відібрати у народу право на вибір Президента та радикально перековбасити принципи та процедури виборів до парламенту, не спитавшись перед тим у народу – неприпустимий дефолт з боку "обранців". Справа тут навіть не у Венеціанській комісії, котра наполягає, що будь-яким конституційним змінам має передувати широке громадське обговорення і досягнення консенсусу у суспільстві3. Справа в тому, що це стосовно українців – просто хамство. БлЯТство. Западло. Таке не вибачають.
Тому на сьогодні я не знаю, які форми надалі прийме опір перевороту4 – чи то повзучому, як це було дотепер, а чи то і явному та юридично оформленому. Чи виллється це у національну кампанію яєчного полювання на причетних мандатоносців та інших владців – чим ми є гірші за тих самих чехів? Чи ми мирно і без примусу переконаємо Конституційний Суд визнати очевидне – що узурпація є узурпацією, а обмеження чи скасування існуючих прав є неприпустимим. Чи українці, вкупі з втомленими безладдям та ідіотизмом силовиками, врешті винесуть хунтистів з зал і кабінетів – хоч з кріслами чи без. Я також не знаю, чи вдасться тепер зупинити змову, чи Україні доведеться пережити ще кілька років у стані "політреформи-2" до того як врешті пройти катарсис і зі жлобократії перетворитися на правову і процедурну Українську державу.
Наразі я знаю лише одне: перелік депутатів, що голосуватимуть за переворот, доповнений прізвищами натхненників та інших співучасників, у майбутньому стане як не "проскрипційним списком" для люстрації та до уваги майбутнього правосуддя, то переліком тих, кого піддано українському аналогу грузинської гакмареби, переліком таких, що не те що голосувати за них, але і подати їм руку, і сідати за один стіл – западло. У сенсі другому.
Олександр Северин, к.ю.н.,
учасник Оргкомітету Громадянської асамблеї України5
****
1Ю.Тимошенко: "Наш блок може об'єднатися з "Регіонами" тільки за умов, якщо НЛО забере мене на тарілку, проведе наді мною незаконні дослідження та позбавить мене пам'яти та розуму. Інших обставин для такого об'єднання не існує". Українська Правда, 13 січня 2006 року.
2Див. наприклад: Змова жлобів (upd.)
http://maidanua.org/static/mai/1243777356.html
3До речі: У своєму відомому (і сумновідомому – також) рішенні №6-рп від 16.04.08 КСУ, зокрема, встановив, що процес прийняття на референдумі нової редакції Конституції "може бути започаткований лише після з'ясування волі Українського народу щодо необхідности прийняття нової Конституції". На моє переконання, попри те, що зараз збочені новації підсовуватимуться в обгортці змін, очевидно – якщо необхідно з'ясувати волю народу перед прийняттям Основного Закону національним референдумом, то у разі зміни Конституції творчим колективом депутатів – і поготів.
4 Приєднатися до ініціативи "Ні диктатурі – в Україні" можна тут: http://diktature-net.org/
5Див. Заява Оргкомітету ГАУ щодо намірів депутатів ВРУ внести протиправні зміни до Конституції
http://maidanua.org/static/news/2009/1244209728.html
Змовники почали виправдовуватися, нервувати і збиватися на фальцет, причому від деяких їхніх публікацій та виступів залишається асоціація не так з дубовою впевненістю Мусоліні, як з тремтячими пальцями гекачепіста Янаєва у передчутті неминучого гаплика.
Навряд чи вони вже встигли насмерть перелякатися перших проявів громадянського спротиву - тут у них ще все попереду, навіть в разі тимчасової перемоги та ефемерної стабілізації хунти і відповідного режиму. Радше за все, опинившись під навальною інформаційною атакою захисників Конституції (дуже різних і поки не надто організованих, від чого атака трохи нагадує відому атаку британської Легкої бригади під час Кримської війни, але менше з тим), вони ще більш перелякалися один одного. Ну, для аналогії - коли два урки йдуть на дуже сумнівне дєло, обидва знають, що дєло тягне на такі-то і такі-то не надто перспективні для їхнього подальшого комфорту статті і при тому обидва все більше підозрюють, що компаньон - сука, тоді посилюється мандраж. Шось таке.
Хунтистів (поки що формально не оформлений але кількоразово вже ad hoc апробований Блок Януковича-Тимошенко, скорочено БлЯТ) почали не лише критикувати за злобні наміри, за кричуще нехтування правом і народовладдям, але і стібати (подібно до того, як стібали 2004-го року нещасного Януковича) – за поцуплені в сірків очі, за комічну необізнаність кнопкодавів та неузгодженість їхніх виправдань, за інтелектуальну вбогість і неспроможність явлених псевдоконституційних намірів і за експериментально-дослідницьку наругу підступних летючотарілкових інопланетян над вітчизняною німбоносною, вибачаюсь, берегинею1 (хоча з іншого боку, що вже тут зловтішатися). А ці люди, як і всі совєтскіє люді, не виносять критики і позбавлені не лише художнього смаку, але і почуття гумору, тому й відбиваються вони та їхні пахолки переважно неоковирним і примітивним агітпропом, впадаючи у гріх гасломовности і починаючи хворіти на вірусну трясцю, поширювану, зокрема, повітряно-крапельним шляхом.
Це – приємно, бо вивести супротивника з психологічної рівноваги – вже є кроком до перемоги та і саме по собі окремою забавкою для українця – згадайте козацькі чи шляхетські герці перед битвою. Але вищенаписане – це все приємне, що я маю наразі повідомити, бо справжня битва ще і не почалася.
З мандражем чи без нього, з трясцею, діареєю тощо чи без них, але наміри не змінилися і навряд чи зміняться. А що після заявленого у них не те, що зовсім немає шляху назад, але той шлях пролягає про лайну, в якому потонуть залишки блакитносердечних рейтингів, то шлях уперед, хоч і вкритий лайном, але трохи іншої консистенції і такий, що в їхнії мріях веде до легендарної стабільности та спокійного всевладдя, напевно що видається більш привабливим.
І тут я б хотів застерегти від легковаження загрозою і від потрапляння на гачок нібито поступок. Власне у цьому і полягає сенс цього опусу.
У п'ятницю ввечорі з'явилися повідомлення, що у Тимошенко, мовляв, аж ніяк не прагнуть продовження депутатських, цього скликання, повноважень до надцятого року (як це, зокрема, прописано в явленому Дзеркалом Тижня тексті нібито конституційної розробки хунтистів) і, більш того, вважали б це – уявіть собі – узурпацією влади.
І згадалася мені стара байка про те, як Соломон, чомусь традиційно званий царем, забезпечив "покращення життя вже сьогодні" якійсь стражденній родині, спочатку запропонувавши взяти до хати козу, а потім, коли мученики, ридаючи над козячим співіснуванням, прийшли удруге, порадивши ту козу з хати вивести, від чого, зрештою, і сталося у бідаків зазначене "покращення уже сьогодні". Чи не є це кількарічне продовження повноважень чинних нардепуків тією самою козою для нас? Козою, після виведення якої, залишиться концентрований кізяк, в якому, можливо, буде компонентом пролонгація повноважень на менший термін? Чи не є це баластом, що має бути вчасно скиненим з аеростату під назвою "конституційний переворот" для забезпечення його (аеростату) подальшої летючости? І чи не є завчасне оприлюднення цього козячого баласту елементом камуфляжу….Ок, годі припущень.
Мій висновок – у запереченні спроб змінити Конституцію поза волею народу і на шкоду громадянським правам треба бути послідовним, впертим і не давати підманути себе ніби-то поступками.
Про юридичний бік питання, про протиправність позбавлення депутатами громадян права обирати главу держави прямим голосуванням вже писано-переписано2. Про згубність для [залишків] української демократії двотурових виборів до ВРУ – також. Тож тут не повторюватимуся, а краще розповім про западло.
Не знаю, може десь інакше, але у моєму рідному териконовому краю це слівце мало споріднених два сенсових навантаження:
1.Щось погане, підступне і підле – таке, що погана підступна і підла людина робить навмисно іншій людині ("він зробив мені таке западло!");
2. Висловлення вкрай негативної, обумовленої западлістістю іншої сторони, морально-етичної оцінки ("моральній комісії" - прохання не збуджуватися) якогось варіанту поведінки тощо ("мені за один стіл з ним сідати западло").
Так от, навіть якби [анти]конституційні потуги змовників були досконалими у юридичному сенсі (як щодо форми та процедури, так і щодо змісту), все рівно з їхнього боку це було б западло у сенсі першому. Спроба відібрати у народу право на вибір Президента та радикально перековбасити принципи та процедури виборів до парламенту, не спитавшись перед тим у народу – неприпустимий дефолт з боку "обранців". Справа тут навіть не у Венеціанській комісії, котра наполягає, що будь-яким конституційним змінам має передувати широке громадське обговорення і досягнення консенсусу у суспільстві3. Справа в тому, що це стосовно українців – просто хамство. БлЯТство. Западло. Таке не вибачають.
Тому на сьогодні я не знаю, які форми надалі прийме опір перевороту4 – чи то повзучому, як це було дотепер, а чи то і явному та юридично оформленому. Чи виллється це у національну кампанію яєчного полювання на причетних мандатоносців та інших владців – чим ми є гірші за тих самих чехів? Чи ми мирно і без примусу переконаємо Конституційний Суд визнати очевидне – що узурпація є узурпацією, а обмеження чи скасування існуючих прав є неприпустимим. Чи українці, вкупі з втомленими безладдям та ідіотизмом силовиками, врешті винесуть хунтистів з зал і кабінетів – хоч з кріслами чи без. Я також не знаю, чи вдасться тепер зупинити змову, чи Україні доведеться пережити ще кілька років у стані "політреформи-2" до того як врешті пройти катарсис і зі жлобократії перетворитися на правову і процедурну Українську державу.
Наразі я знаю лише одне: перелік депутатів, що голосуватимуть за переворот, доповнений прізвищами натхненників та інших співучасників, у майбутньому стане як не "проскрипційним списком" для люстрації та до уваги майбутнього правосуддя, то переліком тих, кого піддано українському аналогу грузинської гакмареби, переліком таких, що не те що голосувати за них, але і подати їм руку, і сідати за один стіл – западло. У сенсі другому.
Олександр Северин, к.ю.н.,
учасник Оргкомітету Громадянської асамблеї України5
****
1Ю.Тимошенко: "Наш блок може об'єднатися з "Регіонами" тільки за умов, якщо НЛО забере мене на тарілку, проведе наді мною незаконні дослідження та позбавить мене пам'яти та розуму. Інших обставин для такого об'єднання не існує". Українська Правда, 13 січня 2006 року.
2Див. наприклад: Змова жлобів (upd.)
http://maidanua.org/static/mai/1243777356.html
3До речі: У своєму відомому (і сумновідомому – також) рішенні №6-рп від 16.04.08 КСУ, зокрема, встановив, що процес прийняття на референдумі нової редакції Конституції "може бути започаткований лише після з'ясування волі Українського народу щодо необхідности прийняття нової Конституції". На моє переконання, попри те, що зараз збочені новації підсовуватимуться в обгортці змін, очевидно – якщо необхідно з'ясувати волю народу перед прийняттям Основного Закону національним референдумом, то у разі зміни Конституції творчим колективом депутатів – і поготів.
4 Приєднатися до ініціативи "Ні диктатурі – в Україні" можна тут: http://diktature-net.org/
5Див. Заява Оргкомітету ГАУ щодо намірів депутатів ВРУ внести протиправні зміни до Конституції
http://maidanua.org/static/news/2009/1244209728.html
Відповіді
2009.06.06 | натураліст ярослав
Re: Западло
зрозуміло сформульовано, можна було б і без фігуральних виразів (в них немає потреби, оскільки текст розрахований на громадян, а не на людей, у котрих проблема з словниковим запасом). Щодо форм реагування - то це може бути і Велика Українська Стіна, і акція "Волі народу"+, чи інші дії, важливо - встати і підтвердити нашу громадянську позицію: нам набридли ці люди з сумнівним минулим при владі, Україна має право на нормальну державу і ми починаємо це втілювати в життя. ПріБЮТу - ні.2009.06.06 | Odesa
Re: Западло
Дякую за добрий текст! "Западло" непогано переводиться на рідну як "гидко" чи "огидно". Не вважаю, що цим сумнівним слівцем Ви зловжили: за рекламний банер воно править краще, ніж будь-яке літературне, а саме це і ставилося за мету.Тримаймося, чи як казали на Майдані в перші дні, обігруючи популярне "venсeremos!", - "невсеремось!"
2009.06.06 | 2
У нас в UA такие юристы, что поделать(л)
Западлогpубое наpушение пpеступных обычаев
http://mirslovarei.com/content_jar/Zapadlo-1925.html
2009.06.06 | DADDY
Це вжито аби БЛЯТу боло зрозуміло, що "не по понятиям" вчиняють
А юристам Майдану нехай позаздрять Рейдерюші і решта власенків2009.06.06 | 2
боло зрозуміло? вас воллен зі?
2009.06.08 | натураліст ярослав
Re: Западло
чомусь сьогодні не спрацьовує лінк на http://diktature-net.org/ Скільки підписалося, поки він ще працював?2009.06.08 | So_matika
Re: Западло
натураліст ярослав пише:> чомусь сьогодні не спрацьовує лінк на http://diktature-net.org/ Скільки підписалося, поки він ще працював?
1330, причому останнім раптом з"явився підпис "Владимир Путин, Москва" (видно в кеші гугла). Після цього хакнули хостера. Пишуть, що пробують підняти.
2009.06.08 | Д. А.
Re: Западло
So_matika пише:> 1330, причому останнім раптом з"явився підпис "Владимир Путин, Москва" (видно в кеші гугла). Після цього хакнули хостера. Пишуть, що пробують підняти.
Цей підпис спочатку був 1271-м, та його потерли. А може, що й раніше теж з"являвся.