06/07/2009 | Майдан-ІНФОРМ

http://www.partyofregions.org.ua/pr-east-west/4a2b70179c44b/

- Важкі часи вимагають реформ. Ми повинні реформувати нашу Конституцію, наші інститути влади і нашу економіку. Збереження ситуації в нинішньому вигляді загрожує не лише нашому економічному добробуту... Це загрожує існуванню нашої незалежної держави. Але при тому, що реформи дуже потрібні, рішення по них не може прийматися кулуарно, в таємниці від народу.

Ці дні були непрості для усіх нас: для моїх однопартійців, для мільйонів прихильників Партії регіонів. І для мене – особливо.

Я повинен був зробити вибір.

Ми розуміли і розуміємо, що врятувати Україну від неминучого економічного і політичного банкрутства здатні лише лідери, готові відмовитися від своїх особистих політичних амбіцій. Жоден з них поодинці, ані жодна партія зробити це самотужки не зможуть.

Порятунок України можливий лише шляхом об’єднання всіх без винятку учасників політичного процесу без огляду на те, що їх розділяє.

Починаючи з 2005 року, я неодноразово демонстрував готовність до об’єднання з усіма, хто розумів необхідність такого кроку для проведення глибоких структурних перетворень. Я намагався не звертати увагу на особисті образи, несправедливі звинувачення, публічні приниження, якими мене пробували нищити опоненти. У відповідь на це я незмінно повторював: альтернативи об’єднанню немає.

Правда виявилася на моєму боці – переговори про створення коаліції з БЮТ та іншими політичними силами, хоч із значним запізненням, але розпочалися. Вони велися непросто, тому що надто багато проблем нагромадилося за цей час у нашому спільному домі – в Україні.

У ході переговорів для мене стало очевидним, що навіть при готовності всіх учасників до серйозних компромісів, широка коаліція зіткнеться з низкою проблем, які швидко вирішити не вдасться. Я розумів політичну ціну зусиль, які треба буде зробити, для всіх учасників процесу. Розумів, що і новому урядові, і новій коаліції потрібен буде час.

Але наближення президентських виборів позбавляє сенсу створення нового уряду. Кількох місяців, які відділяють Україну від президентських виборів, просто не вистачило б, аби розпочати справді ефективну антикризову діяльність.

Ми розглядали шлях внесення змін до Конституції, які передбачали вибори президента в парламенті і продовження на певний термін повноважень парламенту. Мета таких змін – дати новій коаліції і новому уряду час для реалізації програми відродження економіки.

Однак ці зміни в Конституцію треба було вносити дуже швидко. Це означало, що треба відмовитися від широкого їх обговорення в обстановці відкритості і прозорості. А такий шлях – це крок назад від демократії.

Треба завжди радитися з народом.

Так, прискорювати реформи необхідно, але не коштом обмеження прав громадян. І це питання було головним, яке мене турбувало, і яке зупиняло мене перед прийняттям остаточного рішення зі створення нової коаліції.

Я мав великі сумніви і стосовно способу обрання президента, який передбачали б ці конституційні зміни. Вибори глави держави у парламенті, безперечно, заощадили б кошти і час, які можна і треба було б використати для швидкої реалізації антикризової програми. Але водночас цей шлях породив би у суспільства сумнів у прозорості наших дій, у повазі до людей з боку влади.

А волю громадян треба шанувати. Тому я завжди був переконаний - лідери повинні довірити свою долю народу. Я заявляв завжди, і заявляю зараз – президент держави повинен бути обраний на прямих всенародних виборах. Особливо зараз, коли треба буде новому президенту реалізовувати дуже непрості завдання, можливо, впроваджувати непопулярні реформи.

Щоб зробити це, президент повинен опиратися на довіру свого народу. Люди повинні вірити – лідер держави робить все можливе, щоб поліпшити життя кожного громадянина, щоб Україна відродила економіку і отримала перспективу в майбутнє. Мандат такої довіри можна отримати лише на всенародних виборах.

У мене нема наміру політизувати переговори чи їх провал для досягнення короткотермінових політичних дивідендів. Я повинен сказати, що переговори, які ми вели з партнерами, дали багато на перспективу. Пройдений шлях до об’єднання залишається нашим спільним надбанням. Це той безцінний вантаж, який ми беремо з собою, продовжуючи рух уперед. Ми обов’язково використаємо його. Це відбудеться одразу після президентських виборів. Але нехай народ – і лише він - дасть мандат довіри тому, хто, на його думку, зможе забезпечити проведення подальших реформ.

Обраний всенародним голосуванням лідер держави зможе об’єднати країну. Це буде президент обраний народом, а не Верховною Радою. Правда і прозорість влади перед суспільством відкриють перед нами перспективу подолання глибокої політичної та економічної кризи, подальшого розвитку нашої країни та поліпшення життя її громадян.

Я приймаю це рішення однозначно. Серце підказує мені – обрання президента всенародно на прямих виборах - це єдиний правильний вибір, на який слід зважитися. І я його роблю. І нехай Господь нам помагає!

^sean