Щоб не залишалося темних сторінок
07/18/2009 | Майдан-ІНФОРМ
ЛЬВІВ, 17 липня. (Ігор Бачун - УКРІНФОРМ). З метою увічнення пам`яті вчених, розстріляних у 1941 році на Вулецьких пагорбах у Львові, оголошено спільний українсько-польський конкурс на кращий проект меморіалу. Про це сьогодні повідомив журналістам заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.
Саме в липні 1941-го на пагорбах, розташованих на околиці Львова, було розстріляно 39 вчених і лікарів, серед них такі відомі, як Казимир Бартель, Тадеуш Бой-Желенський, Володимир Серадський, Роман Ренцький... Формальним приводом стало звинувачення у співпраці з радянським режимом.
Обставини цієї трагедії упродовж багатьох років трактувались по-різному. Адже гестапо прагнуло замести сліди своїх злочинів. Останки професорів, похованих на місці страти, восени 1943 року вивезли у Лисиницький ліс і спалили. Польські історики, як і деякі радянські, тривалий час приписували цей злочин українським військовикам з батальйону "Нахтігаль". Хоча звіт Надзвичайної державної комісії зі встановлення злочинів нацистів у період окупації Львова, розглянутий на засіданні Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі 15 лютого 1946 року, однозначно відкинув участь українців в арештах і страті польської еліти.
Такого ж висновку дійшла і польська Головна комісія із розслідування злочинів гітлерівців у Польщі, яка тричі - у 1959, 1966, 1976 роках - розглядала події у Львові. Вона остаточно ствердила, що злочин скоїли нацисти. Один зі свідків - польський професор Зигмунд Альберт у роки війни працював на кафедрі патанатомії Львівського медичного інституту і багатьох із розстріляних знав особисто. Він видав дві великі книжки про ці події. І в обох однозначно стверджував, що не існує будь-яких доказів причетності українців до трагедії.
- Нині дуже важливо, щоб не залишалося "темних" сторінок в історії наших народів, - зазначив Василь Косів. - І сьогоднішне рішення повертає нас до попередньої ініціативи встановити пам`ятний знак, який свого часу не вдалось спорудити через відсутність коштів. Спільне журі визначить найкращий проект. Фінансування будівництва здійснюватиметься владою польського Вроцлава.
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=823901
sean
Саме в липні 1941-го на пагорбах, розташованих на околиці Львова, було розстріляно 39 вчених і лікарів, серед них такі відомі, як Казимир Бартель, Тадеуш Бой-Желенський, Володимир Серадський, Роман Ренцький... Формальним приводом стало звинувачення у співпраці з радянським режимом.
Обставини цієї трагедії упродовж багатьох років трактувались по-різному. Адже гестапо прагнуло замести сліди своїх злочинів. Останки професорів, похованих на місці страти, восени 1943 року вивезли у Лисиницький ліс і спалили. Польські історики, як і деякі радянські, тривалий час приписували цей злочин українським військовикам з батальйону "Нахтігаль". Хоча звіт Надзвичайної державної комісії зі встановлення злочинів нацистів у період окупації Львова, розглянутий на засіданні Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі 15 лютого 1946 року, однозначно відкинув участь українців в арештах і страті польської еліти.
Такого ж висновку дійшла і польська Головна комісія із розслідування злочинів гітлерівців у Польщі, яка тричі - у 1959, 1966, 1976 роках - розглядала події у Львові. Вона остаточно ствердила, що злочин скоїли нацисти. Один зі свідків - польський професор Зигмунд Альберт у роки війни працював на кафедрі патанатомії Львівського медичного інституту і багатьох із розстріляних знав особисто. Він видав дві великі книжки про ці події. І в обох однозначно стверджував, що не існує будь-яких доказів причетності українців до трагедії.
- Нині дуже важливо, щоб не залишалося "темних" сторінок в історії наших народів, - зазначив Василь Косів. - І сьогоднішне рішення повертає нас до попередньої ініціативи встановити пам`ятний знак, який свого часу не вдалось спорудити через відсутність коштів. Спільне журі визначить найкращий проект. Фінансування будівництва здійснюватиметься владою польського Вроцлава.
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=823901
sean
Відповіді
2009.07.18 | Юрій
Re: Щоб не залишалося темних сторінок
Як хоч і "східняк" і практично все своє життя прожив на схід від Дніпра, але так сталося, що вивчив польську мову. Знаю про неабиякий внесок до польської культури Тадеуша Боя-Желеньського, який переклав польською мовою практично усіх класиків французької літератури. Здається, понад 50 томів. Думав, що він помер своєю смертю. А виявляється, що хтось у нього загибелі винуватив українців. Добре, що розкрито правду, яка сприятиме встановленню порозуміння між українцями та поляками.