09/15/2009 | Йосиф Сірка

Оці два слова викликають пожвавлення при дискусіях, незважаючи на те, що представники одних стверджують, що вони є найстаршою професією у світі (проститутки), а представники інших (політики) уявляють собі, що без них жити було б не можливо. Якщо погодитись з фактом, що проституція є найстаршою професією, то професія політика відносно нова, а дуже прибутковою вона стала лише в остатньому столітті, а в Україні в остатні 10-15 років.

Відома фраза, що „Політика – це проститутка, з якою кожен може йти до ліжка”, витримала вже іспит часу і зараз, зокрема на українських „політиках”, можна переконатися, що вона „набула досвіду”.
Коли у проституції досить обмежені можливості заробітку, шантажу, скандалів, то у сучасних українських „політиків” тут необмежені можливості.

За короткий час „гри у політиків”, декотрі українські сучасні „політики” перевершили усіх проституток, які коли мали до діла з шахрайством, злочином, шантажем, багатством та владою. Українським „політикам” навіть вдалося зробити цю професію не атрактивною для порядних і розумних людей. Корупційні елементи в політиці втягнули під свій вплив і судову ділянку, яка повинна б залишатись незалежною при всякій владі. Українське судочинство нагадує невинних дівчат, яких спочатку ґвалтують, а потім змушують їх займатись проституцією, а гроші віддавати гвалтівникові..
Різниця між українськими „політиками” і проститутками полягає в тому, що проститутки дуже рідко „доробляються” до мільйонів, а українські політики можуть цього досягти одним підняттям руки у ВР України, яка пригадує скоріш біржу, де продають і купують акції совісті! Тобто, „політики” у ВР України не тільки не боролись проти корупції, але й самі її стали активно використовувати. Видатний австрійський журналіст і письменник Карл Краус сказав, що: „Корупція гірша від проституції, проституція загрожує моралі одиниць, а корупція однозначно загрожує моралі цілої країни” (Карл Краус жив в рр. 1874 – 1936).

Коли ж ідеться про відповідальність перед законом, то проститутка рідко може уникнути кари (хіба що має дуже впливового клієнта), а українські „політики” надали собі статус недоторканих, з чого користають не тільки вони, але й їхні діти та родичі. Тому роками триває розслідування вбивства Ґеорґія Ґонґадзе та отруєння В.Ющенка.

Мала демократична Коста Ріка спромоглася одночасно арештувати аж трьох колишніх президентів за звинуваченням корупції . Колишнього президента Тайваню Чень Шуйбяня за корупцію засуджено до довічного ув”язнення, а за неправдиві свідчення потерпіли ув”язненням дружина Шуйбяня, син та донька. В Україні ж „засівач” зеленими Зварич все ще чекає на вирішення справи, а причетні до вбивства людей Лозінський та Марков „змогли” безкарно зникнути!

1 вересня н.р. на вулиці канадського міста Торонто трапився нещасний випадок за участі велосипедиста та колишнього Генерального прокурора провінції. Нещасні випадки на вулицях Торонто бувають щодня, оскільки місто, разом з передмістами, нараховує майже 6 мільйонів мешканців. Та випадок з колишнім прокурором був відмінним, оскільки розслідування повинні проводити люди, яких би не можна було запідозрити у симпатіях, чи колишній вдячности до свого шефа, чи колеґи (а можливо, що хтось би й хотів помститися). Щоб уникнути всяких підозр, то розслідуванням та суддями призначені юристи з інших провінцій, які колишнього прокурора не знали!!! На місці трагічного випадку поліця зразу затримала підозрюваного колишнього прокурора (який пережив нещасний випадок), склала протокол, в якому звинувачує водія і відпустила його. Суд призначено на жовтень і проводити його будуть люди з іншої провінції, щоб не було ні „дружніх” ні „своїх”, чи інших суб”єктивних фахівців.

Оце і є незалежне судочинство, перед яким рівні всі і нема тут категорії „недоторканий” та його рідні й друзі, партійні „вожді” та оліґархи, екс-президенти, ґубернатори, прокурори та судді, міністри та інші посадові особи!

В Україні в пресі можуть тижнями обговорювати, засуджувати висловнення ужгородського мера щодо, нібито антисемітської проблеми, але злочин Лозінського можна повільно „забувати”, бо ж він був також „недоторканим” і „недоторканим” зник!

Порівнювання проституток та політиків в Україні стало зокрема актуальним у зв”язку з постійною зміною партії декотрими „політиками”. Отак, складається, що проститутки продають своє тіло, а сучасні українські „політики” продають свою совість. Тому вчорашній комуніст, став сьогодні соціалістом, завтра стане оліґархистом, вчора був каґебістом, сьогодні патріотом, а завтра шпіоном і т.п.. Звичайно, кожен має право змінювати свої погляди і переконання, тим більше, що під впливом інформації, фактів та подій – важко втриматися одного переконання (чи симпатій), але, якщо люди з цього роблять „політичний бізнес”, то це вже торгування душею (не переконанням) на свою користь і на шкоду народу, країні. Проституція сексу значно „моральніша” від проституції душі, чи совісті! Зрештою, від проституції сексуальної народ і держава не страждають, а від політичної проституції страждають і народ і держава в чому яскравим прикладом і є сучна „політична еліта” в Україні, яка в народі бачить лише виборців!
Тому не слід казати: Дивіться, що з нас зробили! А вірніше було б казати: Подивіться, кого ми обрали – більше ми не помилимось! Тим більше, що партій розвелось мов грибів після дощу! А розумних і порядних людей в Україні ще, Богу дякувати, достатньо!